Закон України "Про Цивільну оборону України", вру




Сторінка7/23
Дата конвертації14.04.2016
Розмір5.02 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   23

Запам’ятайте! Сирени і переривисті гудки інших сигнальних засобів означають сигнал цивільної обо-рони “УВАГА ВСІМ!”.

"Увага всім!" це головний сигнал Цивільної оборони України за яким населення зобов'язане ввімкнути наявні засоби зв'язку і радіо (теле)мовлення для прослуховуван-ня екстреного повідомлення. Після чого буде передава-тися мовна інформація з використанням державних мереж дротяного, радіо- і телевізійного мовлення, в якій буде вказаний порядок дій на період радіоактивного зараження.

Головний спосіб оповіщення населення про дії при ви-никненні надзвичайних ситуацій – це передача повідом-лення по мережі провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції і телебачення. Для привернення уваги населення в екстремальних випадках перед передачею інформації вклю-чаються сирени, а також інші сигнальні засоби.

За сигналом "Радіаційна небезпека" може бути наступ-ний варіант тексту повідомлення управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту насе-лення області (сільського району, міста обласного підпо-рядкування) штабу ЦО:

"Увага! Говорить управління з питань надзвичай-них ситуацій та цивільного захисту населення ________ області. Громадяни! Виникла безпосередня загроза радіо-активного зараження.

Приведіть у готовність засоби індивідуального захисту і тримайте їх постійно при собі. За командою органів управління цивільної оборони надягніть їх.

Для захисту поверхні тіла від забруднення радіоактив-ними речовинами використовуйте спортивний одяг, комбі-незони і чоботи.

При собі майте плівкові (полімерні) накидки, куртки або плащі. Перевірте герметизацію житлових приміщень, стан вікон і дверей.

Загерметизуйте продукти харчування і створіть у єм-костях запас води.

Укрийте свійських тварин і корми. Сповістіть сусідів про отримання інформації. Надайте в цьому допомогу хво-рим і старим.

Надалі дійте відповідно до вказівок органів управління цивільної оборони.

Можливий інший текст повідомлення, приблизно ана-логічний цьому.

Текст передається з повторенням протягом 5 хвилин. Це мовне повідомлення є рекомендаціями для кожного громадянина про порядок дій щодо забезпечення себе і своїх рідних від радіоактивного зараження.

Радіоактивному зараженню (РЗ) при ядерних вибухах піддається не лише район, що прилягає до місця вибуху, але й місцевість, що віддалена від нього на багато десятків і навіть сотень кілометрів. При цьому на великих площах виникають зони зараження, що являють небезпеку для особового складу органів управління і сил цивільної обо-рони та населення протягом тривалого часу.

Найбільш сильне радіоактивне зараження місцевості відбувається при підземних, наземних вибухах та теплових аваріях на атомних електростанціях та інших атомних об’єктах. Радіоактивне зараження при повітряних вибухах суттєвої небезпеки не викликає, уражуюча їх дія на міс-цевості визначається загальним зовнішнім опроміненням. Характеристикою їх уражуючої дії є доза радіації зовніш-нього опромінювання, яку може отримати людина за час перебування в заражених районах. За ступенем зараження і можливим наслідкам зовнішнього опромінювання (як у ра-йоні вибуху, так і на сліді хмари) прийнято виділяти зони зараження. Розміри і конфігурація, їх характер і ступінь за-раження місіїевості залежить, головним чином, від потуж-ності і виду вибуху, метеоумов, часу, що минув після вибу-ху, кількості вибухів і відносного розташування їх центрів. На це також справляє вплив рельєф місцевості, тип грунту в районі вибуху, лісові масиви та інші фактори.

Положення зони зараження визначається напрямком середнього вітру, з яким співпадає її вісь. За своєю конфі-гурацією (якщо напрямок вітру на різних висотах однако-вий) зона утворює півколо з навітряної від центру вибуху сторони і витягнутий у напрямку середнього вітру еліпс. Площа зони приблизно дорівнює добутку довжини на ши-рину і коефіцієнт 0,8.

Ступінь зараження місцевості оцінюється рівнями радіа-ції, що вимірюються у рентгенах або радах на годину (Р/год), а ступінь ураження людей внаслідок зовнішнього опромінювання визначається величиною дози радіації (що вимірюється у рентгенах або радах).

Для характеристики зон зараження із врахуванням не-безпеки перебування в них людей користуються дозами радіації з моменту випадіння радіоактивних речовин до їх повного розпаду (Д), а ступінь забруднення характеризується поверхневою (об’ємною) щільністю зараження радіонуклі-дами і вимірюється їхньою активністю.

Радіаційна дія на персонал об’єктів і населення в зоні радіоактивного забруднення оцінюється величиною дози зовнішнього і внутрішнього опромінювання людей.

Основними дозиметричними величинами, за допомогою яких оцінюється дія радіації на людину, є поглинута і еквівалентна доза її опромінювання
Одиниці вимірювання доз радіації


Дози

Одиниці вимірювання

Переведення одиниць

СІ

Не системні

Експозиційна

Кулон на кг повітря (Кл/кг)

Рентген (р)

1 Кл/кг = 3876 р


Поглинута

Грей (Гр)

Рад

1 Гр=100 рад

1 рад=0,87 р



Індивідуальна еквівалентна

Зіверт (Зв)

Бер

1 Зв=100 бер

1 рад=0,87 бер



Розміри зон радіоактивного зараження також можуть бути самими різними. При наземному ядерому вибуху потужністю 50 кт на рівнинній місцевості (швидкість вітру 50 км/год) довжина зонни А досягає 111 км при ширині 11 км, зони Б - 43,5 км, зони В - 23,3 км відповідно. Для ін-ших тротилових еквівалентів та іншої швидкості вітру ха-рактеристики, зрозуміло, будуть іншими. Аналізуючи ці дані, слід мати на увазі, що в деяких випадках можна евакуювати людей - із зон сильного і небезпечного зара-ження у напрямках, перпендикулярних до їх вісі. Такі від-стані, як 2,5-1,5 км, можна пройти навіть пішки за 20-30 хвилин, не чекаючи повного формування зон.

Зони мають позначення: радіаційної небезпеки «М» – червоного кольору; зона помірного забруднення «А» – си-нього кольору; сильного забруднення «Б» – зеленого ко-льору; зона небезпечного забруднення «В» – коричного ко-льору; зона надзвичайно небезпечного забруднення «Г» – чорного кольору.


Умовами проживання і трудової діяльності населен-ня без обмеження по радіаційному фактору є одер-жання додаткової дози за рахунок забруднення довкілля радіоактивними ізотопами дози, що не перебільшує ме-жі опромінювання, які встановлені Державними гігіє-нічними нормативами “Норми радіаційної безпеки Ук-раїни (НРБУ- 97)”.

РЕЖИМИ РАДІАЦІЙНОГО ЗАХИСТУ

Загальні положення

При застосуванні противником ядерної зброї або при аваріях на радіаційно-небезпечних об'єктах з викидом ра-діоактивних речовин, створюється велике радіоактивне зараження місцевості, в результаті чого виникає загроза ураження населення, порушення виробничої діяльності суб'єктів господарської діяльності.

Радіоактивне зараження місцевості ускладнює організа-цію і проведення рятувальних і невідкладних аварійно-від-новлювальних робіт.

Без вжиття заходів захисту неминучий вплив радіації на населення, особовий склад формувань, робітників і служ-бовців у дозах, які можуть призвести до їх ураження.

З метою виключення масових радіаційних втрат і пере-опромінення населення, робітників і службовців, форму-вань цивільної оборони понад встановлених доз, їх дії в умовах радіоактивного зараження строго регламентуються і підпорядковуються режиму радіаційного захисту.

Режими радіаційного захисту - це порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в зонах радіоак-тивного зараження, що передбачає максимальне зменшен-ня можливих доз опромінення. Додержання режимів радіа-ційного захисту виключає радіаційне ураження і опромі-нення людей понад встановлених доз опромінення.

На воєнний час встановлені наступні дози опромі-нення:

одноразове опромінення протягом перших 4 діб -50 рад;

багаторазове опромінення протягом 30 діб - 100 рад;

багаторазове опромінення протягом 3 місяців - 200 рад;

багаторазове опромінення протягом року - не більше за 300 рад.

На мирний час – у відповідності з вимогами Держав-них гігієнічних нормативів “Норми радіаційної безпеки України (НРБУ- 97)”, які є обов’язковими для всіх суб’єк-тів господарської діяльності і громадян.
Ліміти дози опромінювання (м3в·рік -1)


Найменування

Категорія осіб, які зазнають опромінювання

А а) б)

Б а)

В а)

ЛДЕ (ліміт ефективної дози)

20 в)

2

1

Ліміти еквівалентної дози зовнішнього опроміню-вання

ЛДlens

(для кришталика ока)



150

15

15

ЛДskin

(для шкіри)



500

50

50

ЛДextrim

(для кистей та стіп)



500

50

-

Примітки:

а) - розподіл дози опромінювання протягом календарного року не реґламентується.

б) - для жінок дітородного віку (до 45 років), які віднесені до ка­тегорії А, середня еквівалентна доза зовнішнього опромінювання (за-родку та плоду) за будь-які 2 послідовні місяці не повинна переви­щу-вати 1 мЗв. При цьому за весь період вагітності ця доза не по­винна перевищувати 2 мЗв, а ліміт річного надходження для вагіт­них вста-новлюється на рівні 1/20 ДНА, для вагітних жінок на вироб­ництві (категорії А,Б) встановлені ДР в 20 раз нижчі, ніж для відповідних ДР категорії А.

в) - в середньому за будь-які послідовні 5 років, але не більше 50 мЗв за окремий рік (ЛДmax).

Категорія А (персонал) - особи, які постійно чи тимчасово пра­цюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.

Категорія Б (персонал) - особи, які безпосередньо не зайняті ро­бо-тою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з роз­ташу-ванням робочих місць в приміщеннях та на промислових май­данчиках об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінювання.

Категорія В - все населення.

Квоти ліміту дози для об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями


Джерело випроміню­вання

Квота ЛД за рахунок всіх шляхів формування дози від викидів

Скиди: Квота ЛД за рахунок критичного виду водокористування

Сумарна квота ЛД для окремого підприємства

%

мкЗв

%

мкЗв

%

мкЗв

АЕС, АТЕЦ, АСТ

4

40

1

10

8


80

ПЗРВ, ура-нові шахти

2

20

1

10

4

40

Заводи РТ

10

100

5

50

20

200

Інші джерела, референтне індустріальне джерело

4

40

1

10

8

80

Примітка:

На основі квоти ліміту дози (ДД) для кожного окремого об'єкту вста­новлюються допустимі скиди та допустимі викиди.




Рівні безумовно виправданого термінового втручання при гострому опроміненні


Орган або тканина

Прогнозована поглинена доза в органі чи тканині за період, менший 2-х діб, Гр

Все тіло (кістковий мозок)*

1

Легені

6

Шкіра

3

Щитовидна залоза

5

Кришталик ока

2

Гонади

2

Плід

0,1

Примітка:

*) – як правило застосовується для зовнішнього опромінювання.



Короткий опис режимів радіаційного захисту

1. Режими радіаційного захисту населення включають три основних етапи:

І етап - укриття населенння в ПРУ;

П етап - наступне укриття населення в будинках і ПРУ;

Ш етап - проживання населення в будинках з обмеже-ним перебуванням на відкритій місцевості протягом 1 -2 годин на добу.

2. Режим радіаційного захисту робітників і службовців на об’єктах господарської діяльності включає три основ-них етапи:

І етап - тривалість припинення роботи на об’єкті гос-подарської діяльності (термін неперервного перебування людей у захисній споруді);

II етап - тривалість роботи на об’єкті господарської дія-льності з використанням для відпочинку захисних споруд;

ПІ етап - тривалість роботи на об’єкті господарської діяльності з обмеженням перебування робітників і служ-бовців на відкритій місцевості.

Режими радіаційного захисту розроблені з урахуванням тривалості роботи кожної зміни 10-12 годин.



Режими радіаційного захисту населення, робітників і службовців при вахтовому методі роботи на місцевості, що заражена радіоактивними продуктами від АЕС, включають два основних етапи:

а) режим радіаційного захисту населення:

І етап - укриття в герметизованих приміщеннях на тер-мін не менше 4 годин;

П етап - тривалість проживання населення з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості - до 2 годин на добу.

б) режим радіаційного захисту населення робітників і службовців:

І етап - укриття в герметизованих приміщеннях на тер-мін не менше 4 годин;

П етап - час роботи об'єкту вахтовим методом.

Вахтовий метод роботи - це цілодобова робота об’єкта господарської діяльності у 4 зміни. Дві зміни працюють на об'єкті неперервно протягом 3,5 діб. Кожна зміна працює 6 годин і 6 годин відпочиває у захисних спорудах на об'єктах. Після закінчення робіт (через 3,5 діб) ці зміни вибувають на відпочинок на незаражену місцевість. На вахту заступають наступні дві зміни.



Порядок вибору і введення в дію режимів

захисту населення (персоналу)

Режими радіаційного захисту населення вводяться в дію рішенням начальників цивільної оборони міст, районів та інших населених пунктів.

Режими робітників і службовців на ОНГ вводяться в дію рішенням начальників цивільної оборони суб'єктів госпо-дарської діяльності.

На території населеного пункту або суб'єкту господар-ської діяльності режим вибирається:

- по максимальному рівню радіації;

- по найменшому значенню Кпосл. захисної споруди. Тривалість додержання режиму радіаційного захисту і час припинення його дії встановлюється начальником ЦО населеного пункту (СГД) з урахуванням конкретної радіа-ційної обстановки. Для вибору режиму радіаційного захис-ту необхідно знати:

- рівні радіації на території населеного пункту (СГД) на 1 год. після ядерного вибуху (аварії на радіаційно-небез-печному об'єкті);

- коефіцієнти послаблення житлових приміщень, в яких проживає населення: дерев'яні одноповерхові будинки, кам'яні (блочні) одноповерхові будинки, багатоповерхові кам'яні (блочні) будинки;

коефіцієнти послаблення захисних споруд (ПРУ), підва-лів одноповерхових дерев'яних кам'яних і блочних будин-ків, підвалів багатоповерхових кам'яних і блочних будин-ків, сховищ.

Режими радіаційного захисту вибираються у наступній послідовності:

- визначити рівень радіації на території населеного пункту (СГД) на 1 годину після ядерного вибуху (аварії на радіаційному небезпечному об'єкті).

Для цього використати дані таблиці №1 і формулу (а):

- вибрати Кпосл. житлових приміщень і захисних спо-руд (табл.№ 2);

- вибрати типовий режим радіаційного захисту.



Таблиця №1.

Коефіцієнти Кілля перерахунку рівнів радіації на 1 год після вибуху

Час після вибуху, год.



Кt


Час після вибуху, год.



Кt


Час після вибуху, год.



Кt


1


1


5


6,9


24


45


1,5


1,6


6


8,6


48


100


2


2,3


7


10


49


100


Час після вибуху, год.



Кt


Час після вибуху, год.



Кt


Час після вибуху, год.



Кt


2,5


3


8


12






3


3,7


10


16






3,5


4,5


12


20






4


5,3


18


32






Р1 = Рt х Кt

Р1 - рівень радіації на 1 год після вибуху;

Рt - рівень радіації на час t;

Кt - коефіцієнт перехунку рівнів радіації.



Таблиця №2

Середні значення Кпосл. дози радіації

Найменування укриттв та транспортних засобів


Кпосл.


Найменування укриттів та транспортних засобів


Кпосл.


Автомобілі


2


Житлові кам.будинки: багатоповерхові підвал


20 400


Пасажирські

вагони



3


Виробничі одноповер­хові будівлі (цехи)


7


Житлові дерев’яні будинки: одноповоерхові

підвал


2

7




ПРУ


50


Житлові каменні будинки: одноповоерхові підвал


10

40



Сховища


400-1000



Об'єм і характер захисних заходів, як правило, вста-новлюється рішенням начальників і рекомендаціями тери-торіальних органів управління цивільної оборони, захисту населення і територій. Ними визначаються терміни і поря-док проведення захисних заходів у мирний час, в період появи реальної загрози нападу противника і в обстановці, що склалася після ядерного вибуху противника. Але за всіх обставин важлива роль належить самому населенню (пер-соналу), яке повинно знати і вміти застосовувати способи захисту, строго додержуватись правил і норм поведінки на радіоактивне зараженій місцевості. У першу чергу треба підготувати необхідні засоби захисту та визначити порядок їх використання.

У ряді випадків виникне потреба поповнити захисні спо-руди, яких не вистачає, за рахунок пристосування під ПРУ щілин, землянок, підвалів, підземних переходів, різних траншей та інших споруд. Всі роботи по дообладнанню укриттів, герметизації приміщень, посиленню перекрить і підвищенню захисних властивостей можуть бути швидко виконані лише за активної участі всього дорослого насе-лення. За відсутності табельних засобів захисту викорис-товуються простіші (протипилові тканинні маски, ватно-марлевї пов'язки тощо), що виготовляються своїми силами.

Важко припустити, що завчасно буде відомий час, про-тягом якого треба буде знаходитись у захисних спорудах. Тому неминуче виникає складна задача забезпечення лю-дей продуктами харчування, водою, медикаментами. Необ-хідно кожному завчасно запастися ними, надійно укрити або запакувати, щоб запобігти їх зараженню..

Під безпосередньою загрозою слід розуміти імовірність радіоактивного зараження території не пізніше, як за 1 го-дину після оповіщення. Тому в населених пунктах і райо-нах, де виявлено радіактивне забруднення, або у нап-рямку яких рухається радіоактивна хмара, подається сиг-нал “Радіаційна небезпека”. За цим сигналом всі надягають респіратори (протипилові тканинні маски або ватно-мар-леві пов'язки, а за їх відсутності - протигази), беруть підго-товлений запас продуктів харчування і води, медикаменти, предмети першої необхідності і йдуть у сховища або про-тирадіаційні укриття.

Якщо обставини вимушують укритися у будинку (квар-тирі) або виробничому приміщенні, то необхідно, не гаючи часу, закрити вікна і двері, завісити їх цупкою тканиною, закрити всі щілини, що маються. У тому випадку, якщо люди вже опинилися в зоні зараження або їм треба буде подолати її, вони повинні прийняти радіозахисні засоби.

При повному з'ясуванні радіаційної обстановки у межах зони А першу добу можна знаходитись у простіших захис-них спорудах і у звичайних загерметизованих приміщен-нях. Населення тут не отримає доз радіації, які могли б призвести до втрати працездатності. Прийом радіозахис-них засобів не обов'язковий.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   23


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка