Закон України "Про Цивільну оборону України", вру




Сторінка6/23
Дата конвертації14.04.2016
Розмір5.02 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Після надання потерпілому само- і взаємодопомоги йому необхідно надати першу медичну та лікарняну допомогу і відправити в лікувальний ме-дичний заклад.
Високий рівень професійної підготовки, добрі органі-заторські здібності, сильна воля, особлива сміливість, вміння швидко та вірно оцінювати обстановку, приймати рішення та наполегливо втілювати їх в життя — це го-ловні якості кожного громадянина, які необхідні йому при діях в екстремальних умовах природних надзвичай-них ситуаціях.
Керівник заняття ставить 2-3 запитання навчаємим що-до визначення повноти засвоєння викладеного матеріалу і при необхідності робить додаткові пояснення.

Підводить короткі підсумки проведеного заняття за темою і ставить завдання на самостійну підготовку до нового заняття.


Т Е М А 5.

ДЖЕРЕЛА РАДІАЦІЇ. ПОНЯТТЯ ПРО ДОЗИ ОПРОМІНЕННЯ, РІВНІ ЗАБРУДНЕННЯ. ПОБУТОВІ ДОЗИМЕТРИЧНІ ПРИЛАДИ ТА РОБОТА З НИМИ. ОСНОВНІ НОРМИ ПОВЕДІНКИ ТА ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПРИ РАДІАЦІЙНИХ АВАРІЯХ І РАДІАЦІЙНОМУ ЗАБРУДНЕННІ МІСЦЕВОСТІ. РЕЖИМИ РАДІАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ.
Навчальна ціль:

Дати навчаємим: визначення джерел радіації; поняття про дози опромінення та рівні забруднення; побутові дозиметричні прилади та робота з ними; вивчити основні норми поведінки та дії населення при радіаційних аваріях і радіаційному забрудненню місцевості та режими радіаційного захисту.


Вид навчальних занять – групове заняття.

Тривалість – 2 години.

Метод проведення занятьбесіда, розповідь, показ.

Місце проведення заняттяклас.


Навчальні питання і орієнтовний розрахунок

навчального часу:
Передмова. 5 хв.

1. Джерела радіації. Поняття про дози опромінення, рів-ні забруднення. Побутові дозиметричні прилади та робота з ними. 40 хв.

2. Основні норми поведінки та дії населення при радіаційних аваріях і радіаційному забрудненню місце-вості. 40 хв.

Підсумки. 5 хв.



Навчальна література і посібники:
1. Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій, постанова КМУ, № 1099, 1998 р., Київ.

2. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), 1997 р., МОЗ України, Київ.

3. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування (ДР-97), 1997 р., МОЗ України, Київ.

4. ГСРФ “Безпека в надзвичайних ситуаціях”, Стан-дартвидав Росії, Москва, 1990-2000 рр.

5. Довідник з цивільної оборони, Укртехногрупа,1998 р., Київ.

6. Опит використання технічних засобів і способів ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Під редакцією генерала армії В.Л. Говорова, Будвидав, 1990 р., Москва.

7. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІЦ ЦО і НС, 1997 р., Київ.

8. Попередження надзвичайних ситуацій. Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова РІЦ ЦО і НС,1997 р., Київ.

9. Періодичні інформаційні видання. МНС України, 1997-2000 рр., Київ.

10. Періодичні інформаційні видання. МНС Росії, 1995- 2000 рр., Москва.

11. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потен-ційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику над-звичайних ситуацій техногенного походження, наукові ке-рівники: член-кореспондент НАН України С. І. Дорогун-цов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов, 1995 р., НАН України, Київ.

12. Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри. Під ке-рівництвом генерал-лейтенанта Н.С. Бондарчука, Штаб ЦО України, 1990 р., Київ.

14. Закон України “Про правовий режим території, що підверглася радіоактивному забрудненню внаслідок Чорно-бильської катастрофи” з змінами та доповненнями. ВРУ, Київ.

15. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІЦ ЦО і НС, 1997 р., Київ.


Матеріальне забезпечення
1. Стенди або схеми в класі:

1. Класифікація надзвичайних ситуацій.

2. Основні характеристики надзвичайних ситуацій.

3. Організація проведення рятувальних та інших невід-кладних робіт.

4. Дії органів управління і сил ЦО та населення у над-звичайних ситуаціях.

5. Організація проведення евакозаходів.

6. Захист населення у надзвичайних ситуаціях.

7. Інженерний захист населення у НС.

8. Засоби індивідуального захисту.

9. Засоби радіаційної і хімічної розвідки та дозимет-ричного контролю.

10. Само- і взаємодопомога при надзвичайних ситуа-ціях.

11. Сигнали цивільної оборони.

11. Засоби індивідуального захисту.

111. Побутові прилади радіаційної і хімічної розвідки та дозиметричного контролю.


ПЕРЕДМОВА.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру за харак-теристиками явищ, що визначають особливості дії факто-рів ураження на людей, навколишнє природне середовище та суб’єкти господарської діяльності, поділяються на аварії (катастрофи), які супроводжуються викидами (виливами) небезпечних речовин, пожежами, вибухами, затопленнями, аваріями на інженерних мережах і системах життєзабез-печення, руйнуванням будівель і споруд, аваріями транс-портних засобів та інші.

Аварії (катастрофи), що пов’язані з викидом небезпеч-них речовин, додатково поділяються на радіаційні, хіміч-ні, біологічні і, крім цього, поділяються ще за видами розповсюдження речовин в навколишньому природному середовищі.

Основні терміни і визначення, які характеризують ра-діаційні надзвичайні ситуації:

Радіаційна аварія – аварія на радіаційному небезпечно-му об’єкті, що приводить до виходу або викиду РР і (або) іонізуючих випромінювань за передбачені проектом для нормальної експлуатації даного об’єкту межі в об’ємах, які перевищують встановлені границі безпеки його експлуа-тації.

Радіоактивне забруднення – забруднення поверхні зем-лі, атмосфери, води чи продовольства, харчової сировини, кормів і різних предметів РР в об’ємах, що перевищують рівень, встановлений нормами радіаційної безпеки і прави-лами робіт з РР.

Радіаційний небезпечний об’єкт - об’єкт, на якому збе-рігають, переробляють, використовують або транспортують РР, при аварії на якому або його руйнуванні може виник-нути опромінювання іонізуючим випромінюванням або радіоактивне забруднення людей, сільськогосподарських тварин і рослин, суб’єктів господарської діяльності, а також довкілля.

Зона радіоактивного забруднення– територія або аква-орія, в межах якої є радіоактивне забруднення.

Режим радіаційного захисту – порядок дії населення і використання засобів і способів захисту в зоні радіоактив-ного забруднення з метою можливого зменшення дії іоні-зуючого опромінювання на людей.

Радіаційний контроль – контроль за дотриманням норм радіаційної безпеки і основних санітарних правил роботи з РР і іншими джерелами іонізуючого випромінювання, а також отримання інформації про рівні опромінення людей і про обстановку на об’єкті та в довкіллі.
ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
“ ДЖЕРЕЛА РАДІАЦІЇ. ПОНЯТТЯ ПРО ДОЗИ ОПРОМІНЕННЯ, РІВНІ ЗАБРУДНЕННЯ. ПОБУТОВІ ДОЗИМЕТРИЧНІ ПРИЛАДИ ТА РОБОТА З НИМИ”.
До радіаційних небезпечних об’єктів на території Украї-ни відносяться:


  • атомні електростанції (Запорізька, Південно-Україн-ська, Рівненська, Хмельницька і Чорнобильська);

  • підприємства по виготовленню і переробці відпра-цьованого ядерного палива;

  • підприємства по похованню радіоактивних відходів;

  • науково-дослідні та проектні організації, які працю-ють з ядерними реакторами;

  • ядерні реактори на об’єктах транспорту та інші.

Найбільш небезпечними із всіх аварій на радіаційно небезпечних об’єктах, є аварії з викидом радіонуклідів в атмосферу і гідросферу, що приводять до радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища.

Ступінь забруднення характеризується поверхневою (об’єм-ною) щільністю зараження радіонуклідами і вимірюється активністю того чи іншого радіонукліда.

Радіаційна дія на персонал об’єктів і населення в зоні радіоактивного забруднення оцінюється величиною дози зовнішнього і внутрішнього опромінювання людей.

Основними дозиметричними величинами, за допомогою яких оцінюється дія радіації на людину, є поглинута і еквівалентна доза її опромінювання.

Експозиційна доза визначається тільки для повітря при гамма і рентгенівському випромінюванні.

Поглинута доза – це основна дозиметрична величина для оцінки радіаційної небезпеки.

Еквівалентна доза – дозиметрична величина для оцінки шкоди здоров’ю людини від дії іонізуючого випроміню-вання будь-якого складу, дорівнює добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості.

Коефіцієнт якості випромінювання (К) дорівнює: для гамма і бета випромінювання - одиниці; для альфа випро-мінювання - двадцяти.




Дози

Одиниці вимірювання

Переведення одиниць

СІ

Не системні

Експозиційна

Кулон на кг повітря (Кл/кг)

Рентген (р)

1 Кл/кг = 3876 р


Поглинута

Грей (Гр)

Рад

1 Гр=100 рад

1 рад=0,87 р



Індивідуальна еквівалентна

Зіверт (Зв)

Бер

1 Зв=100 бер

1 рад=0,87 бер


Характер і масштаби радіоактивного забруднення місце-вості при аваріях на АЕС залежать від типу реактора, ступеню його руйнування, метеорологічних умов, рельєфу місцевості і, головним чином, від характеру вибуху (теп-ловий чи ядерний).

При аварії на АЕС з тепловим вибухом і руйнуванням реактора відбувається викид радіонукліді в у атмосферу, гідросферу і літосферу, що обумовлює радіоактивне заб-руднення довкілля і опромінювання працюючого персо-налу і населення.

Тяжкість променевої хвороби залежність від величини дози опромінювання.




Доза опромінювання

Тяжкість захворювання

Клінічна форма хвороби

Зв

Бер

1-2,5

100-250

1 – легка




2,5-4

250-400

11 – середня

Кістково-мозкова

4-6

400-600

111 – тяжка




6-10

10-80


> 80

600-1000

1000-8000

>8000


1У – дуже

тяжка


Перехідна

Кишкова


Церебральна

Зони радіоактивного забруднення на місцевості при теп-ловому вибуху будуть характеризуватись значними рівня-ми радіації. Вони поділяються на зони: відчуження, безу-мовного відселення, гарантованого (добровільного) відсе-лення і підвищеного радіоекологічного контролю.

Зона відчуження – це територія з якої проводиться ева-куація населення негайно після аварії і на ній не здійснює-ться господарська діяльність.

Зона безумовного відселення – це територія навколо АЕС, на якій щільність забруднення ґрунту довго живу-чими радіонуклідами цезію дорівнює 15,0 Кі/км2 і більше, або стронцію – 3,0 Кі/км2 і більше, або плутонію – 0,1 Кі/км2 і більше, де розрахована ефективна доза опроміню-вання із урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини перебільшує 5 мЗв (0,5 бер) на рік.

Зона гарантованого (добровільного) відселення – це територія, на якій щільність забруднення ґрунту радіонук-лідами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км2 або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км2, де ефек-тивна доза опромінювання із урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини та інших факторів може перебільшити 0,5 мЗв (0,05 бер) на рік.

Зона підвищеного радіоекологічного контролю – це територія із щільністю забруднення ґрунту радіонуклідами цезію від 1,0 до 5,0 Кі/км2, або стронцію від 0,02 до 0,15 Кі/км2, або плутонію від 0,005 до 0,01 Кі/км2, де ефективна доза опромінювання із урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів в рослини та інших факторів може перебіль-шити 0,5 мЗв (0,05 бер) на рік.

Аварія з повним руйнуванням реактору на атомній електричній станції і його ядерним вибухом – може мати місце внаслідок стихійного лиха, падіння літаючого апара-ту на атомну електричну станцію, дії вибуху звичайних чи ядерних боєприпасів у воєнний час або диверсії.

На території сліду радіоактивної хмари такого вибуху, як і при наземному ядерному вибуху, виділяють зони: над-звичайно небезпечного забруднення (зона Г), небезпечно-го забруднення (зона В), сильного забруднення (зона Б), помірного забруднення (зона А), радіаційної небезпеки (зона М).



Найменування зон

Індекс зони

Доза опромінювання за 1-й рік після аварії, рад

Потужність дози опромінювання через 1 годину після аварії, рад/год

На зовнішній межі зони

На внутрішній межі зони

На

зовнішній межі зони



На

внутрішній межі зони



Радіаційної небезпеки

М

5

50

0,0014

0,14

Помірного забруднення

А

50

500

0,14

1,4

Сильного забруднення

Б

500

1500

1,4

4,2

Небезпечного забруднення

В

1500

5000

4,2

14

Надзвичайно небезпечного забруднення

Г

5000

-

14

-



Умовами проживання і трудової діяльності населення без обмеження по радіаційному фактору є одержання до-даткової дози за рахунок забруднення довкілля радіоак-тивними ізотопами дози, що не перебільшує межі опромі-нювання, які встановлені Державними гігієнічними норма-тивами “Норми радіаційної безпеки України (НРБУ- 97)”.

Під радіаційною обстановкою при аваріях на АЕС ро-зумі­ють ступінь радіоактивного забруднення місцевості і атмос­фери, що оказують дію на життєдіяльність населен-ня та про­ведення аварійно-рятувальних і невідкладних від-новлювальних робіт.

Прогнозування і оцінка радіаційної обстановки вклю­чає вирішення наступних задач:

• визначення напрямку осі сліду хмари викиду радіо-активних речовин, внаслідок аварії або руйнування ядер-ного реактора АЕС, за метеоданими;

• розмірів зон забруднення місцевості, які розмежо-вуються за очікуваними значеннями доз опромінювання населення;

• потужності дози гамма-випромінювання на осі сліду;

• доз внутрішнього (інгаляційного) опромінювання лю-дей, що знаходяться на сліду, за час проходу хмари;

• концентрації радіоактивного йоду-131 в повітрі за час про­ходу радіоактивної хмари;

• можливих радіаційних уражень людей, що знаходя-ться на забрудненій території;

• допустимого рівня перебування населення в зонах радіа­ційного забруднення.

Вказані задачі можуть вирішуватися розрахунковим ме-то­дом з послідуючим уточненням на основі фактичних вимі-рю­вань на забрудненій місцевості (за даними радіаційної розвід­ки або систем контролю радіаційної обстановки).

Вихідними даними для прогнозування і оцінки радіацій­ної обстановки є: координати місця розташування АЕС; тип реактора і його електрична потужність; час начала викиду радіо­активних речовин в повітря; напрям вітру і його швидкість на висоті флюгеру (10 м); клас стійкості атмосфери; загальна хмарність, висота хмари і вид хмар-ності; прогноз зміни метеорологічних даних на ближчі 12 годин після аварії. Прогнозування і оцінка радіаційної об-становки проводит­ься за .допомогою формул і таблиць.


Варіант

Розміри прогнозування зон забруднення місцевості

на сліду хмари при аварії на АЕС (категорія стійкості атмосфери –конвекція, V вітру 2 м/с)


Вихід

активності,

%


Індекс зони

Тип реактора

РВПК-1000

ВВЕР-1000

Довжина,

км

Ширина, км

Площа, км2

Довжина,

км

Ширина, км

Площа, км2

3

м

62,5

12,1

595

82,5

16,2

1050

3

А

14,1

2,75

30,4

13,0

2,22

22,7

3

Б

-


-


-

-


-


-


3

В

-

-

-

-

-

-

3

Г

-

-

-

-

-

-

10

М

140

29,9

3290

185

40,2

5850

10

А

62,5

5,97

131

30,4

6,81

211

10

Б

6,88

0,85

4,52

-


-

-

10

В

-

-

-

-

-

-

10

Г

-

-

-

-

-

-

30

М

249

61,8

12100

338

82,9

22000

30

А

62,6

12,1

595

82,8

15,4

1000

30

Б

13,9

2,71

29,6

17,1

2,53

34,0

30

В

6,96

0,87

4,48



-

-

30

Г

-


-

-


-

-

-

50

М

324

81,8

20800

438

111

38400

50

А

88,3

18,1

1260

123

24,6

2380

50

Б

18,3

3,64

52,3

20,4

3,73

59,8

50

В

9,21

1,57

11,4

8,87

1,07

7,45

50

Г

-

-

-


-


-

-


-


На основі наведеної таблиці навести один-два приклади при аварії на АЕС:

Об’єкт знаходиться на відстані 56 км від АЕС, на якій стався викид 30 % активності радіоактивних речовин в по-вітря, реактор типу РВПК-1000, категорія стійкості атмос-фери –сильно нестійка (конвекція), швидкість приземного вітру 2 м/с. Оцінити можливість попадання об’єкту госпо-дарської діяльності в зону радіоактивного забруднення.



  1. Із таблиці при 30% викиду активності маємо наступ-ні зони радіоактивності: М – довжина 249 км; А- довжина 62, 6 км; Б – довжина 13,9 км і В – довжина 7 км.

  2. Об’єкт може опинитися в зонах М і А, якщо нап-рямок вітру співпадає з напрямком АЕС - об’єкт.

На основі вищесказаного можна зробити наступні вис-новки: суб’єкт господарської діяльності, яким є наш об’єкт у разі аварій на АЕС з різним викидом активності, може опинитися в наступних зонах радіоактивного забруднення: ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Для виявлення і виміру іонізуючих випромінювань радіоактивних речовин використовуються дозиметричні прибори-рентгенометри, радіометри-рентгенометри, інди-катори, індивідуальні дозиметри. За своїм призначенням поділяються на прибори для формувань цивільної оборони і побутові для використанням населенням. Частина приладів може бути подвійного призначення як для формувань ЦО так і для населення.

Дозиметр ДБГ-06Т призначається для виміру потуж-ності експозиційної дози гамма-випромінювання на робо-чих місцях, в сусідніх приміщеннях і на території об’єктів, що використовують радіоактивні речовини і інші джерела іонізуючих випромінювань, в санітарно-захисній зоні і зоні спостереження. Може використовуватися для контролю ефективності біологічного захисту, радіаційних упаковок і радіоактивних відходів, а також виміру потужності експо-зиційної дози в період виникнення, протікання і ліквідації наслідків аварійних ситуації.

Окрім того, можливо використання населенням для са-мостійної оцінки радіаційної обстановки. Забезпечує вимір потужності експозиційної дози в режимах “Пошук” (від 1,0 мкЗв/г до 999,9 мкЗв/г) і “Вимір” (0,1 мкЗв/г до 99,99 мкЗв/г). Час встановлення робочого режиму до 40 секунд. Живлення прибору від елементу типа “Корунд” або аку-мулятора 7Д-0,115, що забезпечує безперервну роботу на протязі 24 годин. Маса прибору – 0,6 кг.

Радіометр бета-гамма випромінювання “Прип’ять” призначається для індивідуального і колективного корис-тування при вимірі потужності еквівалентної (експозицій-ної) дози гамма-випромінювання, щільності потоку бета-випромінювання і об’ємної (питомої) активності в рідких і сипучих речовинах.

Діапазони виміру для: фотонного іонізуючого випромі-нювання – від 0,1 до 199,9 мкЗв/г; щільності потоку бета-випромінювання – від 10 до 19,9·103 см-2·хв; питомої (об’ємної) активності бета-випромінювання ізотопів в рід-ких і сипучих речовинах – від 1,4·10-5 до 3,7·10-3 Бк/ кг (Бк/л) або 2·10-5 - 1,1·10-7 Кі/кг (Кі/л). Час встановлення ро-бочого режиму до 5 с, а час встановлення показників за ви-бором оператора – 20 с; 200 с при виміру ПЕД і щільності бета-часток; 10 хв. і 100 хв. при виміру питомої активності.

Живлення прибору від елементу типу “Крона” або “Ко-рунд”, а також зовнішнього джерела напругою від 4 до 12 В. Час безперервної роботи від мережі перемінного струму не менше 24 години. При автономному живленні не більше 6 годин. Маса прибору – 0,25 кг.

Дозиметр-радіометр побутовий АНРИ-01 “Сосна” приз-начається для індивідуального користування населенням з метою контролю радіаційної обстановки на місцевості, в жилих і робочих приміщеннях.

Діапазони виміру: потужності експозиційної дози гамма-випромінювання (ПЕД) від 0,01 до 9,999 мР/г; польової еквівалентної дози (ЕД) гамма-випромінювання від 0,1 до 99,99 мкЗв/г. Час виміру до 20 с. Живлення прибору від елементу типу “Корунд”, що забезпечує безперервність роботи протягом 6 годин. Маса прибору-0,35 кг.

Дозиметр побутовий “Мастер-1” відповідає призначен-ню дозиметру “Сосна”. Діапазон виміру: потужності екс-позиційної дози гамма-випромінювання (ПЕД) від10 до 999 мкР/г; польової еквівалентної дози (ЕД) гамма-випро-мінювання від 0,1 до 0,999 мкЗв/г. Час виміру до 36 с. Живлення прибору від 4 елементів СЦ-32 або МЦ-0070. Маса прибору-0,1 кг.

Індикатор зовнішнього гамма-випромінювання “БЕЛЛА” призначається для виявлення і оцінки за допомогою зву-кової сигналізації інтенсивності гамма-випромінювання, а також визначення рівня потужності еквівалентної дози за цифровим табло.

Діапазон виміру потужності еквівалентної дози (ПЕД) від 0,2 до 99,99 мкЗв/г. Час на встановлення робочого режиму не більше 10 с. Живлення прибору від елементів типу “Корунд” забезпечує безперервність роботи до 20 годин. Маса прибору 0,25 кг.

На сьогодні існує багато приборів, які можливо вико-ристовувати населенням у якості побутових, але при користуванні ними необхідно бути уважними з сучас-ними одиницями виміру.

Керівник після теоретичної частини показує навчаємим порядок роботи з побутовими приладами (які є в наяв-ності) і дає можливість самим навчаємим потренуватися у роботі з приладами.


Керівник заняття ставить 2-3 запитання навчаємим що-до визначення повноти засвоєння матеріалу і при необхід-ності робить додаткові роз’яснення .
ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
“ОСНОВНІ НОРМИ ПОВЕДІНКИ ТА ДІЇ НАСЕЛЕННЯ ПРИ РАДІАЦІЙНИХ АВАРІЯХ І РАДІАЦІЙНОМУ ЗАБРУДНЕННЮ МІСЦЕВОСТІ”
Після оголошення загрози виникнення надзвичайних си-туацій обстановка може змінюватися дуже швидко. У пев-ний момент виникне потреба подати один із сигналів опо-віщення цивільної оборони. Мета подання сигналів – своє-часно попередити населення міст і сільської місцевості та суб’єкти господарської діяльності про виникнення безпосе-редньої загрози внаслідок ураження радіаційними і хіміч-ними речовинами та бактеріальними засобами, ударною хвилею та іншими факторами ураження при виникненні техногенних і природних надзвичайних ситуацій (вибухи, великі пожежі, землетруси, повені тощо) та про необхід-ність використання засобів колективного і індивідуального захисту.

Сигнали подаються територіальними органами цивіль-ної оборони, захисту населення і територій від надзвичай-них ситуацій (управліннями (відділами) з питань надзви-чайних ситуацій та цивільного захисту населення Авто-номної Республіки Крим, областей, районів та міст облас-ного підпорядкування) .

Для попередження населення про радіоактивне заражен-ня встановлені наступні сигнали: на воєнний час -"Повіт-ряна небезпека" і "Загроза радіаційного зараження”; на мирний часАварія на атомній електростанції”. Ці сиг-нали подаються управліннями (відділами) з питань надзви-чайних ситуацій та цивільного захисту населення Авто-номної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севас-тополя, районів та міст обласного підпорядкування, зав-часно, для привернення уваги подаються звукові сигнали (сиренами, гудками тощо), які вважаються попереджуваль-ними сигналами.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка