Зміст частина І антисептика




Сторінка16/20
Дата конвертації18.04.2016
Розмір1.47 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20

ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА ДО ІРІГОСКОПІЇ


  1. Протягом трьох днів до обстеження пацієнтові призначають безшлакову дієту і обмежують вживання вуглеводів. Виключають із харчового раціону чорний хліб, картоплю, капусту, яблука, виноград, бобові, молоко. Пацієнт приймає рідку їжу, яка легко засвоюється, дає найменшу кількість шлаків і не подразнює кишечник.

  2. Для зменшення метеоризму пацієнт приймає по 2 таб. карболену 3 рази в день або склянку теплого відвару ромашки (1 ст. л. сухої ромашки заварюють склянкою окропу і настоюють протягом 30 хв.).

  3. Напередодні перед обідом дайте пацієнтові прийняти всередину 30-50г рицинової олії.

  4. Останній прийом їжі о 18 год.

  5. На ніч товстий кишечник промийте за допомогою очисних клізм до “чистої” води. Клізми робіть із проміжком часу в 30-40 хвилин.

  6. Вранці за 3 год. до обстеження дайте пацієнтові легкий сніданок, щоб викликати рефлекторне переміщення вмісту з тонкого кишечнику в товстий.

  7. Через 15-20 хв. після сніданку зробіть очисну клізму, через півгодини – другу.

  8. За 30-40 хв. до обстеження введіть пацієнтові газовивідну трубку, яку видаліть перед тим, як хворий направиться в рентгенкабінет.

  9. У рентгенкабінеті за допомогою клізм вводять барієву суміш (1л води, 200г барію сульфату, 10г таніну) і проводять дослідження.


ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!!!

Для очищення кишечника сольові проносні не призначають, тому що вони подразнюють слизову оболонку кишечника і сприяють розвиткові метеоризму.

ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА ДО КОЛОНОСКОПІЇ


Метод колоноскопії дозволяє виявити патологічні зміни слизової оболонки товстої кишки, набряк, гіперемію, крововиливи, ерозії, виразки, поліпи, початкові форми раку.

Крім того, метод колоноскопії дозволяє вести динамічне спостереження за доброякісними пухлинами.

Показана колоноскопія при хронічних захворюваннях товстої кишки, при підозрі на поліпи, рак, кишкових кровотечах неясної етіології, розходженні результатів клінічного діагнозу і рентгенологічних обстеженнях товстого кишечника.

Протипоказаннями для колоноскопії є: хронічна декомпенсована серцево-судинна недостатність, інфаркт міокарда, гострий тромбоз мозкових судин, коматозний стан, шок, гострі захворювання органів черевної порожнини з явищами перитоніту, гемофілія.

Дослідження краще проводити після ірігоскопії, яка дозволяє уточнити анатомо-топографічні особливості товстої кишки.


  1. За 3-4 дні призначають пацієнтові безшлакову дієту.

  2. Напередодні після обіду (о 15 год.) пацієнт випиває 50г рицинової або маслинової олії (проносне). При запорах проносне призначають 2 рази в день.

  3. Увечері напередодні дослідження та зранку пацієнтові ставлять очисні клізми до “чистої” води. Останню клізму вранці ставлять за 2 год. до проведення дослідження і на 30 хв. вставляють газовивідну трубку.

  4. Процедуру проводять натще.

  5. За 30 хв. до дослідження проводять премедикацію – вводять 1 мл 0,1% атропіну сульфату або 0,2% платіфіліну гідротартрату 1 мл, і 2 мл 50% анальгіну або 1 мл 1% промедолу. Колоноскопії повинні передувати пальцеве обстеження прямої кишки і огляд заднього проходу на виявлення тріщин, геморою.

  6. Положення пацієнта на лівому боці з підведеними до живота ногами. Після подолання ректосигмоідального відділу товстого кишечника пацієнт повертається на спину і в такому положенні лікар-ендоскопіст проводить колоноскопію.


ПУНКЦІЯ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ (ЛАПАРОЦЕНТЕЗ)

Мета лапароцентезу: пункцію черевної порожнини здійснюють для отримання асцитичної рідини, з метою діагностики, з лікувальною метою.


Можливі ускладнення


  1. Кровотеча в черевну порожнину внаслідок ушкодження судин брижі.

  2. Ушкодження органів черевної порожнини.

  3. Флегмона черевної стінки при порушенні правил асептики.

  4. Підшкірна емфізема.

  5. Виділення рідини через пункційний отвір.

  6. Судинний колапс.

Підготовка пацієнта:


  1. За 2-3 години до пункції зробіть пацієнтові очисну клізму.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!!! При синдромі “гострого живота” робити клізму заборонено.

  1. Безпосередньо перед пункцією пацієнт повинен спорожнити сечовий міхур.

  2. За призначенням лікаря за 15-20 хв. до пункції підшкірно введіть пацієнтові 1 мл 2% розчину промедолу і 0,5 мл 0,1% розчину атропіну сульфату.

  3. Посадіть пацієнта в крісло або на стілець так, щоб він спирався на його спинку.

  4. На коліна покладіть клейону, а між ніг поставте таз або відро для асцитичної рідини.

  5. При важкому стані пацієнта за призначенням лікаря покладіть його на правий бік.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!!! Пункцію слід здійснювати в перев’язочній або в операційній з дотриманням усіх правил асептики.

Методика виконання лапароцентезу і допомога лікареві


  1. Лікар знезаражує руки так, як для операції.

  2. Шкіру передньої черевної стінки обробленої йодонатом або 0,5% спиртовим розчином хлоргексидину біглюконату, потім висушує сухою стерильною серветкою.

  3. Передню черевну стінку пошарово знеболює за допомогою 0,25-0,5% розчину новокаїну. Повторно знезаражує шкіру.

  4. У місці пункції розрізає шкіру довжиною 0,5-1 см (по середній лінії між пупком та лобком або по краю лівого прямого м’язу живота) за допомогою скальпеля.

  5. Троакаром разом із стилетом проколює передню черевну стінку.

  6. Видаляє із троакара стилет і через трубку витікає цівкою асцитична рідина.

  7. При необхідності набирає у стерильну пробірку декілька мілілітрів рідини для біохімічного дослідження.

  8. Потім до троакара прикріплює гумову трубку, кінець якої опускає в таз і повільно (1 л протягом 5 хв.) з перервами випускає рідину для запобігання розвитку колапса. Для цього на гумову трубку періодично накладає затискач.

  9. Для максимального видалення асцитичної рідини живіт здавіть простирадлом, складеним по діагоналі, обведеним навколо живота і зв’яжіть за спинкою крісла.

  10. Після відходження рідини лікар видаляє троакар, на місце пункції накладає шви, потім – асептичну пов’язку.

  11. Пацієнта транспортуйте в палату на каталці.

  12. На живіт покладіть міхур з льодом.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!!!

Спостерігайте уважно за станом пацієнта після лапароцентезу. Пацієнт повинен дотримуватись суворого постільного режиму. За призначенням лікаря здійснюйте контроль артеріального тиску, спостерігайте за шкірними покривами і слизовими оболонками, за загальним станом пацієнта, за станом пов’язки.

УШКОДЖЕННЯ І ЗАХВОРЮВАННЯ ПРЯМОЇ КИШКИ
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   20


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка