В. Н. Каразіна кафедра загальной та клінічної імунології та алергології грип (антропонозний, пташиний, свинячий). Клініка, лікування та профілактика Методичні рекомендації




Сторінка3/4
Дата конвертації14.04.2016
Розмір0.65 Mb.
1   2   3   4

II. Лікування грипу в амбулаторних умовах легких неускладнених форм

1. Домашній режим протягом гострого періоду

2. Вживання великої кількості рідини (плюс 50% добової потреби) та вітамінізоване харчування.

3. Жарознижуючі засоби (препарати парацетамолу, ібупрофену);

4. При кашлі протикашльові та муколітичні засоби;

5. При нежиті - деконгістанти; а для дітей перших трьох років життя 0,65% розчин хлориду натрію (краплі в ніс)

6. Антигістамінні препарати ІІ-ІІІ поколінь

7. Арбідол.

8. При погіршенні стану - госпіталізація.

Не рекомендувати АСПІРИН!



ІІІ. Лікування в умовах стаціонару

1. Озельтамівір (інструкція додається);

2. При відсутності озельтамівіру - арбідол;

3. Показання до призначення антибіотиків - при підозрі приєднання бактеріальної інфекції Антибіотики призначаються відразу після забору матеріалу для бактеріологічного дослідження; без очікування результатів бактеріологічного дослідження. Рекомендуються застосування антибіотиків з наступних груп: левофлоксацин, захищені клавулоновою кислотою амінопеніциліни, цефолоспорини ІІІ-ІУ покоління.

- Після отримання результатів бактеріологічного дослідження проводиться корекція антибактеріальної терапії з урахуванням чутливості збудників.

  Показання до госпіталізації у відділення інтенсивної терапії (визначає лікар-анестезіолог, або завідувач відділення анестезіології за участі лікуючого лікаря)

1 Порушення свідомості

2 Судоми

3 Гіпертермія з втратами рідини (діарея, блювота, порушення ентерального живлення).

4 Серцево-судинна недостатність, шок.

5 Респіраторна недостатність ІІІ-ІУ ступеню.

6 Недостатність інших органів та систем (ниркова, печінкова, порушення гемостазу, геморагічний синдром тощо).



Лікування тяжкої пневмонії в умовах відділення інтенсивної терапії

1 Дихання з опором на видиху; Глибокі вдихи не рідше 1 сеансу на годину. За наявності постійних хрипів або ателектазу легенів на рентгенограмі - фібробронхоскопія;

2 Інгаляція бета-2 адреноміметиків

3 Симптоматично:

- рестриктивний режим інфузійної терапії;

- повноцінний режим ентерального живлення, включаючи продукти які містять фосфоліпіди (риб'ячий жир, риба та інші);

- аерозольтерапія;

- муколітики.

4. Призначення антибіотиків при підозрі бактеріальної інфекції після забору матеріалу на бактеріологічного дослідження:

- без очікування результатів бактеріологічного дослідження рекомендуються внутрішньовенне застосування антибіотиків з наступних груп: карбепенеми, доріпінем, каламіцін, левофлоксацин, гатифлоксацин, захищені клавулоновою кислотою амінопеніциліни, захищені цефалоспорини; вагітним -ровамицин.

- після отримання результатів бактеріологічного дослідження матеріалу проводиться корекція антибактеріальної терапії з урахуванням чутливості збудників.

5. Показання до переводу на ШВЛ у хворих з тяжкою пневмонією:

- дорослі: порушення свідомості, рефрактерна гіпертензія та тахікардія (більше 120 уд на хв.), гостре порушення серцевого ритму, задишка більше 36 дихань на хвилину; лабораторні показники: РаО2 нижче 60 мм.рт.ст при інгаляції кисню; РаСО2 (якщо у хворого немає хронічної легеневої недостатності) більше 60 мм.рт.ст; FiO2 при інгаляції кисню менше 90%;

- діти: усі види дихальної недостатності, яка не компенсується призначенням 100% кисню (сатурація крові менше 90%); лабораторні показники: РаО2 нижче 60 мм.рт.ст при інгаляції кисню; РаСО2 (якщо у хворого немає хронічної легеневої недостатності) більше 50 мм.рт.ст;

6. Методика ШВЛ у дорослих: SIMV, вентиляція яка контролюється за тиском, хвилинний об'єм - якщо є можливість легка гіпервентиляція, РаСО2 33-35 мм.рт. ст., якщо немає можливості моніторингу РаСО2 виходити з потреби хворого (почуття дихального комфорту, відсутність боротьби з дихальним респіратором), орієнтовно для хворого вагою 70 кг - 10-12 л/хв.; дихальний об'єм для дорослих 5-7 мл/кг; для дітей 4-5 мл/кг; позитивний тиск на видоху 8-10 см.вод.ст.; для дітей 4-6 см.вод.ст; якщо є можливість контролю підтримувати тиск плато до 30 см.водн.ст (для дорослих). Протягом години після переведення на ШВЛ концентрація кисню до 100% , після години до 50% (за винятками тяжкої гіпоксії та гіпоксемії, які не корегуються іншими методами); у випадках рефрактерної гіпоксемії не зважаючи на FіО2 0,5 зміна положення хворого на живіт тривалістю на 1-2 години; у випадках рефрактерної гіпоксемії - рекротуючий маневр (роздуття легень) та інвертований режим ШВЛ (співвідношення вдих до видиху 1:1). Протипоказанням до переводу на живіт є артеріальна гіпотензія. За наявністю відповідного апарату ШВЛ - перед інтубацією та перед переводом на самостійне дихання - застосування неінвазивного методу ШВЛ. Хворих з тяжкою легеневою недостатністю (окрім дітей), у яких ШВЛ більше 3 діб - трахеостомія. Систематичний рентгенологічний контроль, фібробронхоскопія (систематична), посів харкотиння з метою визначення чутливості збудника до антибіотиків, у випадках тяжкої бактеріальної пневмонії - внутрішньотрахеальне систематичне введення антибіотиків до яких чутливий збудник. Режим седації (пропопофол, оксибутират натрію, сібазон) - неадекватна поведінка хворого, боротьба з апаратом, відсутність адаптації дихання хворого до апарату ШВЛ, у випадках коли за допомогою седативних препаратів не вдається адаптувати дихання хворого до апарату - застосовувати м'язові релаксанти, ардуан, фентанил, при переводі на самостійне дихання - застосовувати режими допоміжного дихання, режим СРАР та високочастотної вентиляції.

Рекомендації щодо виявлення та допомоги вагітним жінкам з проявами ГРВЗ в умовах пандемічного грипу

1.Телефонний контакт лікаря акушера-гінеколога, акушерки ж/к.

1.1.Встановлення телефонного контакту з кожною вагітною, яка знаходиться на обліку, та з’ясування наявності або відсутності ознак ГРВІ 2 рази на тиждень.

1.2. При відсутності ознак захворювання запросити вагітну для проведення вакцинації згідно інструкції (при наявності вакцини для профілактики пандемічного грипу) та щепити згідно рекомендацій.

1.3. При наявності симптомів гострого респіраторного захворювання у жінки дається рекомендація звернутись до лікаря, а також здійснюється терміново передача даних дільничному лікарю за місцем проживання для негайного медичного огляду та лікарського патронажу.



2. При огляді вагітної жінки визначається ступінь вираження симптомів.

2.1. Амбулаторне лікування (при неускладнених формах без підвищення температури). Рекомендувати:

- масковий режим

- забезпечення ліжкового режиму;

- провітрювання приміщення, вологе прибирання;

- полівітамінні комплекси для вагітних;

- раціональне харчування (бажано перевагу віддати кисло-молочним продуктам та свіжим овочам і фруктам, зелені. При відсутності набряків рекомендовано вживання великої кількості рідини);

- полоскання горла розчином фурациліну або розчином харчової соди (1 чайна ложка на стакан води) та обробка спреєм хлорофіліпту; Також можна використовувати відвари трав ромашки, календули, шалфею лікувального тощо;

- при нежиті використовують краплі у ніс згідно інструкції про застосування;

- при кашлі – відхаркуючі та муколітичні засоби, які вміщують корінь алтею або термопсис;

- при підвищенні температури – госпіталізація!

- до приїзду лікаря (вночі – швидка допомога) рекомендовано парацетамол (використовувати не частіше 1 разу в 4-6 годин, тобто до 4 разів на добу).

Не давати аспірин.


При погіршенні стану – термінова госпіталізація!
При будь-яких катаральних проявах та підвищенні температури – госпіталізація та лікування під наглядом лікаря
- озельтамівір

Увага! Використання антибіотиків при грипі нераціонально, оскільки антибактеріальні препарати не діють на віруси.

2.2. Лікування в умовах стаціонару

Акушерська тактика ведення вагітної або породіллі в стаціонарі вирішується консиліумом за участі лікаря акушера-гінеколога, базуючись на „Протоколі надання медичної допомоги хворим на грип типу АН1N1”, а також Алгоритмі надання медичної допомоги хворим на пандемічний грип, викликаний вірусом типу АН1N1, Каліфорнія


Реабілітація і диспансеризація

Реабілітація починається в період ранньої реконвалесценції після зникнення ознак активності інфекції. Проводять заходи, направлені на



  • поновлення порушених функцій організму,

  • підвищення неспецифічної резистентності організму,

  • профілактики пізніх ускладнень грипу,

  • поновлення працездатності перехворілих,

  • підвищення адаптації організму до фізичних навантажень.

При синдромі після вірусної атонії (СПА) призначають імунобіологічні препарати під обов’язковим клінічним і лабораторним контролем. Відновленню функціональної повноцінності імунної системи може сприяти призначення курсів вітамінотерапії, оскільки багато вітамінів мають імуномоделюючі властивості. Вітамін С, володіючи антиоксидантною активністю, в нормі у високих концентраціях міститься в лейкоцитах і стимулює фагоцитоз. Вітамін Е підвищує активність Т-хелперів і стимулює синтез антитіл, будучи антиоксидантом; вітамін А стимулює неспецифічну резистентність. Таким хворим можна рекомендувати вказані вітаміни. У таких випадках можна рекомендувати призначення оліговіту, до складу якого входять вітаміни групи В, С, Е, а також кальцій, залізо, фтор, магній, марганець, цинк, молібден. Курс – 3-4 тиж.

За наявності СПА рекомендується призначати біологічні адаптогени рослинного походження:



  • екстракт елеутерококу рідкий по 20-25 крапель тричі на день до їжі, курс лікування 25-30 днів.;

  • настойка лимоннику по 15-25 крапель в день, курс 25-30 днів.

Для підвищення імунобіологічної реактивності організму при СПА рекомендують використовувати фітогемотерапію та голкорефлексотерапію. У комплексному лікуванні рекомендуються аутотрансфузії, опроміненої лазером крові на курс – 3-5 сеансів з інтервалом 3-4 дні. Після сеансів фітогемотерапії поліпшуються загальний стан і апетит, зменшується слабкість, зникають вегетосудинні порушення.

Голкорефлексотерапія складається з 5-10 сеансів, проведених за традиційною методикою.

З метою прискорення поновлення розумової (операторської) працездатності можна призначити пірроксан в дозі 30 мг всередину (перед сном) щоденно протягом 7-10 днів. При ускладнених пневмонією реабілітація повинна проводитися в умовах пуль монологічного кабінету поліклініки (при його відсутності – дільничним терапевтом) або пульмоногічному реабілітаційному відділенні (при його наявності).

Потрібно підкреслити, що успішність реабілітації залежить від правильності лікування хворих на ранніх стадіях хвороби (правильний вибір препаратів, своєчасне й комплексне їх застосування з урахуванням характеру порушення функцій організму тощо).

Диспансеризацію хворих на грип здійснює лікар КІЗу або дільничий лікар із залученням при необхідності відповідних фахівців – кардіолога, пульмонолога, інфекціоніста, невропатолога, оториноляринголога тощо. Звісно, що реконвалесценти найбільш ослаблені протягом першого місяця після перенесеного захворювання. Цей термін можна вважати мінімальним для диспансеризації.

Перехворілим на ускладнені форми грипу (пневмонії, синуси ти, отити, токсичні неврози тощо) підлягають диспансерному спостереженню не менше 3-6 міс у лікарів відповідного профілю. У відношенні осіб, які перехворіли пневмонією, реабілітаційні заходи проводяться в амбулаторно - поліклінічних або в санаторних умовах протягом 6 міс, а при наявності залишкових явищ – до 1 року.

Важливо наголосити, що в період диспансеризації проводять наступні лікувально –профілактичні заходи:


  • після виписки зі стаціонару не піддаватися переохолодженням, особливо в перші два місяці,

  • обережне і поступове гартування організму,

  • санація хронічних вогнищ інфекції,

  • відмова від паління,

  • виключити професійні шкідливості,

  • раціональне лікування ГРЗ, алергічних ринітів,

  • лікувальна дихальна гімнастика,

  • повноцінне харчування,

  • санаторно-курортне лікування.


ПРОФІЛАКТИКА
Профілактика грипу (та інших ГРВІ) має суттєве медичне та економічне значення. Медичне значення полягає у тому, що завдяки профілактиці можна досягти значного зменшення захворюваності та питомої ваги тяжких форм хвороби, істотного зниження пов’язаних із грипом та ГРВІ захворювань на пневмонії, випадків госпіталізації й смертності. Економічне значення полягає у тому, що грип (особливо його епідемії) часто ускладнюють, а іноді й паралізують роботу підприємств, закладів та установ. При цьому часто економічні збитки недооцінюються, хоча вони й суттєві. Складові зазначених цих явищ наступні:

  • оплата лікарняних бюлетенів співробітникам (мінімум 5-7 днів), оплата лікарняних при ускладненнях (до 30 % грип може ускладнюватися пневмоніями, гайморитами, синуситами, а у осіб, що мають хронічні захворювання серця, легень, нирок, тощо. Зазначені хвороби різко загострюються та ускладнюються, що може призвести до дуже тяжких наслідків);

  • тимчасовий збій або уповільнення у роботі підприємств унаслідок непрацездатності великої кількості співробітників; крім того, самі особи, що захворіли, витрачають великі кошти на лікування.

У зв'язку з вищезазначеним профілактика грипу (та інших ГРВІ) має першочергове значення. Відомо, що основною функцією імунної системи є захист генетичної цілісності організму від проникнення чужорідних антигенів. Такий захист забезпечується складною системою органів, клітин та розчинних факторів. У механізмах стійкості організму до генетично чужорідної інформації беруть участь два основних феномени: неспецифічна резистентність і набутий імунітет.

Набутий антиінфекційний імунітет відображає специфічну стійкість, що виникає в організмі протягом життя проти конкретних видів мікроорганізмів. При цьому набутий імунітет не відокремлений від неспецифічної резистентності організму, яку забезпечують системи фагоцитів, комплементу, природних кілерів, лізоциму, інтерферонів й інших медиаторів взаємодії клітин, що викликаються неспецифічними подразниками; білків гострої фази запалення та інших речовин, що беруть участь у механізмах захисту за рахунок розвитку запалення.

Профілактичні заходи проти грипу в першу чергу проводяться за наступними напрямками: використання народних, специфічних та неспецифічних лікарських засобів, вакцинація. У табл.2 згруповані та даються у порівнянні напрямки профілактики.

Народні засоби. При використанні народних засобів необхідно пам'ятати про те, що такі заходи повинні проводитися щодня й упродовж тривалого терміну (стиль життя). Вони включають загальногігієнічні та додаткові заходи.

Таблиця 2

Порівняння засобів профілактики грипу

Народні засоби

Неспецифічні лікарські засоби

Специфічні лікарські засоби

Вакцинація

Підвищують загальну резистентність організму, але не викликають специфічний імунітет проти вірусу грипу


Направлені безпосередньо проти вірусу грипу (головним чином типу А)

Викликають утворення імунітету до прогнозованого штаму вірусу грипу

Для досягнення результату необхідне застосування профілактичних засобів протягом тривалого часу, це повинен бути стиль життя

Для досягнення результату необхідне застосування протягом тривалого часу (за 2-4 тиж до початку епідемії та до її закінчення)

Для досягнення ефекту необхідна 1-2 разова вакцинація

Порівняно низькі матеріальні витрати

Необхідні значні матеріальні витрати (за умов регулярного застосування)

Порівняно низькі матеріальні витрати

Ефективність низька



Ефективність середня



Ефективність висока - більше, ніж у двічі перевищує ефективність неспецифічних засобів.

Частота побічних реакцій низька

Частота побічних реакцій висока

Частота побічних реакцій низька

Протипоказань практично немає

Широке коло протипоказань

Протипоказань практично немає

Можуть бути застосовані у маленьких дітей

Можуть застосовуватися тільки у дітей старшого віку та дорослих

Може бути застосованою у маленьких дітей (з 6-міс.)

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка