Закон України "Про Цивільну оборону України", вру




Сторінка8/23
Дата конвертації14.04.2016
Розмір5.02 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   23

У зоні Б небезпека радіаційного ураження значно зрос-тає. Тут уберегти людей від опромінення можна лише у спорудах з коефіцієнтом захисту не нижчим, як 20. Пере-бування людини на відкритій місцевості протягом перших 12 годин після випадіння радіоактивних осадків може ви-вести її з ладу. У даному випадку виникне потреба прий-мати.радіозахисні засоби.

У зоні В на відкритій місцевості і у дерев'яних будівлях. навіть при короткочасному знаходжені там, люди можуть зазнати важких радіаційних уражень, особливо у першу добу після ядерного вибуху (аварії на АЕС). Тому насе-лення треба укривати у сховищах і ПРУ з коефіцієнтом за-хисту не нижчим за 50. Дії на зараженій місцевості повинні бути строго регламентовані, причому треба буде застосо-вувати радіозахисні засоби.

Якщо люди опиняться ще ближче до центру ядерного вибуху (аварії на АЕС), у зоні найбільш небезпечного радіоактивного зараження (зона Г), то від важких уражень і втрат їх можуть зберегти лише сховища з високим коефі-цієнтом захисту (не нижче 200). Знадобиться здійснювати весь комплекс медичних заходів з профілактики промене-вої хвороби.

Однак зони підвищеної радіаційної небезпеки склада-тимуть невеликий процент на всьому сліді радіоактивної хмари (5-6% при потужності вибуху 50 кт і швидкості вітру 50 км/год). Тому, якщо вжити необхідних заходів захисту, радіаційні втрати населення можна буде звести до мінімуму.

При ядерних вибухах ступінь радіоактивного заражен-ня, а також форма і розмір районів зараження залежать від потужності і виду ядерного вибуху, метеорологічних умов, рельєфу місцевості, часу, що минув після вибуху, харак-теру грунту і рослинності.

Сховища (укриття) е ефективним засобом захисту від радіактивного забруднення.

Тривалість перебування у сховищах (укриттях) зале-жить від ступеня радіоактивного зараження місцевості. Якщо сховище (укриття) знаходиться в зоні зараження з рівнем радіації через 1 год. після вибуху від 8 до 80 р/год. то час перебування у ньому переховуваних людей скла-датиме від декількох годин до однієї доби; у зоні зара-ження з рівнем радіації від 80 до 240 р/год знаходження людей у захисній споруді збільшується до 3 діб; у зоні зараження з рівнем радіації 240 р/год цей час складатиме 3 діб і більше.

Після закінчення вказаних термінів із сховищ (укрит-тів) можна перейти до житлових приміщень. Протягом наступних 1-4 діб (в залежності від рівнів радіації у зонах зараження) із таких .приміщень можна періодично вихо-дити назовні, але не більше 3-4 годин на добу. В умовах сухої і вітряної погоди, коли можливе пилоутворення і при виході з примішені слід використовувати засоби інди-відуальної о захисту органів днхання.

При вказаних термінах перебупания у сховищах (укрит-тях) стає зрозумілою необхідність, мати запаси продуктів харчування (не менш як ни 4 доби), питної води (із розра-хунку 3 л на людину на добу), а також предмети першої необхідності і медикаменти.

Якщо у результаті ядерного вибуху сховище (укриття) виявиться пошкодженим, і подальше перебування у ньому буде пов'язане з небезпекою для укриваних, вживають за-ходів до швидкого виходу з нього, не чекаючії прибуття рятувальних формувань. Попередньо слід нсгайно надягти засоби захисту органів дихання. За вказівкою коменданта сховища (старшого по укриттю) люди виходять із сховища (укриття), використовуючи виходи, що виявилися вільни-ми: якщо основний вихід завалено, необхіднно скориста-тися запасним або аварійним виходом. У тому випадку, ко-ли ніяким виходом із захисної споруди скористатися немож-ливо, укривані удаються до розчищення одного з завале-них виходів або до пророблення виходу у тому місці, де вкаже комендант сховища (старший по укриттю). Із завале-ного укриття взагалі впити не складно, для цього досить розібрати частково перекриття і обвалити земляну обсічку в середину.

Не виключено, що із сховищ, а тим більше із протира-діаційних або простіших укриттів, шо опинилися в зоні небезпечного (з рівнем радіації більшим ніж 240 Р/год) ра-діаційного зараження, буде проводитись евакуація насе-лення в незаражені або слабо заражені райони. Це викли-кається тим. що тривале (протягом декількох діб) перебу-вання людей у захисних спорудах пов'язане з серйозними фізичними і психологічними навантаженнями. В цьому випадку необхідно буде швидко і організовано здійснити посадку на транспорт, з тим, щоб менше піддаватися опроміненню.

В усіх випадках перед виходом із сховища (укрнтгя) на заражену територію необхідно надягти засоби індивідуа-льного захисту і уточнити у коменданта (старшого) захис-ної споруди напрям найбільш безпечнного пересуваання, а також про місцезнаходження медичних формувань і пунк-тів обмивки поблизу шляху пересування.

При знаходженні населення під час ядерного вибуху поза сховищами (укриттями) з метою захисту слід вико-ристовувати природні укриття.

Якщо у місцях, де знаходяться люди, що рухаються до укриття, таких сховищ немає, треба повернутися до ви-буху спиною, лягти на землю обличчям донизу, руки захо-вати під себе; через 5-12 секунд після вибуху, коли мине ударна хвиля, встати і негайно надягти протигаз, респі-ратор або якийсь інший засіб захисту органів дихання, аж до того, щоб закрити рот і ніс хусткою, шарфом або цуп-кою матерією з метою виключення потрапляння всередину організму радіоактивних речовин, уражуюча дія яких мо-же бути значною і протягом тривалого часу, оскільки виді-лення їх з організму відбувається повільно, потім струсити пил, що осів на одяг та взуття, надягти засоби захисту шкі-ри, що маються, (використати надягнуті одяг і взуття як засоби захисту), і вийти із осередку ураження або укрити-ся у найближчій захисній споруді.

Знаходження людей на зараженій радіоактивними речо-винами місцевості поза сховищами (укриттями), не див-лячись на використання засобів індивідуального захисту, пов'язане з можливістю небезпечного опромінення і, як наслідок цього, розвиток променевої хвороби. Щоб попе-редити важкі наслідки опромінення і послабити прояви променевої хвороби в усіх випадках знаходженння на зараженій місцевості необхідно здійснювати медичну про-філактику уражень іонізуючими випромінюваннями.

Більшість протирадіаційних препаратів, що маються, вводиться в організм з таким розрахунком, щоб вони встигли потрапити в усі клітини і тканини до можливого опромінення людини. Час прийому препаратів встанов-люється в залежності від способу їх введення в організм: таблеткові препарати, наприклад, приймаються за 30-40 хв., препарати, що вводяться шляхом ін'єкцій внутрішньо-м'язово - за 5 хв до початку можливого опромінення. Застосовувати препарати рекомендується і у випадках, якщо людина випроміненню вже піддавалася.

Протирадіаційні препарати маються у спеціальних набо-рах, що розраховані на індивідуальне користування. Нап-риклад, в аптечку індивідуальну АІ-2 входять наступні препарати: радіозахисний засіб №1 (гніздо № 4, два пенали рожевого кольору), який приймають при загрозі радіоак-тивного опромінення по 6 таблеток відразу, запиваючи їх водою, а при опроміненні, що продовжується - через 4-5 годин ще 5 таблеток; радіозахисний засіб № 2 (гніздо № 6, пенал білого кольору) приймається по одній таблетці що-денно протягом 10 днів після випадіння радіоактивних опа-дів за умови вживанння неконсервованого молока; проти-блювотний засіб (гніздо № 7, пенал голубого кольору) зас-тосовується по 1 таблетці на прийом при появі первинної реакції на опромінненння, а також при появі нудоти після удару голови; протибактеріальний засіб № 2 (гніздо № 3, великий пенал без пофарбування) застосовується після опромінення при виникненні шлунково-кишкових розладів по 7 таблеток за один прийом у першу добу і по чотири таблетки у наступні дві доби.

Засіб, що використовується при отруєнні або загрозі от-руєння фосфороорганічними отруйними речовинами, роз-міщується у гнізді № 2 аптечки; протибольовий засіб, що використовується у цілях профілактики шоку у ураженого або при шоку, розміщується у гнізді № 1 аптечки; проти-бактеріальний засіб № 1, що використовується при бакте-ріологічному нападі противника і в цілях попередження інфекції, розміщується у гнізді № 5 аптечки.

З метою зменшення можливості ураження радіоактив-ними речовинами на території осередку ураження (в зо-нах зараження) забороняється приймати їжу, пити, па-лити.

При виході із осередку ураження необхідно враховува-ти, що в результаті ядерних вибухів виникли руйнування будівель, мереж комунального господарства. При цьому окремі елементи будівель можуть зруйнуватися через дея-кий час після вибуху, зокрема від струсів при русі важкого транспорту, тому підходити до будівель треба з найменш небезпечної сторони (де немає елементів конструкцій, що загрожують падінням). Просуватися вперед треба посере-дині вулиці з урахуванням можливого швидкого відходу у безпечне місце. З метою виключення нещасних випадків не можна торкатися електропроводів, оскільки вони мо-жуть виявитися під напругою; треба бути обережним у місцях можливого загазування.

Напрям руху із осередку ураження слід обирати з ура-хуванням знаків огороджування, що розставлені розвідкою цивільної оборони, - в сторону зниження рівня радіації. Рухаючись по зараженій території, треба намагатися не здіймати пилу, у дощову погоду обминати калюжі і нама-гатися не здіймати бризок.

По шляху руху від осередку ураження можуть трапля-тися люди, завалені уламками конструкцій, травмовані. Необхідно надати їм посильну допомогу. Розбираючи уламки, слід звільнити потерпілому перш за все голову і груди. Надання допомоги передбачає наявність навичок і знання певних прийомів в зупинці кровотечі, створенні нерухомості (іммобілізації) при переламах кісток, гасінні одягу, що спалахнув на людині, в захисті рани або опіко-вої поверхні від наступного забруднення.

В населених пунктах велику небезпеку для людей бу-дуть створювати пожежі, що викликані світловим опромі-ненням ядерного вибуху, вторинними факторами після вибуху, а також у результаті застосування противником запалювальних речовин. Треба вміти вести боротьбу з пожежами, правильно діяти при гасінні їх, щоб не зазнати ушкоджень.



Після виходу із вигнища ядерного ураження (зони ра-діоактивного зараженння) необхідно якомога швидше про-вести часткову дезактивацію і санітарну обробку, тобто ви-далити радіоактивний пил: при дезактивації - з одягу, взут-тя, засобів індивідуального захисту, при санітарній обробці - з відкритих ділянок тіла і слизових оболонок очей, носа і рота.

Складною проблемою при діях у зоні радіоактивного зараження є організація харчування людей. Готувати їжу на відкритій місцевості можна після випадіння радіо-активних речовин при рівні радіації не більшому за 1 р/год. При рівнях до 5 р/год розгортання кухонь допускається у палатках. На місцевості з більш високими рівнями їжу треба готувати тільки в закритих герметичних і дезакти-вованих приміщеннях або в закритих спорудах. Ділянку навколо них доцільно дезактивувати або зволожувати у ра-діусі від 20 до 100м.

Прийом їжі на відкритій місцевості і у відкритих спо-рудах дозволяється при рівні радіації до 5 р/год. При більш високих рівнях харчуються на дезактивованій зволоженій території у спеціально обладнаних захисних спорудах або у герметизованих спорудах. Продукти і вода доставляю-ться сюди у герметичній укупорці і посуді.

Для попередження або послаблення дії на організм ра-діоактивних речовин та можливого уникнення захворю-вання променевою хворобою:

максимально обмежте перебування на відкритій тери-торії, при виході з приміщення використовуйте засоби ін-дивідуального захисту (респіратор, пов’язку, плащ, гумові чоботи);

при знаходженні на відкритій території не роздягай-тесь, не сідайте на землю, не паліть;

суворо дотримуйтесь правил особистої гігієни;

перед входом в приміщення взуття вимийте водою або витріть мокрою ганчіркою, верхній одяг витрусіть і почис-тіть вологою щіткою;

у всіх приміщеннях, що призначені для перебування лю-дей, кожний день робіть вологе вбирання, бажано з вико-ристанням миючих засобів;

приймайте харчі тільки в закритих приміщеннях, рете-льно мийте руки з милом перед їжею;

воду вживайте тільки з перевірених джерел;

сільськогосподарські продукти з індивідуальних госпо-дарств, особливо молоко, зелень, овочі і фрукти вживайте в їжу тільки за рекомендаціями органів охорони здоров’я;

виключіть купання в відкритих водоймах до перевірки ступеня їх радіоактивного забруднення;

не збирайте в лісі ягоди, гриби і квіти.


Знання кожним громадянином правил поведінки і дій в умовах радіоактивного забруднення місцевості, постійне використання інформації територіальних органів управлін-ня з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення щодо правил поведінки та дій в умовах надзви-чайних ситуацій збереже життя і здоров’я не тільки само-го, але своїх рідних і оточуючих.
Керівник підводить короткі підсумки проведеного за-няття і ставить завдання навчаємих на самостійну підго-товку до наступного заняття.

Т Е М А 6.


“РЕКОМЕНДАЦІЇ З ГІГІЄНИ ХАРЧУВАННЯ, ПРОФІЛАКТИЧНИМ ЗАХОДАМ ТА ВЕДЕННЮ ПРИВАТНИХ ГОСПОДАРСТВ НА ТЕРИТОРІЯХ

З ПІДВИЩЕНИМ РІВНЕМ РАДІАЦІЇ.

ДІЇ РОБІТНИКІВ, СЛУЖБОВЦІВ ТА НАСЕЛЕННЯ ПРИ ОБЕЗЗАРАЖЕННІ ТЕРИТОРІЙ, БУДІВЕЛЬ, СПОРУД, РОБОЧИХ МІСЦЬ, ОДЯГУ. САНІТАРНА ОБРОБКА ЛЮДЕЙ.”
Навчальна ціль:

Вивчити: рекомендації з гігієни харчування, профілактичним заходам та веденню приватних господарств на територіях з підвищеним рівнем радіації; дії робітників, службовців та населення

при обеззараженні територій, будівель, споруд,

робочих місць, одягу; порядок проведення

санітарної обробки людей.
Вид навчальних занять – групове заняття.

Тривалість – 2 години.

Метод проведення занять – бесіда, розповідь, показ.

Місце проведення заняття – клас.


Навчальні питання і орієнтовний розрахунок

навчального часу:
Передмова. 5 хв.

1. Рекомендації з гігієни харчування, профілактичним заходам та веденню приватних господарств на територіях з підвищеним рівнем радіації. 40 хв.

2. Дії робітників, службовців та населення при обезза-раженні територій, будівель, споруд, робочих місць, одягу. Санітарна обробка людей. 40 хв.

Підсумки. 5 хв.


Навчальна література і посібники:

1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., № 555-Х1У, 1999р., Київ.

2. Попередження надзвичайних ситуацій. Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. РІЦ ЦО і НС, 1997 р., Київ.

3. Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій, постанова КМУ, № 1099, 1998 р., Київ.

4. ГСРФ “Безпека в надзвичайних ситуаціях”, Стан-дартвидав Росії, Москва, 1995-2000 рр.

5. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІЦ ЦО і НС, 1997 р., Київ.

6. Періодичні інформаційні видання, МНС України, Київ, 1997-2000 рр.

7. Періодичні інформаційні видання, МНС Росії, 1995- 2000 рр., Москва.

8. Нормативно-методична література, Міністерства і відомства України, 1990-2000 рр., Київ.

9. Цивільна оборона, Воєнвидав, Москва, 1981 р.

10. Опит використання технічних засобів і способів лік-відації наслідків аварії на ЧАЕС. Під редакцією генерала армії В.Л. Говорова, Будвидав, 1990 р., Москва.

11. Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри. Під ке-рівництвом генерал-лейтенанта Н.С. Бондарчука, Штаб ЦО України, 1990 р., Київ.

12. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), 1997 р., МОЗ України, Київ.

13. Довідник з цивільної оборони, Укртехногрупа, 1998 р., Київ.

14. Методичний посібник, РІЦ ЦО і НС, 1997 р., Київ.

15. Закон України “Про правовий режим території, що підверглася радіоактивному забрудненню внаслідок Чор-нобильської катастрофи”, ВРУ, Київ.


Матеріальне забезпечення
1. Стенди або схеми в класі:
1. Концепція захисту населення і територій від НС.

2. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

3. Дії органів управління і сил ЦО та населення у надзвичайних ситуаціях.

4. Захист населення у надзвичайних ситуаціях.

5. Інженерний захист населення у НС.

6. Класифікація надзвичайних ситуацій.

7. Характеристики надзвичайних ситуацій.

8. Організація проведення рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт


ПЕРЕДМОВА

На наш час у різних країнах світу тисячі науково-дослідних інститутів, підприємств атомної енергетики, лабораторій використовують радіоактивні речовини. Ці ре-човини виготовляються, транспортуються, використовую-ться і зрештою знищуються у вигляді відходів, і на кожній стадії не виключається можливість виникнення нещасного випадку або аварії, яка може створити небезпеку ураження обслуговуючого персоналу.

У результаті аварії, як правило, не утворюється таких значних зон радіоактивного зараження, як при вибухах ядерних боєприпасів або руйнуванні АЕС, але від цього небезпека ураження людей не зменшується. Ця небезпека може бути виключена або зменшена за рахунок про-ведення силами і засобами ЦО і населення комплексу захо-дів з ліквідації наслідків радіоактивного зараження.

До цих заходів належать: додержання людьми допус-тимих доз опромінення, дезактивація заражених об'єктів, скорочення потрапляння радіоактивних речовин в організм людини; попередження радіаційних уражень шкірних пок-ривів людей; використання профілактичних засобів і ліку-вання уражених; підвищення психологічної стійкості осо-бового складу формувань і населення в цілому.

Здійснення цих заходів передбачається у єдиному комп-лексі одночасно, тільки тоді можна створити умови для ефективного захисту людей, що опинилися у зонах радіо-активного зараження і забезпечення стійкої роботи об'єк-тів народного господарства. Комплексне проведення захо-дів по ліквідації наслідків радіоактивного зараження мож-ливе лише при організації завчасної підготовки і оснащен-ня сил і засобів ЦО засобами захисту, приладами і техні-кою. Цю вимогу у першу чергу можна віднести до заходів з дезактивації, які, навіть при диференційованому їх про-веденні, вимагатимуть виконання значних обсягів робіт із залученням формувань і населення. Тому зараз, у мирний час, треба вчитися завчасно ліквідації наслідків радіоак-тивного зараження в умовах різноманітної, часом дуже складної обстановки, яка може скластися у зонах зара-ження. Це необхідно і спеціалістам служб цивільної обо-рони, і командирам, і бійцям формувань, і населенню. Усім особам, що опинилися у зонах радіоактивного зараження, необхідно знати самі загальні відомості про характер мож-ливого зараження різних об'єктів, властивостях радіоак-тивних речовин і практичні рекомендації з питань дезак-тивації з тим, щоб кожний на своєму місці мав можливість кваліфіковано виконати свої обов'язки по захисту себе, сім'ї і виробництва від наслідків радіоактивного та іншого зараження.

Кожний громадянин, окрім теоретичних знань, повинен мати практичні навички з гігієни харчування, профілактич-них заходів та веденню приватних господарств на терито-ріях з підвищеним рівнем радіації та вміти проводити захо-ди з дезективації, дегазації, дезинфекції та санітарної об-робки людей.

ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
“РЕКОМЕНДАЦІЇ З ГІГІЄНИ ХАРЧУВАННЯ, ПРОФІЛАКТИЧНИМ ЗАХОДАМ ТА ВЕДЕННЮ ПРИВАТНИХ ГОСПОДАРСТВ НА ТЕРИТОРІЯХ З ПІДВИЦЕНИМ РІВНЕМ РАДІАЦІЇ”.

Щоб уберегти продукти харчування і воду від заражен-ня радіоактивними речовинами, необхідно, насамперед, ізолювати їх від зовнішнього середовища.

У домашніх умовах основним засобом захисту продук-тів харчування і води від зараження є збереження їх у тарі, що герметически закривається, або використання для їх-нього укриття захисних матеріалів (поліетиленової плівки, щільної папір, клейонки і т.п.). Хліб, сухарі, кондитерські вироби варто загорнути в щільний папір і укласти в мета-леві кастрюли, поліетиленові мішки. Цукор, муку, крупу, вермішель доцільно тримати в пакетах із щільного паперу. Для більшої надійності ці продукти краще укласти в ко-робки, ящики, які викладені зсередини клейонкою або іншим плівковим матеріалом. Гарний захист м'яса, ковбас, рибних виробів забезпечують домашні холодильники.

Олія, молоко, рослинні жири краще зберігати в метале-вих або скляних банках із кришками, що щільно закриваю-ться. Для захисту овочів варто використовувати дерев'яні ящики, а потім укрити їх брезентом або іншою щільною тканиною.

Для укриття продуктів харчування в умовах сільської місцевості можна використовувати погреби, підпілля, ово-чесховища, склади й інші, спеціально підготовлені помеш-кання. У них повинні бути забиті щілини в стінах, дверях, вентиляційні отвори. Вікна варто закрити щитами, що об-биті толем, або закласти цеглиною. Двері оббити по обид-ва боки щільним матеріалом.

Картоплю, капусту, моркву й інші овочі, що зберігаю-ться поза помешканнями, доцільно вкривати матами з оче-рету, соломи, а потім засипати грунтом толщиною 15 -20 см. Якщо овочі знаходяться у полі, то в місцях їхнього збе-реження треба викопати котлован глибиною 0,5 м і ши-риною 1,5 - 2 м, закласти в нього картоплю або інші корне-плоди, поверху накрити соломою товщиною 20-30 см і засипати прошарком землі (15-20 см) .

Для захисту води варто використовувати термоси, гра-фини, цебра, бідони, ванни. Весь посуд повинний, закрива-тися щільними кришками, а цебра і ванни - накриватися щільним матеріалом.

Запаси води необхідно створювати з розрахунку на кож-ну людину в добу від 10 до 15 літрів, тільки для приго-тування їжі необхідно від 3 до 5 літрів.

У містах і населених пунктах, де є система водопо-стачання, подача води відбувається по трубам із водопро-відною арматурою, що забезпечує надійний її захист.

У населених пунктах сільської місцевості широко поши-рені шахтні колодязі із дерев'яним зрубом або залізобе-тонними кільцями. Для захисту таких криниць, навколо зрубу (верхнього кільця) насипають глиняний прошарок товщиною до 50 см і шириною 1,5 - 2 м. Глину утрамбо-вують, поверх засипають прошарок щебеню, гальки або гравію товщиною 10-15 см. Верхню частину дерев'яного зрубу обшивають дошками або багатошаровою фанерою. Над криницею улаштовують будку або навіс, а шахту зак-ривають щільною кришкою, оббитою аркушевим залізом або толем. Бажано із шахти криниці выкачать воду й очис-тити дно.

Якщо час не дозволяє виконати зазначені роботи, зас-тосовують найбільш простий засіб захисту води від радіо-активного зараження - перекриття шахти криниці пилоне-проникною тканью, брезентом, плівкою.

Продукти харчування, що подверлись радіоактивному зараженню, піддаються дезактивації, а що зберігаються в герметичній тарі, можуть бути використані після ретель-ного обмивання посуду теплою водою.

М'ясо, сир, олія, що знаходяться в негерметичной тарі, опрацьовують шляхом зняття ніжем зараженого прошарку товщиною не менше 2-3 см.

Картопля, морква, буряк і інші овочі та фрукти старанно миють струменем води, при двох -триразовому промиван-ні досягається видалення до 80% радіоактивних речовин. При знятті шкірки з овочів із наступним кип'ятінням їх до напівготовності відбувається остаточне видалення радіо-нуклідів. Варто враховувати, що найвище в порівнянні з картоплею, морквою й іншими коренеплодами наповнення стронцію-90 відбувається в столовому буряку (у 6-8 разів більше), тому він підлягає найбільше ретельному опрацю-ванню.

Молоко, заражене радіоактивними речовинами, у до-машніх умовах не вживається, воно підлягає переробці у творог або олію. Рослинну олію відстоюють протягом 3-5 діб і верхній прошарок вживають у їжу.

Якість опрацювання продуктів харчування підлягає до-зиметричному контролю, при можливості необхідно пере-вірити їх у лабораторії цивільної оборони або СЕС.

Для очищення води від радіоактивних речовин застосо-вують декілька засобів: відстоювання, фільтрування, коа-гулювання з наступним відстоюванням, перегонка. Пер-ший засіб дозволяє видалити тільки нерозчинні радіо-нукліди. При використанні коагуляторів (глини, квасцов, кальцинованої соди, фосфатів) можна видалити до 40% радіонуклідів стронцію і цезію. Фильтрацією через пісок, торф, гравій можна досягти очищення до 70%.

У сільській місцевості, на дачних (садових) ділянках очищену воду з заражених водойм можна одержати шля-хом устрою спеціальних криниць на відстані 5-10 м від бе-регу водойми. Необхідно враховувати, що дно криниці по-винно бути нижче поверхні рівня води у водоймі. Якщо грунт берега не пропускає воду, то між водоймою і крини-цею улаштовують фильтруючу траншею або трубу.

Кращі результати при видаленні радіонуклідів із води досягаються при перегонці або пропусканні її через іоно-обмінні смоли.

Харчування населення, яке мешкає на території зараже-ній радіонуклідами, повинно бути різноплановим, повно-цінним, мати значну кількість калорійних питательних речовин, вітамінів, ультрамікроелементів.

Радіонукліди, які випадають на поверхню землі, можуть попасти в організм людини, раніше всіх з продуктами харчування і водою.

Як можна зменшити радіаційне опромінення організму людини?

По-перше, в раціон харчування повинні входити такі речовини, які перешкоджають засвоєння організмом радіо-нуклідів. При цьому використовуються не хімічні сполуки, а природні, органічні сполуки, які не несуть небезпеку, не дають побічних явищ.

Найбільш розповсюджені із них дектини або полісаха-ріди- органічні сполуки, що вступають в контакти з радіо-нуклідами, не дозволяючи їм розчинятися у клітинах живо-го організму. Їх отримують із водорослей.

Враховуючи то, що пектини входять в склад продуктів харчування, найбільш необхідно вживати яблука, тикву, моркву, капусту, буряк, редис, а влітку і осінню – сливи, клубніку, вишню, чорноплодову рябину, обліпиху.

Засвоєнню радіонуклідів в організмі першкоджують і фруктові соки, до складу яких входять органічні кислоти, які мають здібність вступати у тісну взаємодію з радіо-нуклідами і, створювати з ними ряд сполук, які виводжу-ються із організму. Наявність в раціоні харчування грана-тового, яблучного, грушового, сливового, томатного, вино-градного соків – один із способів позбавитися від шкід-ливого впливу внутрішнього опромінення організму.

Для підтримання необхідної кількості калію в організме необхідно вживати петрушку, шпинат, лук, чеснок, брюсе-льську і кольорову капусту, турнепс, щавель, сельдерей та інші види зелених культур. Їх можна вирощувати на при-садибних та садових ділянках, придбати в торгівельній мережі.

Велике значення для зменшення радіаційноговпливу має нормальне співвідношення в організмі кальцію і маг-нію, яке досягається систематичним вживанням молока, сира, а також фасолі, гороху та інших бобових культур.

В умовах радіаційного забруднення місцевості не вик-лючена можливість попадання всередину організму люди-ни “гарячих часток” - дуже шкідливих для живих клітин. Попадаючи з продуктами харчування в організм, вони, маючи нерівну поверхню(гострі кути), застряють у шлун-ково-кишечному тракті. Великі дози радіації, яку несуть, вони руйнують навколо себе всі ткані, викликають недоб-роякісні перетворювання. Для зменшення впливу “гарячих часток” необхідно слідкувати за нормальною роботою ки-шечника. Важно для цього вживати продукти, де є волок-нисті речовини: катусту, буряк, моркву, ржаний хліб.

Продукти, які мають світло-жовті і червоні пігменти, зменшують вірогідність появи раку. Це-помідори, червона морква, вишня, смородина. При цьому важливо, щоби вони вживались систематично, утворювали перешкоду грізним хворобам. Для підтримання високої імунної системи-щита проти хвороб,можна, не використовуючи складного ліку-вання і хімічних препаратів, вирівняти вміст в організмі вітамінів, макро- і ультрамікроелементів: заліза, міді, коба-льту, молібдену, які повинні присуствовати в оптимальних кількостях і співвідношеннях. Для цього важно збалан-сувати денний раціон харчування за вітамінами і мікро-елемтами. В нього повинні входити: 0,5 л молока, 300 г хліба, не менше 300 г овочів, до 300 г фруктів і фруктових соків, 200 г м’яса, риби, 20 г рослинної олії. Для дітей ця доза повинна бути вдвоє менше, а для малишів до 4 років – втроє.

Добова калорійність їжі повинна бути: для тих, хто займається фізичною працію – 3100 кілокалорій, розумо-вою працею – 2700; для дітей – від 1 до 3 років – 1320 кілокалорій, від 4 до 6 років – 1900, від 7 до 10 років – 2300, від 11 до 13 років – 2500, від 14 до 17 років – 2750 кілокалорій.

Важливе значення для оздоровлення організму має виїзд у місця, де є чисті продукти. Це може вивести із організму цезій-137, головний радіоативний забруднювач у потер-пілих від аварії місцевостях. Для дорослих цей термін повинен бути від 3 до 4 місяців, для дітей більше 2 місяців.

Активний образ життя, заняття фіскультурою, прогу-лянки на свіжому повітрі оказують благодійний вплив на організм людини, допомагають йому боротися з хворо-бами, у тому числі і з радіацією.

Населенню в зонах радіоактивного забруднення необ-хідно суворо дотримуватись вимог ДР-97 “Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 у продуктах харчування”.

Внаслідок радіаційних аварій (катастроф) на поверхню землі випадає у великій кількості радіонукліди цезія-137 і стронцію-90, які і є головними забруднювачами навколиш-нього природного середовища, у першу чергу сільськогос-подарських угідь та джерел водопостачання для населення.

Вони характеризуються великим періодом полураспада, високим коефіцієнтом переходу із почви в рослини і інтен-сивністю включення в біологічний процес. Включення в біологічний цикл речовин, радіонукліди накопичуються в рослинах, а потім з продуктами харчування попадають в організм людини.

Для того, щоби уникнути цього, необхідно понизити інтенсивність включення радіонуклідів в біологічний коло-обіг. Оскільки більше 80% радіонуклідів стронцію-90 кон-центрується, як правило, у верхньому шару грунту на глибіні біля 5 см, їх можна перенести шляхом глибокої оранки у нижчі шари, до яких не доходить корнева система рослин.

Можна використати і інший спосіб – зняти 3-5 см зара-женого грунту і замінити його «чистим» грунтом, знятий грунт захоронити у відведених «могильниках».

Значне зменшення забруднення продукції рослинництва досягається шляхом вапнування почви, внесення органіч-них добрив, торфу, глини (попередньо перевірив їх радіо-активність).

В осінній період важливо провести збирання листви, трави, стеблів картофелю і помідорів. Зібрану біомасу не-обхідно вивести і захоронити в встановлених місцях “мо-гильниках”. Після оброблення почви і проведеного збиран-ня урожаю необхідно провести обслідування на радіоак-тивність, використовуючи для цього дозиметричні прибо-ри (у тому числі і побутові).

Після Чорнобильської аварії висока радіоактивність фруктів і ягід у 1986 році була св’язана з поверхневим радіоактивним забрудненням цвіткової зав’язі. За рахунок поверхневого забруднення відмічалась також висока радіо-активнисть овочів: щавелю, салата, петрушки, зеленого лу-ка тощо.

Весіннє оброблення почви доцільно проводити при можливості раніше, коли почва ще тримає вологу, що доз-воляє уникнути пилі. При необхідності поливу, воду необ-хідно брати із перевірених джерел на радіоактивність.

Захист рослин від радіоактивних речовин зводиться до зменшенню можливостей додаткового збільшення зара-ження їх радіоактивними речовинами, що лежать на по-верхні грунту, а також максимальному і швидкому вида-ленню радіоактивних часток з поверхні рослин, насіння і овочів, зменшенню доступу радіонуклідів з грунту в рос-лини шляхом проведення комплексу відповідних заходів.

При летальному і сильному ступеню зараження радіоак-тивними речовинами (70-100 %) рослини скошують і виво-зять за межі поля, а поле переорюють і проводять пересів іншими культурами. При середній (50-70 %) і слабкій (10-30 %) ступенях зараження проводять пересів культур і здійснюється ретельний догляд за посівами.

Пониження переходу стронцію-90 і цезію-137 з грунту в рослини у зонах «М» і «А»: звичайна оранка грунту і внесення мінеральних і органічних добрив у встанов-лених нормах для різних типів грунтів.

Використання земель у зонах «М» і «А» для сільсько-господарського використання: без обмежень.

Використання земель для сільськогосподарського ви-робництва: на периферії зони при щільності зараження стронцієм-90 до 2 Ки/км2 землі переключаються на вироб-ництво овочів. Дозволено розводити скот на власних кор-мах. В середині зони можливо вирощування продовольчих зернових і бобових культур.

Збирання врожаю і порядок використання сільськогос-подарської продукції: збирання проводиться в першу чер-гу; використання врожаю за призначенням з дотриман-ням радіологічного контролю.

При проведенні заходів щодо захисту сільськогосподар-ських рослин від радіоактивних речовин необхідно вико-ристовувати комплексний підхід і враховувати місцеві умо-ви вирощування сільськогосподарських рослин.

Якщо в індивідуальному господарствіє корова, коза, то молоко можна вживати тільки при умові, коли для випасу використовуються “чисті” пасовиська і угіддя для сіно-косу. Вживання м’яса кроликів, птиці можливе якщо за 1-1,5 місяці до можливого забою вони будуть переведені на “чисті” корма, а утримання птиці буде без вигулу.

Основні способи захисту сільськогосподарських тварин від радіоактивних засобів:

в умовах стійлового або табірного утримання на пасо-виськах – укриття тварин в обладнаних тваринницьких приміщеннях і захисних спорудах;

в умовах відгінного тваринництва, а також при відсут-ності спеціально підготовлених приміщень - укриття в ярах, лісах, штучних виїмках, перегін тварин на ділянки, що не заражені радіоактивними, хімічними речовинами і бактеріальними засобами, або на ділянки з допустимими рівнями зараження;

забезпечення особливо цінних тварин індивідуальними засобами захисту органів дихання і травлення;

евакуації тварин в безпечні господарства;

специфічна профілактика інфекційних захворювань тва-рин і використання антидотних засобів.

Пристосовані для захисту тварин приміщення дерев’яно-го типу зменшують ступінь опромінювання тварин, що укриті в них в середньому в 2-3 рази, в кам’яних і залізо-бетонних – в 10 раз. В вказаних приміщеннях створюються запаси кормів і води на 5-7 діб. Режим утримання тварин в таких приміщеннях залежать від коефіцієнту захисту при-міщень, наявності запасів фуражу і води.

Заходи щодо ліквідації наслідків радіоактивного зара-ження включають:

організацію і терміни проведення охоронних і каран-тинних заходів, вимушеного прищеплення, сортування і ветеринарної обробки заражених тварин і надання їм ліку-вальної допомоги;

визначення можливостей і термінів убою на м’ясо зара-жених тварин, ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів, отриманих від цих тварин;

дезактивація місць розміщення тварин, фуражу, води, предметів догляду, інвентарю і т. д.;

організація захисту особового складу формувань ЦО і установ служби, що працюють в осередках зараження;

заходи, що пов’язанні з можливими вторинними фактора-ми ураження.

Ветеринарна обробка тварин проводиться на спеціаль-них площадках, що обладнуються в залежності від темпе-ратури зовнішнього повітря на відкритій місцевості або в приміщеннях. Площадки ветеринарної обробки розгорту-ють таким чином, що б на них можливо було б обробляти одночасно не менше п’яти тварин за потоком.
Керівник заняття ставить 2-3 запитання навчаємим що-до визначення повноти засвоєння матеріалу і при необхід-ності робить додаткові роз’яснення.
ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:
“ДІЇ РОБІТНИКІВ СЛУЖБОВЦІВ ТА НАСЕЛЕННЯ ПРИ ОБЕЗЗАРАЖЕННІ ТЕРИТОРІЙ, БУДІВЕЛЬ, СПОРУД, РОБОЧИХ МІСЦЬ, ОДЯГУ. САНІТАРНА ОБРОБКА ЛЮДЕЙ”.

1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   23


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка