Закону України "Про дорожній рух та його безпеку"




Сторінка1/22
Дата конвертації24.04.2016
Розмір4.06 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22
ОБГРУНТУВАННЯ

щодо необхідності прийняття

Закону України "Про дорожній рух та його безпеку"


  1. Ситуація на дорогах України

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, Україна є однією з найбільш небезпечних країн для учасників дорожнього руху. Ризик травмування або загибелі на наших дорогах у 5-6 разів вищий, ніж у розвинених європейських країнах. Щорічно в аваріях гине близько 5 тис. осіб і понад 37 тис. отримують травми. Україна втрачає на дорогах свій працездатний потенціал.

Якщо до 2020 року ситуація не зміниться, дорожньо-транспортні пригоди стануть однією з основних причин смертей населення України поряд із захворюваннями серцево-судинної системи та СНІДом. Таки чином, ситуація на дорогах України становить реальну загрозу національний безпеці.



  1. Причини незадовільного стану безпеки дорожнього руху

Безпека дорожнього руху формується трьома основними складовими: людина, транспорт, дорога. Діюче законодавство України, а також структура державного управління не дозволяють ефективно впливати на будь-який з цих факторів, тому що не повністю враховують проблеми дорожнього руху. Європейська конференція міністрів транспорту (ЄКМТ), що відбулася 26 квітня 2002 року, чітко визначила такі проблеми, поділивши їх на три рівні.

Проблеми першого рівня – це проблеми, очевидні навіть при поверхневому аналізі ДТП: порушення водіями або іншими учасниками правил дорожнього руху (швидкість руху, нетверезий стан водія, ігнорування вимог дорожніх знаків тощо); невідповідність доріг або технічних засобів регулювання дорожнього руху технічним нормам і правилам; недостатньо розвинені служби порятунку й медичної допомоги потерпілим при ДТП.

Проблеми другого рівня – не такі очевидні, і виявляються при трохи більш глибокому аналізі проблем першого рівня: Правила дорожнього руху (законодавство) неясні, нелогічні й суперечливі; слабкий контроль за станом доріг та транспортних засобів з погляду їх безпеки; недостатньо високий рівень навчання водіїв і проведення іспитів на одержання права керування транспортними засобами; застосовувані санкції за порушення правил дорожнього руху не завжди відповідають ризикам. Проблеми цього рівня зменшують ефективність контрзаходів, спрямованих на вирішення проблем першого рівня.

Проблеми третього рівня – це проблеми майже повністю сховані, які не можна виявити шляхом вивчення статистики ДТП. До таких проблем відносяться: недостатнє розуміння серйозності проблем безпеки руху особами, що ухвалюють рішення, і учасниками дорожнього руху; існуюча система підвищення безпеки дорожнього руху незадовільна, примітивна, повільна й неточна; взаємини між органами влади у сфері безпеки дорожнього руху далекі від ясних, відповідальність і ресурси розподілені неефективно.

В Україні історично існувала явна схильність приділяти в заходах з безпеки дорожнього руху значно більше уваги проблемам першого рівня, ніж проблемам другого й особливо третього рівнів. Але проблеми третього рівня унеможливлюють вирішення проблем попередніх рівнів, а їх вирішення полегшить реалізацію значної частини наявних на сьогоднішній день знань щодо ефективних контрзаходів для забезпечення безпеки дорожнього руху.



  1. Недоліки діючого законодавства у сфері дорожнього руху та його безпеки

Основним законом в Україні, що визначає правові та соціальні основи, регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів – учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання є Закон "Про дорожній рух", який діє з 16 липня 1993 року.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлено Правилами дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306. Структуру ПДР було створено 1 січня 1973 року, сучасна редакція діє з 10 жовтня 2001 року.

Не дивлячись на те, що зміни до цих нормативних актів вносились десятки разів, вони не відповідають вимогам сучасності, дублюють деякі норми між собою, містять протиріччя, створюють правові колізії в судах, а тому потребують модернізації та реструктуризації.

Окрім того, у частині прав та обов’язків учасників дорожнього руху існуючі Правила дорожнього руху не відповідають вимогам статті 92 Конституції України, яка наголошує, що виключно законами України визначаються права і обов'язки громадян. Таки ж вимоги Конституція висуває до засад організації та експлуатації транспорту.



  1. Шляхи вирішення проблеми

Пропонується розглянути проект Закону України "Про дорожній рух та його безпеку", метою якого є підвищення безпеки дорожнього руху в Україні шляхом законодавчого впливу на вирішення проблем дорожнього руху на всіх трьох рівнях, а також наближення законодавства у цій сфері до європейських норм.

 Проектом Закону України "Про дорожній рух та його безпеку" передбачено: чітке визначення та розмежування повноважень органів державної влади у сфері дорожнього руху та його безпеки, забезпечення їх взаємодії шляхом запровадження сучасних інституціональних засад державного управління у цій сфері; впровадження механізмів децентралізації та протидії корупції у сфері дорожнього руху; застосування діючих норм і правил ЄС.



Проект Закону "Про дорожній рух та його безпеку" напрацьовано учасниками Загальнонаціонального Форуму з питань безпеки дорожнього руху у період з квітня 2014 р. по червень 2015 року, з урахуванням безпосередніх вимог учасників дорожнього руху під час постійних публічних обговорень.




ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНИЙ ФОРУМ

З БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка