Закон України "Про Цивільну оборону України", вру




Сторінка18/23
Дата конвертації14.04.2016
Розмір5.02 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23

ДП-6 складається з фільтруючо-поглинаючої коробки ГП-4у і лицевої частини МД-1 п’ятого росту. ДП-6М складається з фільтруючо-поглинаючої коробки ДП-6м і лицевої частини МД-1 першого-четвертого ростів. В комплект протигазів ДП-6 і ДП-6М входять також сумки і олівці (КПЗО).

Дитячий протигаз ПДФ-7 складається з фільтруючо-погли-наючої коробки ГП-5 і лицевої частини МД-1А (п’ять ростів).

Дитячі протигази ДП-6М і ПДФ-7 упаковуються в дерев’яні ящики по 50 (40) шт. В кожному ящику лицеві частини одного росту.


Протигаз ПДФ-Д призначається для дітей дошкільного віку від 1,5 до 7 років. Складається з фільтруючо-поглинаючої коробки ГП-5 і лицевої частини МД-3 (чотирьох ростів), сумки, коробки з не запітнілими плівками, утеплених манжет і олівця (КПЗО). Протигази упаковуються в дерев’яні ящики по 40 шт. з лицевими частинами: першого росту-8 шт., другого-12 шт., третього-9 шт. і четвертого-11 шт.

Протигаз ПДФ-Ш призначається для дітей шкільного віку від 7 до 17 років. Складається з фільтруючо-поглинаючої коробки ГП-5 і лицевої частини МД-3 (третього і четвертого ростів) і ШМ-62У (нульовий, перший, другий і третій ріст), сумки, ко-робки з не запітнілими плівками та утеплених манжет. Ріст маски підбирається по висоті і ширині обличчя дитини (відстань між найбільш виступаючими точками дуг вилиці).




Найменування

вимірювань

Ріст маски

1

2

3

4

5

Висота обличчя, мм

До 77

77-85

85-92

92-99

92-99

Ширина обличчя, мм

До 108

108-116

111-119

115-123

124-135


Дитяча захисна камера КЗД-4 (КЗД-6) призначена для дітей в віці до 1,5 років. Упаковується в дерев’яні ящики по 10 комплектів.



Протигаз ДП-6м

(з маскою 2-4 росту):

1 – фільтруюча поглинальна

коробка;


2 – маска;

3 – з’єднувальна трубка;

4 – сумка для протигазу ;

5 – спеціальний олівець





ПРИМІТКА:

1.Протигази перших трьох розмірів мають гарантійні тасьми, що не дозволяють дитині без допомоги дорослого зняти маску.

2. У маски першого росту з’єднальна трубка знаходиться збоку від клапанної коробки.






Протигаз ПДФ-7

(з маскою 1-5 росту):


1 – фільтруюча поглинальна коробка;

2 – маска;

3 – з’єднальна трубка;

4 – сумка для протигазу ;

5 – спеціальний олівець



Протигаз ДП-6

(з маскою 5 росту):


1 – фільтруюча поглинальна

коробка;


2 – маска;

3 – з’єднальна трубка;

4 – сумка для протигазу ;

5 – спеціальний олівець







Протигаз ПДФ-Д

(з маскою 1 росту):

1 – фільтруюча поглинальна коробка;

2 – маска;

3 – з’єднальна трубка;

4 – сумка для протигаза

5 – спеціальний олівець

6- гарантійна тасьма





Перевірка, збирання і укладання дитячих протигазів виконується дорослими; діти старшого віку можуть робити це самостійно. Порядок виконання вказаних операцій такий, як і з протигазами для дорослих.

Діти старшого віку надівають протигази самостійно. На дітей молодшої групи протигази надівають дорослі і зав’язують гарантійну тасьму. Обов’язково потрібно слідкувати, щоб була вийнята гумова пробка із отвору на дні фільтрувальної коробки і щоб волосся не попадало під маску.


Надівання протигаза на дитину дорослою людиною

(справа – положення рук дорослої людини при надіванні

протигазу на дитину)

Для захисту органів дихання, дітей віком від 7 до 17 років, від радіоактивного пилу і бактеріальних засобів призначається респіратор Р-2д, який виготовляється 4 ростів.

Тканинні маски проти пилу ПТМ-1 складаються із корпусу і кріплення. Корпус виготовляється з 4-5 шарів ткані. Напроти очей робляться прорізи, в які вставляються скельця або прозора плівка. На голові маска закріплюється за допомогою смуги ткані, резинки або зав’язок. Ріст маски залежить від висоти обличчя.


Висота обличчя, мм

До 80

81-90

91-100

101-110

111-120

121-130

>131

Ріст маски

1

2

3

4

5

6

7

Для верхніх шарів маски найбільш підходить б’язь, шта-пельне або трикотажне полотно, мадаполам, міткаль, шотландка та інші. Внутрішні шари можуть бути із дитячого пика, байки, бумазеї, бавовняно-паперової, шерст’яної та інших тканин.

Ватяно-марлева пов’язка виготовлюється з марлі розміром 100х50 см, на середину якої накладається шар вати розміром 30х20 см і товщиною 1-2 см. Марля з обох сторін загибається і накладається на вату. Кінці розрізуються вздовж середини, в результаті чого виникають зав’язки.

Для захисту шкіряних покровів дітей від радіоактивної пи-люки і бактеріальних засобів можуть використовуватися накид-ки і плащі з непромокальної тканини, а також спортивні (лижні) костюми, а для самих маленьких - різноманітні комбінезони. Якщо до звичайного одягу дітей пришити нескладні прис-тосування, що герметизирують, і просочити одяг спеціальним розчином, вона на якийсь час захистять і від парів отруйних речовин. На ноги дітям варто надівати гумові чобітки, боти або калоші, на руки - гумові рукавички або рукавиці, шкіряні рукавички. Порядок підготування дитячого одягу в якості засо-бів захисту шкіри такий же, як і одяги для дорослих.

Крім засобів захисту органів дихання і шкіри для захисту дітей можуть бути використані медичні засоби захисту і профілактики - аптечка АІ-2 і індивідуальний протихімічний пакет. Наявні в аптечці АІ-2 засоби (крім радіозахисного засобу № 2 і протибольового засобу) на один прийом дають дітям до 8 років - '/4, а дітям від 8 до 15 лет- '/2 частини дози взрослого; радіозахисний засіб № 2 і протибольовий засіб дітям дають у повній дозі. При користуванні протихімічним пакетом треба мати на увазі, що рідина з нього можна застосовувати для знешкодження 0Р, що потрапили на шкіру, тільки в дітей від 7 років і більше; для опрацювання шкіри дітей від 1,5 до 7 років варто використовувати лужно-перекисну рецептуру.
Необхідно не забувати, що діти завжди залишаються ними. І ми, дорослі, повинні про це не забувати і при можливості забезпечувати дітям хоча б мінімум зручності і уваги.
Керівник навчання підводить короткі підсумки заняття і ставить навчаємим завдання на і підготовку до наступного заняття.

Т Е М А 13.


“ЗАХИСТ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ, ФУРАЖУ І ВОДИ ВІД ЗАРАЖЕННЯ РАДІОАКТИВНИМИ, ОТРУЙНИМИ РЕЧОВИНАМИ І БАКТЕРІАЛЬНИМИ ЗАСОБАМИ.”

Навчальна ціль:

Вивчити порядок дій щодо захисту продуктів харчування, фуражу і води від зараження радіоактивними, отруйними речовинами та бактеріальними засобами.


Вид навчальних занять – групове заняття.

Тривалість заняття – 1 година.

Метод проведення заняттябесіда, розповідь, показ.

Місце проведення заняття – клас.


Навчальні питання і орієнтовний розрахунок

навчального часу:
Передмова 2 хв.

Навчальне питання: “Захист продуктів харчування, фуражу і води від зараження радіаційними, хімічними речовинами та бак-теріальними засобами.” 40 хв.

Підсумки. 3 хв.


Навчальна література і посібники:

1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., № 555-Х1У, 1999р., Київ.

2. Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994 р., Київ.

3. Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, постанова КМУ, № 1198, 1998 р., Київ.

4. Концепція захисту населення і територій у разі загрози та виникнення НС, Указ Президента України,1999 р., Київ.

5. Довідник з ЦО, Укртехногрупа, 1998 р., Київ.

7. Цивільна оборона, Воєнвидав, Москва, 1981 р.

8. Періодичні інформаційні видання. МНС України, 1997-2000 рр., Київ.

9. Методичний посібник з ЦО і НС. РВЦ ЦО і НС, Київ, 1997 р.

10. ГСРФ “Безпека в надзвичайних ситуаціях”, Стандарт-видав Росії, Москва, 1995-2000 рр.

11. Періодичні інформаційні видання. МНС Росії, 1995- 2000 рр., Москва.

12. Опит використання технічних засобів і способів ліквіда-ції наслідків аварії на АЕС, Будвидав, Москва, 1990 р.

13. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), МОЗ України, Київ, 1997 р.

14. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів у продуктах харчу-вання (ДР-97), МОЗ України, Київ, 1997 р.

15. Дії населення в НС, РВЦ ЦО і НС, Київ, 1997 р.

16. Сильнодіючі отруйні речовини, Укртехногрупа, Київ, 1998 р.


Матеріальне забезпечення

(стенди або схеми в класі):


1. Класифікація надзвичайних ситуацій.

2. Основні характеристики НС.

3. Дії органів управління і сил ЦО та населення у НС.

4. Засоби радіаційної і хімічної розвідки та дозконтролю.

5. Рятувальні і невідкладні аварійно - відновлювальні роботи при НС.

6. Захист населення у надзвичайних ситуаціях.


ПЕРЕДМОВА
Велика кількість радіаційно, хімічно та пожежовибухових об’єктів на теренах Європи і в нашій державі створюють умови для виникнення на них небезпечних ситуацій з викидом радіоактивних, хімічних речовин та бактеріальних засобів. Так, у лютому місяці 2000 року на золотовидобувній шахті у Румунії стався викид ціанідів у навколишнє природне середовище, що призвело до зараження значної території не тільки в Румунії, а і в сусідніх державах, що розташовані в басейні річок Тиса і Дунай. Цей викид завдав значної шкоди довкіллю, порушена система водопостачання населених пунктів на значній території, загибла значна частина живої природи (звірі, риба тощо). Дов-кіллю нанесено не поправної шкоди, на відновлення якого необ-хідно більше десяти років. Це друга, після Чорнобиля, транс-національна катастрофа, для ліквідації наслідків якої потрібні значні асигнування.

Ось чому знання кожним громадянином правил поведінки, захисту продуктів харчування, фуражу і води в умовах радіа-ційного, хімічного та бактеріального зараження має таке велике значення.



НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
ЗАХИСТ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ, ФУРАЖУ

І ВОДИ ВІД ЗАРАЖЕННЯ РАДІАЦІЙНИМИ, ОТРУЙНИМИ РЕЧОВИНАМИ ТА БАКТЕРІАЛЬНИМИ ЗАСОБАМИ”.
Організація безперебійного забезпечення населення продо-вольством, питною водою і предметами першої необхідності - є одним з головних питань у роботі органів цивільної оборони, захисту населення і територій від НС в особливий період. Їжа, вода, незаражене повітря, а в холодний час і тепло є основними факторами життєзабезпечення населення взагалі.

При організації забезпечення водою у воєнний час вра-ховується, що потреба у ній у позаміській зоні, після прове-дення евакуаційних заходів, значно зростає. З урахуванням цьо-го розвивається і вдосконалюється система водопостачання: будую-ться нові, підтримуються в готовності існуючі вододжерела, впроваджується система оборотного і послідовного викорис-тання води, скорочуються невиробничі витрати тощо в містах, на об’єктах, а також у всій позаміській зоні з таким розрахун-ком, щоб забезпечити значно більшу кількість населення водою навіть в умовах порушення системи водопостачання. Визначає-ться для кожного району (регіону) необхідна кількість води для пиття і господарських потреб на випадок виникнення НС, пла-нується порядок забезпечення нею різних категорій населення. З метою поліпшення організації забезпечення населення водою у необхідних випадках у відповідних ланках створюються спе-ціальні служби водопостачання з задачею координації і конт-ролю за виконанням заходів.

Для забезпечення захисту харчової сировини і продово-льства проводиться додаткова герметизація складів, сховищ і холодильників, а також широке застосування пакувальних мате-ріалів і різних видів тари, що відповідають певним санітарно-гігієнічним вимогам та мають захисні властивості від радіо-активних і хімічних речовин та бактеріальних засобів і достатню механічну міцність.

Захист продуктів від радіоактивних і отруйних речовин, бактеріологічних (біологічних) засобів при зберіганні, в процесі їх технологічної переробки, транспортування і реалізації, а також вододжерел і систем водопостачання від РР, ОР і БЗ є однією з важливих задач цивільної оборони в усіх ланках, де розв'язуються ці питання. Це обумовлюється тим, що з зара-женими продуктами і водою радіоактивні отруйні речовини і бактеріальні засоби можуть потрапити в організм людини і вик-ликати небезпечні захворювання і ураження.

Радіоактивні продукти ділення і радіоактивні речовини (РР), що утворилися в момент аварії на АЕС і ядерного вибуху, випа-дають із радіоактивної хмари на місцевість у вигляді опадів і заражують усе, що знаходиться на ній. Якщо запаси продово-льства виявляться неукритими або буде порушена цілісність тари і упаковки, то радіоактивні речовини безпосередньо заразять продукти харчування або будуть занесені в їжу з заражених поверхонь тари, кухонного інвентарю і обладнання, одягу і рук при обробці продуктів.

Радіоактивні речовини, що потрапили на поверхню не запа-кованих продуктів або через щілини і нещільності тари, прони-кають всередину: у хліб і сухарі - на глибину пор; сипучі про-дукти (муку, крупу, цукор-пісок, кухонну сіль) -у поверхневі (10-15 мм) і нижче лежачі шари в залежності від щільності продукту. М'ясо, риба, овочі і фрукти забруднюються радіоактивним пи-лом з поверхні, великі частинки осідають на дно тари, а дрібні утворюють завись.

Найбільшу небезпеку створює потрапляння радіоактивних речовин всередину організму з зараженою їжею і водою, тому що потрапляння їх у кількостях, більших за встановлені, викликає променеву хворобу.



Бойові і сильнодіючі отруйні речовини (ОР) являють собою небезпеку для зараження незахищеного продовольства, води, фуражу в усіх варіантах їх застосування – краплинно-рідкому, твердому (у вигляді аерозолів - туману, диму) і у газо-подібному (пароподібному) стані. Краплини рідких ОР і аерозо-лів (останні меншою мірою) проникають у таропакувальні мате-ріали із дерева на глибину до 5-20 мм, фанери - 3-4 мм і просо-чують брезент, картон, чотирьох-п'ятишаровий папір, багато з полімерних плівок, мішкову тканину. Розчиняючись і всмок-туючись вони заражують не-захищені продукти. Глибина про-никнення ОР у продукти харчування, особливо сипкі, у декілька разів більше, ніж у таропакувальні матеріали, при цьому в твер-дих жирах, маслі вершковому, комбіжирі, маргарині вона посту-пово збільшується. У рослинних оліях краплини отруйних речо-вин і аерозолі розчиняються і можуть поширитися на всю масу.

Пари ОР легко проникають з повітрям через нещільності приміщень, негерметичну тару і упаковку і концентруються: у борошні, крупі, картоплі, овочах - у зовнішньому шарі; у хлібі - головним чином у скорині; у солі, цукровому піску (унаслідок їх низької здатності утримувати пари ОР) у низько лежачих шарах; у м'ясі вони заражують у першу чергу ділянки, що вкриті жиром.

Харчові продукти, що знаходяться в осередку бактеріологіч-ного ураження, при зберіганні на відкритих майданчиках і у не герметичних приміщеннях піддаються небезпеці зараження збудниками інфекційних хвороб, перш за все не упаковані в тару або не герметично запаковані продукти харчування. На за-раженій території бактеріальні рецептури тривалий час збері-гають свої властивості ураження, особливо за низьких тем-ператур і у похмуру погоду (декілька тижнів і більше). Вони мо-жуть виживати і на внутрішніх поверхнях приміщень і тари, а також у різних харчових продуктах, де мікроорганізми активно розмножуються. Наприклад, збудник холери у сирому молоці зберігається 1-6 діб (до скисання), у кип'яченому - до 10 діб, у вершковому маслі - до 20-30 діб, на чорному хлібі - від 1 до 4 діб, на білому - від 1 до 26 діб, на картоплі - до 14 діб.

Таким чином, щоб зберегти від зараження радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами продукти харчування, фураж і воду, необхідно перш за все максимально ізолювати їх від зовнішнього середовища. У домашніх умовах основним засобом захисту продуктів харчування і запасів води від зараження є: герметизація квартир, будинків, комор, збері-гання продуктів у герметичній тарі або упаковці із захисних матеріалів, яка за своїми захисними властивостями поділяється на три категорії: вища, перша і друга.

До вищої категорії належать тара, що захищає від радіо-активних, отруйних речовин і бактеріальних засобів. Це герме-тично закрита металева, скляна тара і деякі види дерев'яної і полімерної тари: фляги з гумовою кільцевою прокладкою; діжки сталеві зварювальні і дерев'яні заливні; банки для консервів; банки із кришкою, що знімається, і прокладкою із фольги, яка прокатана; труби алюмінієві; банки скляні, закатані жерстяними кришками; пляшки з вузькою шийкою, герметичне закриті мета-левими капсулами або закупорені щільними корковими (полі-етиленовими) пробками і алюмінієвими ковпачками; пакети із комбінованого матеріалу, паперу, фольги, поліетилену.

Тара першої категорії, що захищає продовольство від бакте-ріальних засобів і радіоактивних речовин: діжки дерев'яні сухо-тарні; ящики дощаті з поліетиленовими вкладишами, банки і пакети із комбінованого матеріалу (для пакування концентратів круп, молока); пляшки з поліхлорвінілу для рослинної олії та ін.

До другої категорії тари, що захищає продовольство тільки від радіоактивних речовин, належать: ящики; барабани дерев'яні без поліетиленових вкладишів, багатошарові паперові мішки тощо.

Найбільш перспективною як покривальний матеріал є віднос-но дешева плівка із поліетилену високого тиску (низької густи-ни). Вона охороняє продукти від зараження радіоактивних ре-човин і частково від отруйних речовин і бактеріальних засобів. Зокрема, хліб, сухарі, кондитерські вироби можна загорнути у декілька шарів паперу, потім скласти у банки, каструлі або полі-етиленові мішки (пакети). Сипкі продукти (мука, цукор, крупа, вермішель) доцільно тримати в пакетах із цупкого паперу, поліетиленових мішках, які скласти в коробки, ящики, викладені всередині картоном, клейонкою або іншими плівковими мате-ріалами.

М'ясо, масло, ковбасу, рибу можна зберегти від зараження в домашніх холодильниках. Для більшої надійності їх укладають у поліетиленові пакети, а вершкове масло, маргарин, жири - у скляні або металеві банки із кришками, що щільно закриваю-ться. Овочі слід зберігати у дерев'яних або фанерних ящиках, викладених всередині папером, целофаном, поліетиленовою плівкою, пергаментом або клейонкою, а зовні вкрити брезентом або іншою цупкою тканиною.

Усі види продуктів, що знаходяться у металевих або скляних консервних банках, а також у посуді, що герметично закриває-ться, зараженню, у тому числі отруйними речовинами і бакте-ріальними засобами, не піддаються. У випадку необхідності така тара швидко знезаражується.

Вживаючи тих чи інших заходів щодо захисту продуктів, треба пам'ятати і додержуватись правил їх зберігання.

Не можна, наприклад, тримати м'ясо і рибу у мідному та оцинкованому посуді. Це може призвести до отруєння.

Більш складним є захист продуктів харчування в умовах сільської місцевості, де в індивідуальному користуванні знахо-дяться значно більші запаси, ніж у міських жителів.

Картоплю, капусту, моркву і інші овочі, м'ясні і молочні продукти треба укривати у підготовлених льохах, коморах і сараях. Зерно, борошно та інші сипкі продукти доцільно зберіга-ти не в мішках, а в скринях або ящиках з щільними кришками.

При герметизації складів сільськогосподарських підприємств слід добре затулити всі щілини в фундаменті, підлозі, стелі, стінах, дверях, перегородках і покрівлі. Ушкоджене скло треба замінити новим. Ще краще прикрити вікна щільними дерев'я-ними щитами, обшитими толем, а зайві віконні прорізи закласти цеглою. Двері необхідно обшити з внутрішнього боку повстю, а зовні – клейонкою, між дверима і коробкою набити гуму або смужки тканини, вати, повсті, зробити пристрої притискування.

Ще більш ретельно треба захистити продукти, що зберігаю-ться поза приміщеннями. На сухому місці слід обирати спе-ціальні майданчики, розчистити і розрівняти їх, покрити насти-лом із колод, дощок, хмизу або іншого матеріалу, настил у свою чергу повинен бути вистелений брезентом або поліетиленовою плівкою. Потім продукти, що знаходяться у тарі, необхідно скласти штабелями, а неупаковані скласти в бурти (насипи) і укрити брезентом, поліетиленовою плівкою або підручними мате-ріалами, наприклад, шаром соломи (10-15 см) або гілок (20-30 см), а для зменшення займистості промазати глиною.

Якщо овочі знаходяться у полі, то поблизу місця їх збері-гання треба викопати котлован глибиною 0,5 м і шириною 1,5 м, засипати в нього картоплю або інші бульбоплоди, зверху пок-ласти мати з соломи, очерету або просто шар соломи (20-30 см), зверху насипати землю (20-30 см).

Захист продовольства, харчової сировини і фуражу при збе-ріганні, в процесі їх технологічної переробки, транспортування і реалізації, а також вододжерел і систем водопостачання від ра-діоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження з однією із важливих задач цивільної оборони в усіх ланках, де практично розв'язуються ці питання.

Це обумовлюється тим, що з зараженими продуктами і водою радіоактивні, отруйні речовини і бактеріологічні засоби можуть потрапити в організм людини і викликати небезпечні захворю-вання і ураження.

Заходи щодо виконання цієї задачі організують і проводять в основному ті ж галузеві і територіальні органи, які здійснюють постачання населення продовольством, питною водою і пред-метами першої необхідності. Важливі заходи по захисту водо-джерел і систем водозберігання проводять інженерна і комуна-льно-технічна служби цивільної оборони та їх формування.

Одним із головних способів захисту продуктів харчування і фуражу є раціональне розміщення запасів і зниження їх кон-центрації в категоріальних містах. Для збереження резервів продовольства, харчової сировини і матеріальних запасів здійс-нюється будівництво у позаміській зоні складів, сховищ і елева-торів, передбачається вивід запасів із категоріальних міст і зон можливого катастрофічного затоплення, використання підзем-ного простору гірських виробок, соляних шахт, підвалів, при-родних порожнин.

Надійним способом захисту продовольства, харчової сиро-вини і фуражу є ізоляція їх від зовнішнього середовища шляхом герметизації сховищ і складів, застосування захисної тари і від-повідних пакувальних матеріалів. Для захисту продуктів сіль-ського господарства при перевезеннях використовуються спе-ціальні транспортні засоби.

Для захисту сільськогосподарської продукції і фуражу вико-ристовують герметичні складські приміщення, різну тару та матеріали для укриття. В герметичних складах штабеля з запа-сами сільськогосподарською продукцією і фуражу, що упако-вані в тканинні мішки, необхідно укривати брезентом або полі-етиленовою плівкою, а в складах, що не піддаються герметизації – подвійним шаром брезенту або поліетиленової плівки.

При зберіганні продукції на відкритому повітрі необхідно прийняти заходи до її складування або упаковки незахищеної продукції і фуражу.

Для упаковки використовують крафтпаперові мішки з підви-щеною механічною міцністю. Можливо використання бочок, щільних ящиків, контейнерів та інших ємкостей, що мають захисні властивості і здібні для зберігання сільськогос-подарської продукції і фуражу.

При зберіганні відкритим способом в полі сільськогоспо-дарську продукцію, що знаходиться в насипах, укривають брезентом, поліетиленовою плівкою або укривають підручними матеріалами і буртують.

Площадку під бурт зерна очищають від трави, сміття і утрам-бовують. По її периметру відривають канаву глибиною не менше 20 см (для стоку води). Потім встановлюють і закріпляють дерев’яні щити, обшиті зовні руберойдом або іншим щільним матеріалом, затуляють місця їх стиків і на загороджену площадку настилають шар соломи (сіна, гілок), після чого засипають туди 3-метровий шар зерна, який зверху покривають брезентом. При цьому під брезент кладуть шар соломи, що оберігає його від проникнення аерозолів. Кінці матеріалів для укриття ретельно закріплюють.

Стоги сіна і соломи накривають брезентом, плівкою або некормовою соломою (шаром в 20-30 см). Для захисту сіна від біологічних аерозолів стоги необхідно обкласти тюками соломи.

Сінаж і силос при звичайному зберіганні, як правило, надійно захищені від радіоактивних, хімічних речовин і бактеріальних засобів.

При перевезенні сільськогосподарської продукції і фуражу в умовах зараження навколишнього середовища РР, ОР і БЗ в першу чергу необхідно використовувати спеціальні транспортні засоби (зерновози, муковози), а також спеціальну м’яку тару (мішки з тканини з поліетиленовими вкладишами, багатошарові крафт-мішки).

В цих умовах також можуть бути використані суцільно-металеві залізничні вагони з ущільненням дверей і люків; суцільнометалеві автофургони і контейнери; залізничні, річні і морські ізотермічні ємності та судна, інші аналогічні транс-портні засоби.

При перевезенні зернофуражу насипом і в м’якій тарі бор-товими автомобілями і причепами для їх захисту від радіо-активних, хімічних речовин і бактеріальних засобів повинні ви-користовуватися матеріали для укриття (брезент, плівка тощо).



Заражені радіоактивними, хімічними речовинами і бактеріа-льними засобами сільськогосподарська продукція і фураж підля-гають обов’язковому обеззаражуванню і контролю ступеню зараження до відповідних допустимих величин.

Велике значення має сучасна підготовка до проведення зне-зараження продовольства і харчової сировини, у тому числі під-готовка об'єктних лабораторій до проведення контролю за зара-женістю продуктів, комплектування їх спеціальними прилада-ми і обладнанням, створення і навчання невоєнізованих форму-вань по знезараженню.

Після виникнення надзвичайних ситуацій передбачаються необхідні заходи щодо знезараження продовольства і фуражу, а також щодо їх знищення у тих випадках, коли вони не підля-гають знезараженню.

Чимала роль у виконання завдань по захисту продовольства і фуражу належить органам управління і об'єктам агропромисло-вого комплексу. Саме в галузях, що входять до агропромисло-вого комплексу, розв'язується ця проблема на етапах виробницт-ва, переробки, зберігання і транспортування сільськогосподар-ських продуктів.


1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка