В гості до бабусі медуниці (Бесіда про лікарські рослини)




Скачати 60.09 Kb.
Дата конвертації18.04.2016
Розмір60.09 Kb.
В ГОСТІ ДО БАБУСІ МЕДУНИЦІ

(Бесіда про лікарські рослини)

Мета: поглибити знання дітей про цілющі рослини рідного краю,їх лікувальні властивості. Формувати уявлення про те, що рослини різняться між собою за видом та мають різні лікувальні властивості. Розвивати зв’язне мовлення, слухову увагу, мовне дихання, логічне мислення, пам’ять Виховувати бажання берегти природу рідного краю. Матеріал: предметні картинки із зображенням лікарських трав, м’ які іграшки тваринки.

Хід заняття.

В

ихователь:
Земля- це край, де ти народився і живеш,край неповторної краси і багатства.Це все те, що росте і цвіте на ній в садах, парках, лісах,полях, зелених луках.Кожне дерево,квітка,травинка- це частинка рідної землі.Народна мудрість свідчить: «Немає ліпшої краси,ніж гаї та ліси».В світі існує багато цікавих рослин, які не лише ваблять око, а й мають цілющі властивості.Природа подарувала їх людині навіки.Зроду в рід, з покоління в покоління передавалися знання про рослини. В одних – цінні корені, в других – листя, в третіх – квітки,а навіть і ціла рослина.Зних готують настойки, мазі,креми, каплі,якими лікують хворих.

  • А де продаються ліки?(В аптеці) (Вихователь звертає увагу на стіл, за яким сидить лікар) Ось і у нас є аптека, є лікар,але на полицях зовсім немає ліків. (Чути стук у двері, заходять «хворі діти») Хвора дитина : Лікарю допоможіть,із рани кров зупиніть! Лікар: Ой, біда,біда!Йоду в мене вже нема. Хвора дитина : Лікарю, допоможіть, в мене горлечко болить. Лікар: Ой, біда,біда! Ліків у мене вже нема. Хвора дитина : Лікарю, допоможіть, в животі весь день бурчить. Лікар:

Ой,не знаю що робить! Вже немає чим лічить! Де всі ліки подівались? Час лікарню закривати, Інше заняття шукати.

«Хворі діти» по-черзі промовляють:



  1. – Ну, а нам що робити?

  2. – Де нам ліки знайти?

  3. – Як нам врятуватись від цієї біди?

Вихователь: А й справді, що нам робити, коли в аптеці закінчились всі ліки, і лікар нам не допоможе. То давайте ми всі підемо до бабасі Медуниці. Вона дуже добра людина, знає дуже багато цілющих рослин. Може вона нам допоможе.

(Діти встають і йдуть до хатини бабусі Медуниці)

Діти: Добрий день, бабусю.

Бабуся Медуниця: Добрий день, любі діти, з чим завітали до мене?

«

Хворі діти»
по черзі розповідають:

  1. Ой, бабусю, поможіть, в мене горлечко болить

Не знайшли в аптеці ліків, перший раз за стільки років.

  1. З пальця бабусю кров іде, не допомогли мені ніде.

  2. В животі весь день бурчить, ну а лікар все мовчить.

Бабуся Медуниця: Зараз я вам допоможу, любі дітки, заходьте до мене сідайте.

Дитина: Ой, бабусю, навіщо тобі стільки трав, корінців, квітів?

Бабуся Медуниця: Це не просто рослини. Вони чарівні, бо людей від недуг лікують.

(підходить до дитини з розбитим пальчиком)

- Кров зупинимо ми в раз, виручить подорожник нас.



(витирає ранку, прикладає подорожник і зав’язує. Наголошує на тому, щоб подорожник перш витерти, а потім прикласти.)

Бабуся Медуниця: Із хусточки вийшла чистенька пов’язка .

Дитина: Спасибі бабусю.

Бабуся Медуниця: Будь-ласка, будь-ласка! Діти, скажіть, а чому цю траву так називають, подорожник? (Відповіді дітей).

Так, вона росте на узбіччі доріг, на луках на пустирищах, а ще соком подорожника полощуть рот, коли болять зуби.



(бабуся звертається до дитини у якої болить горлечко)

Кажеш горлечко болить? Ось у мене є гарячий напар з ромашки й нагідок.

Ти подихаєш теплим паром і перестане боліти горлечко.


  • А хто діти покаже серед моїх трав ромашку й нагідки, з яких я робила напар

(діти знаходять і показують ромашку й нагідки)

Так нагідки ростуть в садах і клумбах, а лікарська ромашка на луках.

Ромашка допомагає від багатьох хвороб:



  • При болях в животі п’ють чай з ромашки.

  • Коли болить горлечко, полощуть настоєм ромашки.

  • Миють голову відваром ромашки, щоб було гарне волосся.

(бабуся звертається до дітей яких лікувала)

  • Д

    іти, як ви себе почуваєте?

Дитина:

Вже не йде із рани кров, І не було рани мов, В животі вже не бурчить, Перестало швидко вмить. Горлечко вже не болить, Танцювати мене кортить. Вихователь : Дякуємо вам, бабусю, за цікаву розповідь про лікарські рослини та ще про те, що вилікували наших дітей.



  • А ми запрошуємо вас до нашого дитсадка послухати, що наші діти знають ще про лікарські рослини та про трави. (всі діти і бабуся сідають за столи).

Вихователь – Діти зверніть увагу, у мене на столі є також лікарські рослини, які ми заготовляли влітку. Давайте пригадаємо як вони називаються і чим корисні.

(діти по-черзі розповідають про малину, калину, шипшину, кропиву, липу та кульбабу).

Дидактична гра «Приготуй чай» (Кожна дитина обирає собі картку із зображенням певних рослин і зафарбовує воду в склянці фарбою відповідного кольору. Потім розповідає про свій «чай» та його користь)

Вихователь : Погляньте у нас на столі ціла зелена аптека (Діти розглядають прозорі коробочки з лікарськими травами) Ці цілющі рослини допоможуть вилікувати хворих звірят. Що ж з ними сталося? (Читаю знайомий дітям вірш, тримаю іграшку в руках. Потім передаю її дитині Дитина дає «хворому» пораду словами із вірша, показує цілющі трави.)

З

айчик
: Я, зайченя, від лисиці тікало.

Влетіло в нору на долівку впало,

Захекався я,

В очах мерехтить,

Ой трусяться лапки,

Ой серце болить! Дитина: А ти бідолашне, попий валеріани – І серце у тебе боліть перестане.



Л

исичка
:Не слухалось мами і тата,

Тому застудилося я, лисенятко,

Голівка гаряча, і коле у груди,

А лікар говорить, це в мене простуда. Дитина : При застуді зазвичай П’ють з малини й липи чай.



Ведмедик : Я, ведмедик товстун,

У своєму ліску за літо з’їдав,

Десять бочок медку.

Та стали у мене зубки боліти

Н

очами не сплю,

І не можу терпіти. Дитина: Звіробою відваром його слід напувати, І буде тоді здоровим ведмежатко.



Вихователь : Зелена аптека лежить навкруги, Зелені горби і зелені луги, Зелені сади, і ліси, і поля – Усе наша рідна, квітуча земля! Я дивлюсь на зелені поля… Це і є моя рідна земля.

Ось яка багата й щедра українська земля.

Тож любіть її й бережіть!

А зараз давайте по п’ємо смачний пахучий чай із квітів липи та ягід малини.. (діти п’ють чай )



Ми можемо любити тільки те, що знаємо. Треба дати змогу дітям побачити хоч найближчі місцевості, знати в них кожну  річку, ліс, озеро, острів тощо, знати рослинність, звірів свого краю, чим люди займаються, біля чого працюють.

Софія Руссова


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка