Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз»




Скачати 441.79 Kb.
Сторінка3/5
Дата конвертації15.04.2016
Розмір441.79 Kb.
1   2   3   4   5

Розділ III

ВИЯВЛЕННЯ, ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ТА ІНШІ ЗАХОДИ ШОДО ЗАПОБІГАННЯ ЙОГО ПОШИРЕННЮ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ



Стаття 8. Виявлення хворих на туберкульоз та повідомлення про випадки захворювання
1. Виявлення хворих на туберкульоз має забезпечуватися лікарями, іншими медичними працівниками при зверненні пацієнтів за отриманням медичної допомоги до будь-якого медичного закладу незалежно від його форми власності та підпорядкування чи до будь-якого медичного працівника, який здійснює медичну практику, відповідно до вимог стандарту надання медичної допомоги хворим на туберкульоз, що розробляється з урахуванням відповідних рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я та затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.

2. З метою своєчасного виявлення хворих на туберкульоз та осіб, інфікованих мікобактеріями туберкульозу, та запобігання поширенню цього захворювання здійснюються відповідні профілактичні медичні огляди:

2.1. осіб, які поступають на роботи або виконують роботи, при здійсненні яких має місце високий ризик можливості передачі захворювання на туберкульоз іншим особам;


2.2. студентів (слухачів) вищих навчальних закладів, що здобувають освіту для виконання робіт, при здійсненні яких має місце високий ризик можливості передачі захворювання на туберкульоз іншим особам;
2.3. дітей віком до 18 років;
2.4. взятих під варту осіб, які надійшли до установ, підпорядкованих Міністерству внутрішніх справ України, а також осіб, затриманих Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України, які тримаються в підпорядкованих цим службам ізоляторах тимчасового тримання та пунктах (місцях) тимчасового тримання затриманих осіб;
2.5. осіб, які тримаються установах Державної кримінально-виконавчої служби;
2.6. інших, ніж зазначені в підпунктах 2.4 та 2.5 цієї частини, окремих груп населення, які піддаються високому ризику захворювання на туберкульоз.

3. Результати медичного огляду, зазначеного у п. 2.1 частини другої цієї статті, мають бути занесені медичним працівником, що здійснював огляд, до особистої медичної книжки працівника, який був підданий такому огляду.



4. Направлення осіб, які поступають на роботи або виконують роботи, при здійсненні яких має місце можливість передачі захворювання на туберкульоз іншим особам, для проходження відповідних профілактичних оглядів, та покриття витрат закладів охорони здоров’я, пов’язаних із здійсненням таких оглядів, є обов’язком роботодавців зазначених осіб.
Покриття витрат закладів охорони здоров’я, пов’язаних з проведенням профілактичних медичних оглядів інших зазначених у цій статті категорій осіб, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
5. У разі виявлення підозри на туберкульоз чи захворювання на туберкульоз лікар чи інший медичний працівник, який виявив підозру чи захворювання, зобов’язаний повідомити про це особі, щодо якої існує підозра на наявність в неї туберкульозу чи в якої виявлено зазначене захворювання, та зробити відповідний запис у медичній документації такої особи.
У разі неможливості самостійно згідно з стандартом надання медичної допомоги хворим на туберкульоз забезпечити остаточне підтвердження діагнозу туберкульозу чи зняття підозри на туберкульоз, а також у разі потреби забезпечити відповідне протитуберкульозне лікування, зазначений вище лікар чи інший медичний працівник зобов’язаний запропонувати особі, щодо якої існує підозра на наявність в неї туберкульозу чи в якої виявлено зазначене захворювання, звернутися до протитуберкульозного медичного закладу для зняття підозри або підтвердження діагнозу туберкульозу та для вирішення питання про організацію, в разі наявності відповідних медичних показань, належного лікування.
6. У разі підозри чи виявлення захворювання на туберкульоз зазначений у частині п’ятій цієї статті лікар чи інший медичний працівник зобов’язаний повідомити про це головному державному санітарному лікарю та відповідному протитуберкульозному медичному закладу за місцем виявлення випадку хвороби чи підозри на неї з метою забезпечення відповідної реєстрації випадку захворювання, організації подальшого належного додаткового медичного обстеження відповідної особи і, при необхідності, для організації її належного лікування, та з метою організації здійснення відповідних профілактичних заходів. Форма зазначеного повідомлення та порядок його подання затверджуються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.
7. Особи, які ухиляються або без поважних причин у визначений термін не пройшли обов’язковий профілактичний медичний огляд на туберкульоз, відсторонюються від роботи, а неповнолітні, учні та студенти – від відвідування навчальних та інших дитячих закладів на період до проходження такого огляду й отримання висновку про відсутність протипоказань для залучення до виконання відповідних робіт чи відвідування зазначених закладів.
Стаття 9. Профілактичні щеплення проти туберкульозу
Профілактичні щеплення проти туберкульозу в Україні здійснюються відповідно до закону.
Стаття 10. Заходи з профілактики туберкульозу в навчальних та оздоровчих закладах
1. Прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться відповідно до закону.

2. Відвідування закладів, зазначених у частині першій цієї статті, особами, в яких виявлено активну форму туберкульозу, забороняється до завершення ними відповідного лікування та досягнення відповідних критеріїв, встановлених у стандарті надання медичної допомоги хворим на туберкульоз.

3. Організація навчання вихованців, учнів та студентів (слухачів), в яких виявлено активну форму туберкульозу, забезпечується в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади в галузі освіти за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.
Стаття 11. Обмеження, пов’язані з виконанням робіт, при здійсненні яких є можливою передача захворювання на туберкульоз іншим особам
1. Особи, у яких виявлено активну форму захворювання на туберкульоз, у період виділення з їх організму мікобактерій туберкульозу не можуть бути зайняті на роботах, при виконанні яких має місце можливість передачі цього захворювання іншим особам, до припинення виділення з організму збудника туберкульозу, підтвердженого за допомогою обстежень, передбачених затвердженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я стандартом надання медичної допомоги хворим на туберкульоз.
2. Після проведення медичного огляду на предмет зараження збудником туберкульозу осіб, зазначених у пункті 2.1 частини другої статті 8 цього Закону, особі, яка пройшла такий огляд, та її роботодавцю, із забезпеченням збереження конфіденційності інформації про стан здоров’я пацієнта, має бути надано медичний висновок про можливість чи неможливість виконання зазначеним працівником робіт, при здійсненні яких має місце можливість передачі захворювання на туберкульоз іншим особам.
3. У разі виявлення після проведення зазначеного медичного огляду, протипоказань до виконання робіт, при здійсненні яких має місце можливість передачі захворювання на туберкульоз іншим особам, роботодавець із забезпеченням дотримання умов конфіденційності щодо даних про стан здоров’я особи зобов’язаний відсторонити відповідного працівника від виконання вказаних робіт в порядку, встановленому трудовим законодавством, на період наявності зазначених вище протипоказань. Роботодавець, який виконує зазначені роботи особисто, зобов’язаний припинити їх особисте виконання до усунення протипоказань.
Стаття 12. Хіміопрофілактика туберкульозу
1. Показаннями для проведення хіміопрофілактики туберкульозу є:

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка