Зміст частина І антисептика




Сторінка11/20
Дата конвертації18.04.2016
Розмір1.47 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   20

ІНСТРУКЦІЯ
По накладанню цинк-желатинової пов’язки

ПОКАЗАННЯ: Варикозна трофічна виразка в стадії грануляції.



ПРОТИПОКАЗАННЯ: Ішемічна трофічна виразка, варикозна трофічна виразка в стадії гідратації, посттромботична виразка.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ


        1. Випишіть пацієнтові рецепт на цинк – желатинову пасту.

        2. Вкажіть пацієнтові з’явитися в указаний день з цинк-желатиновою пастою та плоскою малярною кистю в лікарню.

        3. Уложіть пацієнта в ліжко на 2 години з ногою на шині Белера.

        4. Доставте пацієнта в перев’язочну на каталці, перекладіть на перев’язочний стіл.

        5. Нагрійте цинк – желатинову пасту на водяній бані, помішуючи її, до однорідної консистенції.

        6. Накладіть тур бинта від основи пальців до підколінної ямки, зверху змастіть розплавленою цинк-желатиновою пастою. Таким чином накладається 3-4 тури.

        7. Транспортуйте пацієнта в палату на каталці, перекладіть в ліжко. Ногу покладіть на шину Белера, не прикриваючи ковдрою.

        8. Після висихання пов’язки хворого можна відпустити додому, порекомендувавши носити панчоху зверху пов’язки.

        9. Цинк-желатинова пов’язка знімається, в середньому, через 3-4 тижні.

ПУХЛИНИ
АЛГОРИТМ
Дії медпрацівника по наданню допомоги онкохворим на рівні ФАПу.





УШКОДЖЕННЯ І ЗАХВОРЮВАННЯ ГОЛОВИ,
ОБЛИЧЧЯ, РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ.



СПИННМОЗКОВА (ЛЮМБАЛЬНА) ПУНКЦІЯ
Люмбальну пункцію проводять з діагностичною та лікувальною метою. З діагностичною метою її проводять при черепно-мозкових травмах, запальних процесах, пухлинах головного і спинного мозку, гострих порушеннях мозкового кровообігу. При цьому визначають лікворний иск у спинномозковому каналі. Обов’язковим є цитологічне та біохімічне дослідження (визначення рівня білка, цукру, хлоридів) спинномозкової рідини. При люмбальній пункції можливе введення контрастних речовин для діагностики нервових захворювань. З лікувальною метою пункції застосовуються для нормалізації тиску спинномозкової рідини при менінгіті, субарахноідальному крововиливі, епілептичному статусі тощо.

Протипоказанням до люмбальної пункції є: вклинювання мозку у великий потиличний отвір, шок, колапс, пролежні та гнійничкові ураження шкіри в поперековій ділянці.

Положення пацієнта під час процедури


  1. Хворого покладіть на бік із зігнутими в колінах і підведеними до живота ногами, голову нахиліть до грудей, щоб збільшити відстань між хребцями для проколу. Під поперек підкладіть валик. В такому положенні утримайте хворого, поки лікар не закінчить пункцію.



Методика виконання люмбальної пункції та допомога лікареві


  1. Пункцію здійснюють в асептичних умовах.

  2. Лікар, сидячи обличчям до спини пацієнта, знезаражує шкіру поперекової ділянки йодонатом, потім – 0,5% спиртовим розчином хлоргексидину біглюконату. Стерильною серветкою насухо витирає шкіру, щоб антисептики не проникли разом із голкою в спинномозковий канал і не стали причиною антисептичного запалення, оболонок мозку.

  3. Стерильну серветку лікар підстилає під поперек пацієнта. Голку Біра з мандреном бере стерильною серветкою і вводить між 3-4 або 4-5 остистими відростками поперекових хребців, після чого витягує мандрен.

  4. Якщо положення голки правильне, то в підставлену пробірку починає поступати краплями (темп крапель залежить від тиску в спинномозковому каналі) спинномозкова рідина (ліквор), яка в нормі безбарвна і прозора, а при запаленнях мозкових оболонок мутна, при крововиливах має домішки крові.

  5. Для дослідження лікар бере 2-4 мл рідини, яку негайно відправляє у лабораторію.

  6. Видаляє голку, місце пункції обробляє 0,5% спиртовим розчином хлоргексидину біглюконату і накладає асептичну пов’язку.

  7. Після пункції на 2 години надайте пацієнтові горизонтальне положення.

  8. Протягом доби пацієнт повинен дотримуватись суворого постільного режиму.

  9. Спостерігайте уважно за станом пацієнта після люмбальної пункції, тому що можуть виникнути ускладнення: колапс, кровотеча, корінцевий головний біль.

В разі виникнення ускладнень негайно повідомте лікаря.

АЛГОРИТМ
Надання допомоги пацієнтові з закритою черепно-мозковою травмою на догоспітальному етапі
























АЛГОРИТМ
Надання допомоги пацієнтові
з відкритою черепно-мозковою травмою
на догоспітальному етапі























УШКОДЖЕННЯ І ЗАХВОРЮВАННЯ ШИЇ,
ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ, СТРАВОХОДУ


Надання екстреної медичної допомоги при задусі.

Якщо у постраждалого часткова непрохідність дихальних шляхів, не заважайте йому відкашлятися, і тоді сторонній предмет може вийти самостійно. Людина, яка може відкашлятись і розмовляти, отримує достатньо повітря для дихання. Знаходьтеся поруч, прохаючи постраждалого відкашлятися.

Якщо кашель довго не проходить, викликайте швидку допомогу. У ви­падку, коли постраждалий ледь дихає, його кашель дуже слабий або він не в змозі розмовляти взагалі, дійте як в ситуації з повною непрохідністю дихальних шляхів. Надання першої допомоги в таких випадках ґрунтується на проведенні поштовхів у живіт - метод Хеймліка.

Правила проведення методу Хеймліка.

охопіть талію постраждалого руками; і. стисніть руку в кулак;



: притисніть кулак зі сторони великого пальця до постраждалого в місці трохи їищє пупка і нижче кінця грудини постраждалого (мал. 3.8.);

- охопіть кулак долонею другої руки;



; зробіть серію з 4-5 різних поштовхів в живіт у напряму знизу-доверху, спе­реду-усередину;

- кожний поштовх робиться в спробі видалити сторонній предмет.

Продовжуйте поштовхи в живіт доти, поки: стороннє тіло не буде видалено; і постраждалий не почне дихати або сильно кашляти;

З постраждалий втратить свідомість: в цьому випадку покладіть постраждалого на спину та розпочніть проведення поштовхів в живіт або на грудину та викличте швидку медичну допомогу.



Метод Хеймлика у пацієнта, що знаходиться у свідомому стані



Метод Хеймлика у несвідомого пацієнта
Конікотомія показана травмованим після 12-річного віку у випадках:

1. Неможливості здійснити ларингоскопію внаслідок значної травми обличчя.

2. Обструкції верхніх дихальних шляхів набряком або кровотечею.

3. Наявності стороннього тіла або невдалої ендотрахеальної інтубації.

Оснащення для конікотомії:

1. Скальпель.

2. Розширювач трахеї.

3. Трахеостомічна трубка.

4. Антисептичний розчин, хірургічні, рукавиці, стерильні серветки.

5. Мішок Амбу та кисень.

6. Шовний матеріал, що не розсмоктується № 3-0.

7. Кровозупинні затискачі.

Положення постраждалого лежачи на спині, шия в нейтральному положенні. Для запобігання пошкоджень спинного мозку постраждалого ведуть нібито пошкодження шийного відділу хребта дійсно має місце.

Техніка виконання конікотомії.

1. Обробіть антисептиком та обкладіть стерильними серветками передню поверхню шиї. (Виконують якщо стан хворого дозволяє).

2. Пальпаторно знайдіть крикотиреоїдну зв'язку нижче щитовидного хряща по середній лінії.

3. Зафіксуйте щитовидний хрящ пальцями однієї руки та зробіть

поперековий розріз завдовжки до 2,0 см через крикотиреоїдну зв'язку.

4. Введіть розширювач трахеї та повільно розведіть краї рани.

5. Введіть трахеостомічну трубку в трахею після чого вилучіть розширювач.

6. Роздуйте манжетку 5 мл повітря, приєднайте мішок Амбу та здійсніть

вентиляцію легень.

7. Здійсніть аускультацію легень. Дихальні шуми мають вислуховуватися

симетрично з обох боків.

8. При наявності кровотечі з рани накладіть лігатури шовним матеріалом, що

не розсмоктується № 3-0.

9. Фіксуйте трахеостомічну трубку до шкіри шовним матеріалом, що не

розсмоктується № 3-0.

Пункція крикотиреоідної зв'язки є альтернативою конікотомії, яка у дітей молодших 12 років має перевагу над конікотомією. Пункція крикотиреоідної зв'язки вважається тимчасовим заходом для забезпечення адекватної вентиляції протягом лише 30-45 хвилин.

Техніка виконання пункції крикотиреоідної зв'язки .

1. Обробіть антисептиком та обкладіть стерильними серветками передню поверхню шиї (виконують якщо стан хворого дозволяє).

2. Пальпаторно знайдіть крикотиреоїдну зв'язку нижче щитовидного хряща по середній лінії.

3. Під'єднайте 5 мл шприцом з ангіокатетером 12-14 калібру та пропунктуйте шкіру над перстневідно-щітовидною зв'язкою по середній лінії. Спрямовуйте катетер до низу під кутом 45° до поверхні шкіри.

4. Обережно просувайте катетер, підтягуйте до себе поршень шприца. Надходження в шприц повітря свідчить, що катетер знаходиться в просвіті трахеї.

5. Приєднайте до канюлі катетера адаптера 3 мм педіатричної ендотрахеальної трубки.

6. Приєднайте Y - подібний перехідний пристрій до балону з киснем і до адаптера педіатричної ендотразеальної трубки.

7. Подавайте кисень зі швидкістю 15 л/хв.


ІНСТРУКЦІЯ по догляду за трахеостомою

Навчальна мета: засвоїти особливості догляду за пацієнтом з трахеостомою.



Обладнання: гумові рукавичка, халат, маска, захисні окуляри, трахеостомічна канюля, антисептичні розчини, стерильний перев’язочний матеріал, стерильні пінцети, піпетки.
ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ.

  1. Надіньте халат, маску, захисні окуляри, гумові рукавички, обробіть руки спиртом.

  2. Надайте пацієнтові напівсидячого положення.

  3. Щиток зовнішньої трубки трахеостомічної канюлі закріпіть за вушки до шиї довгою марлевою стрічкою.

Під щиток підкладіть марлеву серветку у вигляді “штанців” і вчасно замінюйте її по мірі забруднення.

  1. Кожні 2-3 години замінюйте внутрішню трубку канюлі на іншу, стерильну.

Витягнуту трубку ретельно промийте проточною водою і простерилізуйте зануренням на 2 години в 96º спирт або на 6 годин в 6% розчин перекису водню.

  1. При заміні трубку евакуюйте з трахеї слиз за допомогою катетера, який вводять в просвіт трахеї на 5-10 см, і електровідсмоктувача. Перед аспірацією для розжиження мокроти закапайте в канюлю 4-5 крапель 4% натрію гідрокарбонату, а після аспірації – 4-5 крапель антибіотика.

  2. Проводіть регулярну санацію дихальних шляхів через трахеостому – промивання розчином фурациліну 1:5000 з негайним відсмоктуванням промивної рідини, інгаляції аерозолів з антибіотиками, лужно-олійними сумішами.

Пацієнтові показана дихальна гімнастика.

  1. Зволожуйте повітря в палаті за допомогою розпилювача “Комфорт” або розпилюйте перед трахеостомою 0,9% розчин натрію хлориду за допомогою аерозольного інгалятора.

  2. Навчіть пацієнта розмовляти, прикриваючи зовнішній кінець канюлі пальцем, обгорнутим стерильною серветкою.

  3. При появі ускладнень (нагноєння рани, випадіння зовнішньої трубки, кровотеча з трахеї, підшкірна емфізема, яка характеризується набряклістю шиї та обличчя, крепітацією під шкірою, порушенням дихання) негайно повідомте лікаря.

  4. Перед видаленням канюлі проведіть тренування дихання: поступове зменшення діаметру трубки, закривання її зовнішнього кінця корком.

  5. Після видалення трахеостомічної канюлі накладіть на рану асептичну марлеву пов’язку.

Використовуйте такі мазі: метилурацилову, лєвомеколь, фастин. Рана загоюється самостійно через 2-3 дні.

АЛГОРИТМ
Надання першої допомоги потерпілим
з пораненням шиї


АЛГОРИТМ
Надання першої допомоги пацієнтам зі сторонніми тілами дихальних шляхів





А
Дісфагія
ЛГОРИТМ
Надання першої допомоги постраждалим з хімічними опіками стравоходу








АЛГОРИТМ
Надання першої долікарської допомоги потерпілому
з пораненням стравоходу


АЛГОРИТМ
Надання першої долікарської допомоги потерпілому з чужорідним тілом стравоходу





АЛГОРИТМ
Невідкладна допомога при повітряній емболії
легеневої артерії































АЛГОРИТМ
Тактика фельдшера ФАПу по відношенню до хворого на зоб



ЧАСТИНА ІІІ

УШКОДЖЕННЯ І ХІРУРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ГРУДНОЇ КЛІТКИ ТА ОРГАНІВ ГРУДНОЇ ПОРОЖНИНИ
Пункція плевральної порожнини (плевроцентез)
Види плевроцентезу: Пункцію плевральної порожнини виконують з лікувальною і діагностичною метою.

Лікувальний плевроцентез показаний у випадках накопичення в плевральній порожнині значної кількості рідини, також при необхідності введення в плевральну порожнину лікарських препаратів.

Діагностичний плевроцентез показаний хворим із плевральним випотом невизначеної етіології.

Показанням для термінового плевроцентезу є травматичний гемоторакс і пневмоторакс, спонтанний і особливо клапанний пневмоторакси.

Протипоказанням для проведення плевроцентезу є підвищена кровоточивість. Крім цього, не можна здійснювати пункцію в ділянках наявності піодермії, опоясую чого лишаю.

Зручніше здійснити плевроцентез у процедурному кабінеті, де легше дотримуватись правил асептики. Але при дуже тяжкому стані пацієнта пункція може бути проведена в палаті.



1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   20


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка