Волинська обласна рада Вищий комунальний навчальний заклад «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А. Ю. Кримського»




Сторінка7/11
Дата конвертації14.04.2016
Розмір2.07 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Список використаних джерел

  1. Бех І. Особистісно-орієнтоване навчання: Науково – методичний посібник. – К.: ІЗИН, 1998.

  2. Миропольська Н.Є. Мистецтво слова в структурі художньої культури учня: теорія і практика. – К.: Парламентське видавництво, 2002.

  3. Пасічник Є. Українська література у школі. – К.: Радянська школа, 1983.

  4. Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах. – К.: Рсвіта, 2007.

  5. Сухомлинський В. Сто порад учителю. – К.: Радянська школа, 1983.

  6. Скіпакевич О. Вчити емоційно сприймати художній текст // Початкова школа. – 1996 --№12.

  7. Ягункова В. Мистецтво слова. – К.:Освіта, 1996.


СЕКЦІЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ
УДК 372

Трофимук Мар’яна,

студентка 3-Г курсу,

секція “Іноземні мови та методика навчання”

студентського наукового товариства

ВКНЗ “Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А.Ю.Кримського”

Науковий керівник – Бігун О.М.,

викладач іноземної мови


МУЛЬТИМЕДІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ

ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ РОЗВИТКУ НАОЧНО-ОБРАЗНОГО МИСЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Резюме. Мета статті– аналіз доцільності використання мультимедійних технологій в процесі вивчення іноземної мови. Автори розглянули методичну та практичну цінність комп’ютерних засобів навчання, беручи до уваги особливості світосприйняття та мислення молодших школярів.
За останні роки зросли вимоги щодо рівня оволодіння іноземною мовою учнями загальноосвітньої школи. Дослідження шляхів підвищення ефективності навчання іноземної мови в початковій школі займаються багато вчених (І. Зимня, С. Ніколаєва, Т. Пахомова та інші). Вони збагачують методику новими науковими положеннями стосовно навчання аудіюванню і говорінню, тестових форм контролю й інших аспектів навчального процесу. Про те, як показує практика навчання, реальний рівень володіння учнями іноземною мовою після закінчення початкової школи часто виявляється недостатнім для реалізації іншомовного спілкування у межах вимог Програми та симпозіуму Ради Європи. Одним із шляхів можливого покращення навчання іноземній мові у початковій школі є використання новітніх інформаційних технологій навчання.

Успішність організації навчання залежить від урахування психофізіологічних та психологічних особливостей учнів. У сучасній віковій психології прийнято виділяти наступні основні періоди розвитку школяра:



  1. молодший шкільний вік ( від 7 до 11 років);

  2. підлітковий вік (від 11 до 15 років);

  3. старший шкільний вік (від 15 до 18 років).

Кожен віковий період відрізняється особливою характеристикою, він обумовлюється попереднім періодом, виникає на його основі і служить у свою чергу основою для настання наступного періоду.

Вступ до школи вносить найважливіші зміни в житті дитини. Навчання – це серйозна праця, що вимагає відомої організованості, дисципліни, вольових зусиль з боку дитини. Молодші школярі відрізняються гостротою і свіжістю сприйняття, свого роду змістовною допитливістю. Сприйняття на цьому рівні психічного розвитку пов'язане з практичною діяльністю дитини. Сприймати предмет для школяра – означає щось змінити в ньому, зробити які-небудь дії, доторкнутись його. У першу чергу діти сприймають ті об'єкти, які викликають безпосередній емоційний відгук, емоційне відношення. У зв'язку з віковою відносною перевагою діяльності першої сигнальної системи в молодших школярів більш розвинута наочно-образна пам'ять, ніж словесно-логічна. Основна тенденція розвитку уяви в молодшому шкільному віці – це удосконалювання уяви відтворення. Воно пов’язане з представленням раніше сприйнятого або створенням образів відповідно до даного опису, схеми, малюнку і т.д. Мислення молодшого школяра, особливо першокласника, наочно-образне. Воно постійно спирається на сприйняття. Словесно виражену думку, яка не має ніякого наочного підкріплення, молодшим школярам зрозуміти важко. Молодші школярі, як правило, дуже емоційні, відрізняються бадьорістю, життєрадісністю [7].

В загальноосвітніх школах України вивчення англійської мови починається з І (II) класу, а деяких випадках ще у дитячому садку. Це зумовлено сенситивним періодом у віці дитини, адже цей період є найефективнішим для засвоєння мови. Більшість дітей психологічно підготовлені до школи, але в процесі навчання вони стикаються з певними труднощами. Одним з компонентів підвищення рівня мотивації учіння виступають комп'ютерні технології. Комп'ютер природно вписується в життя учнів і є одним з найефективніших засобів, що допомагає значно урізноманітнити процес навчання. Оскільки у дітей 6-8 років переважає зоровий тип пам'яті, використання комп'ютерної технології допомагає в розвитку пам'яті, уваги, зростанні зацікавленості та позитивного ставлення до вивчення предмета. Кожне заняття викликає емоційний підйом, навіть учні, що відстають від інших, з радістю спілкуються з комп'ютером.

Беручи до уваги психолого-педагогічні особливості молодших школярів, домінування наочно-образного мислення та пам’яті, стає очевидним, що використання мультимедійних технологій є пріоритетним напрямком у сучасній педагогіці початкової школи.

Під мультимедійними засобами навчання (МЗН) розуміємо сукупність різних засобів навчання, зокрема текстів, графічних зображень, музики та відео, спрямованих на здобуття знань, вдосконалення вмінь та навичок учнів.

За призначенням і виконуваними операціями МЗН складаються з наступних видів:



  1. засоби зберігання і відтворення навчальної інформації;

  2. засоби моделювання;

  3. засоби контролю/самоконтролю;

  4. засоби самонавчання;

  5. аудіо-комунікативні засоби;

  6. візуально-спостережні засоби;

  7. читально-письмові засоби.

Отже, різні види МЗН дозволяють моделювати умови навчальної діяльності, реалізовувати їх у різноманітних тренувальних вправах ситуативного характеру.

Кожен із вказаних видів сприяє більш раціональній діяльності вчителя на певному етапі навчального процесу, розширюючи її можливості, а за умови методично правильного використання – й економії часу, інтенсифікуючи тим самим весь педагогічний процес.

Останнім часом методика викладання іноземних мов зазнала певних змін відносно організації процесу навчання, методів навчання, його структури та змісту. На сьогоднішній день найпоширенішим та дієвим методом викладання та навчання іноземних мов, безперечно, є комунікативно-орієнтований, який максимально наближений до реальних умов іншомовного середовища. Одним із засобів реалізації цього методу є активне застосування комп'ютерних технологій, тому що саме вони відкривають доступ до нових джерел інформації, активізують навчально-пізнавальну діяльність учнів, скорочують час вивчення мови, дають нові можливості для розвитку професійних навичок та їх вдосконалення, значно підвищують ефективність самостійної роботи, а також допомагають реалізувати нові методи та форми навчання. Тому перед спеціалістами в галузі комп'ютерних технологій, лінгвістами, методистами та викладачами іноземних мов виникла необхідність створення якісних навчальних та контролюючих програм, які отримали назву мультимедійні програми.

На сучасному етапі значну увагу необхідно приділяти застосуванню мультимедійних технологій, в яких одночасно використовуються тексти, графіка, відеоматеріали, звукові ефекти, анімація - все це є сукупністю аудіо та візуальних ефектів разом з інтерактивним програмним забезпеченням, які впливають на емоційні та понятійні сфери, сприяють більш ефективному засвоєнню мовного матеріалу. Поєднання візуального зображення, тексту і звукового супроводження надає можливість для комплексного розвитку навичок мовної діяльності учня. Цей процес має інтерактивний характер завдяки двобічному зв'язку: можливості «спілкування» з комп'ютером, коли учень та комп'ютер можуть ставити питання та отримувати відповіді на них. Загальновідомо, що ефективність навчання збільшується при використанні наочних ілюстрацій, а мультимедійні засоби об'єднують відео, аудіоматеріали, ілюстрації, таблиці тощо на одному носії CD або DVD. Завдяки таким технологіям з'явилися навчальні системи нового покоління, які перетворюють процес навчання в захоплюючу гру [1].

Автоматизовані системи навчання мають значні переваги, які полягають у можливості реєструвати, зберігати та аналізувати відповіді учнів, надавати їм допомогу у разі необхідності, здійснювати постійну та більш гнучку систему контролю засвоєння знань.

Можливості сучасного уроку й системи освіти значно розширюються завдяки використанню мультимедійних, інтерактивних технологій, Інтернету. Сьогодні перед педагогами стоїть важливе завдання – виховати та підготувати молодь, спроможну активно включатися в якісно новий етап розвитку сучасного суспільства, пов’язаний з інформацією. Ні для кого не є новиною, що дитина опановує комп’ютер раніше, ніж навчається грамотно писати та критично читати. Згідно з сучасною концепцією навчання дедалі більше уваги надається оптимізації та індивідуалізації шкільної освіти.

В останні роки в торговій мережі поряд з підручниками, посібниками та зошитами з’явилося чимало автоматизованих навчальних курсів з іноземних мов (АНК ІМ), які є мультимедійними продуктами. На екран із текстовою інформацією подається різноманітна графіка (статичне зображення, малюнки, фотографії, схеми, таблиці, мультиплікація, динамічне зображення, відеофрагменти) і звук (мова, музика, функціональні шуми й звуки). Текст і зображення можуть бути кольоровими, супроводжуватися фонограмою та звуковими ефектами. Крім мультимедійних АНК ІМ, у процесі навчання можуть використовуватися електронні словники, енциклопедії, ігри-пригоди [3].

Деякі АНК ІМ пропонують вивчення іноземних мов із самого початку, інші – вдосконалення набутого раніше рівня володіння ІМ, де не виділяється якийсь один вид мовленнєвої діяльності. Серед таких курсів можна назвати “Triple Play English”, “English For Communication”, “Мир слов”, “Мышка Мия учит языки”, “Клиффорд учится читать”, “Занимательный английский”, “Профессор Хиггинс”, “Английский с Винни-Пухом”, “Lingua Land”, “Sing And Learn English” тощо. В АНК ІМ користувачам пропонується дуже широкий набір видів та форм роботи з текстами, граматичним матеріалом, лексикою. Кожен із зазначених курсів заслуговує на увагу й знаходить свого користувача, враховуючи вимоги програми, вік учнів, їх інтереси та кількість годин у школі [6].

Для визначення місця мультимедійних засобів навчання у системі засобів навчання і у навчальному процесі, слід враховувати педагогічну доцільність їх застосування. МЗН:


  1. сприяють розвитку в учнів наочно-образного мислення;

  2. стимулюють увагу (мимовільну і довільну) на етапі подання навчального матеріалу;

  3. сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів;

  4. дозволяють пов'язати теоретичні питання, що вивчаються з практикою;

  5. збільшують можливості показу практичних застосувань явищ, які безпосередньо не можуть спостерігатись учнями на уроці;

  6. створюють можливості для моделювання процесів і явищ;

  7. дозволяють у найбільш доступній формі систематизувати і класифікувати явища, що вивчаються, із застосуванням схем, таблиць, спеціальним чином форматованого тексту тощо;

  8. сприяють формуванню мотивації до навчання, збільшенню інтересу, створенню установки на ефективне навчання;

  9. дозволяють досить швидко і просто оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу суб'єктами навчання і групою (класом) у цілому.

Спираючись на нові технології, вчителі іноземної мови розширюють можливості навчального процесу за допомогою використання мультимедійних презентацій у навчальному процесі. Робота над створенням мультимедійної презентації сприяє розвиткові навичок та вмінь писемного мовлення та спонукає учнів до усного мовлення. Мультимедійна презентація є представленням результату пізнавально-пошукової діяльності як вчителя так і учня. Використання мультимедійної презентації на уроці допомагає вчителю:

  1. змінити форму навчання з авторитарної на комунікативну, інтерактивну, заглиблену в спілкування;

  2. навчати не аналітично, а критично (формувати здатність висловлюватися, виражати думки за рахунок умінь слухати, читати, говорити і писати іноземною мовою);

  3. підтримувати ефективну мотивацію та зв’язок з реальним життям для набуття практичних умінь;

  4. викликати інтерес до отримання інформаційних повідомлень та створення власних;

  5. виховувати та розвивати особистість учнів одночасно з процесом засвоєння нових знань.

Основний зміст навчальної діяльності на уроках іноземної мови зосереджений на пріоритеті комунікативної мети, активному використанні чотирьох видів комунікативної діяльності (говоріння, аудіювання, читання, письма). МЗН повинні сприяти якнайкращій реалізації кожного виду мовленнєвої діяльності.

Таким чином суб'єктами процесу навчання виступають вчитель і учень, об'єктом їх взаємодії – предмет, що вивчається, а комп’ютер є інструментом, технічним засобом навчання. Надмірне використання МЗН на уроці може мати негативні наслідки. Зокрема втрачається живий контакт між вчителем і учнями, довготривале використання втомлює учнів, перетворює навчання на безперервну гру.

Підсумовуючи вище сказане, варто зазначити, що використання МЗН забезпечує:


  1. інтенсифікацію всіх рівнів навчально-виховного процесу;

  2. багатоаспектний розвиток молодшого школяра з врахуванням вікових психологічних особливостей;

  3. підготовку школярів до життя в умовах інформаційного суспільства ;

  4. реалізацію соціального замовлення, обумовленого процесами глобальної інформатизації.

Успішна реалізація використання МЗН у навчально-виховному процесі сприятиме удосконаленню системи шкільної іншомовної освіти у контексті соціально-педагогічних трансформацій освітнього простору України. Комп’ютер відкриває нові можливості для творчого розвитку як учнів, так і вчителів, дозволяє звільнитися від одноманітності традиційного курсу навчання, розробити нові ідеї та вирішити більш цікаві та складні проблеми. Використання комп’ютерної техніки робить урок привабливим та сучасним.
Список використаних джерел

  1. Бекреньова І.І. Використовуємо сучасні підходи у викладанні англійської мови. – Х.: Основа, 2007. – 95с.

  2. Коваленко Ю.А. Використання інформаційних технологій у навчанні іноземних мов // Іноземні мови. – 1999. – №4. – С.37-41.

  3. Кужель ОМ. Можливості використання мультимедійних курсів у навчанні читання на початковому ступені середньої школи // Іноземні мови. – 2002. – № 3. – С. 10-12.

  4. Маланова О.В. Використання компютерних технологій з урахуванням особливостей учня // Англійська мова та література. – 2006.– №34. – С.6.

  5. Михайленко Т.А. Інноваційні технології у вивченні англійської мови. – К.: Шк. Світ. – 2008. – 128с.

  6. Черьоміна І. Комп'ютери в початковій школі: проблеми і можливості // English. – 2009. – №9. – С.3-4.

  7. Щаннікова Л.М. Особливості застосування мультимедійних технологій на уроках іноземної мови на початковому рівні навчання. - Х.: ТОВ «Видавнича група "Основа"», 2008.–94с.

УДК 372


Кваша Ірина, студентка

Луцького педагогічного коледжу

Науковий керівник – Гаврилюк К. П.,

викладач іноземної мови


РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

НА УРОКАХ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ
Резюме. У статті показано, як за допомогою різних інтерактивних технологій на основі базової моделі можливо сприяти розвитку критичного мислення молодших школярів на уроках іноземної мови.

В умовах докорінних змін у сучасному суспільстві важливим є цілеспрямоване формування особистості, здатної самостійно навчатися та критично мислити впродовж усього життя.

Актуальність проблеми формування критичного мислення школярів на уроках іноземної мови зумовлена тим, що інтенсифікація сучасного життя вимагає від молоді вміння критично підходити до складних ситуацій, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення, змінюватися і вдосконалюватися на основі самостійного набуття знань, знаходити шляхи розв’язання професійних і соціальних завдань у будь-яких нестандартних ситуаціях.

На сучасному етапі іноземна мова є одночасно і засобом отримання професійної інформації, і засобом здійснення комунікації. Але про ефективну комунікацію можна говорити, коли людина правильно сприйняла або передала інформацію. У зв'язку з цим все частіше можна чути, що комунікативна мовленнєва компетенція результативна лише в тому випадку, якщо людина володіє критичним мисленням.

Метою даної роботи є спроба показати, як за допомогою різних методів, використовуючи інтерактивні технології, можливо сприяти розвитку критичного мислення молодших школярів на уроках німецької мови в початкових класах.

Під поняттям “критичне мислення” в методичній літературі розуміється здатність аналізувати інформацію з позицій нестандартної ситуації, де особливе місце має прийняття незалежних, виважених рішень на основі різнобічних продуманих аргументів. [3]

Технологія критичного мислення має бути націлена на досягнення таких освітніх результатів:

– працювати з інформаційним потоком;

– користуватися різними способами інтеграції інформації;

– ставити питання, самостійно формулювати гіпотезу;

– висловлювати власні думки (усно і письмово) ясно, впевнено і коректно по відношенню до оточуючих;

– аргументувати свою точку зору і враховувати точки зору інших;

– навчатися самостійно. [4]

В основі технології розвитку критичного мислення молодших школярів на уроках іноземної мови є базова модель, що складається з трьох фаз:

– фаза мотивації (орієнтована на формування особистісного інтересу до отримання нової інформації та ціннісного ставлення до предмета);

– фаза осмислення (спрямована на здійснення пошукової діяльності, конструювання та усвідомлення нового матеріалу);

– фаза рефлексії (включає перегляд учнями ідей, інтерпретацію, творче застосування і поширення нових знань).

Критичне мислення на уроках іноземної мови в початковій школі передбачає необхідність показати учневі, як мислити, для того щоб знайти власні шляхи вирішення проблем та життєвих ситуацій. Передбачається, що учень самостійно виробляє та зберігає в пам’яті стратегії та підходи до здобуття, оцінки й використання інформації. Це вимагає від учителя змінити роль викладача знань на тренера навичок і стати посередником, провідником і компаньйоном учня у пошуках знань, сприяти та заохочувати його мислити самостійно, співпрацювати з іншими учнями, вживати та застосовувати на практиці те, що вони виявили в процесі пошуків. Такий підхід на уроках іноземної мови є вже не педагогічним вибором, а необхідністю сучасного життя.

Для розвитку критичного мислення слід використовувати не лише різноманітні форми читання та перевірки його розуміння, а й технології, що розроблені з урахуванням базової моделі „Мотивація – Осмислення – Рефлексія”. [1]

Один з таких методів - “Мозковий штурм”, учасники якого, аналізуючи певні ситуації, вчаться критично ставитись до наявних фактів, розмежовувати основні і другорядні обставини, аналізувати, приймати рішення, також зникає страх виявитись “смішним”, висловитись невдало і проявляється творчість, креативність думки.

Метод “Прес” дозволяє лаконізувати думку, зосередитись на головному та зекономити час. Під час дискусії, школярі мають можливість визначитись у власній позиції стосовно проблеми, побачити проблему очима друзів, однокласників, співрозмовників, Оточення однодумців надає впевненості і бажання висловитись.

“Дебати” також вчать критично підходити до розв’язання проблеми. На відміну від навчальної дискусії, передбачають можливість постановки завдання: спільно вирішити дану проблему, а не лише обговорити її.

“Дерево рішень” дає можливість з’ясувати позитивні і негативні наслідки кожного із варіантів розв’язання проблеми. Ці вправи сприяють розвитку не лише критичного мислення, креативності, але і толерантності у стосунках, лаконічності у висловлюваннях, відповідальності у рішеннях. “Розумові шапки” є різновидом рольвої дискусії, тільки замість виконання ролей пропонується брати участь в дискусії. Така дискусія може ілюструвати зміну перспектив і множинність точок зору і способів мислення. Використовують шапки або емблеми з кольорового паперу, плакати, папір для записів, крейду для окреслювання внутрішнього і зовнішнього кругів. Під час проведення дискусії п’ять шапок різних кольорів символізують п’ять різних підходів до аналізу проблеми, пошуку рішень і аргументування. Наприклад, білий – закликає “нейтральні” факти, цифри і інформацію, аргументує “вагою фактів”; червоний – виражає емоції і відчуття, наповнений інтуїцією і припущеннями (позитивними і негативними); чорний – несе труднощі, неможливість рішення, негативні оцінки, тобто виконує роль “адвоката диявола”; голубий – означає холодну віддаленість, контроль над собою і над іншими “шапками” (тримає внутрішній стрижень дискусії); жовтий – характеризується оптимізмом, радістю життя, очікуванням майбутнього, позитивний і конструктивний. П’ятеро учасників вибирають собі шапки, надягають їх і тим самим позначають свою позицію в розмові. Після невеликої підготовки вони проводять перший раунд дискусії. Через 10 хвилин учасники міняються шапками і, відповідно, лінією аргументування (двічі по колу). Решта слухачів спостерігає за дискусією із зовнішнього кола. Для них можливі такі завдання: мова тіла, якість аргументування, дія зміни шапок. Після закінчення слово мають безпосередні учасники, а потім спостерігачі.

Технологія “Розумові шапки” може ілюструвати зміну перспектив і множинність точок зору і способів мислення. Наприклад:

1. Пари або маленькі групи вибирають один колір, потім спільно готують дискусію, вибирають тих, хто буде брати участь у суперечці, які потім змінюються через кожні 10 хвилин. Можлива змішана форма: два учасники і один постійний спостерігач.

2. Носій блакитної шапки має компетенцію “ведучого дискусії” в середині раунду. Він регулює час зміни шапок в залежності від течії та інтенсивності дискусії.

Слід зазначити, що значення кольорової символіки потрібно зробити зримим і ясно записати, наприклад вивісити плакати, на яких написати “факти, цифри, інформація” і т.ін. [2]

Серед методів, технологій і прийомів, що сприяють розвитку критичного мислення в молодших школярів, можна виділити і такі методи:

- метод інверсії (спрямований на розвиток діалектики мислення учнів, впливає на рівень їхніх творчих здібностей);

- метод синектики (стимулює в учнів уяву);

- метод конкретної ситуації (розвиває та вдосконалює аналітичні здібності, уміння спілкуватись, виражати власну думку, самостійно приймати рішення);

- співпраця та співробітництво (використовується з метою здобуття нової інформації, вирішення проблеми, проведення наукового експерименту, створення проекту тощо);

- сократичні семінари (спрямовують учасників аналізувати ідеї, вирішувати спірні питання, робити власні висновки, тобто формують критичне мислення).

Такі форми роботи дозволяють встановити партнерські стосунки між дорослими і дітьми, розвивати в них потребу в навчанні, здійснювати особистісно-орієнтований педагогічний процес при вивченні іноземної мови.

Учні не завжди схильні вільно розмірковувати над важливими ідеями. Вони часто чекають, коли вчитель підкаже їм єдину правильну відповідь. Учні, які застосовують критичне мислення, активно розвивають теоретичні гіпотези й комбінують ідеї та концепції різними способами. Осягнути критичне мислення можуть не лише учні старшого віку, а й молодші школярі. Діти активно беруть участь у вирішенні непростих завдань і демонструють високий рівень здатності до прийняття рішень.

Однак, учні не отримують навичок критичного мислення автоматично, їм необхідно мати досвід зустрічі з інформацією, її обробки та сворення власних ідей. Вони мають пройти через систематичний процес критичного аналізу та критичної рефлексії. Цей процес не лише допоможе їм під час роботи з інформацією в школі, але й стане основою для подальшого незалежного критичного мислення та розмірковування.

Критичне мислення потребує здатності розуміння та вміння розмірковувати над тим, що людина знає, про що думає. Учитель повинен допомогти учням активізувати їх попередні знання і, таким чином, створити базу для сприйняття нової інформації. Хто критично мислить, менше піддається впливові та має більш захищену систему поглядів. Усвідомлюючи свої знання, учні краще підготовлені до творчого застосування нової інформації задля вирішення проблем, формування своїх поглядів.

Не менш важливо на уроці створити доброзичливу атмосферу, що виявляється у підтримці або спростуванні суджень учнів, спонукає кожного з них до найактивнішого, найповнішого і найширшого мислення. Ще до того, як учні почнуть відкрито застосовувати критичне мислення, варто наголосити, що їхні думки, як результат власного критичного аналізу, мають значну цінність.

Одним з найпотужніших інструментів, який може як заохотити, так і відбити бажання критично мислити, є запитання вчителя. Вони підвищують рівень учнівської думки й дають дітям зрозуміти, що їхнє мислення є цінним і що вони можуть додати щось вагоме до спільних уявлень і розумінь. [1]

Вказані вище технології розвитку критичного мислення на уроках іноземної мови дозволяють досягти таких освітніх результатів як уміння працювати з інформаційним потоком, що збільшується і постійно оновлюється, в різних освітніх галузях, висловлювати свої думки (усно і письмово) зрозуміло, впевнено та коректно по відношенню до оточуючих, формувати власну думку на основі осмислення різного досвіду, ідей і уявлень, вирішувати проблеми, самостійно займатися своїм навчанням (академічна мобільність), співпрацювати у класі, вибудовувати конструктивні взаємостосунки з іншими людьми.

Отже, при використанні технологій розвитку критичного мислення, активізується та актуалізується готовність і здатність до саморозвитку не тільки учня, а і вчителя, який повинен спряти залученню учнів до процесу навчання, допомогти їм активізувати попередні знання і, таким чином, сворити базу для сприйняття нової інформації.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка