Закон України "Про Цивільну оборону України", вру




Сторінка3/23
Дата конвертації14.04.2016
Розмір5.02 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

Матеріально-технічне забезпечення заходів ЦО здійснюється суб’єктом господарської діяльності незалежно від форм влас-ності за рахунок відповідних бюджетів.


Керівник об’єкту забезпечує органи управління і сили ЦО службовими, господарськими і підсобними приміщен-нями, складськими площами і автотранспортом.

Резервні фонди матеріально-технічних ресурсів ЦО створюю-ться відповідно до законодавства України з метою забезпечення дій органів управління та сил ЦО щодо ліквідації наслідків НС і реабілітації забруднених територій, захисту населення і забез-печення його життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій.

А зараз перейдемо до структури цивільної оборони на нашо-му об’єкт (короткі відомості про НЦО, штаб ЦО та з НС, сили ЦО, колективні та індивідуальні засоби захисту, матеріально-технічне забезпечення, підготовку працюючого персоналу з питань НС та цивільного захисту населення тощо)

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Керівник заняття ставить 2-3 запитання навчаємим щодо визначення повноти засвоєння матеріалу і якщо необхідно ро-бить додаткові пояснення, після чого переходить до викладання матеріалу наступного навчального питання.


ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЄ ПИТАННЯ:
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ РОБІТНИКІВ, СЛУЖБОВЦІВ ТА НАСЕЛЕННЯ З ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ”.
Виходячи із вимог нормативно-правової бази у сфері цивіль-ної оборони України, захисту населення і територій від можли-вих надзвичайних ситуацій техногенного, природного, екологіч-ного, соціально-політичного та воєнного характеру кожний гро-мадянин України має право на захист свого здоров’я і життя.
Громадяни України мають право на:

достовірну інформацію у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від НС;

оповіщення про загрозу виникнення та виникнення надзви-чайних ситуацій та порядок дій за ними;

колективні та індивідуальні засоби захисту від наслідків над-звичайних ситуацій;

підготовку до дій в умовах надзвичайних ситуацій;

часткову або повну компенсацію як потерпілим матеріально-технічних або інших збитків внаслідок надзвичайної ситуації;

фінансову допомогу як потерпілим внаслідок надзвичайних ситуацій;

відселення або евакуацію із зон надзвичайних ситуацій, не-безпечних для життя і здоров’я громадян;

приймання участі у ліквідації надзвичайних ситуацій у складі невоєнізованих формувань ЦО;

забезпечення мінімальних умов життєзабезпечення при про-живанні у осередках ураження та зонах зараження;

медичне та соціальне забезпечення в умовах надзвичайних ситуацій.

При участі громадян під час проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій у складі невоєнізованих формувань громадяни мають право на:

вичерпну та достовірну інформацію, в тому числі про об'єк-ти, на яких проводяться аварійно-рятувальні роботи, необхідну для виконання ними своїх обов'язків;

безперешкодний допуск на територію та об'єкти, що пост-раждали;

екіпіровку та оснащення згідно з технологією проведення зазначених робіт;

харчування за рахунок коштів підприємств, установ та орга-нізацій, на яких проводяться робити, або відповідного органу місцевого самоврядування;

використання в порядку, передбаченому цим Законом, для рятування людей та у випадках крайньої необхідності засобів зв’язку, транспорту. інших матеріальних засобів підприємств, установ та організацій, що знаходяться в зоні проведення ава-рійно-рятувальних робіт;

Громадяни у разі зарахування їх до штату професійної ава-рійно-рятувальної служби або залучення в індивідуальному порядку чи в складі об’єктової аварійно-рятувальної служби до проведення аварійно-рятувальних робіт підлягають особистому страхування на випадок захворювання, часткової або повної втрати працездатності, загибелі (смерті), спричине-них виконанням обов’язків рятувальників, зазначених у конт-рактах, укладених під час їх прийому на роботу, або договорах щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, до яких вони залучаються.

Страховими подіями для рятувальників є загибель (смерть) під час виконання ними обов’язків, зазначених у контрактах або договорах щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, до яких вони залучалися, смерть, що настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва або захворювання в період і у зв’язку з виконанням ними зазначених у контрактах або дого-ворах обов’язків, а також втрата працездатності, що виникла внаслідок виконання цих обов'язків чи проведення таких робіт. Зв'язок страхової події з виконанням рятувальниками обов’язків, зазначених у контрактах або договорах, встановлюється під час розслідування зазначених випадків згідно із законодавством.

Страхування громадян, які були залучені до проведення аварійно-рятувальних робіт в індивідуальному порядку чи в складі об'єктовнх аварійно-рятувальних служб, здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що залучили рятуваль-ників до проведення цих робіт, за рахунок коштів, які виді-ляються на їх проведення.

Порядок та умови обов'язкового особистого страхування рятувальників встановлюється КМ України.



Оплата праці рятувальників, які були залучені у індивідуаль-ному порядку чи в складі об'єктових аварійно-рятувальних служб, за час їх участі у проведенні аварійно-рятувальних робіт, а також за час необхідної професійної підготовки здійснюється згідно з укладеними договорами органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, устано-вами та організаціями, що залучили рятувальників до проведен-ня зазначених робіт, за рахунок коштів, які виділяються на проведення аварійно-рятувальних робіт і робіт з ліквідації над-звичайних ситуацій та їх наслідків з розрахунку середньомісяч-ного заробітку за місцем основної роботи, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Громадяни України при виконанні обов’язків у сфері цивіль-ної оборони, захисту населення і територій від НС зобов'язані:

бути ініціативними, самовідданими та наполегливими під час виникнення та ліквідації наслідків НС;

твердо знати індивідуальні і колективні засоби захисту і уміло використовувати їх в умовах надзвичайних ситуацій;

знати сигнали цивільної оборони і уміти діяти за ними;

знати порядок проведення відселення і евакуації, свої обо-в’язки і дії при проведенні евакозаходів;

уміло проводити рятувальні і невідкладні аварійно-віднов-лювальні роботи в осередках ураження (зараження) і районах стихійних лих, оказувати само- і взаємодопомогу при поранен-нях і ураженнях, не допускати невиправданих ризиків;

уміти виготовляти найпростіші засоби захисту органів дихан-ня, проводити герметизацію свого житла та виконувати роботи з пристосування під укриття заглиблених і наземних споруд;

удосконалювати свої знання і підготовку з цивільної обо-рони, професійні здібності, постійно підтримувати свій пси-хологічний стан на належному рівні;

утримувати в належному стані довірені їм засоби індивідуа-льного та колективного захисту та засоби для ліквідації надзви-чайних ситуацій;

виконувати вимоги відповідних органів управління у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від надзви-чайних ситуацій.

Керівник навчання доповнює матеріал особливостями щодо прав і обов’язків особого складу формувань ЦО Інституту.
Керівник заняття ставить 2-3 запитання навчаємим щодо виз-начення повноти засвоєння викладеного матеріалу і при необ-хідності робить додаткові пояснення, після підводить короткі підсумки проведеного заняття за темою і ставить завдання на самостійну підготовку.

Т Е М А 2.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ, ОПОВІЩЕННЯ ПРО НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ. ДІЇ РОБІТНИКІВ, СЛУЖБОВЦІВ ТА НАСЕЛЕННЯ ПРИ ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНОМУ СИГНАЛІ "УВАГА ВСІМ" ТА МОВНІЙ ІНФОРМАЦІЇ УПРАВЛІНЬ (ВІДДІЛІВ) З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ (ШТАБІВ ЦО).”
Навчальна ціль:

Вивчити: основні поняття про надзвичайні ситуації та порядок оповіщення про них; дії робітників, службовців та населення при попереджувальному сигналі "Увага всім" та мовній інформації управлінь (відділів) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.
Вид навчальних занять - групове заняття.

Тривалість - 1 (2) години.

Метод проведення занять - бесіда, розповідь, показ.

Місце проведення заняття - клас.
Навчальні питання і орієнтовний розрахунок

навчального часу:
Передмова. 2/3 хв.

1. Основні поняття про надзвичайні ситуації та порядок опові-щення про них. 20 (45) хв.

2. Дії робітників, службовців та населення при попереджу-вальному сигналі "Увага всім" та мовній інформації управлінь (відділів) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення (штабів ЦО). 20 (40) хв.

Підсумки. 3/2 хв.


Навчальна література і посібники:
1. Закон України "Про Цивільну оборону України", ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., № 555-Х1У, 1999р., Київ.

2. Закон України "Про аварійно-рятувальні служби", ВРУ, №1281-Х1У, 1999 р., Київ.

3. Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994 р., Київ.

4. Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, постанова КМУ, № 1198, 1998 р., Київ.

5. Концепція захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, Указ Президента Украї-ни,1999 р., Київ.

6. Довідник з ЦО, Укртехногрупа, Київ, 1998 р.

7. Періодичні видання МНС України, 1998-2000 рр., Київ.

8. Довідкові дані о надзвичайних ситуаціях техногенного, природного і екологічного характеру, частина 1, НІЦ ЦО СРСР, 1990 р., Москва.

9. Довідкові дані о надзвичайних ситуаціях техногенного, природного і екологічного характеру, частина 2, НІЦ ЦО СРСР, 1990 р., Москва.

10. Довідкові дані о надзвичайних ситуаціях техногенного, природного і екологічного характеру, частина 3, НІЦ ЦО СРСР, 1990 р., Москва.

11. Попередження надзвичайних ситуацій. Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. РІЦ ЦО і НС, 1997 р., Київ.

12. ГСРФ "Безпека в надзвичайних ситуаціях", Стандарт-видав Росії, Москва, 1990-2000 рр.


Матеріальне забезпечення

(стенди або схеми в класі):


1. Законодавча база ЦО України.

2. Нормативна база ЦО України.

3. Структура ЄДС НС.

4. Структура територіальної підсистеми ЄДС НС.

5. Структура ЦО України.

6. Концепція захисту населення і територій від надзвичай-них ситуацій.

7. Класифікація надзвичайних ситуацій.

8. Основні характеристики надзвичайних ситуацій.

9. Управління, оповіщення і зв'язок ЦО.
ПЕРЕДМОВА
Десятки тисяч промислових, енергетичних, транспортних та інших техногенних небезпечних об'єктів України та природні небезпечні явища і катаклізми, які притаманні майже всім реґіонам держави вимагають мати для боротьби з надзви-чайними ситуаціями техногенного і природного характеру та їх наслідками значні сили цивільної оборони до складу яких входять: війська, аварійно-рятувальні служби та невоєнізовані формування ЦО.

Зростання масштабів господарської діяльності і кількості великих промислових комплексів, концентрації на них агрегатів і установок великої і надзвичайно великої потужності, викорис-тання у виробництві потенційно небезпечних речовин у великих кількостях, великий знос основних фондів на об'єктах економіки - все це збільшує вірогідність виникнення надзвичайних техно-генних ситуацій, раптове виникнення яких приводить до знач-них соціально-екологічних і економічних збитків, необхідності захисту людей від дії шкідливих для здоров'я факторів уражен-ня, проведення рятувальних, невідкладних медичних і евакуа-ційних заходів, а також ліквідації негативних наслідків, які скла-лися внаслідок виникнення надзвичайних техногенних ситуацій.



НС техногенного характеру притаманні кожному місту, насе-леному пункту, району, області або реґіону держави. Найбільш небезпечними із них є: аварії (катастрофи) з викидом радіоак-тивних, хімічних або біологічних небезпечних речовин, вибухи і пожежі, прорив водосховищ, на транспорті, в промисловості та в інших галузях економіки.

Небезпеку складають і такі можливі транснаціональні аварії (катастрофи) як аварії на АЕС та хімічно небезпечних об'єктах.



Сейсмічність характерна для сейсмоактивних зон, які оточу-ють Україну: Закарпатська, Вранча, Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська.

Зонами сейсмічності обхвачені Закарпатська, Івано-Франків-ська, Чернівецька і Одеська області та Автономна Республіка Крим де сила землетрусів може складати до 7-8 балів та ряд інших областей з силою землетрусів до 5-6 балів.



Грязьовий вулканізм характерний для південної частини України (Автономна Республіка Крим і прилегла акваторія Азовського моря), викиди якого супроводжуються вибухами та локальними землетрусами. Особливо за останні роки активізува-лися грязьові вулкани в зоні Південно-Азовського розлому, що призводить до виникнення нових островів та мілин в акваторії Азовського моря і Керченської протоки.

Селі найбільш широкого поширення набули у гірських райо-нах Карпат та Криму, та в деяких місцях на правому березі Дніпра. До катастрофічних відносяться селі з об'ємом виносу 10-100 тис. куб. м та періодичністю 1-5 років. В Криму вони поширюються на 9% території. В Закарпат-ькій області - на 40 %; в Івано-Франківській - 33%; в Чернівецькій - 15%.

Карстові процеси розвиваються майже на 60% території Ук-раїни, в тому числі найбільш небезпечні процеси відкритого карсту. У деяких областях України ступінь ураженості карс-товими процесами сягає 60-100% території, при цьому характер-ними є явища карбонатного, сульфатного та соляного карсту. Карстові різновікові породи (від силуру до неогену включно) розвинуті на 60% території України. А відкритий карст вияв-ляється на 27% всієї площі.

Зсуви поширені на 50% території України. Найбільшого поши-рення вони набули в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Одеській, Харківській, Дніпропет-ровській областях і Автономній Республіці Крим. Типологічно найбільше зустрічаються зсуви видавлювання (довжиною до 5 км) та зсуви-потоки. У Кримських горах зустрічаються блокові та лінійні зсуви довжиною 0,5-2,5 км та шириною 0,3-1,5 км. Значною мірою зсувами охоплені береги каскаду Дніпровських водосховищ, де найбільш поширені зсуви спливання, а також фронтальні зсуви циркоподібної форми. На узбережжі Азов-ського і Чорного морів поширені фронтальні зсуви.

Обвали, осипи характерні для деяких районів Карпатських і Кримських гір.

Абразійні процеси найбільш поширені на Чорноморському узбережжі. Абразії підпадає до 60% берегів Азовського та до 30% - Чорного морів. Швидкість абразії в середньому складає 1,3-4,2 м/рік.

Небезпечні гідрологічні явища, що мають місце в Україні: сильні зливи (Карпатські та Кримські гори); град на всій тери-торії України; сильна спека - Степова зона; суховії, засухи - Степова та східна Лісостепова зони; урагани, шквали, смерчі - більша частина України; пилові бурі - південний схід Степової зони; сильні тумани -південний схід Степової зони; сильні заме-тілі - південний схід Степової зони; снігові заноси - Карпати; значні ожеледі -Степова зона; сильний мороз - північ Полісся та схід Лісостепової зони; повені - басейни річок; снігові лавини - Карпатські і Кримські гори; маловоддя - річки України; узбе-режжя та акваторії Чорного і Азовського морів - шторми, ураган-ні вітри, смерчі, зливи, обмерзання споруд і суден, сильні тума-ни, заметілі, ожеледі, небезпечні підйоми та убування рівня моря.

Повені мають місце майже на всіх річках України, а в Кар-патах і Криму мають виражений паводковий режим стоку. Пове-ні на гірських річках (Дністер, Тиса, Прут та інші) формуються дуже швидко, від кількох годин до 2-3 діб. Високі повені влас-тиві і річкам Дніпро, Дністер, Дунай і Сіверський Донець, які створюють небезпеку виникнення катастрофічного затоплення при прориві дамб і гребель водосховищ.

Циклони характерні для Чорноморсько-Азовського басейну і виділяються своїми руйнівними наслідками та часто супровод-жуються місцевим підняттям рівня моря.

Природні пожежі найбільш характерні для Степової, Полі-ської та Лісостепової зон, Кримських гір. Найбільш поширені лісові та торф'яні пожежі.

Інфекційні захворювання людей і тварин та біологічного ура-ження рослин характерно для всіх територій України, особливо вони притаманні південним областям та Автономній Республіці Крим.

Надзвичайні ситуації екологічного характеру, що пов'язані з змінами стану суші (катастрофічні провали, зсуви, обвали зем-ної поверхні, ерозія, дефляція; хімічне забруднення ґрунтів важ-кими металами; інтенсивна деградація ґрунтів; не поновлення природних ресурсів), складу і властивостей атмосфери (різкі зміни погоди або клімату в результаті антропогенного фактору; перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих до-мішок в атмосфері; температурна інверсія над містами і недос-таток кисню в атмосфері над містами; значне перевищення гранично допустимого рівня міського шуму; виникнення зон кислотних опадів; руйнування озонового шару атмосфери; значні зміни прозорості атмосфери), гідросфери (виснаження водних ресурсів; забруднення морського середовища) та біо-сфери притаманні всій території України, кожному реґіону, області, району, населеному пункту.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру можуть виникати в будь-якому місті, населеному пункті, районі, області або реґіоні України.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру з ураженням насе-лення вторинними факторами внаслідок руйнування об'єктів економіки і військової інфраструктури можливі тільки в воєн-ний час на території держави.
ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
"ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТА ПОРЯДОК ОПОВІЩЕННЯ ПРО НИХ."
В останній час в системі цивільної оборони принято вживати наступні визначення та основні терміни, що характеризують ту чи іншу надзвичайну ситуацію, основні із них які:

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та (або) значних матеріальних втрат.

Класифікація НС - система, згідно з якими НС поділяються на класи і підкласи залежно від їх характеру.

Класифікаційна ознака НС - технічна або інша характерис-тика аварійної ситуації, що дає змогу віднести її до надзви-чайної.

Порогові значення класифікаційної ознаки НС – визначене в установленому порядку значення технічної або іншої характе-ристики конкретної аварійної ситуації, що дає змогу віднести її до надзвичайної.

Екстремальна подія техногенного, екологічного або природ-ного характеру - подія, що заключається в істотному різкому відхиленню від норми проходження процесів або явищ.

Під нормою треба розуміти таке проходження процесів або явищ, до якого населення і виробництво пристосувались шля-хом тривалого досліду або спеціальних науково-технічних роз-робок.



Техногенна надзвичайна ситуація - стан, при якому внаслідок виникнення джерела техногенної надзвичайної ситуації на об'єкті, визначеній території або акваторії порушуються норма-льні умови життя і діяльності людей, виникає загроза їх життю і здоров'ю, наноситься шкода майну населення, економіці і дов-кіллю.

Джерело техногенної надзвичайної ситуації - небезпечна тех-ногенна подія, внаслідок чого на об'єкті, визначеній території або акваторії виникла техногенна надзвичайна ситуація.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що ство-рює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здо-ров'я людей і приводить до руйнування будівель, споруд, облад-нання і транспортних засобів чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа - велика за масштабом аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Техногенна небезпека - стан, внутрішньо притаманний техніч-ній системі, виробничому або транспортному об'єкту, що реа-лізується у виді дії ураження джерела техногенної надзвичайної ситуації на людину і довкілля при його виникненні, або у виді прямої чи побічної шкоди для людини і навколишнього природ-ного середовища в процесі нормальної експлуатації цих об'єктів.

Фактор ураження джерела техногенної надзвичайної ситуації - складова небезпечної події, що характеризується фізичними, хімічними і біологічними діями і проявленнями, які виражені відповідними параметрами.

Дія ураження джерела техногенної НС - негативний вплив одного або сполучених факторів ураження джерела техногенної надзвичайної ситуації на життя і здоров'я людей, сільськогос-подарських тварин і рослин, суб'єкти господарської діяльності та навколишнє природне середо-вище.

Зона техногенної надзвичайної ситуації - територія чи аква-торія, в межах якої діє негативний вплив одного або сполуче-них факторів ураження джерела техногенної НС.

Природна надзвичайна ситуація - обстановка на визначеній території або акваторії, що склалася у разі виникнення джерела природної надзвичайної ситуації, яка може потягти або потягла людські жертви, нанести шкоду здоров'ю людей і довкіллю, а також привести до значних матеріальних втрат і порушення життєдіяльності людей.

Джерело природної надзвичайної ситуації - небезпечне при-родне явище або процес, внаслідок якого на визначеній тери-торії або акваторії виникла або може виникнути НС.

Фактор ураження джерела природної НС - складова небез-печного природного явища або процесу, що викликана джерелом природної НС і характеризується фізичними, хімічни-ми, біологічними діями і проявляннями, які визначені або вира-жені відповідними параметрами.

Дія джерела ураження природної НС - негативний вплив одного або сполучених факторів ураження джерела природної надзвичайної ситуації на життя і здоров'я людей, сільськогос-подарських тварин і рослин, об'єкти економіки та довкілля.

Небезпечне природне явище - подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтен-сивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля.

Стихійне лихо - руйнівне природне або природне антропо-генне явище чи процес значного масштабу, внаслідок якого може виникнути або виникла загроза життю і здоров'ю людей, статися руйнування чи знищення матеріальних цінностей і ком-понентів довкілля.

Природно-техногенна катастрофа - руйнівний процес, що розвивається внаслідок порушення нормальної взаємодії техно-логічних об'єктів з компонентами довкілля, який приводить до масової загибелі людей, знищення і руйнування об'єктів еко-номіки і компонентів навколишнього природного середовища.

Зона природної надзвичайної ситуації - територія чи ак-ваторія, на якій внаслідок виникнення джерела природної над-звичайної ситуації або розповсюдження його наслідків з інших районів виникла природна НС.

Зона можливої природної надзвичайної ситуації – територія чи акваторія, на якій існує або не виключена можливість виник-нення природної надзвичайної ситуації.

Екологічна надзвичайна ситуація - обстановка на визначеній території або акваторії, що склалася у разі виникнення джерела екологічної надзвичайної ситуації, яка привела до гострих не-сприятливих змін в середовищі проживання людей і, як правило, масової загибелі живих організмів і економічним збиткам.

Фактор ураження джерела екологічної надзвичайної ситуації - складова небезпечного стихійного лиха, великої виробничої або транспортної аварії, що привели до гострих несприятливих змін в середовищі проживання людей і, як правило, масової загибелі живих організмів і економічним збиткам.

Дія ураження джерела екологічної надзвичайної ситуації - негативний вплив одного або сполучених факторів ураження джерела екологічної надзвичайної ситуації на життя і здоров'я людей, сільськогосподарських тварин і рослин та навколишнє природне середовище.

Зона екологічної надзвичайної ситуації - територія чи аква-торія, на якій внаслідок виникнення джерела екологічної над-звичайної ситуації або розповсюдження його наслідків із других районів виникла екологічна НС.

Зона можливої екологічної надзвичайної ситуації - територія чи акваторія, на якій уже існує або не виключена можливість виникнення екологічної надзвичайної ситуації.

Економічні збитки від НС - оцінені відповідним чином втрати, спричинені цією ситуацією.

Загальні ознаки надзвичайних ситуацій: наявність або загроза загибелі людей чи значне порушення умов їх життєдіяльності; заподіяння економічних збитків; істотне погіршення стану дов-кілля.

Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України і оказувати негативний вплив на функціонування об'єк-тів економіки і життєдіяльність населення у мирний і воєнний час, діляться за наступними основними признаками: у сфері виникнення; за галузевою ознакою; за масштабами можливих наслідків.

По першому признаку "у сфері виникнення" надзвичайні си-туації розподіляються за характером виникнення на: техногенні, природні, соціально-політичні і воєнні.

Техногенні надзвичайні ситуації класифікуються за типами аварій (катастроф).

Надзвичайні ситуації техногенного характеру за характерис-тиками явищ, що визначають особливості дії факторів ураження на людей, навколишнє природне середовище та суб'єкти госпо-дарської діяльності, поділяються на аварії (катастрофи), які супроводжуються викидами (виливами) небезпечних речовин, пожежами, вибухами, затопленнями, аваріями на інженерних мережах і системах життєзабезпечення, руйнуванням будівель і споруд, аваріями транспортних засобів та інші.

Аварії (катастрофи), що пов'язані з викидом небезпечних речовин, додатково поділяються на радіаційні, хімічні, біоло-гічні і, крім цього, поділяються ще за видами розповсюдження речовин в навколишньому природному середовищі.

Природні надзвичайні ситуації класифікують за видами мож-ливих природних явищ, що приводять до їх виникнення: небез-печні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісно-водні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогос-подарських рослин хворобами і збудниками, зміна стану водних ресурсів і біосфери тощо.

Кожний клас стихійних лих класифікується за характеристи-ками явища, які визначають особливості дії факторів ураження на людей, навколишнє природне середовище та суб'єкти госпо-дарської діяльності.



Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, які пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконс-титуційного спрямування діляться на наступні НС: здійснення або реальна загроза терористичного акту, викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, вста-новлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викра-дення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру, які пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичай-них засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення, внаслідок зруйнування атомних і гідро-електричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсич-них речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспорт-них та інженерних комунікацій тощо.

По другому основному признаку "за галузевою ознакою" надзвичайні ситуації поділяються на НС, які можуть бути: в будівництві; в промисловості; в житловій, комунальній і побу-товій сфері обслуговування населення; на транспорті, в сіль-ському господарстві; в лісному господарстві.



Надзвичайні ситуації на транспорті додатково діляться в залежності від виду транспорту на НС на повітряному, водному, наземному і на підземному транспорті.

По третьому основному признаку "за масштабом можливих наслідків" надзвичайні ситуації поділяються з урахуванням територіального поширення, характеру сил і засобів, що залу-чаються для ліквідації наслідків на:



загальнодержавного рівня - надзвичайна ситуація розвиває-ться на території двох та більше областей (Автономної Рес-публіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транс-кордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що переви-щують власні можливості окремої області (Автономної Респуб-ліки Крим, міст Києва і Севастополя), але не менше одного від-сотка обсягу видатків відповідного бюджету;

реґіонального рівня - надзвичайна ситуація розгортається на території двох та більше адміністративних районів (міст облас-ного підпорядкування) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на тери-торію суміжної області держави, а також коли у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

місцевого рівня - надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкту, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси, що перевищують влас-ні можливості потенційно небезпечного об'єкту, але не менш одного відсотку обсягів видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів;

об'єктового рівня - надзвичайні ситуації, які не підпадають під зазначені визначення.

Потенційно небезпечний об'єкт -об'єкт, на якому викорис-товуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хіміч-ні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні і транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створю-ють реальну загрозу виникнення НС.

Промислова аварія - аварія на промисловому об'єкті, в тех-нічній системі або на промисловій установці.

Промислова безпека в надзвичайних ситуаціях - стан захисту населення, виробничого персоналу, суб'єктів господарської дія-льності і довкілля від небезпек, що виникають при промислових аваріях і катастрофах в зонах НС.

Радіаційна аварія -аварія на радіаційному небезпечному об'єк-ті, що приводить до виходу або викиду РР і (або) іонізуючих випромінювань за передбачені проектом для нормальної експ-луатації даного об'єкту межі в об'ємах, які перевищують вста-новлені границі безпеки його експлуатації.

Радіоактивне забруднення - забруднення поверхні землі, ат-мосфери, води чи продовольства, харчової сировини, кормів і різних предметів РР в об'ємах, що перевищують рівень, вста-новлений нормами радіаційної безпеки і правилами робіт з РР.

Радіаційний небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому зберігають, переробляють, використовують або транспортують РР, при ава-рії на якому або його руйнуванні може виникнути опроміню-вання іонізуючим випромінюванням або радіоактивне забруд-нення людей, сільськогосподарських тварин і рослин, суб'єктів господарської діяльності, а також довкілля.

Зона радіоактивного забруднення -територія або акваторія, в межах якої є радіоактивне забруднення.

Режим радіаційного захисту - порядок дії населення і вико-ристання засобів і способів захисту в зоні радіоактивного заб-руднення з метою можливого зменшення дії іонізуючого опро-мінювання на людей.

Радіаційний контроль - контроль за дотриманням норм радіа-ційної безпеки і основних санітарних правил роботи з РР і іншими джерелами іонізуючого випромінювання, а також отри-мання інформації про рівні опромінення людей і про обстановку на об'єкті та довкіллі.

Хімічна аварія - аварія на хімічно небезпечному об'єкті, що приводить до виливу або викиду небезпечних ХР, які здатні привести до загибелі або хімічного зараження людей, продо-вольства, харчової сировини і кормів, сільськогосподарських тварин і рослин, або до хімічного зараження довкілля.

Небезпечна хімічна речовина - хімічна речовина, що прямою або опосередкованою дією на людину може привести до гострих і хронічних захворювань або її загибелі.

Викид небезпечного хімічної речовини - вихід (вилив) при розгерметизації за короткий термін часу із технологічних уста-новок, ємкостей для зберігання або транспортування небезпеч-ної хімічної речовини або продуктів її переробки в об'ємах, які можуть привести до хімічної аварії.

Хімічно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому зберігають, пе-рероблюють, використовують або транспортують небезпечні ХР, при аварії на якому або його руйнуванні може виникнути загибель або хімічне зараження людей, сільськогосподарських тварин і рослин, об'єктів господарської діяльності, а також дов-кілля.

Зона хімічного зараження - територія чи акваторія, в межах якої розповсюджені або куди привнесені небезпечні ХР в концентраціях або об'ємах, що створюють небезпеку для життя і здоров'я людей, сільськогосподарських тварин і рослин на про-тязі певного часу.

Біологічна аварія - аварія, що супроводжується розповсюд-женням небезпечних біологічних речовин в об'ємах, які ство-рюють небезпеку для життя і здоров'я людей, для сільсько-господарських тварин і рослин, а також спричинюють шкоду довкіллю.

Небезпечна біологічна речовина - біологічна речовина при-родного або штучного походження, що спричиняє несприят-ливий вплив на людей, сільськогосподарських тварин і рослин в разі стикання з ними, а також на навколишнє природне сере-довище.

Зона біологічного зараження - територія чи акваторія, в межах якої розповсюджені або куди привнесені небезпечні біологічні речовини, біологічні засоби ураження людей і тварин або пато-генні мікроорганізми, що створюють небезпеку для життя і здо-ров'я людей, для сільськогосподарських тварин і рослин, а також для довкілля.

Гідродинамічна аварія - аварія на гідротехнічній споруді, що пов'язана з розповсюдженням з великою швидкістю води і яка створює небезпеку виникнення техногенної НС.

Гідродинамічний небезпечний об'єкт - споруда або утворення природи, що створює різницю рівнів води до і після нього, яка у разі її руйнування може привести до утворення проривної хвилі та зони затоплення, що може привести до загибелі людей, сільськогосподарських тварин і рослин, завдати шкоду суб'єк-там господарської діяльності і навколишньому природному середовищу.

Хвиля прориву - хвиля, яка утворюється в фронті потоку води, що спрямовує в проран і має, як правило, значну висоту та швидкість руху, володіє значною руйнівною силою.

Зона затоплення - територія, на якій виникає затоплення місцевості, внаслідок руйнування або пошкодження гідротех-нічних споруд

Зона катастрофічного затоплення - місцевість у нижньому б'єфі, що може бути затоплена в разі руйнування споруди або утворення прорану в греблі гідродинамічного небезпечного об'єкту при найбільшому розрахунковому рівні води у верх-ньому б'єфі, на якій розповсюджується хвиля прориву, що викликає масові втрати людей, руйнування будівель або об'єктів та знищення матеріальних цінностей.

Пожежа - неконтрольований процес горіння, який супровод-жується знищенням матеріальних цінностей та створює небез-пеку життю і здоров'ю людей.

Пожежна безпека - стан захисту населення, об'єктів господар-ської діяльності та іншого призначення, а також довкілля від небезпечних факторів і дії пожежі.

Забезпечення пожежної безпеки - прийняття і дотримання нор-мативних правових актів, правил і вимог пожежної безпеки, а також виконання протипожежних заходів.

Пожежна небезпека - можливість виникнення або розвитку пожежі, яка міститься у якійсь речовині, становищі або процесі.

Вимоги пожежної безпеки - спеціальна умова або правило організаційного і (або) технічного характеру, що встановлено з метою забезпечення пожежної безпеки спеціально уповноваже-ним державним органом в діючому законодавстві або норматив-них технічних документах.

Протипожежний захід - захід організаційного і (або) техніч-ного характеру, що спрямований на дотримання протипожеж-ного режиму, створення умов для завчасного запобігання і (або) швидкого гасіння пожежі.

Пожежна охорона - головна частина системи пожежної безпе-ки, що з'єднує органи управління, сили і засоби, які створюю-ться в установленому порядку з метою захисту життя і здоров'я людей, об'єктів господарської діяльності і довкілля від НС, що спричинені пожежами.

Пожежовибухонебезпечний об'єкт - об'єкт, що виробляє, використовує, перероблює, зберігає або транспортує легкозай-мисті і пожежовибухонебезпечні речовини, які створюють реа-льну загрозу виникнення техногенної НС.

Вибух - процес фізичних і хімічних перетворювань речовин, що швидко протікає і супроводжується звільненням значної кількості енергії в обмеженому об'ємі, внаслідок чого в нав-колишньому просторі виникає і розповсюджується ударна хвиля, яка може привести або приводить до виникнення техно-генної надзвичайної ситуації.

Вибухонебезпечна речовина - речовина, яка може вибухнути при дії полум'я або виявляти чуткість до струсу чи тертя більше, ніж динітробензол.

Транспортна аварія - аварія на транспорті, що потягнула за собою загибель людей, спричинила потерпілим тяжкі тілесні ушкодження, знищення і зіпсування транспортних споруд і засо-бів або шкоду довкіллю.

Небезпечний вантаж - небезпечна речовина, матеріал, вироби і відходи виробництва, що внаслідок їх специфічних власти-востей при транспортуванні або перевантаженню можуть ство-рити загрозу життю і здоров'ю людей, визвати забруднення дов-кілля, пошкодження і знищення транспортних споруд, засобів та іншого майна.

Катастрофа поїзда - зіткнення пасажирського або вантажного поїзда з другим поїздом або рухомим складом, схід рухомого складу в поїзді на перегонах і станціях, внаслідок чого загинули і (або) поранені люди, розбиті локомотив або вагони до ступеня виключення із майна, або повну зупинку руху на даній дільниці, що перебільшує нормативний час для ліквідації наслідків зітк-нення чи сходу рухомого складу.

Залізнична аварія - аварія на залізній дорозі, що поволокла за собою ушкодження одної або декілька одиниць рухомого складу залізної дороги до ступеня капітального ремонту і (або) загибель одного або декілька чоловік, спричинила потерпілим тілесні ушкодження різної важкості чи повну зупинку руху на аварійній дільниці, що перебільшує нормативний час для ліквідації нас-лідків аварії.

Безпека дорожнього руху - стан процесу дорожнього руху, що відображає ступінь захисту його учасників і суспільство від дорожньо-транспортних подій і їх наслідків.

Дорожньо-транспортна подія - транспортна аварія, що виник-ла в процесі дорожнього руху з участю транспортного засобу і поволокла за собою загибель людей і (або) спричинила потер-пілим тяжкі тілесні ушкодження, зіпсування транспортних засо-бів, шляхів, споруд, вантажів або іншу матеріальну шкоду.

Аварія на магістральному трубопроводі - аварія на трасі тру-бопроводу, що пов'язана з викидом і виливом під тиском небез-печних хімічних або пожежовибухонебезпечних речовин, які спричиняють виникненню техногенної НС.

Аварія на підземній споруді - небезпечна подія на підземній шахті, гірській розробці, підземному складу або сховищу, в транспортному тунелю або рекреаційній печері, що пов'язана з раптовим або частковим руйнуванням споруд, які створюють загрозу життю і здоров'ю людей, що знаходяться в них і (або) приводять до матеріальної шкоди.

Авіаційна катастрофа - небезпечна подія на повітряному суд-ні, під час польоту або в процесі евакуації, що привела до гибелі або зникнення без вісті людей, спричинення потерпілим тілес-них ушкоджень, знищення або пошкодження судна і мате-ріальних цінностей, що перевозяться на ньому.

Водна катастрофа - небезпечна подія на морському чи річно-му судні, під час плавання або в процесі евакуації, що привела до гибелі або зникнення без вісті людей, спричинення потерпі-лим тілесних ушкоджень, знищення або пошкодження судна і матеріальних цінностей, які перевозяться на ньому, а також завдання шкоди довкіллю.

Фактори ураження джерел техногенних надзвичайних ситуа-цій класифікують по генезису і механізму дії. Генезис - це виникнення і наступний розвиток факторів ураження.

Фактори ураження джерел надзвичайних техногенних ситуа-цій за генезисом розділяють на фактори: прямої дії або первин-ні; побічної дії або вторинні.

Первинні фактори ураження безпосередньо викликаються виникненням джерела техногенної НС.

Вторинні фактори ураження викликаються змінами об'єктів навколишнього природного середовища первинними факторами ураження.

Фактори ураження джерел техногенних надзвичайних ситуа-цій за механізмом дії розділяють на фактори: фізичної дії; хіміч-ної дії.



До факторів ураження фізичної дії відносять: повітряну удар-ну хвилю; хвилю тиску в ґрунті; сейсмічну вибухову хвилю; хвилю прориву гідротехнічних споруд; уламки або осколки; екстремальний нагрів середовища; теплове випромінювання; іонізуюче випромінювання, а до факторів ураження хімічної дії відносять токсичну дію небезпечних хімічних речовин.

Природні надзвичайні ситуації характеризуються наступними термінами та визначеннями:

Небезпечне геологічне явище - подія геологічного походжен-ня або наслідок дії геологічних процесів, що виникають в земній корі під дією різних природних і геодинамічних факторів або їх комбінацій, які оказують або можуть оказати дію ураження на людей, сільськогосподарських тварин і рослин, об'єкти еконо-міки і навколишнє природне середовище.

Сейсмічна безпека - стан захисту населення, об'єктів еконо-міки і навколишнього природного середовища від небезпеки, що виникає від наслідків землетрусу.

Забезпечення сейсмічної небезпеки - прийняття і дотримання правових норм, виконання екологічних і сейсмічних захисних правил і вимог, а також виконання комплексу організаційних, прогнозних, інженерних, технічних, сейсмічних захисних і спеціальних заходів, що спрямовані на забезпечення захисту от дії факторів ураження внаслідок землетрусу людей, об'єктів господарської діяльності і довкілля.

Сейсмічне районування - виділення областей, районів або окремих ділянок місцевості на поверхні Землі за ступенем потенційної сейсмічної небезпеки, що проводиться на базі комп-лексного аналізу геологічних і геофізичних даних.

Сейсмічна область - гірська складчаста область або ак-тивна платформа, в межах якої можуть пройти землетру-си, ступінь потенційної небезпеки яких характеризується макросейсмічною інтенсивністю і максимально можливим прискоренням коливан-ня ґрунту при землетрусу.

Сейсмічна хвиля - пружні коливання, що розповсюджуються в Землі від осередків землетрусів і вибухів.

Сейсмічна шкала - шкала для оцінки інтенсивності земле-трусу на поверхні Землі.

Землетрус - підземні поштовхи і коливання земної поверхні, що виникають внаслідок раптових зміщень і розривів в земній корі або верхній частині мантії Землі, які передаються на великі відстані у виді пружних коливань.

Осередок землетрусу - область виникнення підземного удару в товщі земної поверхні або верхньої мантії, що є причиною землетрусу.

Вулкан - геологічне утворення, що виникає над каналами і тріщинами в земній корі, по яким на земну поверхню виливає-ться лава, попіл, гарячі гази, пари води і уламки гірських порід.

Обвал - відрив і падіння великих мас гірських порід на крутих і обривистих схилах гір, річних долин і морському побережжю, які виникають головним чином за рахунок послаблення зв'язу-вання гірських порід під впливом процесів вивітрювання, діяль-ності поверхневих і підземних вод.

Зсув - переміщення мас гірських порід по схилу під дією влас-ної ваги і додаткового навантаження внаслідок підмиву схилу, перезволожування, сейсмічних поштовхів та інших процесів.

Протизсувний захист - комплекс охоронних, обмежувальних і інженерно-технічних заходів, направлених на запобігання ви-никнення і розвитку зсувного процесу, захисту людей і тери-торій від зсувів, а також своєчасне інформування органів вико-навчої влади або місцевого самоврядування і населення про заг-розу його виникнення.

Небезпечне гідрологічне явище - подія гідрологічного поход-ження або результат гідрологічних процесів, що виникають під дією різних природних або гідродинамічних факторів або їх комбінацій, які оказують або можуть оказати дію ураження на людей, сільськогосподарських тварин і рослин, об'єкти еконо-міки і довкілля.

Повінь - щорічне затоплення від тривалого підйому рівня во-ди території місцевості, що прилягає до ріки, озера або водо-сховища, яке повторюється в один і той же період сезону.

Паводок - фаза водного режиму ріки, яка може багатократно повторюватися в різні сезони року, що характеризується інтенсивним, короткочасним збільшенням витрат і рівнів води, які викликаються дощем або інтенсивним таненням снігу під час відлиги.

Підтоплення - підвищення рівня ґрунтових вод, що порушу-ють нормальне використання території, будівництво і експлуа-тацію розташованих на ній об'єктів.

Зона затоплення - територія, що покривається водою в резуль-таті перевищення притоку води у порівнянні з пропускною можливістю русла.

Зона вірогідного затоплення - територія, в межах якої мож-ливо або прогнозується виникнення зони затоплення.

Зона катастрофічного затоплення - зона затоплення, на якій сталася загибель людей, сільськогосподарських тварин і рослин, пошкодження або знищення матеріальних цінностей, а також причинена шкода навколишньому при-родному середовищу.

Зона вірогідного катастрофічного затоплення - зона вірогід-ного затоплення, на якій очікується або можлива загибель людей, сільськогосподарських тварин і рослин, пошкодження або знищення матеріальних цінностей, а також спричинення шкоди довкіллю.

Сель (селевий потік) - стрімкий русловий потік, який виникає раптово, складається із води, піску, грязі та уламків гірських порід і характеризується різким підйомом рівня води, хвильовим рухом, коротким терміном дії, значним ерозійним і кумуля-тивним ефектом, що створює загрозу життю і здоров'ю людей, шкоду об'єктам і довкіллю.

Селенебезпечна територія - територія, що характеризується інтенсивністю розвитку селевих процесів, які створюють небез-пеку для людей, об'єктів економіки і довкілля.

Захист проти селю - комплекс охоронних, обмежувальних і інженерно-технічних заходів, направлених на запобігання ви-никнення і розвитку селевих процесів, захисту людей і тери-торій від зсувів, а також своєчасного інформування органів виконавчої влади і місцевого самоврядування та населення про загрозу виникнення селів.

Лавина - швидкий, що раптово виникає рух снігу і (або) льоду вниз по крутим схилам гір, який представляє загрозу життю і здоров'ю людей та спричиняє шкоду об'єктам економіки і дов-кіллю.

Лавинонебезпечна територія - гірська місцевість, на якій є реальна потенційна небезпека сходу лавин, які приводять або можуть створити загрозу життю і здоров'ю людей та завдати шкоду об'єктам економіки і довкіллю.

Протилавинний захист - комплекс охоронних, обмежуваль-них і інженерно-технічних заходів, направлених на запобігання виникненню процесів, що утворюють лавини, а також своєчас-не інформування органів виконавчої влади або місцевого само-врядування і населення про загрозу виникнення лавин.

Небезпечне метеорологічне явище - природні процеси і явища, що виникають в атмосфері під дією різних природних факторів і їх комбінацій, які приводять або можуть створити загрозу життю і здоров'ю людей та завдати шкоду об'єктам економіки і довкілля.

Сильний вітер - рух повітря відносно земної поверхні з швидкістю більше 14 м/с.

Вихор - атмосферне утворення з обертальним рухом повітря навколо вертикальної або нахиленої осі.

Ураган - вітер руйнівної сили і великої тривалості, швидкість якого більше 32 м/с.

Циклон - атмосферне утворення з зниженим тиском повітря і ураганними швидкостями вітру, що виникає в тропічних широтах і викликає великі руйнування і заги-бель людей.

Шторм - тривалий дуже сильний вітер з швидкістю більше 20 м/с, який викликає сильне хвилювання на морі і руйнування на суші.

Смерч - сильний малий за масштабами атмосферний вихор діаметром до 1000 м, в якому повітря обертається з швидкістю до 100 м/с, що має велику руйнівну силу.

Шквал - різке не тривале посилення вітру до 20-30 м/с і більше, що супроводжується зміною його напрямку, яке поєднано з конвективними процесами.

Протяжний дощ - рідкі атмосферні опади, що випадають безперервно або почти безперервно на протязі декілька діб, які можуть визвати повені, затоплення і підтоплення.

Гроза - атмосферне явище, що пов'язано з розвитком сильних купчастих дощових хмар, що супроводжується багатократними електричними розрядами між хмарами і земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом.

Град - атмосферні осадки, що випадають в теплу пору року, у виді часток щільного льоду діаметром от 5 мм до 15 см, звичайно разом з зливовим дощем при грозі.

Сніг - тверді атмосферні опади, що складаються з льодяних кристаликів або сніжинок різної форми, які випадають з хмар при температурі повітря нижче 0 °С.

Ожеледь - шар щільного льоду, що утворюється на земній поверхні і на предметах при намерзанні переохолоджених капель дощу або туману.

Сильний снігопад - тривале інтенсивне випадання снігу із хмар, що приводить до значного погіршення видимості і переш-коджує руху транспорту.

Сильна завірюха - переніс снігу над поверхнею землі сильним вітром, можливо в сполуці з випаданням снігу, що приводить до значного погіршення видимості і заносу транспортних засобів.

Туман - скупчення продуктів конденсації в виді капель або кристалів в повітрі безпосередньо над поверхнею землі, що супроводиться значним погіршенням видимості.

Пильна буря - перенесення великої кількості пилі або піску сильним вітром, що супроводжується погіршенням видимості, видуванням верхнього шару ґрунту разом з насінням і молодими рослинами, засипанням посівів і транспортних магістралей.

Засуха - комплекс метеорологічних факторів у виді тривалої відсутності опадів в поєднанні з високою температурою і пони-женням вологості повітря, що приводить до порушення водного балансу рослин і викликає їх пригноблення або загибель.

Природна пожежа - неконтрольований процес горіння, що стихійно виникає і розповсюджується в довкіллі, який супровод-жується інтенсивним виділенням тепла, диму та світловим вип-ромінюванням, що створює небезпеку для людей і завдає шкоду об'єктам господарської діяльності та навколишньому середо-вищу.

Лісна пожежа - неконтрольований процес горіння в лісах, що виникає стихійно або внаслідок зневажливого поводження лю-дей з вогнем і розповсюджується на території лісу.

Степова пожежа - неконтрольований процес горіння, що виникає стихійно або внаслідок штучного палу в степу.

Торф'яна пожежа - загорання торф'яного болота, осушеного або природного, при перегріві його поверхні променями сонця або внаслідок зневажливого поводження людей з вогнем.

Зона пожежі - територія, в межах якої в результаті стихійного лиха, аварій, катастроф або необережної дії людей виникають і розповсюджуються пожежі.

Біологічно-соціальна надзвичайна ситуація - стан, при якому в результаті виникнення джерела біологічно-соціальної над-звичайної ситуації на визначеній території порушуються нор-мальні умови життя і здоров'я людей, існування сільськогос-подарських тварин і рослин, виникає загроза життю і здоров'ю людей, широкого розповсюдження інфекційних захворювань, втрати сільськогосподарських тварин і рослин.

Джерело біологічно-соціальної надзвичайної ситуації – особ-ливо небезпечна або широко розповсюджена інфекційна захво-рюваність людей, сільськогосподарських тварин і рослин, в результаті яких на визначеній території виникла або може виникнути біологічно-соціальна надзвичайна ситуація.

Біологічна безпека - стан захисту людей, сільськогосподар-ських тварин і рослин, навколишнього природного середовища від небезпеки, що викликана або буде викликана джерелом біологічно-соціальної НС.

Особливо небезпечна інфекція - стан зараження організму людей або тварин, що проявляється в виді інфекційних захво-рювань, прогресуючий за часом і в просторі, що викликає тяжкі наслідки для здоров'я людей і сільськогосподарських тварин або їх загибель.

Збудник інфекційного захворювання - патогенний мікроор-ганізм, що має еволюційне пристосування до паразитування в організмі людини або тварини і потенційно здатний викликати захворювання інфекційною хворобою.

Джерело збудника інфекційної хвороби - організм зараженої людини або тварини, в якому іде природний процес зберігання, розмноження і виділення в зовнішнє середовище збудника ін-фекційної хвороби.

Карантин - система тимчасових організаційних, режимних, обмежувальних, адміністративних, господарських, санітарних, епідемічних, гігієнічних, лікувальних, і профілактичних заходів, які спрямовані на попередження розповсюдження інфекційної хвороби і забезпечення локалізації епідемічного, епізоотичного або епіфітотичних осередків і наступну їх ліквідацію.

Обсервація - режимні і обмежувальні заходи, які які перед-бачають разом з посиленням медичного і ветеринарного нагляду і проведення протиепідемічних, лікувальних, профілактичних, ветеринарних і санітарних заходів, обмеження пересування і переміщення людей або сільськогосподарських тварин в усіх прилеглих з зоною карантину адміністративно-територіальних утвореннях, які створюють зону обсервації.

Епідемія - масове, прогресуюче за часом і в просторі в межах визначеного реґіону розповсюдження інфекційної хвороби людей, яке значно перевищує звичайно зареєстрований на даній території рівень захворюваності.

Епідемічний осередок - місце зараження і перебування лю-дей, що захворіли інфекційною хворобою або територія, в ме-жах якої за певний відрізок часу можливо зараження людей і сільськогосподарських тварин збудниками інфекційної хвороби.

Епізоотія - одночасне прогресуюче за часом і в просторі в межах визначеного реґіону розповсюдження інфекційної хворо-би серед великої кількості одного або значних видів сільсько-господарських тварин, що значно перевищує звичайно зареєст-рований на даній території рівень захворюваності.

Панзоотія - масове одночасне розповсюдження інфекційної хвороби сільськогосподарських тварин з високим рівнем захво-рюваності на великій території з охоп-люванням цілих реґіонів, декілька держав або материків.

Ензоотія -одночасне розповсюдження інфекційної хвороби серед сільськогосподарських тварин в визначеній місцевості, населеному пункті або на об'єкті господарської діяльності, при-родні і господарсько-економічні умови яких виключають повсю-ди розповсюдження даної хвороби.

Епізоотичний осередок - місце знаходження джерела збуд-ника інфекційної хвороби сільськогосподарських тварин, який ізольовано таким чином, що становиться неможливим передача збудника тваринам, які мають до неї сприйняття.

Епіфітотія - масове, прогресуюче за часом і в просторі інфекційне захворювання сільськогосподарських рослин і (або) різке підвищення чисельності шкідників рослин, що супровод-жується масовою гибеллю сільськогосподарських культур і зниженням їх продуктивності.

Енфітотія - одночасне розповсюдження інфекційної захворю-ваності серед сільськогосподарських рослин у визначеній міс-цевості, населеному пункті або на об'єкті господарської діяль-ності, природні і господарсько-економічні умови яких виклю-чають повсюди розповсюдження даної хвороби.

Панфітотія - масове захворювання рослин і різке збільшення шкідників сільськогосподарських рослин на території цілих реґіонів, декілька держав або материків.
Для забезпечення управління цивільною обороною створює-ться загальнодержавна, територіальні і об'єктові системи зв'язку і оповіщення.

Зв'язок організується у відповідності з рішенням начальника цивільної оборони, вказівками начальника штабу і розпоряд-женням вищестоящого органу управління.

Оповіщення організується у всіх ланках управління цивільної оборони з метою своєчасного приведення системи ЦО в різні ступені готовності і доведення до органів управління і всього населення розпоряджень і сигналів цивільної оборони.

Відповідальність за організацію зв'язку і системи оповіщення несуть начальники територіальних управлінь (відділів) з надзви-чайних ситуацій і цивільного захисту населення, штабів ЦО та з НС, а за її підготовку і безперервну роботу - відповідні керів-ники об'єктів зв'язку.

В системах оповіщення цивільної оборони використовую-ться електросирени типів "С-40", "С-28" та інші, а також спеціальна апаратура АДУ-ЦВ, П-160, П-157, Р-413, "Горіх" та інша.

Електросирена "С-40" забезпечує озвучення території в радіусі 300-700 м. Радіус озвучення залежить від рівня вуличних шумів, характеру і висоти забудови, висоти встановлення електросирени над поверхнею землі. Вони встановлюються на найбільш високих будинках на рівні не менше як 2,5 м від верхньої точки даху в стороні від димових і вентиляційних труб, а також джерел сильних і постійних шумів.

Електросирена "С-28" встановлюються в шумних цехах про-мислових підприємств.

Апаратура дистанційного управління і циркулярного виклику (АДУ-ЦВ) призначена для створення місцевих автоматизованих систем централізованого оповіщення населення в містах, насе-лених пунктах і на об'єктах господарської діяльності.

Апаратура забезпечує централізоване включення електроси-рен, примусове дистанційне переключення програм радіотранс-ляційних вузлів для передачі сигналів оповіщення і інформації для населення, циркулярне оповіщення посадових осіб на квар-тирні і службові телефони. Працює по діючим, зайнятим або вільним лініям міської (районної) або об'єктової телефонної мережі.



Апаратура П-160 в комплекті з іншою апаратурою призначена для створення автоматизованих систем централізованого оповіщення цивільної оборони обласної ланки. Вона забезпечує передачу і прийом п'яти сигналів оповіщення, речової інфор-мації і одного перевірочного сигналу, а також управління місце-вими системами оповіщення (міст, районів). При передачі речо-вої інформації два із п'яти сигналів використовуються одночас-но для переключення мовного тракту. Час проходження сигналу з отриманням підтвердження про його прийом в одній ланці не перевищує 3 с. Працює по діючим телефонним провідним і ра-діорелейним каналам зв'язку, а також по виділеним фізичним цеп'ям. Передача сигналів і речової інформації здійснюється шляхом відбору каналу зв'язку у споживача на час передачі без попередження абонента об відборі.

Апаратура П-157 разом з іншою апаратурою оповіщення (П-160, Р-413) призначена для загальнодержавної і обласних авто-матизованих систем централізованого оповіщення цивільної оборони.

Апаратура забезпечує дистанційне управління іншою апа-ратурою оповіщення (П-160, а в окремих ланках і 5Ф88), а та-кож автоматичний контроль за проходженням сигналів опові-щення. Апаратура розрахована на передачу і прийом по одному дуплексному телеграфному каналу або фізичній цепі до 25 адресних, 10 виконавчих і 65 контрольних команд. В апаратурі передбачений безперервний автоматичний контроль поправ-ності телеграфного каналу.



Апаратура Р-413 призначена для створення загальнодержав-ної системи централізованого оповіщення цивільної оборони. Забезпечує передачу з пунктів управління ЦО через радіомовні станції держави сигналів оповіщення, а також приймання і ві-дображення сигналів, які передаються. Крім того, в місцях при-йому апаратура забезпечує запуск місцевих систем оповіщення. Апаратура розрахована на прийом і відображення до 20 сигналів оповіщення, які передаються як циркулярно, так і за вибиранням (визначеним групам або окремим адресатам). Передача вико-нується спеціальним кодом без переривання програми мовлен-ня. Час на доведення одного сигналу складає від 15 до 30 секунд.

Комплекс засобів багато канального голосового оповіщення по телефонним каналам зв'язку "ГОРІХ-О" призначається для передачі голосових повідомлень по телефонним лініям в автоматичному режимі. Комплекс дозволяє збільшувати кіль-кість каналів оповіщення з 4 до 16 шляхом встановлення кас-каду засобів оповіщення, при цьому можлива одночасна пере-дача до 4 різних повідомлень.

Використання засобів комплексу "ГОРІХ-О" дозволяє змен-шити час оповіщення в 2-5 разів і вивільнити персонал для рішення оперативних завдань.

Можливі зони оповіщення локальних об’єктових систем оповіщення СГС-22 і серії ГР-Д-100 складає до 800 м.

Керівник навчання доводить інформацію про систему оповіщення на об’єкті: ___________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Керівник заняття ставить 2-3 запитання навчаємим щодо визначення повноти засвоєння викладеного матеріалу і при необхідності робить додаткові пояснення.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка