Запрошуємо до обговорення Програми розвитку дітей від пренатального періоду до 3-х років




Сторінка1/7
Дата конвертації19.04.2016
Розмір1.64 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7


Запрошуємо до обговорення Програми розвитку дітей від пренатального періоду до 3-х років «ОБЕРІГ»
Міністерство освіти і науки України розміщує на офіційному веб-сайті для громадського обговорення Програму розвитку дітей від пренатального періоду до 3-х років «ОБЕРІГ» (рубрика «Громадське обговорення»).

Авторський колектив, розуміючи всю складність створення програми, яка б відповідала всім вимогам сучасності, із вдячністю сприймає всі зауваження і пропозиції та обов’язково врахує їх під час доопрацювання та видання програми.

Запропоновану вашій увазі редакцію Програми буде літературно відредаговано після доопрацювання.

Зауваження та пропозиції просимо надсилати на електронну адресу: programa2014@ukr.net.



Міністерство освіти і науки України
Програма розвитку дітей

від пренатального періоду до 3-х років

«ОБЕРІГ»




2014


Керівник проекту: Жебровський Б. М.

Науковий керівник: Богуш А. М., дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри теорії і методики дошкільної освіти Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського

Авторський колектив: Богініч О.Л., Богуш А.М., Братанова Л.В., Гальченко В.М., Грищенко А.А., Долинна О.П., Лебедєва І.В., Лисенко Г.М., Мігрин Т.В., Панасюк Т.В., Резніченко І.Ю., Ухіна Т.Б, Шевчук А.С., Яковенко О.С.

Рецензенти:

Анотація

Програма розвитку дітей від пренатального періоду до 3-х років «Оберіг» розроблена з метою актуалізації питань становлення майбутньої особистості, починаючи від зачаття дитини, її народження, подальшого розвитку, виховання і навчання у перші три роки життя.

Змістове наповнення програми узгоджено із чинним нормативно-правовим законодавством та Базовим компонентом дошкільної освіти.

У програмі розкриваються особливості розвитку дитини раннього віку, включаючи пренатальний і перинатальний періоди розвитку; визначаються основні завдання за змістовими розділами, що охоплюють найважливіші етапи життєдіяльності малюка певного віку; містяться орієнтовні показники розвитку та поради батькам. Крім цього, наприкінці кожного року життя представлено інформацію про досягнення психічного розвитку дитини, що виявились у цей віковий проміжок.

Матеріали програми адресовано турботливим батькам, педагогам і психологам різних форм здобуття освіти дітьми раннього віку.


Зміст

Вступне слово …………………………………………………………………..
Усвідомлене батьківство ...........................................................................

Розвиток дитини у пренатальний та перинатальний періоди (від запліднення до 10 дня життя)…………………………………………………………………….



Поради батькам ………………………………………………………………….
Дитина-немовля (від 10 днів до 1 року) ………………………………

Розвиток дитини від 10 днів до 3-х місяців…………………………………..

Розвиток дитини від 3-х до 6-ти місяців ……………………………………...

Розвиток дитини від 6-ти до 9-ти місяців …………………………………….

Розвиток дитини від 9-ти місяців до 1 року ………………………………….
Досягнення дитини першого року життя ……………………………………

Організація життєдіяльності дітей першого року життя ………………….

Поради батькам …………………………………………………………………
Дитина раннього віку (від 1 до 2 років) ……………………………..…

Фізичний розвиток …………………………………………………………..

Вікові особливості

Збереження і зміцнення здоров’я

Розвиток м’язово-рухової діяльності


Показники фізичного розвитку ………………..……………………………….

Поради батькам ………………………………………………………………….


Сенсорно-пізнавальний розвиток ………………………………………….

Вікові особливості

Розвиток сенсорики, психічних процесів

Розвиток предметної діяльності

Пізнавальна діяльність у найближчому природному і предметному довкіллі
Показники сенсорно-пізнавального розвитку ………….……………………..

Поради батькам ……………………………………………………………………


Емоційно-соціальний розвиток …………………………………………….

Вікові особливості

Розвиток спілкування з дорослими і однолітками
Показники емоційно-соціального розвитку ………………..……………………….

Поради батькам……………………………………………………………………..


Мовленнєвий розвиток …………………………………………………….

Вікові особливості

Розуміння мовлення дорослого

Розвиток активного мовлення:

- звукова культура

- словник

- граматична будова

- діалогічне мовлення


Показники мовленнєвого розвитку ……………………………………………….

Поради батькам …………………………………………………………………….


Художньо-естетичний розвиток ……………………………………………....

Вікові особливості

Розвиток образотворчих задатків

Розвиток музичних задатків

Залучення до театралізованої діяльності
Показники художньо-естетичного розвитку ………………………………..…

Поради батькам…………………………………………………………………….


Досягнення дитини другого року життя ………………………………..….…

Організація життєдіяльності дітей другого року життя ……………………

Розпорядок дня

Орієнтовний розподіл ігор-занять на тиждень
Дитина раннього віку (від 2 до 3 років) …………………………..……

Фізичний розвиток ………………….………………………………………….

Вікові особливості

Збереження і зміцнення здоров’я

Розвиток м’язово-рухової діяльності

Показники фізичного розвитку …………………………..………………………

Поради батькам…………………………………………………………………….


Сенсорно-пізнавальний розвиток ……………………………………………..

Вікові особливості

Розвиток сенсорики, психічних процесів

Розвиток предметної діяльності

Пізнавальна діяльність у найближчому природному і предметному довкіллі
Показники сенсорно-пізнавального розвитку …………………………………..

Поради батькам …………………………………………………………………….



Емоційно-соціальний розвиток …………………………………………………

Вікові особливості

Розвиток спілкування з дорослими і однолітками

Показники емоційно-соціального розвитку ………………………………………

Поради батькам …………………………………………………………………….
Мовленнєвий розвиток …………………………………………………….…..

Вікові особливості

Розвиток активного мовлення:

- звукова культура

- словник

- граматична будова

- зв’язне мовлення (діалогічне, монологічне)
Показники мовленнєвого розвитку ……………………………………………….

Поради батькам ……………………………………………………………………..


Художньо-естетичний розвиток ……………………………………………..…..

Вікові особливості

Розвиток образотворчих задатків

Розвиток музичних задатків

Залучення до театралізованої діяльності
Показники художньо-естетичного розвитку ……………………………..…….

Поради батькам…………………………………………………………………….


Досягнення дитини третього року життя ………………………………………

Організація життєдіяльності дітей третього року життя ……………………..

Розпорядок дня

Орієнтовний розподіл ігор-занять на тиждень

Додатки …………………………………………………………………………

Перелік ігор……………………………………………………………………….

Специфіка проведення ігор-занять……………………………………………..

Музичний репертуар……………………………………………………………

Перелік творів художньої літератури…………………………………………
Використана та рекомендована література ……………………….….

Вступне слово
Перші наукові кроки у вивченні становлення нервової системи, фізичного і психічного розвитку дитини було зроблено відомими вітчизняними (І.П. Павловим, В.М. Бехтєревим, Л.С. Виготським, М.І. Красногорським, Н.М. Щеловановим) та зарубіжними (Т. Бауер, Дж. Брунер, А. Валлон, Ж. Піаже та ін.) вченими. Також, суттєвий вклад щодо розвитку, виховання і навчання дітей раннього віку було здійснено російськими вченими Н.М, Аксаріною, В.М. Аванесовою, М.Ю. Кистяковською, М.М. Кольцовою, Н.Л. Фігуриним та ін. Одержані результати досліджень розвитку і виховання дітей раннього віку дозволили вперше створити науково обґрунтовану систему розвитку і виховання дітей раннього віку.

Водночас ще й на початок нового ХХІ ст. залишалися не вивченими чинники, що суттєво впливають на розвиток організму дитини у внутрішньоутробному і новонародженому періодах. Це спонукало сучасних учених як зарубіжних (Г. Блюм, Т. Верні, Г.Х. Грабер, Ф. Грінейкр, Ф. Дальто, Н. Фоудор, С.В. Корницький, Х. Мазітова та ін.), так і вітчизняних (Н.М. Авдєєва, В.М, Астахов, С. Гроф, І.В. Добряков, А.І. Захаров, І.В. Пузь та ін.) започаткувати дослідження пренатального та перинатального періоду розвитку дитячого організму.

Увага вчених усього світу (фізіологів, медиків, психологів, педагогів) спрямована на вивчення проблем, пов’язаних з народженням, розвитком, вихованням і навчанням дітей від запліднення до раннього віку (3 роки). Адже, саме ці періоди є вирішальними у найбільш інтенсивному розвитку всього організму дитини, що в подальшому є визначальним у психічному і моральному становищі особистості людини.

Таке ставлення до вивчення раннього дитинства можна пояснити надзвичайною складністю організації клінічних, психологічних і педагогічних досліджень психіки дітей у пренатальний та перинатальний періоди. Відтак, уявлення про розвиток майбутньої дитини та немовляти аж до другої половини ХХ ст. залишалося на рівні життєвих уявлень.

Пренатальний період розуміють як допологовий, від прийняття рішення народити дитину батьками до 22 тижнів вагітності. Перинатальний період – з 22 тижня вагітності до 10 днів життя дитини.

Ученими було отримано достовірні результати про психічний, емоційний, інтелектуальний розвиток дитини під час вагітності майбутньої матері, пологів, перинатального періоду та малюка. Виявляється, що перебуваючи в утробі матері, дитина вже відчуває думки, емоційний стан матері (позитивний чи негативний), відбувається телепатичний зв’язок між матір’ю і плодом. Тому хронічне занепокоєння, суперечливе ставлення до майбутнього материнства можуть залишити глибокий негативний слід на особистості дитини ще до її народження.

Підвалини майбутньої особистості формуються насамперед у сім’ї. Від того, як спілкуються з малюком, як і чим годують його великою мірою залежить характер майбутнього дорослого та його доля. Навіть ті батьки, які з усією відповідальністю ставляться до свого малюка, оточуючи його фізичним піклуванням та психологічним комфортом, не підозрюють, що у своїх зусиллях виховати гармонійну особистість, вони йдуть із запізненням, принаймні, у дев’ять місяців.

Материнський організм, її психіка - це неначе колиска, у який дитина живе з моменту зачаття. Вона постійно контактує з матір’ю, обмінюючись емоціями, які впливають на психіку плода.

На організм майбутньої дитини впливає спосіб життя матері, культура її харчування, відсутність або наявність шкідливих звичок.

Негативне мислення і поведінка матері, її надмірні емоційні реакції на стресові чинники є причиною таких післяпологових захворювань, як неврози, тривожні та фобічні стани, численні алергічні прояви, відставання у розумовому розвитку, дислексія, аутизм, органічні пошкодження головного мозку та багато інших патологічних станів.

Позитивні материнські емоції впродовж періоду вагітності викликають посилення росту, врівноваженості нервової системи, спокою, збільшення рівня інтелектуального розвитку плоду, відбувається формування різних задатків майбутньої творчої особистості.

Ефективними умовами розвитку дитини у пренатальному періоді є: сприятливий емоційний стан матері та умови життя; гармонія подружніх стосунків у сім’ї тощо.

Усвідомлюючи важливість розвитку дитини в усіх періодах (пренатальний, перинатальний, немовлячий, ранній і дошкільний) її народження і життя, у 2010 році під егідою ЮНЕСКО в Москві вперше було проведено Всесвітню конференцію з виховання і освіти дітей молодшого віку, в якій взяли участь 1000 учасників із 193 країн світу (членів ЮНЕСКО). Загальною темою конференції була: «Виховання і освіта дітей молодшого віку – перший і засновчий крок до створення багатства націй». У рамках світового форуму було проведено окрему конференцію «Розвиток і виховання дітей раннього віку», в матеріалах якої зазначено унікальну роль повноцінного розвитку дитини і матері з моменту запліднення, у пренатальний і перинатальний періоди, період раннього віку та їх впливу на подальше формування особистості дорослої людини. Світове товариство вчених визнало здорових, розвинутих і вихованих дітей раннього віку «неоціненним багатством» націй і держав усього світу. У резолюції конференції зазначалась необхідність комплексного (цілісного) підходу до розвитку і виховання насамперед дітей раннього віку, залучення до цього процесу медиків, психологів, педагогів та відповідної державної освітньої політики. Підкреслювалось також необхідність розроблення комплексних програм розвитку дітей раннього віку (від 0 до 3 років) з урахуванням усіх періодів розвитку дитини: пренатального, перинатального, немовлячого і раннього.

Це пояснюється тим, що розвиток і формування особистості дитини відбувається за певними етапами, кожний з яких характеризується своїми особливостями і закономірностями. Незнання, не дотримування їх у процесі розвитку виховання і навчання дитини негативно впливає на фізичне та психосоціальне здоров’я дитини.

Унікальною особливістю раннього дитинства є те, що воно забезпечує загальний розвиток дитини (фізичний, психічний, моральний), який слугує підґрунтям для набуття нею в подальшому спеціальних, знань, умінь і навичок, формування стійких особистісних якостей.

Період раннього дитинства характеризується швидкими темпами фізичного і психічного розвитку дитини, що зумовлено інтенсивним дозріванням як органів чуття, так і нервової системи, удосконалення її функцій у результаті дозрівання і взаємодії організму з довкіллям, під впливом умов життя і виховання дитини.

З народження дитини започатковується її індивідуальне життя як результат розв’язання суперечностей між пренатальною формою органічної єдності матері та дитини і постнатальним перебуванням дитини у новому для неї соціофізичному середовищі. Заміна внутрішніх умов на зовнішні призводить до зміни функціонування всіх органів чуттів, що створює можливості для утворення системи умовних рефлексів, перших тимчасових нервових зв’язків. Яким чином це буде відбуватися, багато в чому залежить від соціально-педагогічних умов, взаємодії дитини з дорослими, які її оточують. Основною формою життєдіяльності новонародженої дитини є її емоційне спілкування з дорослими, від якого залежить подальший як фізичний так і психічний розвиток дитини.

Щоб уникнути кризових явищ у процесі розвитку дитини раннього віку, дорослі (батьки, вихователі) повинні бути добре обізнаними з характеристикою розвитку дитини, її якісними досягненнями на кожному віковому етапі від народження до трьох років.

Метою програми «Оберіг» є забезпечення повноцінного фізичного, психічного, соціального розвитку дитини від моменту зачаття до 3 років, входження її в соціальне середовище, адаптації дітей до постійно змінюваних умов предметного і соціального довкілля.

Завдання програми – забезпечити вихователів, медичних сестер, батьків системою знань щодо особливостей розвитку дитини на різних етапах (пренатальний, перинатальний, немовлячий, ранній) переддошкільного періоду та орієнтовними показниками досягнень дитини раннього віку на кожному віковому періоді.

Науково-теоретичними засадами побудови програми виступили результати досліджень медичної, психофізіологічної та педагогічної галузей науки як вітчизняних, так і зарубіжних учених у розвитку упродовж усіх періодів раннього віку.

Провідними принципами побудови програми стали: принципи розвитку дитини, об’єктивності, послідовності, ускладнення завдань, індивідуалізації і диференціації позитивних педагогічних впливів на розвиток дитини, принцип єдності розвитку, виховання і навчання дитини, гуманізації відносин дорослих (батьків, вихователів) з дитиною, науковості і водночас доступності змісту програми, принцип дитиноцентризму.

В програмі комплексно представлено вікові особливості і специфіку освітніх завдань упродовж усіх періодів розвитку дитини: пренатальний (внутрішньоутробний), перинатальний (період новонародженості), немовлячий і раннього дитинства.

Програма складається із чотирьох розділів: «Усвідомлене батьківство», «Дитина – немовля (від 10 днів до 1 року)», «Дитина раннього віку (від 1 до 2 років)», «Дитина раннього віку(від 2 до 3 років)». Завершується програма додатками та списком використаної і рекомендованої літератури.

Перший розділ «Усвідомлене батьківство» присвячено розвитку дитини від запліднення до 10 днів її життя (пренатальний і перинатальний періоди). Подано характеристику розвитку організму дитини у внутрішньоутробному періоді: розвиток мозку, нервової системи, органів чуттів. Схарактеризовано специфічні особливості адаптації дитини до нових умов середовища в перші 10 днів новонародженої дитини. Висвітлено основні завдання щодо збереження позитивного емоційного стану вагітної жінки та специфіку її спілкування зі своєю майбутньою дитиною. Завершується розділ «Порадами батькам».

Другий розділ «Дитина – немовля (від 10 днів до 1 року)» у програмі представлено за більш значущими етапами, упродовж яких відчутно помітні позитивні зміни в розвитку дитини, а саме: розвиток дитини від 10 днів до 3х місяців; від 3х місяців до 6ти місяців; від 6ти до 9ти місяців; від 9ти до 1 року, а також основні досягнення дитини першого року, організація її життєдіяльності та поради батькам.

Зміст роботи та особливості розвитку дитини в розділах «Дитина раннього віку (від 1 до 2 років)» та «Дитина раннього віку (від 2 до 3 років)» подано за такими підрозділами: фізичний розвиток, сенсорно-пізнавальний розвиток, емоційно-художній розвиток, мовленнєвий розвиток, соціальний розвиток. Структурно ці підрозділи презентовано таким чином: вікові особливості, основні завдання, показники розвитку, поради батькам. На кінець кожного року життя подаються досягнення дитини, розкриваються особливості організації життєдіяльності дітей.

Додатки вміщують переліки ігор-занять, дидактичних та рухливих ігор, творів художньої літератури, аудіо-диски з піснями, фольклорним матеріалом, музикою та казками для слухання з дітьми.



Усвідомлене батьківство



УСВІДОМЛЕНЕ БАТЬКІВСТВО
Особливості розвитку дитини у пренатальний та перинатальний періоди (від запліднення до 10 дня життя)
Пренатальний період (внутрішньоутробний)

Розвиток чуттєвої й нервової системи дитини до народження відбувається надзвичайно інтенсивно. Основні структури мозку закладаються на 5-му тижні розвитку, на 6-8 тижнях відбувається утворення центральної нервової системи. З 6-го тижня вже функціонує вестибулярний апарат, з 8-го – центральна нервова система, з'являється чутливість шкіри; з 9го – розвиваються смакові бруньки на язиці, до 12-го тижня з’являються безумовні рефлекси утримання, до 13-го - смоктальний.

Найперше, чим чує дитина - це її кісткова система. Малюк чує звук материнського голосу внутрішньоутробно, а у 20 тижнів він реагує уже на зовнішні шуми і звуки, що оточують його маму: шум струму крові, звуки серцебиття, живий голос матері; емоційно і рухом реагує на модуляції її голосу. Вухо – перший орган чуття, що формується у дитини. Вплив його поширюється на всю нервову систему.

Ще до народження малюкам властиві різноманітні відчуття. Всі м'язи обличчя для вираження різних емоцій формуються в період з 15 по 18 тижні. Мімічні рухи з’являються з чотирьох місяців.

Зі зміною психоемоційного стану вагітної в її кров викидаються ті чи ті біологічно активні речовини. Малюк реагує на настрій матері, якщо його клітини відчувають зміни у складі крові. Радість, хвилювання, страх чи тривога впливають на ритм серцебиття, кровообіг і обмін речовин малюка: якщо мати радіє, кров розносить гормони радості ендорфіни, в разі смутку і тривоги - гормони стресу катехоламіни. Гормональна система дитини відразу ж реагує у відповідь – вона проживає свою школу чуттів та емоцій, відчуття безпеки чи небезпеки.

У період перебування в животі у матері малюк з п’ятого місяця емоційно і рухом реагує на модуляції голосу матері і звуки із зовнішнього середовища, приймає велику кількість інформації та стимулів із-зовні, а не тільки через гормони, що виробляються її організмом під впливом певного емоційного стану.

На шостому-сьомому місяцях дитина не тільки добре чує, але і диференціює внутрішні звуки: для неї далеко не байдуже, схвильовано чи спокійно б'ється серце матері, сумно чи весело звучить її голос, рівно чи переривчасто вона дихає. Якщо мати хвилюється, у неї стривожено б'ється серце, збивається ритм дихання, малюк затихає, немов би в передчутті небезпеки. Цей зв'язок - характер звука і відповідний до нього емоційний і фізіологічний стан закріплюється і залишається в пам'яті малюка і після народження.

Основні завдання

У період вагітності жінка потребує особливої уваги від рідних, друзів, колег по роботі та систематичного контролю за станом здоров’я з боку лікарів. Поряд з цим, не менш важливим є її відповідальне ставлення до своєї майбутньої місії – бути матір’ю. Зважаючи на це, постає низка важливих завдань, вирішення яких залежить

від найближчого оточення:

- створювати сприятливі умови для збереження і зміцнення фізичного, психічного, соціального, душевного здоров’я вагітної жінки і дитини, повноцінного проживання ними цього періоду життя;

- забезпечувати належний режим дня вагітної жінки - чергування необхідного відпочинку (сон) та активних видів діяльності (прогулянка на свіжому повітрі); раціонально збалансоване харчування;

- слідкувати за тим, щоб вагітна жінка систематично відвідувала лікаря, дотримувалася його порад;

- забезпечувати психологічний комфорт та відповідну емоційну підтримку, створювати атмосферу радісного очікування в народженні дитини;

- заохочувати майбутню маму до занять творчістю (малювання, ліплення, складання віршів, співи, театральна гра та ін.);

- налагоджувати тісний взаємозв’язок жінки із ще ненародженою дитиною через емоційне спілкування;

- збагачувати уявлення вагітної жінки про особливості перебігу внутрішньоутробного періоду, його значення для розвитку всіх функцій організму дитини;

- збагачувати знання майбутньої матері про процес пологів, важливе значення спільних зусиль породіллі і дитини задля досягнення успіху;

- навчити правил догляду за новонародженим - його годування,одягання, купання;

- ознайомлювати з орієнтовними ритмами життя новонародженого (чергування часу спання та активності, кількості годувань);

- сприяти формуванню оптимістичного світосприйняття, почуття впевненості у власних силах майбутньої мами і силах своєї дитини;

майбутніх мам:

- дотримуватися здорового способу життя, уникати різних негативних чинників впливу на розвиток дитини (алкоголь, паління, хімікати, радіація тощо) у внутрішньоутробному періоді;

- намагатися свідомо ставитися до свого теперішнього особливого стану і місії – материнства взагалі, розуміти високий рівень відповідальності за життя дитини і наявність тісного взаємозв’язку з нею;

- вчитися підпорядковувати свої бажання потребам організму дитини, цікавим і корисним для нього заняттям (плавання в басейні, вживання здорової їжі);

- вчитися відчувати поведінку дитини в утробі, визначати її настрій, час активності і спокою;

- постійно спілкуватися з дитиною на основі встановлення міцних емоційних і тактильних контактів;

- намагатися збагачувати враження дитини від прослуховування музики, занять танцями, відвідування музеїв, споглядання краси в природі тощо;

- виховувати у своїй душі почуття ніжності, любові до дитини.


Перші 10 днів життя

Вікові особливості

При нормальному внутрішньоутробному розвитку дитина, яка щойно з'явилася на світ, відчуває великі інформаційні навантаження. На момент пологів попереднє внутрішньоутробне життя плоду досягає високого рівня функціональної гармонії. До останніх тижнів вагітності дитина здійснює організовані рухи руками, ногами, утримує голову у вертикальному положенні, може торкатися обличчя, посміхається. Відгук рухової активності на поведінку матері підтверджує його емоційну залученість.

У момент появи на світ дитина переживає найсильніший стрес у житті. Різнобарвний, різноголосий зовнішній світ, гравітація, нові смакові подразники, дотику, температурні перепади інформаційною лавиною обрушуються на щойно народжений мозок. У перші 4-5 діб після пологів мозку новонародженого необхідно адаптуватися до нового для дитини довколишнього середовища.

Перші 12 годин життя дитина переживає «імітаційний період». Новонароджений утримує голову, «розглядає» довкілля, змінюючи міміку обличчя.

Наприкінці першої доби виникає пригнічення більшості «внутрішньоутробних функцій». Дитина не бачить, не чує, не тримає голову, майже не реагує на зовнішні сигнали. Збереженими залишаються - смоктальний і кроковий безумовні рефлекси (автоматизми).

На 5-7 добу мозок дитини здатний приймати інформацію з довкілля, започатковується складний процес морфологічних і функціональних змін.

До кінця другого тижня немовля вчиться «фіксувати» зорову, слухову, тактильну інформацію, що надходить та слідувати за нею головою і очима.
Основні завдання

у перші 10 днів життя

Народження – це стресова для дитини ситуація, а тому батькам і найближчому оточенню потрібно докласти неабияких зусиль, щоб забезпечити їй м’який перехід зі звичного середовища внутрішньоутробного існування у довколишній світ, а саме:

- створювати умови для забезпечення відчуття захищеності і спокою для новонародженого через максимально можливу присутність поряд з мамою;

- забезпечувати максимально комфортне середовище існування (стабільна температура повітря від 20 – 24 градусів, спокійне звукове тло, облаштування кімнати в теплих пастельних тонах, відсутність негативних чинників впливу на дитячий організм тощо);

- вчитися з перших днів життя дитини дослухатися до її потреб (годування материнським молоком за вимогою, достатня тривалість сну), забезпечуючи у такий спосіб її адаптацію до нових умов життєдіяльності;

- слідкувати за дотриманням правил догляду за новонародженим (оброблення пуповинної ранки, догляд за шкірою, зміна підгузників, пеленання, одягання і роздягання проведення гігієнічних процедур - підмивання і обмивання тощо).


Поради батькам

- відповідально поставтеся до прийняття рішення стати батьками;

- поважайте і любіть один одного, живіть у злагоді між собою;

- налаштуйтесь на позитивний настрій, заручіться підтримкою рідних і найближчого оточення;

- уникайте конфліктів, сварок, не давайте волю негативним емоціям, щоб не нашкодити психіці майбутньої дитини;

- намагайтеся дотримуватися здорового способу життя ще до моменту зачаття, насамперед позбавтеся шкідливих звичок;

- створіть для себе розпорядок дня, у якому б передбачалося чергування активних видів діяльності і відпочинку. Обов’язковими мають бути прогулянки на свіжому повітрі, при нормальному перебігу вагітності можливо виконувати спеціальні комплекси фізичних вправ. Нічний сон вагітної жінки має бути достатньої тривалості (не менше 9 годин);

- дотримуйтесь збалансованого режиму харчування. Вживайте здорову різноманітну їжу не менше 4 разів на день. Перевагу надавайте фруктам, м’ясним і молочним продуктам;

- за допомогою рідних підтримуйте чистоту в оселі, забезпечуйте щоденне провітрювання;

- налагоджуйте фізичний контакт з дитиною. Протягом дня вагітні торкаються та погладжують животик. Якщо запропонувати їм додати різноманітності своїм рухам, вже через кілька днів вони дивуються реакціям дитини. Малюки також дуже добре реагують на масаж. Не складно нанести на живіт масажне масло або профілактичний крем від розтяжок і з задоволенням для себе і малюка помасажувати животик. Боятися нічого - малюки надійно захищені амніотичною рідиною, зате масаж крізь стінку «будиночка» відчувають – це дотикове спілкування;

- більше спілкуйтеся з дитиною. Особливо це стосується майбутнього тата, якому варто знаходити час для розмов із малюком, що поки що знаходиться у маминому животику. Звертайтеся до дитинки лагідними словами, розповідайте їй цікаві історії, переглядайте разом улюблені фільми. Такі відверті розмови формують сприйняття голосів матері і батька, інших членів сім'ї;

- з метою розвитку ще ненародженої дитини слухайте музику за власними уподобаннями (класичну, спокійну, оптимістичну). Під звуки гармонійної музики дитина ще в лоні матері буде гармонійно духовно і фізично розвиватись. Так чудовий вплив на інтелектуальний розвиток дитини має музика Моцарта. Музика Вівальді та Чайковського має більш заспокійливий ефект. А твори Бетховена і Брамса здатні викликати активні рухи малюків;

- не соромтеся співати малюку колискові та пісні свого дитинства. Коли жінка співає - вона з'єднується зі своїми почуттями та емоціями і переживає їх набагато повніше. І, звичайно ж, дитина теж відчуває більш сильні імпульси від своєї мами - не тільки голос говорить йому тепер про любов і ніжність, але її дихання і все тіло, немов наповнюється цими вібраціями. За допомогою колискових (що володіють певними гіпнотичними властивостями), можна дарувати дитині позитивні життєві спрямування на здоров'я, на успіх;

- займайтеся творчістю – малюйте, ліпіть, пишіть вірші, казки. У такий спосіб майбутні мами можуть виразити свою любов до малюка ще до його народження;

- плануйте організацію сімейного дозвілля з користю для майбутньої дитини. Частіше відпочивайте на природі, милуйтеся її красою і неповторністю;

- думайте про ті якості, які б ви хотіли побачити у своїй дитині – про доброту, щирість, працелюбність, мудрість. У такий спосіб ви будете виховувати багату духовно особистість ще до народження;

- діліться з малюком позитивними емоціями. Наприклад, запам'ятовуйте образи і ситуації, що дають відчуття сили і енергії, а потім подумки відтворюйте їх, закривши очі. Підготуйте в свідомості галерею образів, що допомагають досягти розслаблення і спокою. Це можуть бути шум моря, дзюрчання струмочка, спів птахів або вид поляни ромашок, споглядання блакитного неба з хмарами, запах м'яти або лаванди, відчуття м'якої трави;

- відвідуйте курси молодих батьків, школи усвідомленого батьківства, клуби майбутніх мам за інтересами. Це посприяє збагаченню наявних у вас знань щодо розвитку дитини у пренатальний і перинатальний періоди, формуванню елементарних вмінь і навичок по догляду за новонародженим, задоволенню своїх творчих потреб, розвитку потенційних задатків майбутнього малюка;

- щоб виявити любов до своєї дитини не очікуйте її фактичного часу приходу у наш світ, усвідомте, що вона вже існує, вона – ваша, любіть і оберігайте її вже зараз;

- у перші 10 днів життя дитини намагайтеся якомога більше часу проводити з нею. Материнське тепло, запах, серцебиття, ніжні погляди, дотики, грудне годування, спільний сон з новонародженим малюком – все це сприяє налагодженню тісного емоційного зв’язку між матір’ю і дитиною з перших днів життя, який багато в чому визначає подальшу долю вже дорослої людини.

Не менш турботливим слід бути і батьку. Його завдання допомагати дружині у всьому – доглядати за малюком (одягати і роздягати, міняти підгузники, залучатися до проведення гігієнічних процедур), не боятися брати на себе відповідальність і емоційно спілкуватися із синочком або донькою. Будьте певні, у підсвідомості дитини відкладуться ваші теплі слова, перші чуйні зізнання на все життя.
Дитина-немовля

(від 10 днів до 1 року)



ДИТИНА-НЕМОВЛЯ (ВІД 10 ДНІВ ДО 1 РОКУ)
Процес розвитку дитини першого року життя можна схарактеризувати як період сенсомоторного розвитку інтелекту (від народження до 2-х років) і орально-сенсорний, психосоціальний розвиток особистості. З врахуванням цього сформовані основні завдання раннього розвитку дитини преддошкільного періоду.
Розвиток дитини від 10 днів до 3-х місяців

Вікові особливості

Цей віковий період характеризується швидкими темпами сенсомоторного розвитку дитини: розвивається мозок (збільшується його вага на 30 г. щомісячно) та його пластичність. Після народження впродовж місяця у дитини наявні кілька безумовних рефлексів; харчовий (ссальні рухи), зоровий (зрачковий), рефлекс Бабинського (на подразнення підошви реагують пальці ноги); рефлекс хапання. На основі цих рефлексів досить рано утворюються нові умовні рефлекси. Відбувається розвиток аналізаторів, що сприяє розвитку орієнтації дитини в навколишньому середовищі.


Основні завдання

Моторний розвиток

- розвивати загальну рухову активність дитини під час неспання, у процесі взаємодії з дорослим;

- сприяти зосередженню дитини на власній активності, фіксуючи і простежуючи свої власні рухи;

- навчати первинних рухових навичок, доводячи їх до автоматизму.



Психосоціальний розвиток

- сприяти формуванню довіри до найближчого оточення людей, особливо до батьків;

- стимулювати формування зорового, слухового зосередження;

- розширювати досвід емоційного реагування на звукову, слухову, тактильну інформацію;

- сприяти пізнанню і адекватному реагуванню на появу близьких людей (прояв «комплексу пожвавлення»).

Розвиток передмовленнєвих голосових реакцій

Вікові особливості

Розвиток мовлення дітей раннього віку поділяють на два періоди: підготовчий (від народження до 1,5-2 років) та період активного мовленнєвого розвитку (від 1,5-2 до 3 років). Перший рік життя належить до підготовчого періоду, впродовж якого на кожному місяці в розвитку мовленнєвого апарату з’являються певні досягнення, які потрібно підтримувати і розвивати.



Першій місяць (10 днів – 1 місяць):

  • у процесі емоційного спілкування дитини з дорослими (провідної діяльності) викликати першу емоційну реакцію на голос дорослого – посмішку у відповідь на розмову дорослого.

Один-два місяці:

  • у процесі емоційного спілкування дорослого з дитиною викликати зорове зосередження на обличчі і розмові дорослого;

  • на кінець місяця навчити прислуховуватися до голосу чи предмета, що звучить; викликати посмішку у відповідь на розмову та перші звукові передмовленнєві комплекси – агукання (агу – агу – агу), стимулювати їх багато разове повторення;

  • стимулювати прояви мовленнєвих реакцій у дитини не тільки на руках, а й у ліжку (чи манежі);

  • у відповідь на ніжні ласкаві слова дорослого викликати перші короткі звуки (г, кх,к,мг,бг), здебільшого поєднання гортанних і губних;

- розвивати вміння уважно вдивлятися в обличчя дорослого, який розмовляє з нею; вміння прислухатися до різних звуків: мовлення дорослого, звучання різних іграшок (дзвіночки, брязкальця);

  • розмовляти з дитиною, загравати з нею, посміхатися затримувати на собі погляд дитини, викликати звуконаслідування; слідкувати поглядом за іграшкою, що рухається і звучить.

Два-три місяці:

  • викликати слухове і зорове зосередження на розмові дорослого, предметах та іграшках;

  • стимулювати емоційні позитивні прояви у процесі спілкування з дорослим (комплекс пожвавлення) та голосові реакції: гукання, в яких переважають приголосні звуки (тіль-тіль, фрру, фрррі, кх – кх кіх та ін.), та гуління (ня-ня, бя-бу-бі, пі-пя і т.ін.);

  • досягти ініціативного спілкування дитини;

  • розвивати вміння розрізняти звуки різної висоти; стимулювати активне звуконаслідування.


Розвиток дитини від 3-х до 6-ти місяців

Вікові особливості

У цьому віці дитина продовжує процес освоєння первинного кола реакцій - повторення будь-якої дії заради самої дії. Дитина спостерігає за рухом своїх рук, отримуючи задоволення від своєї власної активності. До 5-ти місяців стає помітним формування координації зору і хапання, а з 6-ти місяців розвиваються вторинні кругові реакції - повторення дій заради деяких вражень. Дитина починає помічати світ, який її оточує.


Основні завдання

Моторний розвиток

  • розвивати рухові навички: моторику тіла;

  • вчити дитину перевертатися на живіт; утримувати голову прямо; сидіти з підтримкою; сидіти з опорою на руки; за підтримки у вертикальному положенні стояти з опорою на ноги;

  • вчити повертати голову при прослідковуванні за рухомим об'єктом;

  • розвивати навички дрібної моторики, утримуючи предмет, вкладений у руку; тягнутися, захоплювати предмети різної величини; тримати в кожній руці по одному предмету;

  • вчити діяти обома руками окремо; перекладати предмет з однієї руки в іншу.

Психосоціальний розвиток

  • стимулювати формування навичок спілкування та емоційного реагування на спілкування з близькими (гуління, посмішка);

  • вчити впізнавати близьких (реакція на «своїх» і «чужих»);

  • сприяти емоційному реагуванню на ігрові дії (радіти, сміятися);

  • розвивати зорове сприйняття. Учити дитину стежити за переміщенням дорослого, розглядати своє відображення в дзеркалі, фіксувати погляд на конкретному предметі, розглядати власне тіло. Розглядати обличчя, великі картинки;

  • розвивати слухове сприйняття, дізнаючись про наближення близьких за голосом, повертати голову у бік джерела звука, прислухатися до музики, уважно дивитися на об'єкт, що видає звук, реагувати на своє ім'я, прислухатися до шепоту. Вчити грати з підвішеними іграшками (у вигляді простих рухових реакцій);

  • сприяти формуванню цілеспрямованих дій: виділяти об'єкт, що цікавить; реагувати на нову іграшку і тягнутися до неї; помічати зміну іграшок.

Мовленнєвий розвиток

Три – чотири місяці

  • домогтися спілкування дорослого з дитиною на основі голосових реакцій, мовленнєвих звуків;

  • стимулювати: промовляти голосно звуки, голосно сміятись у відповідь на звертання, агукати, гуліти;

  • пропівувати «співуче гуління» – треллі (а-а-а-а, о-о-о-о, ау-ау-ау, еі-еі-еі, аль-ле-лі, аги-гі);

  • викликати слухове зосередження, вчити прислухатися до своїх голосових проявів, перегукуватися з дорослим, стимулюючи звуконаслідування;

  • розвивати вміння відшуковувати за звуком місцезнаходження дорослого чи предмета.

Чотири - п’ять місяців

  • вчити спілкуватися за допомогою мовленнєвих звуків з іншими дітьми (своїми однолітками в манежі); реагувати на тон дорослого, розуміти різні ситуації спілкування під час годування, одягання, вкладання спати;

  • розвивати здатність уважно слухати і розрізняти звуки (знайомий голос, звучання іграшки);

  • викликати звуконаслідування (гуління, треллі); підтримувати белькотання (промовляння окремих складів) ма-ма-ма, та-та-та, бу-бу-бу;

  • активізувати повторення дитиною складів за дорослим.

П’ять - шість місяців

  • розвивати в дітей розуміння мовлення дорослого;

  • стимулювати активне белькотання, повторення за дорослим складів (па-па-па, тя-тя-тя, ба-ба-ба, ма-ма-ма);

  • вчити розуміти міміку і жести дорослих у різних ситуаціях спілкування;

  • розвивати артикуляційний апарат дитини, мовленнєве дихання, фонематичний слух.


Показники розвитку дитини 6 місяців

  • володіє рухами сидіння, повзання, хапання;

  • здатна до перших цілеспрямованих дій, координації зору, слуху, рухових дій;

  • белькоче, активно звуконаслідує склади (ма-ма-ма, та-та-та);

  • розуміє мовлення дорослих у знайомих ситуаціях спілкування.


Розвиток дитини від 6-ти до 9-ти місяців

Вікові особливості

Продовжується розвиток мозку дитини (до 9 місяців його вага досягає 660 г.) та нервової системи. Дитина оволодіває рухами руки як знаряддям діяльності та основними органом пізнання дійсності: засвоює рухи утримання предмета рукою, його обмацування і різнобічного пізнання. Формуються перші прості результативні дії з предметами, активізується пізнавальна діяльність дитини.


Основні завдання

Моторний розвиток

  • розвивати координацію рухів дитини, навчати виконувати одночасно дві дії: дотримуючись однією рукою за ліжечко, іншою рукою тягнутися за іграшкою; самостійно сідати і впевнено сидіти; вставати на коліна, стояти з підтримкою; повзати навколішках; сидячи без опори, повертатися в різні боки;

  • учити дитину захоплювати іграшки з будь-яких положень, перекладати з руки в руку, піднімати предмети, використовуючи для захоплення великий палець;

  • навчати малюка брати дрібні предмети вказівним і великим пальцами, плескати в долоні.

Психосоціальний розвиток

  • вчити адекватного емоційного реагування у відповідь на спілкування; підтримувати контакт з дорослим на ігровому та емоційному рівнях; проявляти ніжність до близьких (цілувати, обіймати);

  • розвивати зорові навички, вчити контролювати свої дії: стукати предметом об предмет; помічати дрібні предмети (крихти хліба, намистинки); шукати поглядом заховану іграшку; впізнавати себе і близьких у дзеркалі;

  • розвивати слухове сприйняття; формувати здатність повторювати інтонацію мовлення дорослого; вчити виявляти інтерес до предметів, що по-різному звучать; адекватно реагувати на силу звука, прислухатися до тихих звуків; здійснювати танцювальні рухи під веселу музику;

  • стимулювати пізнавальну активність: розглядати книжки, запам'ятовувати і виконувати прості дії під слова забавлянок; досліджувати іграшки (стукати, трясти, катати); складати за допомогою дорослого просту пірамідку, реагувати на тактильні відчуття.

Мовленнєвий розвиток

Друге півріччя характеризується розвитком розуміння мовлення дорослих. З’являється новий тип спілкування дитини з дорослим – на основі розуміння мовлення дорослого.



Шість - сім місяців

  • активізувати звуконаслідування і повторення за дорослим нових складів з губних приголосних і голосних, яких не було в белькоті дитини;

  • вчити розуміти значення слів, що позначають безпосередню дію з предметами (дай, візьми, поклади);

  • спонукати знаходити певні знайомі предмети в іграх типу «Схованки»; стимулювати дитину до пошуку знайомих предметів запитаннями («Де собачка?», «Де тато?», «Де кіця?»); виконувати певні рухи (дії) при називанні дорослим предметів і дій з ними;

  • розвивати у дітей здатність розуміти слова – узагальнення (м’ячик – і червоний, і синій, і зелений).

Сім - вісім місяців

  • продовжувати розвивати розуміння мовлення дорослого; заохочувати до дій з різними предметами після їх називання дорослим (повертати голову в бік предмета, стукати брязкальцями), виконання певних рухів («ладусі-ладусі», «до побачення», «відкрий-закрий»);

  • розвивати активне мовлення дітей: повторювати за дорослим голосно окремі склади (бі-бі, ту-ту і т. ін.) і слова, що позначають конкретні дії, прохання (дай-дай, на);

  • вчити розрізняти імена близьких дорослих і дітей, впізнавати їх і називати словами – складами (ма-мама, ба-баба і. т. ін.). У словнику дітей 1-5 слів.

Вісім – дев’ять місяців

  • вчити дітей повторювати за дорослим склади, що були в белькотінні, реагувати на своє ім’я, повертатися до дорослого;

  • вчити знаходити відповідні іграшки і предмети на запитання «Де?», незалежно від їх місця знаходження;

  • залучати дітей до спільних ігор з дорослими: «Дожену-дожену», «Схованки». У словнику дітей 3-7 слів.

Показники розвитку дітей дев’яти місяців

  • оволодіває основною формою активної пізнавальної діяльності – обмацуванням предметів;

  • розуміє мовлення дорослого в знайомих ситуаціях;

  • оволодіває простими результативними предметними діями та діями-співвіднесення з двома предметами;

  • промовляє перші усвідомлені слова: слова - склади, слова – речення.



Розвиток дитини від 9-ти місяців до 1 року

Вікові особливості

Цей період характеризується надзвичайною активністю предметної діяльності дитини. Збільшується кількість і якість предметних дій. Одній ті самі рухи повторюються багаторазово. Дія стає основним способом пізнання довкілля.



Дитина оволодіває прямоходінням. Мовлення стає основним засобом спілкування.
Основні завдання

Моторний розвиток

  • сприяти оволодінню цілеспрямованої, скоординованої рухової активності, управління власним тілом;

  • розвивати відчуття рівноваги та орієнтації в просторі;

  • вчити самостійного ходіння, присідання, здатності перелізати через перешкоду, вміння ходити приставним кроком, притримуючись за опору;

  • вчити активно користуватися вказівним жестом, самостійно нанизувати пірамідку на стрижень, перегортати сторінки книги, опускати дрібні предмети у вузький отвір.

Психосоціальний розвиток

  • розширювати досвід активної взаємодії з незнайомими дорослими;

  • вчити наслідувати поведінку дорослого в елементарних побутових діях, у самообслуговуванні; спостерігати за реакцією дорослих у різних побутових ситуаціях; диференціювати емоційний стан дорослого (дідусь сердиться, мама плаче);

  • заохочувати дитину повторювати дії, що викликали сміх, радість; грати зі своїм відображенням у дзеркалі; чітко проявляти свій емоційний стан мімікою, руховими і голосовими реакціями: боязкість, сором'язливість, цікавість;

  • знайомити з фотографіями близьких, вчити впізнавати їх, розглядати в книгах і журналах предмети з чіткими контурами, спостерігати за дорослим, коли він пише і малює;

  • вчити знаходити джерело звука, захованого за спиною; проявляти інтерес, прислухатися, коли вимовляють незнайомі слова;

  • розвивати вміння ставити кубик на кубик, збирати предмети в коробку, катати м'ячик у парі з дорослим;

  • вчити самостійної гри (катати машинку, прикладати телефон до вуха, качати ляльку); шукати заховану під ковдрою іграшку; ховатися за хустинкою.

Мовленнєвий розвиток

Дев’ять-десять місяців

  • вчити повторювати за дорослим склади, що були в белькотінні, реагувати на своє ім’я, повертатися до дорослого;

  • вчити знаходити відповідні іграшки і предмети на запитання «Де?», незалежно від їх місця знаходження;

  • залучати до спільних ігор з дорослими: «Дожену-дожену», «Схованки»;

  • вчити розрізняти імена близьких дорослих, дітей, назви предметів, що оточують дитину, іграшок, тварин, а також рухів і дій.

Десять - одинадцять місяців

  • вчити вимовляти перші слова – позначення (мама, тато, баба), звуконаслідувальні слова (гав-гав, киць-киць);

  • ввести в словник дитини 3-8 слів.

Одинадцять - дванадцять місяців

  • вчити розуміти зміст коротеньких казок і оповідань, зображень знайомих предметів на картинці;

  • ввести в активний словник дитини 10-15 слів;

  • стимулювати дітей вживати слова-речення, слова з 2-3 складів.


Досягнення дитини першого року життя

- ріст дитини збільшується вдвічі, вага – втричі;



  • більшість дітей оволодівають ходінням, прямоходінням;

  • відбуваються значні зміни в розвитку нервової системи і мозку, що забезпечує утворення різноманітних нових нервових зв’язків; адаптацію дитини до нових умов середовища;

  • рухи і дії стають основним засобом пізнання довкілля; дитина оволодіває простими предметними і функціональними діями з одним або двома предметами;

  • розвиваються ранні форми наочно-дієвого мислення;

  • формуються координація рухів всього тіла: корпуса, голови, шиї, очей, рук і ніг;

  • дитина здатна сприймати і розуміти зміст простих віршиків, казок у супроводі наочності; уважно розглядати предметні картинки, впізнавати і називати словами знайомі зображення.

  • активний словник дитини налічує 10-15 слів.


Організація життєдіяльності дітей першого року життя

Швидкі темпи фізичного й психічного розвитку дітей першого року життя викликають поміжні зміни у їхній загальній поведінці за такими етапами: до 3х місяців; з 3х місяців до 6-7 місяців; з 6-7 місяців до 9-10 місяців; з 9-10 місяців до року.

На кожному із цих етапів різні завдання розвитку і виховання дитини, різний режим дня.

Основні завдання організації життєдіяльності дітей віком до 3х місяців:


  • організовувати сон, годування, активне неспання за певним режимом; вчити засинати без додаткових впливів;

  • розвивати органи чуттів – зорових і слухових;

  • формувати загальний емоційно-позитивний стан дитини і голосові реакції;

  • розвивати моторику дитини;

  • запобігати виникненню негативних звичок (ссання пальців, засинання на руках і т. ін.);

  • здійснювати оздоровчі і загартувальні процедури.

Режим дня дитини складається з таких елементів: активне неспання, сон, годування. Правильним є таке чергування: після сну – годування, після годування – активне неспання. До трьох місяців дітей годують кожні 3 години (загальна кількість годувань 7). Тривалість кожного періоду неспання 1-1,5 години.

Денний сон – 4 рази, тривалість кожного періоду денного сну – 2 – 1,5 години; загальна кількість годин сну на добу – 18 -16,5 годин.

З 2-3 місяців дитина повинна спати при відчиненій фрамузі, потім на веранді (t° – не нижче 10°).

У період активного неспання з дітьми проводять в ігровій формі індивідуальні ігри – заняття: розвиток передмовленнєвих голосових реакцій, розвиток слухових і зорових зосереджень у спеціально відведений для цього час (не раніше ніж через 15-20 хв. після годування і не пізніше як за 20-25 хв. до вкладання дітей спати).

З 2,5 місяців в манежі чи ліжку до спеціальних стояків підвищують іграшки, зручні для захоплювання дитиною (кільця, з прив’язаними до них дрібними іграшками чи брязкальця).

З 3х до 6 місяців дитину годують кожні 3,5 год.: кількість годувань 6; перерва між годуваннями – 3,5 год. денний сон 3-4 рази, тривалість 2-15 год. Загальна кількість сну 16,5-16 год.

Режим дня треба будувати так, щоб між кожними двома денними годуваннями дитина один раз спала і один раз перебувала у стані активного неспання. У період активного неспання з дітьми проводять в ігровій формі індивідуальні ігри заняття.

Організація життя дітей з 6-7 місяців до 9 місяців відбувається за режимом з трьохразовим, а в 9-10 місяців – з двохразовим денним сном.

Тривалість активного неспання до кінця року збільшується до 3-3,5 годин. Годують дітей кожні 4 години, 5 разів на добу. З 6-7 місяців заняття у манежі можна проводити з 4-6 дітьми. Індивідуальні заняття з дітьми до 1 року проводять щоденно, а групові – повторюються через 2-3 дні.

З дітьми першого року життя проводять такі ігри-заняття: розвиток рухів, масаж і гімнастика, розвиток дій з предметами (іграшками), розвиток мовлення (звуконаслідування), заняття з картинками, розігрування забавлянок, спостереження за довкіллям, музичні заняття, дидактичні ігри з сенсорного розвитку.



Розпорядок дня

(орієнтовний розподіл часу на процеси життєдіяльності дітей

віком від 3 місяців до 1 року)

Процеси життєдіяльності

від 3 до 5-6 міс.

від 5-6 до 9-10 міс.

від 9-10 міс. до 1 року.

Вдома

Піднімання, годування


6.00-7.00


6.00-7.00


-


Піднімання, неспання

-

-

6.30-7.00

У дитячому садку

Приймання дітей, одяг, вимірювання температури, переодягання, ігри в манежі (і на підлозі)


7.00-7.30


7.00-8.00


7.00-8.00



Укладання, сон на повітрі

7.30-9.30

8.00-10.00

-

Миття рук, сніданок

-

-

7.30-8.30

Ігри-заняття

-

-

8.30-9.00

Підготовка до сну, сон

-

-

9.00-11.30

Поступове піднімання, годування

9.30-10.00

10.00-10.45

-

Поступове піднімання, годування (обід)

-

-

11.30-12.30

Ігри-заняття, масаж, гімнастика, повітряно-водні процедури

10.00-11.00


10.45-12.00


12.30-14.30



Укладання, сон на повітрі

11.00-13.00

12.00-14.00

14.30-16.00

Поступове піднімання, годування

13.00-13.30

14.00-14.45

-

Поступове піднімання, полуденок

-

-

16.00-16.30

Ігри, заняття

13.30-14.30

14.45-16.00

16.30-18.00

Укладання, сон на повітрі

14.30-16.30

16.00-18.00

-

Поступове піднімання, годування

16.30-17.00

18.00-18.30

-

Батьки забирають дітей додому

17.00-18.00


18.30-19.00


18.00-19.00


Вдома

Сон

18.00-19.30

-



-

Піднімання, купання, годування, гра

19.30-20.30

-

-

Гра, прогулянка

-

19.00-19.30

19.00-19.30

Купання, вечеря

-

-

19.30-20.00

Купання, вкладання на сон

-

19.30-20.00

-

Нічний сон

20.30-6.00

20.00-6.00

20.00-6.00

Годування

23.30

22.00

23.00

Поради батькам

  • стимулюйте дітей до самостійного ходіння; виховуйте сміливість ходити, бігати;

  • залучайте дітей до різноманітних дій з предметами: тримати ложку, чашку; гребінцем причісувати волосся, нанизувати кільця на пірамідку, брязкати брязкальцями, дзвонити дзвіночком і т. ін.;

  • заохочуйте дітей до багаторазового повторення одних і тих самих дій: закривати кришкою коробку, банку, кидати і піднімати м’ячик, гойдати ляльку, годувати зайчика і т. ін.;

  • вчіть дитину діяти з двома предметами, одночасно виконувати дві дії;

  • розвивайте координацію рухів рук і ніг;

  • вчіть контролювати свої дії: стукати предмет об предмет; нанизувати чи збирати намисто, камінці;

  • залучайте дітей до обстеження предметів: обмацувати, розглядати з різних боків, стукати, нюхати, куштувати; називайте всі дії дитини словами;

  • слідкуйте за дотриманням правил безпеки життєдіяльності (не давайте дрібних іграшок, предметів, надійно ховайте ліки, миючі засоби, парфумерію тощо);

  • заохочуйте дитину до самообслуговування: повторювати дії дорослого в одяганні, роздяганні, умиванні, прибиранні іграшок, триманні ложки, користуванні серветкою, носовичком;

  • організовуйте різноманітні мовленнєві ігри: звуконаслідування («Як мявчить кошеня?», «Хто це гавкає?», «Скажи як я», «Схованки»), на активізацію словника («Чарівний коник», «Хто в будиночку живе?», «Впізнай, що це?»);

  • показуйте предметні і сюжетні картинки (з двома дієвими особами: дівчинка і кошеня, хлопчик і собака);

  • читайте забавлянки, пісеньки, віршики, стимулюйте виконання рухів і ді за їх змістом;

  • заохочуйте дітей називати знайомі предмети і дії словами (дай, на, молоко, мама, баба, тато);

  • називайте правильні слова (собачка, кішечка), а потім звуконаслідування (гав-гав, киць-киць); не повторюйте за дитиною її власних звуконаслідувань, примітивних слів-складів;

  • розглядайте з дитиною ілюстрації у дитячих книжках великого розміру;

  • не давайте дитині одночасно багато іграшок (не більше 2-3), навчайте їх порівнювати за розміром, кольором;

  • залучайте дітей розглядати себе в дзеркалі, свій одяг, взуття, частини тіла; привчайте їх до охайності, дотримуватися чистоти рук, обличчя, одягу;

  • розповідайте казки «Дід і баба», «Ріпка», «Колобок»;

  • співайте щовечора на ніч колискові пісні;

  • дотримуйтесь постійного режиму дня.



Дитина раннього віку

(від 1 до 2 років)



ДИТИНА РАННЬОГО ВІКУ (ВІД 1 ДО 2 РОКІВ)

  • Фізичний розвиток

Вікові особливості

У першому півріччі 2-го року життя триває інтенсивний фізичний розвиток дітей та подальший розвиток їхньої вищої нервової діяльності. Підвищується працездатність нервової системи, внаслідок чого до 1 року 6 міс тривалість неспання збільшується до 4-4,5 год. Умовні рефлекси формуються значно швидше, але довго ще залишаються нестійкими, утворені навички вимагають тривалого підкріплення. Порівняно слабкою є рухливість нервових процесів, також слабко розвинені гальмівні процеси, внаслідок чого діти важко переносять різкі зміни звичних умов життя.

Діти хворобливо реагують на незначні похибки в догляді за ними та залежні від умов життя, швидко стомлюються, надзвичайно вразливі.

Рухи дитини 1 року – 1 року 3 міс. займають майже весь час її неспання. Можливість самостійно пересуватися створюють сприятливі умови для психічного розвитку дитини.

Після 1 р. 6 м. діти стають фізично більш витривалими, захворюваність серед дітей цього віку значно меншою. Різко підвищується працездатність нервової системи. До 2 років дитина може не спати близько 5 год. Вона легше пристосовується до нових умов.

Суттєвого значення для фізичного розвитку дитини набувають рухи. Вони викликають прилив крові до м'язів і тим самим поліпшують їх живлення. Дитині властива велика потреба в русі. Рух є одним із джерел радості дитини. Рухи та вправи впливають на психічний розвиток малюка, сприяють розвитку орієнтування в довколишньому. Завдяки рухам руки та пальців дитина пізнає властивості предметів.

Упродовж першого року життя, малюк опановує багато рухів, удосконалюється його ходьба, він вчиться переступати через невеликі перешкоди (наприклад, покладені на підлозі брусочки), підніматись і спускатися з гірки, котити до іншої дитині кульку тощо.
Основні завдання

Збереження і зміцнення здоров’я

  • спрямовувати роботу на забезпечення охорони та зміцнення здоров’я дітей;

  • формувати елементарні культурно-гігієнічні навички;

  • забезпечити безпеку життєдіяльності дітей;

  • залучати до загартовування;

  • сприяти пізнавальній активності: пояснювати значення фізичних вправ та загартовування для зміцнення здоров’я.


І півріччя (від 1 року до 1 року 6 місяців)

Формування культурно-гігієнічних навичок

- привчати самостійно мити руки (підставляти їх під струмінь води, змивати мильну піну), охоче вмиватися, гратися з водою;

- вчити користуватися носовичком, повідомляти про свої фізіологічні потреби;

- дати поняття про те, що потрібно їсти чистими руками;

- привчати дитину охоче їсти різноманітні страви;

- виробляти уміння їсти ложкою, самостійно пити з чашки, тримаючи її обома руками; їсти першу страву з хлібом;

- вчити самостійно сідати на стілець, який присуває до столу дорослий; після їди, за словесною вказівкою дорослого, присувати свій стілець на місце.


  • заохочувати допомагати дорослим під час одягання і роздягання.

Забезпечення безпеки життєдіяльності

- ознайомлювати з тим, що небезпечні дії можуть призвести до травматизму (наприклад, гратися з дрібними іграшками, використовуючи їх не за призначенням – брати до рота, засовувати у вухо);

- наочно показати небезпечні предмети (праску, сірники, ніж, виделку, ножиці) та пояснити сутність понять: «можна» - «не можна».
ІІ півріччя (від 1 року 6 місяців до 2 років)

Формування культурно-гігієнічних навичок

- звертати увагу на те, що з чистими іграшками приємно гратися; охайний одяг приємно носити;

- ознайомлювати із предметами особистої гігієни: мило, рушник, гребінець, носовичок;

- вчити позитивно сприймати гігієнічні процедури, мити руки перед їжею і після кожного забруднення, на прохання дорослого закатувати рукава під час умивання, користуватися рушником;

- вчити підтримувати охайний зовнішній вигляд, за допомогою дорослого усувати ознаки забруднення тіла, одягу, речей;

- привчати самостійно сідати за стіл і вставати із-за столу, присувати свій стілець; знати своє місце за столом; їсти самостійно, тримати чашку і ложку за ручку; після нагадування дорослого користуватися серветкою; дякувати за їжу;

- вчити за допомогою дорослого знімати та вдягати одяг у певному порядку, правильно складати його.



Забезпечення безпеки життєдіяльності

- вчити прагнути уникати взаємодії із тим, з чим пов'язаний негативний досвід дитини (болем, неприємними переживаннями);

- вчити адекватно реагувати на заборону дорослого щодо виконання небезпечних дій з вогнем, електроприладами, гострими предметами; проявів фізичного насильства (не можна кусатися, битися, забирати іграшки в однолітків).

Загартовування дітей другого року життя
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка