Вступ до клінічної фармації. Основні поняття та визначення клінічної фармації




Сторінка1/5
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.95 Mb.
  1   2   3   4   5
Методична розробка для викладачів до ведення практичного заняття №1 з клінічної фармації (4 курс)

Тема: Вступ до клінічної фармації. Основні поняття та визначення клінічної фармації.

Актуальність теми: Стратегічним напрямком розвитку охорони здоров’я в усьому світі є фокусування всіх галузей медицини на потребах пацієнта. Значний асортимент на фармацевтичному ринку лікарських засобів, зростання серед населення тенденції до „самолікування” та „самопрофілактики” зобов'язують провізора до поглибленого вивчення основних симптомів та синдромів захворювань внутрішніх органів і клінічної фармакології існуючих медикаментів. Співпраця фармацевта з лікарем сприяє вчас­ному доведенню до хворого лікарських засобів оптимальної якості, встановленню максимально раціональних шляхів та режимів введення, по­передженню призначення несумісних лікарських препаратів, зведенню до мінімуму побічних дій медикаментів, а також зменшенню поліпрагмазії.

Навчальні цілі:

Знати: клінічні симптоми та синдроми най­поширеніших захворювань в клініці внутрішніх хвороб, функції провізора при проведенні раціональної медикаментозної терапії, основні методи клінічного обстеження хворого, сучасну концепцію „самолікування”, загальні методології та принципи вибору лікарських препаратів для ефективної та безпечної медикаментозної терапії, принципи медичної деонтології, етичні норми поведінки провізора в клініці, необхідні теоретичні знання та навички для здійснення фармацевтичної опіки пацієнтів, фактори ризику розвитку та клінічних проявів побічної дії лікарських засобів та їх комбінацій, принципи оцінки ефективності та безпечності застосуван­ня конкретних фармакологічних груп та лікарських препаратів під час проведення їх клінічної апробації, навички придбання, аналізу та подання інформації про фармакологічні властивості лікарських препаратів.

Вміти: віддиференціювати поняття “хімічна назва”, “міжнародна непатентована назва”, “торгова назва”, “фірмова назва”; оригінальні та генеричні препарати, володіти методами самостійного обстеження хворого, виявляти окремі симптоми захворювання і групувати їх у патогенетично зв’язану між собою сукупність симптомів – синдроми.

Міждисциплінарна інтеграція

№ п/п

Дисципліни

Знати

Вміти

1.

Забезпечуючі:

Біоорганічна хімія


Нормальна фізіологія

Хімічну структуру та механізм дії лікарських засобів.

Основні фізіологічні процеси, зумовлені лікарськими засобами





2.

Забезпечувані:

Фармакотерапія


Фармакокінетику, фармакодинаміку, механізм дії лікарських засобів. Особливості взаємодії препаратів між собою, побічні дії.



Призначити лікування кожному конкретному хворому з урахуванням взаємодії препаратів між собою та їх побічних дій.

3.

Внутрішньо предметна інтеграція:

Клінічна фармакологія лікарських засобів



Фармакокінетика, фармакодинаміка, механізм дії лікарських засобів. Особливості взаємодії препаратів між собою, побічні дії.




План і організаційна структура заняття

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час в хви-линах

1.

Підготовчий етап:

Організаційні заходи.

Постановка навчальних цілей

Контроль вихідного рівня знань.








Тестовий контроль. Усне опитування

Тестові завдання. Перелік питань для опитування.

1

2


12


2.

Основний етап:

1. Робота студентів в палатах під керівництвом викладача.


3. Самостійна робота студента в палатах.


Другий



Метод конкретних ситуацій (демонстрація хворих) .

Визначення ос-новних симп-томів і синд-ромів у пацієн-тів, призначення лікування



Історії хвороби, листки призначень

20


20

3.

Обговорення результатів самостійної роботи в палатах

Третій


Метод групової дискусії. Оцінка діагностичної та лікувальної роботи студентів.

Конспект лекцій, підручники

15

4.

Заключний етап:

Контроль і корекція рівня професійних вмінь та навичок.

Підведення підсумків, оголошення оцінок.

Домашнє завдання


Третій

Індивідуальне усне опитування

Перелік питань для опитування


15

3


2

МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЗАНЯТТЯ


Матеріали для контролю вихідного рівня знань

Перелік питань для опитування:

  1. Клінічна фармація як предмет.

  2. Складові частини клінічної фармації як предмета викладання.

  3. Мета і завдання викладання дисципліни “клінічна фармація”.

  4. Деонтологічні аспекти взаємовідносин лікар-хворий-провізор.

  5. Роль провізора в проведенні раціональної медикаментозної терапії

  6. Препарати безрецептурного відпускання. Критерії, на підставі яких препарати відносять до безрецептурних.

  7. Сучасна концепція самолікування та роль провізора в здійсненні самолікування.

  8. Поняття про самопрофілактику та самодопомогу.

  9. Поняття “фармакологічна речовина”, “хімічна назва”, “міжнародна непатентована назва”, “торгова назва”, “фірмова назва”.

  10. Брендові й генеричні препарати.

  11. Поняття про фармацевтичну і терапевтичну еквівалентність, генеричну і терапевтичну заміну.

  12. Основні методи обстеження хворого.

  13. Симптоми і синдроми – основа встановлення точного діагнозу

  14. Основні види медичної документації.

  15. Уявлення про фармацевтичну опіку і комплайєнс. Фактори, що впливають на комплайєнс.


Тестові завдання:

Варіант І

1. У функціональні обов’язки провізора не входить:



  1. профілактика застосування невідповідних за показаннями ліків;

  2. вказівки про умови раціонального застосування;

  3. пояснення ризику небажаних побічних ефектів;

  4. при виявленні загрозливих життю симптомів самостійно призначати курс лікування;

  5. обмеження застосування окремих категорій ліків.

2. При відпуску ОТС-препаратів для здійснення фармацевтичної опіки провізор повинен:

  1. встановити, для якого симптому потрібен лік;

  2. з’ясовувати, чи не потрібен лікар для ліквідації симптомів;

  3. визначати фармакологічну групу;

  4. вибирати з групи препарат;

  5. всі відповіді правильні.

3. Генеричний препарат – це лікарський препарат:

  1. патент на активну речовину якого закінчився;

  2. який є виключно власністю компанії, що його створила;

  3. найбільш вивчений з даної групи;

  4. власника першої ліцензії на його продажу;

  5. всі відповіді правильні.

4. Спільним для оригінального і генеричного засобу є:

  1. лікарська форма;

  2. барвники;

  3. смакові добавки;

  4. технологія виготовлення;

  5. активна речовина.

5. Поняття „комплайенс” означає:

  1. готовність пацієнта виконувати всі рекомендації лікаря;

  2. самолікування;

  3. займатись самопрофілактикою;

  4. самодопомогу;

  5. всі відповіді правильні.

6. Випадки, коли необхідно полегшити свій стан при недомаганнях у момент загострення хронічного захворювання до відвідин лікаря, здійснити до прибуття лікаря першу медичну допомогу – це:

  1. самопрофілактика;

  2. самодопомога;

  3. самолікування;

  4. опіка;

  5. турбота?

Еталони відповідей: 1(4), 2(5), 3(1), 4(5), 5(1), 6(2).
Варіант ІІ Еталони відповідей: 1(2), 2(5), 3(2), 4(2), 5(3), 6(1).
Варіант ІІІ Еталони відповідей: 1(1), 2(3), 3(5), 4(4), 5(5), 6(2).
Матеріали контролю для заключного етапу

1. Головні задачі при вивченні теоретичного та практичного курсу клінічної фармації.

2. Самолікування, самодопомога та самопрофіліктика. Переваги та недоліки. Об’єктивні причини розвитку концепції самолікування у сучасних умовах.

3. Препарати рецептурного та безрецептурного відпускання. Вимоги до безрецептурних ліків.

4. Поняття про оригінальні (брендові) лікарські засоби.

5. Поняття про генеричні препарати — переваги та вади в порівнянні з брендами.

6. Вимоги до генеричних препаратів.

7. Категорії пацієнтів, що потребують особливої опіки фармацевтів.

8. Основна медична документація.

9. Основні методи обстеження хворого. Його значення як критерій ефективності та безпечності лікарської терапії.




література

1. Викторов А.П., Передерий В.Г., Щербак А.Г. Взаимодействие лекарств и пищи. -К.: Здоровье, 1991. -240 с.

2. Дроговоз С.М., Страшний В.В. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору та студенту// Харьков.: Изд-во ХАИ.- 2002.- 450с.

3. Фармацевтическая опека / Под ред. И.А.Зупанец, В.П.Черных. — X.: Изд-во НФАУ, 2000. - 60 с.

4. Нейко Є.М. Лікування основних захворювань внутрішніх органів.- Івано-Франківськ.- 2001.- 318 с.

5. Регістр лікарських засобів України.- Київ 2000.- 791 с.

6. Самура Б.А. Фармакотерапия. Учебник для фармацевтических вузов и факультетов.- Москва.- 1998.- 741 с.

Методичну розробку підготувала ас. Микула Ю.І.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри клінічної фармакології та фармакотерапії протокол № 6 від 5.12.2012р.
Завідувач кафедри, д.м.н., професор І.Г.Купновицька
Методична розробка для викладачів до ведення практичного заняття з клінічної фармації №2 (4 курс)

Тема: Основні принципи та положення клінічної фармакології. Побічна дія ліків.

Актуальність теми: Фармакотерапія будь-якого захворювання неможлива без глибоких знань фармакокінетики та фармакодинаміки лікарських засобів.

Залежність фармакодинамічних ефектів від впливу генетичного і статевого чинника, віку пацієнтів, добових коливань, послужили до створення і розвитку нових напрямків фармакології. На фармацевтичному ринку щодня синтезується велика кількість лікарських середників. Особливо важливим в даний час є вивчення ефективності та безпечності даних препаратів. Тому медичний персонал має приділяти особливу уваги результатам клінічних випробувань конкретних лікарських засобів для підвищення ефективності лікування та уникнення проявів небажаних ефектів медикаментів.



Навчальні цілі:

Знати: визначення та основні етапи фармакокінетики і фармакодинаміки лікарських засобів, механізм дії та можливі наслідки їх взаємодії між собою, побічні дії препаратів, критерії ефективності та безпечності лікарських препаратівю.

Вміти: обгрунтувати шлях і спосіб введення ліку, підібрати раціональні комбінації препаратів, їх дози, оцінити ефективність та безпечність препарату в кожному конкретному випадку, призначити препарат, врахувавши його фармакокінетику, фармакодинаміку, особливості взаємодії з іншими ліками та побічні дії.

Міждисциплінарна інтеграція

№ п/п

Дисципліни

Знати

Вміти

1.

Забезпечуючі:

Біоорганічна хімія


Нормальна фізіологія

Хімічну структуру та механізм дії лікарських засобів.

Основні фізіологічні процеси, що відбуваються на етапах фармакокінетики та фармакодинаміки препаратів





2.

Забезпечувані:

Внутрішні хвороби

Фармакотерапія

Фармакокінетику, фармакодинаміку, механізм дії лікарських засобів. Особливості взаємодії препаратів між собою, побічні дії.



Призначити лікування кожному конкретному хворому з урахуванням взаємодії препаратів між собою та їх побічних дій. Правильно підбирати комбінації та дози лікарських засобів.

3.

Внутрішньо предметна інтеграція:

Клінічна фармакологія лікарських засобів



Механізм дії, фармакокінетика, фармакодинаміка, побічні дії та особливості клінічного застосування лікарських засобів



План і організаційна структура заняття



№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час в хви-линах

1.

Підготовчий етап:

Організаційні заходи.

Постановка навчальних цілей

Контроль вихідного рівня знань.








Тестовий контроль. Усне опитування

Тестові завдання. Перелік питань для опитування.

1

2


12


2.

Основний етап:

1. Робота студентів в палатах під керівництвом викладача.


3. Самостійна робота студента в палатах.


Другий



Метод конкретних ситуацій (демонстрація хворих) .

Визначення ос-новних симп-томів і синд-ромів у пацієн-тів, призначення лікування



Історії хвороби, листки призначень

20


20

3.

Обговорення результатів самостійної роботи в палатах

Третій


Метод групової дискусії. Оцінка діагностичної та лікувальної роботи студентів.

Конспект лекцій, підручники

15

4.

Заключний етап:

Контроль і корекція рівня професійних вмінь та навичок.

Підведення підсумків, оголошення оцінок.

Домашнє завдання


Третій

Індивідуальне усне опитування

Перелік питань для опитування


15

3


2

МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЗАНЯТТЯ


Матеріали для контролю вихідного рівня знань

Перелік питань для опитування:

1. Мета та завдання клінічної фармакології.

2. Основні етапи фармакокінетики. Шляхи введення лікарських засобів та їх значення для фармакотерапевтичних ефектів.

3. Особливості всмоктування лікарських засобів та фактори, що їх визначають.

4. Розподіл препаратів в організмі. Біологічні бар’єри. Депонування.

5. Особливості біотрансформації лікарських речовин. Індуктори та інгібітори мікросомальних і немікросомальних ферментів.

6. Шляхи виведення лікарських засобів. Врахування особливостей елімінації препаратів при виборі фармакотерапії.

7. Залежність фармакотерапевтичного ефекту від властивостей лікарських засобів і умов їх застосування.

8. Залежність фармакотерапевтичного ефекту від концентрації лікарських засобів. Поняття про середньотерапевтичну, добову, максимальну та летальну дози.

9. Залежність фармакодинамічного ефекту від повторного застосування лікарських засобів.

10. Ускладнення лікарської терапії. Типи побічної дії ліків.
Тестові завдання:

Варіант І

1. Що визначається відносною кількістю ліків, що виділяється з лікарської форми, надходить у загальне коло кровообігу і взаємодіє з тканинними рецепторами?



  1. загальний кліренс;

  2. біодоступність;

  3. період напіввиведення;

  4. біоеквівалентність;

  5. активна секреція.

2. Проникнення ЛЗ через біологічні мембрани в судини і тканини до специфічного клітинного рецептора називається:

  1. піноцитозом;

  2. фільтрацією;

  3. активним транспортом;

  4. пасивною дифузією;

5) абсорбцією.

3. Наслідком розвитку діареї після курсу антибіотикотерапії є:



  1. ідіосинкразія;

  2. прояв токсичної дії антибактеріального засобу;

  3. порушення імунобіологічних властивостей організму;

  4. алергічна реакція;

  5. кумуляція.

4. ІІІ фаза проведення дослідження полягає у:

  1. здобутті даних про переносимість і безпечність препарату з метою ухвалення рішень про його подальшу розробку або припинення дослідження;

  2. визначенні безпечності й ефективності ЛЗ на значно більшій групі людей (250-1000 осіб) в умовах, наближених до тих, в яких воно буде використане в разі його реєстрації;

  3. «постмаркетингових», постреєстраційних дослідженнях на 2000-10000 людей, що проводяться з метою здобуття повнішої інформації про ефективність препарату і для підтвердження його безпечності при вживанні після реєстрації в ширшій популяції пацієнтів, які одержують звичайне медичне лікування;

  4. вивченні ЛЗ у пацієнтів (60-300 осіб) з профільним захворюванням з метою визначення його ефективності, режиму дозування, з'ясування залежності ефекту від дози і критерію оцінки ефективності;

  5. всі відповіді вірні.

5. “Синдром відміни” відзначається при тривалому застосуванні:

  1. кортикостероїдів;

  2. інсуліну;

  3. клофеліну;

  4. β-адреноблокаторів;

  5. всі відповіді вірні.

6. Швидке ослаблення лікувального ефекту після повторного застосуваня, що розвивається від кількох хвилин до однієї доби, має назву:

  1. тахіфілаксії;

  2. кумуляції;

  3. алергічної реакції;

  4. сенсибілізації ;

  5. зміни імунобіологічних властивостей організму.

Еталони відповідей: 1(2), 2(5), 3(3), 4(2), 5(5), 6(1).
Варіант ІІ .Еталони відповідей: 1(2), 2(3), 3 (5), 4(4), 5(2), 6(1).
Варіант ІІІ. Еталони відповідей: 1(1), 2(4), 3(5), 4(2), 5(1), 6(3).
Матеріали контролю для заключного етапу

1. Клінічна фармакологія як предмет.

2. Зміни, які відбуваються в органах і системах організму під впливом ЛЗ.

3. Перетворення лікарських речовин в організмі.

4. Залежність між хімічною будовою, фізико-хімічними властивостями і фармакологічною дією лікарських речовин.

5. Побічна дія ЛЗ як ускладнення лікарської терапії




література

1. Дроговоз С.М. Фармакологія на долонях.- Харків, 2001.

2. Латогуз І.К., Мала Л.Т., Циганенко А.Я., Клінічна фармакологія. – Харків: „Основа”, 1995. – в 2-х томах.

3. Лоуренс Д.Р., Бенитт Н.Н., Клиническая фармакология. – м.: Медицина, 1993.- в 2-х томах – 1270 с.

4. Машковський М.Д. Лекарственные средства.- Харьков: Торсинг, 1992.- в 2-х томах.

5. Нейко Є.М., Боцюрко В.І. Внутрішні хвороби. Івано-Франківськ.-1997.-540с.

6. Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии. Под ред. И.С. Чекмана, А.П. Пелещука, О.А. Пятака К, Здоров’я, 1986.

Методичну розробку підготувала ас. Микула Ю.І.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри клінічної фармакології та фармакотерапії протокол № 6 від 5.12.2012
Завідувач кафедри, д.м.н., професор І.Г.Купновицька

Методична розробка для викладачів до ведення практичного заняття №3 з клінічної фармації (4 курс)

Тема: Принципи належної клінічної практики

Актуальність теми: НАЛЕЖНА КЛІНІЧНА ПРАКТИКА (Good Clinical Practice, GCP) — сукупність правил щодо планування, виконання, оцінки і документування клінічних випробувань ЛП, додержання яких забезпечує точність отриманих даних, захист прав осіб, які беруть участь у випробуваннях, конфіденційність даних про цих осіб.
Навчальні цілі:

Знати: основні міжнародні етичні і наукові стандарти якості планування та проведення клінічних випробувань ЛП на людині.

Вміти: застосовувати ці знання при проведенні клінічних випробувань, а також документально оформляти і наводити їх результати.

Міждисциплінарна інтеграція

№ п/п

Дисципліни

Знати

Вміти

1.

Забезпечуючі:

Біоорганічна хімія


Нормальна фізіологія

Хімічну структуру та механізм дії лікарських засобів.

Основні фізіологічні процеси, зумовлені лікарськими засобами





2.

Забезпечувані:

Фармакотерапія


Фармакокінетику, фармакодинаміку, механізм дії лікарських засобів.



Призначити лікування кожному конкретному хворому

3.

Внутрішньо предметна інтеграція:

Клінічна фармакологія лікарських засобів



Фармакокінетика, фармакодинаміка, механізм дії лікарських засобів.




План і організаційна структура заняття

№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час в хви-линах

1.

Підготовчий етап:

Організаційні заходи.

Постановка навчальних цілей

Контроль вихідного рівня знань.








Тестовий контроль. Усне опитування

Тестові завдання. Перелік питань для опитування.

1

2


12


2.

Основний етап:

1. Робота студентів в палатах під керівництвом викладача.


3. Самостійна робота студента в палатах.


Другий



Метод конкретних ситуацій (демонстрація хворих) .

Визначення ос-новних симп-томів і синд-ромів у пацієн-тів, призначення лікування



Історії хвороби, листки призначень

20


20

3.

Обговорення результатів самостійної роботи в палатах

Третій


Метод групової дискусії. Оцінка діагностичної та лікувальної роботи студентів.

Конспект лекцій, підручники

15

4.

Заключний етап:

Контроль і корекція рівня професійних вмінь та навичок.

Підведення підсумків, оголошення оцінок.

Домашнє завдання


Третій

Індивідуальне усне опитування

Перелік питань для опитування


15

3


2

МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЗАНЯТТЯ

Матеріали для контролю вихідного рівня знань

Перелік питань для опитування:

1. Історія створення та впровадження в Україні GCP.

2. Мета проведення клінічних досліджень.

3.Принципи створення нових лікарських засобів.

4.Етапи клінічного дослідження препаратів.

5. Методи визначення ефективності лікарського засобу.

6.Поняття безпечності та способи оцінки безпечності лікарських засобів.

7. Загальні принципи проведення клінічних випробувань лікарських препаратів.

8. Фази клінічних випробувань та їх завдання.

9. Основні вимоги до маркування досліджуваного лікарського засобу.

10. Типи технологій контролю похибок.

11 Психофармакологічні ефекти застосування лікарських препаратів.


Тестові завдання:

Варіант 1


1. ІІІ фаза проведення дослідження полягає у:

  1. здобутті даних про переносимість і безпечність препарату з метою ухвалення рішень про його подальшу розробку або припинення дослідження;

  2. визначенні безпечності й ефективності ЛЗ на значно більшій групі людей (250-1000 осіб) в умовах, наближених до тих, в яких воно буде використане в разі його реєстрації;

  3. «постмаркетингових», постреєстраційних дослідженнях на 2000-10000 людей, що проводяться з метою здобуття повнішої інформації про ефективність препарату і для підтвердження його безпечності при вживанні після реєстрації в ширшій популяції пацієнтів, які одержують звичайне медичне лікування;

  4. вивченні ЛЗ у пацієнтів (60-300 осіб) з профільним захворюванням з метою визначення його ефективності, режиму дозування, з'ясування залежності ефекту від дози і критерію оцінки ефективності;

  5. всі відповіді вірні.

2. Метою GCP є:

1)стандартизувати підготовку досліджень

2)збір даних

3)аналіз даних

4)ведення документації

5)всі відповіді вірні

3.Клінічні дослідження варто починати тоді, коли:

1) клінічні дослідження науково обґрунтовані й описані в протоколі, який має бути ухвалений незалежним комітетом з етики.

2)клінічні дослідження науково обґрунтовані і описані в протоколі

3)клінічні дослідження науково обґрунтовані, але ще не описані в протоколі

4)ризики при проведенні клінічних досліджень не обраховані

5)всі відповіді вірні

4.Основним принципом проведення клінічних досліджень є:

1)наукова цінність

2)цінність даного дослідження для суспільства

3) Права, безпека і здоров’я людей, які беруть участь у випробуваннях, є найбільш важливими поняттями і повинні переважати над інтересами науки і суспільства.

4)фінансова обґрунтованість даного дослідження

5)всі відповіді вірні

5.Із скількох фаз дослідження складається програма дослідження нового лікарського засобу?

1) 2


2)3

3)4


4)5

5)6


6.Перші три фази дослідження відбуваються:

1)при реєстрації лікарського засобу

2)після реєстрації лікарського засобу

3)перед реєстрацією лікарського засобу

4)не залежить від проходження реєстрації

5)вірної відповіді немає


Еталони відповідей: 1-2; 2-5; 3-1; 4-3; 5-3; 6-1.
Варіант 2
Еталони відповідей: 1-1; 2-4; 3-5; 4-2; 5-1; 6-3.

Варіант 3


Еталони відповідей: 1-1; 2-5; 3-5;4-1; 5-2; 6-3.
Матеріали контролю для заключного етапу

1.Мета впровадження докумету про загальну клінічну практику.

2.Визначення основних положень GCP

3.Аспекти GCP, що захищають права пацієнтів, які беруть участь у дослідженнях

4. Фази клінічних випробувань та їх завдання.

5.Принципи створення нових лікарських засобів.


Література
1. Клинические испытания лекарств / Под ред. В.И. Мальцева, Т.К. Ефимцевой, Ю.Б. Белоусова, В.Н. Коваленко. — К., 2002;

2. Руководство по клиническим испытаниям лекарственных средств / Под ред. А.В. Стефанова, В.И. Маль­цева, Т.К. Ефимцевой. — К., 2001.

3. Дроговоз С.М. Фармакологія на долонях.- Харків, 2001.

4. Латогуз І.К., Мала Л.Т., Циганенко А.Я., Клінічна фармакологія. – Харків: „Основа”, 1995. – в 2-х томах.

5. Лоуренс Д.Р., Бенитт Н.Н., Клиническая фармакология. – м.: Медицина, 1993.- в 2-х томах – 1270 с.

6. Машковський М.Д. Лекарственные средства.- Харьков: Торсинг, 1992.- в 2-х томах.

7. Нейко Є.М., Боцюрко В.І. Внутрішні хвороби. Івано-Франківськ.-1997.-540с.

8. Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии. Под ред. И.С.Чекмана, А.П.Пелещука, О.А.Пятака К, Здоров’я, 1986.
Методичну розробку підготувала ас. Микула Ю.І.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри клінічної фармакології та фармакотерапії, протокол № 6 від 5.12.2012р


Завідувач кафедри, д.м.н., професор І.Г.Купновицька

Методична розробка для викладачів до ведення практичного заняття З клінічної фармації №4 (4 курс)

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка