Затверджено редакційно-видавничою радою




Сторінка8/17
Дата конвертації18.04.2016
Розмір3.53 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   17

ПРОБЛЕМА ПОЛІХУДОЖНЬОГО ВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВ В ПОЗАШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ

Наталя Кокалко

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент Л.В. Беземчук
Нині перетворенням у духовній сфері життя суспільства надається особливо велике значення. У системі освіти та виховання зростає необхідність підвищення ролі мистецтва, що є невід’ємною частиною людської діяльності. Саме через мистецтво відбувається, в основному, передача духовного досвіду людства, яке сприяє відновленню зв’язків між поколіннями.

В останні роки у навчально-теоретичній і методичній літературі досить широко висвітлюється проблема одночасного використання різних видів мистецтв на заняттях з підлітками. Це питання досліджували О. Щоколова, О. Шевнюк, В. Пасютинська та інші. Головною думкою є визнання мистецтва, як специфічної форми суспільної свідомості, за допомогою якої відображається навколишня дійсність сучасної людини. У конкретних художніх образах мистецтво розкриває реальну красу, естетичну суть суспільного життя, діяльності, спрямовує людські сили та здібності на досягнення вищих цінностей суспільства: людського щастя, добра, духовного відродження.

У навчальному процесі позашкільної освіти відокремленні види мистецтва педагоги пропонують вивчати у взаємозв’язку, це пов’язано з тим, що в сучасному мистецтві розкрито особливості емоційного впливу на особистість. Отже, на відміну від монохудожнього виховання, яке відбувається у школі, заклади позашкільної освіти пропонують виховання учнів засобами поліхудожнього викладання мистецьких дисциплін, яке передбачає залучення до різних видів мистецтва, завдяки чому: активізуються уява, емоції, мислення завдяки ознайомленню їх з можливостями різних видів мистецтв у відображенні дійсності; у дітей поступово формуються потреби у спілкуванні з різними видами мистецтва на основі розширення їх мистецької компетентності.

Одним з прикладів поліхудожнього виховання є музично-хореграфічні завдання на уроках танцювального мистецтва, яке є важливим фактором впливу на молодь. Танець і музика мають спільну сферу засобів виразності, до складу якої входять: динаміка, темп, ритм, інтонація, акценти, прискорення, уповільнення тощо. Саме ця сфера дозволяє створювати найбільш довершений взаємозв’язок між мистецтвами, сприяє формуванню у дітей підліткового віку вмінь створювати і відображувати художні образи та формуванню художнього смаку.

На основі аналізу наукових джерел щодо ефективності поліхудожньго виховання в художньо-естетичній діяльності підлітків дієвим засобом формування емоційно-почуттєвої сфери в позашкільній освіті вважаємо використання комплексу різних видів мистецтв.
РОЛЬ НАТЮРМОРТУ В ЕСТЕТИЧНОМУ ВИХОВАННІ ФАХІВЦІВ МИСТЕЦЬКОГО НАПРЯМУ

Євгенія Колотуша

Науковий керівник – Народний художник України, професор В.І. Ковтун
Складний етап розвитку суспільства, на якому перебуває Україна, спричиняє глибокі соціокультурні перетворення та зміни, особливо у сфері духовного відродження української нації. За таких умов постає завдання виховання розвиненої особистості, здатної до освоєння, успадкування та подальшого розвитку загальнолюдських духовних надбань. Саме вивчення образотворчого мистецтва у вищих навчальних закладах України є важливим чинником професійної підготовки молодих фахівців мистецького напряму, який надає широкі можливості для естетичного розвитку творчої особистості та формування творчої культури.

Буде доцільно процитувати тлумачення мистецтва Юрієм Бореним: «Мистецтво – це відстояна, викристалізована і закріплена форма освоєння світу за законами краси, в якій є не лише естетичний зміст і художня концепція світу й особистості, а також образ, наповнений певним ідейно-емоційним змістом». Також варто згадати ще одне досить відоме й авторитетне визначення того, що можливо трактувати як мистецтво. Радянська енциклопедія мистецтво визначає саме так: «Одна з форм суспільної свідомості, відбиття дійсності в художніх образах, естетичне освоєння світу, творчість за законами краси».

Формування художньо-естетичних орієнтацій фахівців мистецького напряму відбудеться в повній мірі, якщо базуватиметься на творчих підходах до реалізації методів, способів, принципів креативної педагогіки. В першу чергу творче ставлення до мистецтва вже починається з набуття навичок сприйняття творів мистецтва, духовно-естетичних цінностей культури. Сьогодні творча особистість є тим виміром, до якого прагне людство. Креативна сфера особистості фахівців мистецького напряму пов’язана із процесом творчої самореалізації та самовдосконалення особистості. Саме від учителя з мистецтва, його професійної діяльності залежить оновлення сучасної освіти. Адже існує пряма залежність якості загальної середньої освіти від фахової підготовки вчителя та формування ціннісних та естетичних орієнтацій молоді як однієї з найважливіших проблем вищої школи.

Метою нашої статті є розкриття ключових аспектів формування ціннісних орієнтацій студентської молоді при вивченні образотворчого мистецтва, зокрема ролі натюрморту в естетичному вихованні фахівців мистецького напряму.

Отже, наукова організація та оперативне управління навчальнво-виховним процесом на художньо-графічному факультеті, як показали наші дослідження, є одним із найбільш перспективних шляхів вдосконалення та підвищення ефективності процесу підготовки фахівців мистецького напряму до виконання професійних функцій та вирішення педагогічних завдань своєї діяльності в умовах сучасної школи будь-якого типу.
ПРОБЛЕМА МЕТОДИКИ ВИВЧЕННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАФІКИ ПРИ ПІДГОТОВЦІ СПЕЦІАЛІСТІВ ДИЗАЙНЕРСЬКОГО ФАХУ

Дар’я Коляда

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент І.О. Малиніна
Комп’ютерні технології вже достатньо давно застосовуються у сфері образотворчого мистецтва, сформувавши таку нову течію в мистецтві, як комп’ютерна графіка. На сьогодні комп’ютерні технології стали невід’ємною частиною життя сучасного суспільства. Творчість сучасного художника-дизайнера зовсім не можлива без використання комп’ютерної техніки. Виникає необхідність перегляду професійної підготовки студентів-дизайнерів. У зв’язку з цим сучасне суспільство потребує ініціативних і освічених працівників широкого профілю, що володіють різнобічними знаннями, в тому числі – з комп’ютерної графіки.

Модернізація підготовки дизайнерів означає не тільки заміну одних методик іншими, перебудову навчальних планів і програм, але й зміну системи формування професійних якостей особистості в цілому. Майбутні дизайнери повинні використовувати на практиці раціональні методи й засоби, приймати рішення на основі отриманих знань і професійних умінь. Тут виникає потреба створення стрункої та виваженої методологічно-педагогічної системи викладання в вищих навчальних закладах дисциплін, так чи інакше пов’язаних з комп’ютерною графікою.

Комп’ютерні технології використовуються на будь-якій стадії роботи дизайнера, але навики ручної підмальовки ескізів завжди залишаються потрібними для роботи художника-дизайнера. І це слід враховувати викладачам комп’ютерної графіки. Перш ніж дати яке-небудь творче завдання, викладач повинен навчити студентів досить вільно користуватися комп’ютерними графічними програмами як інструментом художнього відтворення творчого задуму. Початкові завдання мають бути на копіювання вже існуючих зразків різного ступеня складності для досить швидкого опанування основних можливостей комп’ютера, способу мислення, необхідного при роботі за комп’ютером. Також викладач повинен навчити студента орієнтуватися в великому обсязі комп’ютерних графічних програм, вміти обрати програму, яка є доцільною при вирішені того чи іншого завдання на різних стадіях роботи.

Застосування сучасних технологій допомагає урізноманітнити процес навчання майбутнього художника-дизайнера, підвищує якість і розширює доступність освіти в сучасних умовах. Використання графічних редакторів у процесі навчання виводить студентів на якісно новий професійний рівень, сприяє їхній позитивній мотивації до виконання самої роботи, використання комп’ютера й до самовираження.

Методика навчання комп’ютерної графіки повинна базуватися на широкому використанні на заняттях елементів проблемного навчання, підвищенні ролі самостійності та творчості, що, у свою чергу, підсилює можливості цілеспрямованого формування як інтелектуальних творчих здібностей (варіативності, гіпотетичності мислення й здатності до імпровізації), так і емоційно-вольових якостей особистості.

Якісне викладання комп’ютерної графіки надасть можливість досягти за короткий строк максимально високого рівня підготовки фахівців-дизайнерів з розвинутим комплексом творчих здібностей, які будуть відповідати потребам сучасного суспільства.


ХЛЕБНЫЕ КЛОПЫ-ЧЕРЕПАШКИ: ОСОБЕННОСТИ БИОЛОГИИ И ВРЕДОНОСНОСТИ В ХАРЬКОВСКОМ РАЙОНЕ ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ

Константин Коноваленко

Научный руководитель – доктор биологических наук, профессор А.З. Злотин
Хлебные клопы-черепашки – основные вредители озимой пшеницы в Харьковской области, причиняющие значительный вред зерновому хозяйству.

Наблюдения за особенностями биологии и вредоносности хлебных клопов-черепашек проводили в 2008-2009 гг. в учебно-опытном хозяйстве Харьковского национального аграрного университета имени В.В. Докучаева и в ОПК «им. Чапаева» Харьковского района Харьковской области на посевах озимой пшеницы.

В результате проведенных исследований установлено, что основной зимующий запас клопов сосредоточен в лесополосах и байрачно-балочных лесах, окружающих посевы озимой пшеницы. Численность клопов в местах зимовки колебалась от 1,4 до 2,6 экз/м2 весной (март) до 3,5-3,0 экз/м2 осенью (сентябрь). Начало переселений клопа в места зимовки на посевы озимой пшеницы отмечалась в первую пятидневку мая, начало спаривания имаго – 15 мая, массовая откладка яиц – 26 мая. Первые личинки появились 30 мая. До их окрыления ушло около 30 дней. Миграция имаго с посевов озимой пшеницы совпала с массовой уборкой озимых (19-24 июля).

Отмечена четкая приуроченность развития клопа к фазам развития растений озимой пшеницы. Так, питание перезимовавших клопов приурочено к фазе выхода растений в трубку. Личинки клопов первого возраста не питаются и живут за счет питательных веществ, полученных из яйца. Начало питания личинок отмечено через 6-12 часов после линьки на второй возраст. Активное питание происходит при температуре воздуха 18-26 0 С. Имаго может питаться и в вечерние часы при температуре не ниже 120 С. В фазу молочной спелости, завершается питание имаго и начинается питание личинок клопа. Личинки питаются в фазу молочной спелости зерна, а в старших возрастах – зерном восковой и полной спелости. Зерном той же спелости питаются и имаго нового поколения. Среди вредящих клопов-черепашек преобладали вредная черепашка Еurygaster integriceps Put, Остроголовый клоп – Aelia acuminate L. и хлебный клопик Тrigonotylus ruficornis Gooff, E. maures L.

Повреждения взрослых перезимовавших клопов вызывают белоколосость. Особо сильный вред причиняют личинки старших возрастов и имаго нового поколения. Их питание зерном приводит к щуплости зерен, а такие потери зерном хлебопекарных качеств вследствие утраты зерном клейковины под влиянием ферментов слюны клопов, вводимых в зерно при сосании.

Особенно страдает качество зерна сильных (твердых) пшениц.

Для защиты твердых пшениц от вредных клопов-черепашек испытана обработка посевов фосфорорганическим препаратом БИ–58 новый. Применение препарата оказалось высокоэффективным: обеспечило повышение урожая пшеницы на 1,5 ц/га.
Біографічний ландшафт у художній прозі Василя Бондаря

Наталія Кордюк

Науковий керівник – доктор філологічних наук, професор І.С. Маслов
У сучасній українській суспільно-політичній історії другу половину двадцятого століття прийнято називати «періодом шістдесятництва», вважається, що саме тоді, після хрущовської «відлиги», почалося помітне пробудження і зростання національної свідомості українства. Серед тих, хто вже в період руху «шістдесятників» твердо вірив у майбутню самостійність України, але передчасно пішов з життя, належить назвати й ім’я Василя Трохимовича Бондаря − талановитого поета і прозаїка, творчість якого в останні півтора десятиліття була тісно пов’язана з Харковом.

Перу Василя Бондаря належить ряд прозових творів про воєнні роки, яким властива автобіографічна сюжетність. До таких творів слід віднести повісті «Все-правда», «Листя летить проти вітру», «Рідні пороги», «Зорі гаснуть на світанку». Письменник показав героїзм, мужність і непохитність воїнів. Війна убивала й калічила, руйнувала особисте життя, сім’ї, забирала рідних і близьких. Але вона була неспроможна зробити людей рабами, зламати їх духовно. У сюжетах автор нічого не вигадав, він усе сам пережив і побачив на власні очі. Свою книгу автор присвячує пам’яті замучених у концтаборах, і тим, хто вижив, нічого не забувши, нічого не простивши. Звідси − переконливість зображуваного, правдива щирість, схвильованість поетичного голосу.

Отже, Василь Бондар належить до того письменницького покоління, чия пам’ять напоєна і особистими дитячими враженнями, і болючою, трагічною пам’яттю про війну. Творчість письменника впродовж багатьох років живилася насамперед особисто пережитим і пізнаним.

Складним, тернистим, сповненим нелюдськими випробуваннями долі був життєвий шлях Василя Бондаря довжиною у сорок шість років. У жовтні 1969 року цього письменника не стало, але залишилась його літературна спадщина, і вона збагатила українську загальнонаціональну духовну скарбницю.


ВИКОРИСТАННЯ КОМАХ-НЕКРОФАГІВ В СУДОВІЙ ЕНТОМОЛОГІЇ

Тетяна Коржова



Науковий керівник – кандидат біологічних наук, доцент Ю.П. Максимова
Комахи-некрофаги – споживачі мертвої органічної продукції. Все більше останнім часом комах стали залучати для розкриття злочинів, утворилася ціла наука – судова ентомологія. За допомогою судово-ентомологічних досліджень розв’язуються різні питання, що цікавлять слідство: ідентифікаційного і діагностичного характеру. Труп, що розкладається, привертає безліч різних комах, перш за все особин жіночої статі, отже потрібен розгляд теоретичних підходів до використання комах-некрофагів у встановленні терміну давнини поховання трупа. Так, ідентифікація комах-некрофагів допомагає визначити місце злочину, а вивчення циклу їх личинкового розвитку – час, коли було скоєне вбивство. Нині це дуже актуально, тому перед нами стояла мета: вивчити видовий склад та виявити фонові види. Дуже багато публікацій зараз присвячено судовій ентомології (дисципліні, яка вивчає комах, зібраних з трупа, або тих, які знаходяться поруч з ним для встановлення часу настання смерті). На даний момент дослідженнями фауни трупів займається ряд вчених. У Харківській області некроентомофауну досліджує О.О. Прокопенко. Він виявив що, до власне ентомофауни трупа належить 52 види, а до випадкової ентомафауни трупа – 15 видів. Також ним було встановлено, що у процесі розкладання трупа чітко простежується зміна популяцій різних комах які пов’язані як з міжпопуляційним впливом, так і з постійним впливом факторів зовнішнього середовища. Послідовність появи на трупі комах-некрофагів йде за певною схемою, що залежить від багатьох чинників: місцевості, температури, вологості, пори року та інше. Всі ці чинники варто враховувати при визначенні давності настання смерті. У ході наших досліджень, спостережень та зборів ( 2007 по 2008 роки) на трупах тварин (собаки, миші, кішки) нами було виявлено 11 видів комах-некрофагів з яких 10 складають власне ентомофауну трупа, тобто комахи-некробіонти, для яких труп є місцем заселення і розвитку. Це представники отряду Diptera – родина Callipyoridae – Муха падальна зелена (Luccilia сaesar L.), Муха падальна синя (Calliphora vicina L.), родина Sarcophagidae – Муха сіра м’ясна (Sarcophaga carnaria L.), родина Museidae – Кімнатна муха (Musca domestica L.), родина Tachinidae – Тахіна (Tachina L.), та ряд Colleoptera – родина Silphidae – Гробарик чорнобулавий (Nicrophorus vespilloides Hbst.), Трупоїд чорний (Necrodes littoralis L.), Мертвоїд чотирьохточковий (Xylodrepa guadripunctata L.), Мертвоїд ребристий (Silpha carinata Hbst.),родина Staphylinidae – Хижак блискучий (Philonthus splendens F.). Випадкову ентомофауну трупа складають види, для яких труп не є місцем постійного заселення і розвитку це представник родини Histeridae – Карапузик падальний (Hister cadayerinus Hoffm.). Виходячи з цього ми можемо лише припустити, що ці види комах можуть бути виявлені не лише на трупах тварин, а і на трупах людей.
ПЕДАГОГІЧНІ ПРИНЦИПИ Г.Г.НЕЙГАУЗА У ПІДГОТОВЦІ ВИКЛАДАЧА-ВИКОНАВЦЯ

Ганна Корчагіна

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент О.О. Кузнецова
Основою музично-педагогічної підготовки майбутнього викладача музики є його педагогічна освіта. Викладач будь-якої дисципліни – це провідник педагогічних теорій і концепцій, практик виховання, він є ретранслятором традиційних методів і методик, пропагандистом певних шкіл і напрямів у педагогіці.

Яскравим явищем в історії світової піаністичної культури вважається педагогічна творчість Генріха Густавовича Нейгауза – професора Московської консерваторії. Г.Г. Нейгауз створив педагогічну школу фортепіанної майстерності, яка у своїй основі спирається на кращі традиції російської та світовії культури, музично-педагогічної думки. У своїй педагогічній практиці він синтезував досягнення різних національних шкіл музичної педагогіки – Росії та Польщі, Австрії та Німеччини, Франції та Італії.

У педагогічних принципах Г.Г. Нейгауз впроваджував життєрадісність, гармонійність, природність, тому його педагогіка – це умовна система виховання музикантів. Г.Г. Нейгауз завжди прагнув розвивати в учнів музичні, інтелектуальні й артистичні здібності, намагався збудити в них любов до інших мистецтв – поезії, живопису, скульптури, зміцнити в них довіру до власних сил. Він прагнув не тільки навчити тих, хто навчався в його класі «добре грати», але і розвинути його талант. Великий майстер вважав, що необхідно ставити учневі ясні визначені цілі та неухильно домагатися повного їхнього виконання. На думку видатного педагога є надзвичайно корисним пам’ятати ті вершини музичної творчості, що, відображають розвиток музичного життя і впливають на повсякденні педагогічні завдання викладача. Він пропонує учневі вивчати фортепіанний твір, а саме нотний запис, поділяючи його на складові частини, а також, як диригент, він вивчає партитуру твору з учнем не тільки в цілому, але й у деталях.

Педагогічна творчість Нейгауза є невід’ємною частиною його виконавської діяльності, тому в педагогіці і виконавстві він був насамперед артистом. Генріх Густавович Нейгауз – митець величезного рівня, присвятивший своє життя мистецтву, тонкий шанувальник поезії, живопису, скульптури, архітектури. Він – поет фортепіано, який виховав цілу плеяду видатних викладачів-виконавців, серед них: В. Крайнєв, Я. Зак, Е. Гілельс, А. Наседкін, Є. Малінін, В. Горностаєва, С. Ріхтер, В. Разумовська.


РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ УЯВЛЕНЬ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ РОЗРОБКИ ФІРМОВОГО СТИЛЮ.

Олександра Косенко

Науковий керівник – доцент В.І. Тимошевський
Нині зростає увага до проблем культурної освіти людини, взаємодії мистецтва і освіти. Питання розвитку творчих здібностей, а також соціально-психологічних уявлень студентів має займати одне з найвагоміших місць.

Вважаю, що це можливо через вивчення графічного мистецтва, зокрема – через процес розробки та вивчення фірмового стилю.

Створення та вивчення фірмового стилю суттєво впливає й на студента – людину, яка вчиться створювати його.

Розробляючи фірмовий стиль, студент паралельно вивчає і повторює закони композиції, типографіки. Це унікальна можливість проявити себе не тільки як митця, але й як дизайнера – знавця законів поліграфії, комп’ютерної графіки.

Виходить так, що студент, який вміє створювати фірмовий стиль, – і всебічно розвинена людина, тому що він повинен знати і закони маркетингу і економіки, і психологію споживача, і, звичайно ж, закони графіки і композиції.

Робимо висновок: фірмовий стиль – найбільш вдалий спосіб виховувати в студентові розвинену особистість, творчу особистість. Тому що така тема охоплює широкий спектр знань, а це, звісно, вагома перевага.

Далі більше: поряд з прямим завданням виховання спеціаліста високого класу ми маємо дещо більшу проблему – виховання людини, яка буде формувати смак, а через це впливати на соціокультуру. А це далеко не іграшки.

Вважаю за потрібне приділити більше уваги цій темі, тому що це не звичайне мистецтво, а мистецтво, яке безпосередньо має доступ до впливу на соціокультурні явища. На жаль, цьому приділяється недостатня увага, що може призвести до небажаних наслідків, таких як занепад культури. Хоча на перший погляд прямого зв'язку не простежується, що і становить особливу небезпеку. А це велика відповідальність. І не можна, щоб вона була в руках неосвічених, творчо нерозвинутих спеціалістів.

Тому пропоную сприяти поглибленому вивченню в вищих навчальних закладах предметів соціально-психологічного напряму, особливо в педагогічних ВНЗ, адже саме на плечах педагогів у майбутньому буде лежати відповідальність за створену продукцію, психологічний стан та естетичний смак оточуючих нас людей.
ЕТАП АНАЛІЗУ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ ПРИ СТВОРЕННІ ЕЛЕКТРОННОГО ПОРТФОЛІО ВЧИТЕЛЯ ІНФОРМАТИКИ

Клавдія Косова

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент Л.Е. Гризун
З оновленням навчальної програми з інформатики для 9-12 класів постає потреба у зміні змісту навчання, пошуку нових підходів у доборі методів і засобів викладання, в розробці відповідних матеріалів для викладання й підтримки курсу «Інформатика». У зв’язку з цим, створення електронного портфоліо вчителя інформатики, яке містить базовий комплекс методичних матеріалів, електронні дидактичні засоби, дидактичні розробки, тести успішності тощо, є актуальним.

Під портфоліо вчителя розуміють дидактичний набір матеріалів, що демонструють уміння вчителя вирішувати завдання своєї професійної діяльності, обирати стратегію і тактику професійної поведінки та призначений для оцінки рівня професійності працівника.



Процес створення портфоліо передбачає розподілення його на деякі етапи. Серед них виокремлюють, зокрема такі: добір та аналіз програмних засобів, визначення цілей, планування стратегії розробки портфоліо, формування основних елементів змісту портфоліо, рефлексія.

Як бачимо, одним із важливих етапів є етап аналізу програмних засобів для розробки портфоліо та визначення найбільш адекватного з них. Цей етап – найсуттєвіший, бо саме ці інструменти надають можливість чітко та послідовно опрацьовувати основний зміст портфоліо, розробити відповідні електронні дидактичні засоби для пояснення, унаочнення та динамічного опрацювання певного навчального матеріалу. Для створення електронного портфоліо вчителя інформатики доцільно використовувати такі мови програмування, як HTML, Java Script, Delphi, C++, а також спеціальні інтегровані середовища, які надають вбудовані можливості для ефективної реалізації означених структурних елементів портфоліо. Остаточний вибір програмного засобу або їх комбінації залежить від цілей та завдань, які постають перед вчителем при створенні конкретного портфоліо.
СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ ХРЕСТОМАТІЇ «ІНФОРМАТИКА 10»

Анна Котенко

Наукові керівники – кандидат технічних наук, доцент О.Г. Колгатін,

викладач кафедри інформатики Л.С. Колгатіна


Однією зі сфер людської діяльності, в якій сьогодні все відчутнішим стає вплив інформатизації, є система освіти. Особливо, це інформатика, яка крокує в ногу з розвитком ІКТ. Швидкий розвиток цієї науки і відповідної практичної діяльності постійно знаходиться в суперечності зі змістом навчання, що спонукає до оновлення програм курсу «Інформатика» і розвитку методів викладання. У зв’язку з цим вводиться нова навчальна програма для 9-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Таким чином, виникає потреба в розробці та підборі відповідних матеріалів для викладання даного курсу за новою програмою. Тому актуальним є створення базового комплексу методичних матеріалів та дидактичних розробок з курсу «Інформатика» для загальноосвітніх навчальних закладів за академічним рівнем. Ця розробка буде корисна для вчителів, молодих спеціалістів педагогічної ниви, а також студентів педагогічних ВНЗ при вивченні курсу методики навчання інформатики.

Хрестоматія «Інформатика 10» складається з п’яти основних модулів. А саме: 1) «Навчальна програма для 9-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів за академічним рівнем»; 2) «Теми навчальної програми 10 класу» (комп’ютерні презентації, текстовий процесор, системи обробки комп’ютерної інформації, служби Інтернету, інформаційні технології у навчанні); 3) «Тиждень інформатики»; 4) «Позакласні заходи»; 5) «Шкільні олімпіади».

У свою чергу кожен з них має свою власну структуру та зміст викладеного матеріалу. Розглянемо більш детально один з модулів хрестоматії «Інформатика 10».


1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   17


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка