Уроки фізики 7 клас згідно підручника «Фізика 7 клас» за редакцією Л. Е. Гендештейна




Сторінка1/9
Дата конвертації21.04.2016
Розмір1.52 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


Відділ освіти Старокостянтинівської райдержадміністрації

Старокостянтинівський районний методичний кабінет



УРОКИ ФІЗИКИ 7 КЛАС

згідно підручника «Фізика 7 клас»

за редакцією Л.Е.Гендештейна

Харків, «Гімназія», 2007

Відділ освіти Старокостянтинівської райдержадміністрації

Старокостянтинівський районний методичний кабінет

УРОКИ ФІЗИКИ 7 КЛАС

згідно підручника «Фізика 7 клас»

за редакцією Л.Е.Гендештейна

Харків, «Гімназія», 2007



Григорівка

2009р

Автор упорядник Соколовський А.С. вчитель фізики

Григорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів,

вчитель вищої кваліфікаційної категорії


Рецензент

Сукманюк С.І. – методист відділу освіти

Старокостянтинівської райдержадміністрації

Схвалено для використання в навчально-виховному

процесі на засіданні ради районного методичного кабінету

(протокол № ___ від _______________ 200__ року)
В посібнику зібрано задачі для використання на уроках фізики в 7 класі за програмою Міністерства освіти і науки України «Фізика. Астрономія, 7-12кл.» 2007року. Також подані навчально-методичні матеріали для проведення тематичного оцінювання з фізики навчальних досягнень у вигляді контрольних робіт і тестів. Електронна версія посібника містить «звернення» до демонстрацій, дослідів, слайдів, лабораторних робіт та їх інструкцій, самостійних та контрольних робіт, що дозволяє швидко і якісно підготувати урок. І т.д. і т.п.


ЗМІСТ


1. Починаємо вивчати фізику (8 годин)



УРОК 1

Тема: Фізика – наука про природу. Фізичні тіла та фізичні явища. Механічні, теплові, електричні, магнітні та світлові явища.

Мета уроку: почати формування інтересу до вивчення фізики. Формувати поняття про зміст фізики як науки; познайомити учнів із фізичними явищами, поняттям – фізичне тіло, розширити кругозір учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: ППЗ «Квазар-мікро»: «Бібліотека електронних наочностей. Фізика 7-9кл.»

План уроку: 1. Фізика та інші науки про природу.

2. Фізичні явища. Фізичне тіло.

3. Розв’язування якісних задач.

Вивчення нового матеріалу:


  1. Ви вже 6 років навчались у школі та багато чого знаєте. Тепер настав час познайомитися ще з однією наукою про природу – з фізикою. Що це за наука?

З давніх часів людина спостерігала світ, що її оточував, намагалася зрозуміти зміни, які відбувалися в природі. Сонце давало людям тепло, а іноді приносило висушуючи спеку, дощі давали живлячу вологу, а час від часу викликали жахливі повені. Незліченні біди несли урагани та землетруси. Не вміючи передбачити перебіг подій, люди списували все це на надприродні сили, добрі та злі. Так «з’явилися» боги та богині вогню, вітру, моря та родючості. Безпорадність завжди породжує жах і забобони. Однак поступово люди ставали помічати, що події в природі підкоряються певним закономірностям. А з часом люди навчилися розуміти дійсні причини природних явищ і певною мірою їх систематизувати. Так зародилися природничі науки.

Природа – це весь матеріальний світ: повітря, вода, земля, люди, рослини, тварини, планети, зорі. У природі відбуваються безперервні зміни.

Як результат вивчення природи людиною виникла наука, яка об’єднала всі наявні на той час знання. Цю науку називали по різному, наприклад, натурфілософією. Потім внаслідок розширення та поглиблення наукових знань виділилися окремі науки, що вивчають певні групи явищ.



Фізика вивчає найзагальніші закономірності явищ природи, властивості та будову матерії, закони її руху.

У перекладі з грецької слово «фізика» якраз і означає «природа». Цю назву використовував Аристотель у ІV ст. до н.е.



Як ви гадаєте, фізика в наш час – єдина наука про природу? Якщо ні, то спробуйте назвати інші науки.

Діти майже напевно назвуть ботаніку, зоологію, геологію, гео­графію, астрономію, хімію та щось більш мудроване (мікробіологію, генетику, акустику або ентомологію). Не виключені спроби включи­ти до цього переліку історію або етнографію — це дасть привід обго­ворити особливості саме природничих наук. За кожною з названих наук уточнюється об'єкт вивчення, а якщо можливо, то й букваль­ний переклад назви науки.

Бачите, який довгий перелік наук ми отримали, а це ж лише мала їх частина! Всі ці науки (їх називають природничими) вивчають природні явища. Вони тісно пов'язані з фізикою та спираються на її досягнення.



2. Явищами природи називають все, що закономірно відбувається в природі.
Явища природи— все, що відбувається в природі.

Пояснити явище — значить вказати на його причини: зміна Дня та ночі пояснюється обертанням Землі навколо своєї осі; щоб пояснити зміну пір року, довелось як слід розібратися і в русі Землі по орбіті навколо Сонця; виникнення вітру пов'язане з різним нагріванням повітря в різних шарах...

Явища природи, вивченням яких займається фізика, називаються фізичними явищами. Всі ці явища можна умовно поділити на групи:

1). механічні (падіння каменя, кочення кульки, обертання Землі; рух Землі навколо сонця);

2). теплові (кипіння води, танення льоду, випадання роси);

3). електричні (блискавка, нагрівання провідника струмом);

4). магнітні (притягання залізних предметів до магніту, взаємодія магнітів);

5). світлові (світіння лампи або полум’я, схід Сонця; веселка, Сонячні та Місячні затемнення, колір, заломлення світла, отримання зображення за допомогою лінзи та дзеркала).



Фізика давно пояснила всі ті явища, які ви зараз спостерігали. З часом, вивчаючи фізику, ви зрозумієте, чому візок обганяє кульку, чому «ширяють» у повітрі магніти, який принцип дії елект­ричних приладів і багато, багато іншого. Однак є ще чимало явищ, загадкових для фізиків. Ніхто ще не пояснив природу кульової блискавки, ми не до кінця розуміємо, «поведінку» елементарних частинок... А що ж може бути цікавішим, ніж ще ніким не розга­дані загадки?

Кожна наука має свою мову. Нам необхідно познайомитися
з «абеткою» фізичної мови, тобто з основними поняттями і термінами. Ми вже знаємо, що таке фізичне явище. Назвемо ще декілька термінів.

Фізичним тілом називають будь-який предмет.

Речовина —це те, з чого складаються фізичні тіла.

Матерією називають усе, що існує у Всесвіті.

Озирніться навкруги та назвіть фізичні тіла, що нас оточують.

А тепер назвіть речовини, з яких складаються ці тіла.

Діти народять багато прикладів; можна звернути їхню увагу на те, що повітря — теж «повноправна» речовина.



Які ще фізичні тіла та речовини ви можете назвати?

Чи зможете ви назвати якийсь вид матерії, що не є речовиною?

З певною допомогою діти називають світло (жодне фізичне тіло не може складатися зі світла!), а іноді й радіохвилі.

Світло та радіохвилі є прикладами поля. Розрізняють два види матерії: речовина та доле. Про поле (наприклад, електричне) ми будемо докладніше говорити у 8 класі.

Отже, ваше перше знайомство з фізикою відбулося. Вважайте, що ми разом вирушили у довгу мандрівку. Хотілося б, щоб ви перших кроків зрозуміли: мандрівка буде нелегкою, проте дуже цікавою. У когось вона триватиме 6 шкільних років, а у когось і все життя. Хай щастить вам на цьому шляху!



Розв'язування задач

№1.5,1.12,1.23(усно) [Гельфгат, Ранок, 2007]


Домашнє завдання

Прочитати матеріал за підручником §1; вивчити за конспектом; задачі 1.6,1.13[Г].



УРОК 2

Тема: Методи дослідження фізичних явищ. Спостереження та експери­мент. Фізичні величини та їх одиниці.

Лабораторна робота №1. «Фізичний кабінет та його обладнання. Правила безпеки у фізичному кабінеті.

Мета уроку: формування інтересу до вивчення фізики, уявлень про методи наукового дослідження, понять про фізичні величини та їх одиниці.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: електрофорна машина або високовольтний перетворю­вач книжка та аркуш паперу. ППЗ «Квазар-мікро»: «Бібліотека електронних наочностей. Фізика 7-9кл.»

План уроку: : 1. Диктант «Фізичні тіла, речовини, явища».

  1. Методи вивчення фізичних явищ. Спостереження
    та експеримент.

  2. Фізичні величини, вимірювання фізичних величин.

  3. Лабораторна робота № 1.

ЗМІСТ УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за питаннями:

  1. Що таке природа?

  2. Що називають явищами природи? Які явища природи вивчає фі­
    зика? Наведіть приклади. '

  3. Що таке фізика?

  4. Що називають фізичним тілом? Речовиною? Наведіть приклади.

  5. Що нам відомо про матерію?

Контроль (фізичний диктант «Фізичні тіла, речовини, явища»)

Учні одержують незаповнені бланки а таблицями (чи самі крес­лять такі таблиці):



Фізичне тіло

Речовина

Явище

Учитель диктує слова, а кожен учень записує слово до відповід­ної колонки у своєму зошиті (чи на аркуші).

Спочатку розглядаємо приклад: залізо, дощ, олівець. Записуємо разом з учнями ці слова до відповідної колонки.



Фізичне тіло

Речовина

Явище

олівець

залізо

дощ

Далі учні працюють самостійно. Ця робота триває до 5-7 хвилин.



Диктант: Запишіть у таблицю слова: свинець, грім, рейки, веселка, алюміній, світанок, вітер, Місяць, спирт, ножиці, ртуть, снігопад, стіл, мідь, вертоліт, нафта, кипіння, завірюха, телефон, постріл, повінь, окуляри, праска, вода.

Оцінювання роботи: за кожну правильну відповідь (крім прикладів) – по 0,5бала. Результат округлюється на користь учня.

Вивчення нового матеріалу:

  1. Уявлення про природу кожна людина (і первісна, і сучасна) одержувала й одержує за допомогою органів чуттів: зору, слуху, дотику, нюху, смаку. Але для того, щоб як слід розібратися в навколишньому світі, потрібно якось систематизувати ці уявлення, знайти зв’язки між різними явищами – тільки тоді з’являються наукові знання.

Фізика – наука експериментальна, вона спирається на спостереження й досліди.

Обмежитися при вивченні фізичних явищ тільки спостережен­нями не можна, навіть якщо ці спостереження проводяться систематично та цілеспрямовано.

Багато хто з вас не раз спостерігав блискавку, але навряд чи хто-небудь на підставі одних спостережень зміг би довести, що блискав­ка - це гігантський електричний розряд. А при фізичних експери­ментах, (дослідах) учені самі відтворюють явище, за різних умов, не очікуючи, поки воно відбудеться в природі. На основі отриманих да­них можна вже робити висновки про природу явища.

Демонструється електричний розряд за допомогою електрофорної машини або високовольтного перетворювача. Подивіться: ми від­творюємо на вчительському столі те саме явище, що відбувається в момент грозового розряду (у старших класах ви довідаєтеся, що це явище називають іскровим розрядом). Зрозуміло, масштаби інші: замість сліпучого спалаху — іскорки, а замість оглушливих гуркотів грому—потріскування. Але за необхідності (а вона іноді виникає) учені можуть відтворити - це явище й у набагато більш вражаючому вигляді. А якщо ми спроможні відтворили явище, виходить, ми правильно розібралися в його причинах.



Отже, чим спостереження відрізняються від дослідів?

Відповіді учнів обговорюються і за необхідності доповнюються..



Досліди проводять з певною метою, за заздалегідь обдуманим планом; під час досліду, як правило, здійснюють вимірювання.

На підставі проведених спостережень і дослідів учні будують те­орію, що дозволяє пояснити отримані результати. Якщо теорія побу­дована правильно, то вона, дjзволяє передбачити і результати інших експериментів і спостережень — навіть таких, які ще ніхто і ніколи не проводив! Так вченим удалося «на кінчику пера» відкрити далекі планети Сонячної системи (Нептун і Плутон). Вони розрахували: якщо направити телескоп на певну ділянку зоряного неба, то там ви­явиться невідома раніше планета. І передбачення виправдалося!

А от спроби сформулювати закони природи, не спираючись на ек­спериментальні дані, тільки умоглядним шляхом, часто призводили до помилок. Однієї з найвідоміших помилок припустився великий учений античності Аристотель. Він вважав очевидним, що важкі тіла повинні падати на Землю швидше, ніж легкі. Через дві тисячі років інший великий учений, Галілео Галілей, довів неправильність цього твердження: гарматне ядро і мушкетна куля падали з похилої Пізанської вежі практично одночасно.

Демонструється дослід з падінням книжки й аркуша паперу. Якщо їх відпустити одночасно з однакової висоти, то книжка упаде швидше. Якщо аркуш паперу покласти дід книжку, то вони упадуть одночасно (бажано, щоб розміри книжки й аркуша були приблизно однаковими).



Як ви гадаєш, що упаде швидше, якщо аркуш паперу покласти на книжку?

Ймовірніше занесе, діти висловлять дві гіпотези:


1) книжка упаде швидше;

2) обидва тіла впадуть одночасно.

На цьому прикладі можна показати, як формуються знання про природу в науці. Результат експерименту викликає пожвавлення в класі, тому що для більшості дітей він зовсім не є очевидним. По­яснення буде дано пізніше.

Отже, усяка фізична теорія будується на основі спостережень і дослідів; коли ж теорія побудована, досліди і спостереження дозволяють перевірити, наскільки вона правильна.



Спостереження — формулювання проблеми висування робочої гіпотези - проведення наукового експерименту — створення теоріїпередбачення нових ефектів.

  1. Порівнюючи різні фізичні тіла чи явища, ми можемо помітити, що вони завжди, мають деякі відмінності: тіла можуть бути вищими чи нижчими, легкими чи важкими, витісняти при зануренні більше чи менше води із посудини. Явища можуть протікати швидше чи повільніше.

Фізична величина кількісна характеристика фізичної влас­тивості об'єкта чи явища.

Зазначені відмінності тіл і явищ описують такі фізичні величи­ни, як висота, вага, об'єм, час.

Можливо, учні згадають, що різні тіла можуть бути по-різному Загріті, мати різний колір і т. ін.

Які ще приклади фізичних величин ви можете навести?

Швидше за все, діти назвуть площу, масу, температуру і т. ін.

На уроках у молодших класах ви вже знайомилися з деякими фізичними величинами. Спробуємо систематизувати ваші знан­ня, заповнюючи таблицю. Дуже корисно цю таблицю накреслити не в поточному конспекті, а наприкінці зошита. Це дозволить у міру вивчення нових фізичних величин продовжувати заповнення табли­ці (на наступних уроках ми плануємо робити посилання на таблицю при вивченні нових величин).

Назва фізичної величини

Позначення

Одиниці вимірювання

Прилад для вимірювання

Довжина

l

м

Лінійка

Ширина

b

м

Рулетка

Висота

H, h

м

Мірна стрічка

Отже, ми записали з вами кілька фізичних величин. У міру вивчення нового матеріалу в курсі фізики ви 6удете продовжувати заповнення таблиці.

Особливістю фізичних величин є те, що їх можна виміряти.



Виміряти будь-яку величину — значить порівняти її з однорід­ною величиною, що прийнята за одиницю.

Для кожної фізичної величини є відповідні одиниці.

Різних одиниць досить багато: наприклад, довжину можна виміряти в мм, см, дм, м, км і так далі.

Основна одиниця довжини — 1 м.

За міжнародною угодою використовується Міжнародна систе­ма одиниць — СІ. У ній прийнято всього 7 основних одиниць (серед них — метр, секунда, кілограм). З усіма одиницями СІ ми познайомимося на наступних уроках фізики.

У процесі вимірювання фізичних величин за допомогою приладів одержують значення фізичних величин. Коли говорять про значення фізичної величини, то мають на увазі деяке число (числове значення величини) й одиницю фізичної величини. Наприклад, відомо, що ви­сота кімнати 2 м. У цьому виразі число 2 - числове значення, м - позначення одиниці довжини, а сполучення 2м — значення висоти.

Записується це так: h = 2 м.



Виконання лабораторної роботи №1.

Тема. Фізичний кабінет та його обладнання. Правила безпеки у фізичному кабінеті.

Мета роботи: ознайомитися з обладнанням робочих місць учня та вчителя в кабінеті фізики, правилами поведінки та технікою безпеки під час проведення уроків і лабораторних робіт у кабінеті фізики.

Прилади і матеріали: робоче місце учня, робоче місце вчителя, інструкція з правил безпеки в кабінеті фізики.

Теоретичні відомості.

До початку лабораторної роботи:

  • залишіть на столі тільки те, що необхідне для виконання роботи;

  • уважно прослухайте інструктаж вчителя;

  • не починайте роботу без його дозволу;

  • розташовуйте обладнання на столі таким чином, щоб уникнути його перекидання чи падіння.

Під час виконання роботи:

  • не залишайте своє робоче місце без дозволу вчителя;

  • виконуйте всі вказівки, інструкції і рекомендації вчителя.

По закінченні роботи:

  • акуратно складіть обладнання;

  • упорядкуйте своє робоче місце;

  • отримайте дозвіл вчителя залишити кабінет.

При вивченні фізики вам доведеться на лабораторних роботах використовувати устаткування зі скла (мензурки, колби, термометри), працювати з гарячою водою, електричним устаткуванням, використовувати відкритий вогонь (наприклад, полум’я спиртівки). Усе це вимагає уваги й акуратності.

У кабінеті фізики забороняється:

  • брати в руки і вмикати без дозволу вчителя будь-яке обладнання чи пристрій;

  • захаращувати проходи між робочими столами, демонстраційним столом учителя, виходами з кабінету будь-якими сторонніми предметами (у тому числі стільцями, сумками, верхнім чи спортивним одягом і т.п.).

ХІД РОБОТИ

    1. Уважно прочитайте і запам'ятайте теоретичні відомості до робо­ти.

    2. Ознайомтеся з інструкцією з техніки безпеки в кабінеті фізики.
      Вивчіть робочі місця учня і вчителя. Ви можете запитати про пристрої і прилади, призначення яких вам незрозуміло.

    3. Дайте відповіді на контрольні запитання:

      1. Де в кабінеті фізики розташована інструкція з техніки безпеки?

      2. Чим додатково обладнане місце учня в кабінеті фізики?

      3. Чим обладнане місце вчителя в кабінеті фізики?

      4. Укажіть дії, що дозволені під час виконання лабораторної ро­боти:

Дії учня

Так

Ні

  1. Звертання за допомогою до вчителя (піднята рука)







  1. Обмін обладнанням із сусідами







  1. Звертання по допомогу до учня в сусідньому ряду







  1. Допомога учню, що сидить за сусідньою партою







  1. Зміна плану роботи без узгодження з учителем







  1. Голосне обговорення ходу виконання роботи








Домашнє завдання:

Прочитати матеріал за підручником §2; задачі 1.9,1.10[Г].



УРОК 3

Тема. Вимірювання та вимірювальні прилади.

Лабораторна робота № 2. «Ознайомлення з вимірювальними приладами. Визначення ціни поділки приладу.»

Мета уроку: формування інтересу до вивчення фізики; формування
Навичок визначення ціни поділки вимірювальних приладів і користування
вимірювальними приладами.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: шкали вимірювальних приладів (лінійки, амперметра,
динамометра, годинника, термометра, мензурки), демонстраційна лінійка.

План уроку:

1. Вимірювання фізичних величин. Вимірювальні прила­ди. Ціна поділки приладу. .


2. Точність вимірювань.

З. Розв'язування задач.

4. Лабораторна робота № 2.

ЗМІСТ УРОКУ

Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за питаннями:


  1. Чим досліди відрізняються від спостережень?

  2. Що ви знаєте про фізичні величини?

  3. Що означає виміряти будь-яку величину?

Вивчання нового матеріалу

1. Фізичні величини вимірюють за допомогою спеціальних при­
ладів.

Які вимірювальні прилади ви вже знаєте?

Учні, без сумніву, назвуть лінійку, рулетку, можливо, штанген­циркуль чи мікрометр. Можуть згадати годинник, ваги, термометр та ін.



Що спільного є в усіх вимірювальних приладах?

У всіх цих приладів є шкала. Але в кожного вона своя, особлива. Демонстрація шкал різних вимірювальних приладів (можна на­віть тих, котрі діти ще не знають): термометра, амперметра, ди­намометра, мензурки і т. ін.



Шкала приладу являє собою сукупність штрихів, поділок і чисел.

Штрихи - це риски нанесені на шкалі.

Поділкице відстані між двома найближчими штрихами.

Біля деяких штрихів на шкалі стоять числа.

Щоб скористатися вимірювальним приладом, зняти показники, спочатку необхідно визначити ціну поділки вимірювального
приладу.

Ціна поділки — це значення найменшої поділки шкали вимірю­
вального приладу.

Щоб визначити ціну поділки, треба Знайти два найближчих штрихи шкали біля яких написані значення величини. Потім з більшого значення відняти менше й отримане число розділити на число поділок, що знаходяться між ними.
Можна скористатися демонстраційною лінійкою, визначити для неї ціну поділки. Крім того можна скористатися рисунками до задач 2.7, 2,8,2.9, щоб визначити ціну поділки показаних на рисунках лінійок.

Продовжимо заповнення таблиці наприкінці конспекту.



Назва фізичної величини

Позначення

Одиниці вимірювання

Прилад для вимірювання

Температура

T,t

ºC

Термометр

Об’єм

V

м3

Мензурка


2. Ми з вами з'ясували, як можна вимірити фізичну величину, навчилися виконувати прості вимірювання. Чергове питання, що ви­магає відповіді:

Чи можна отримати точне значення фізичної величини?

Від чого залежить точність вимірювань?

Результати виконаних нами вимірювань не можуть бути абсолютно точними, вони завжди наближені, тому що чутливість не тільки наших органів Почуттів, але й вимірювальних приладів має певні межі.

При знятті показань із приладів необхідно вказати не тільки наближене значення вимірюваної величини, але й ті найбільші по­хибки, що можуть бути допущені при вимірюваннях.

Вимірювання бувають прямі й непрямі.

Пряме вимірювання — визначення значення фізичної величини безпосередньо за допомогою засобів вимірювання.

Пряме вимірювання довжини можна здійснити за допомогою лінійки, часу — за допомогою секундоміра.

Щоб визначити площу прямокутника, можна виміряти його дов­жину та ширину, а потім перемножити. Це — приклад непрямого вимірювання.

Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу

Розв'язування задач

Задачі 2.14, 2.15, 2.19, 2.28, 2.36[Г].



Виконання лабораторної роботи № 2

Щоб уникнути перевантаженості уроку, доцільно, щоб учні почали роботу на уроці а закінчили її вдома і здали на наступному уроці.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка