Зміст частина І антисептика




Сторінка2/20
Дата конвертації18.04.2016
Розмір1.47 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

ПРИГОТУВАННЯ РОБОЧИХ РОЗЧИНІВ ХЛОРАМІНУ


  1. Безпосередньо перед застосуванням налийте у посудину кількість води кімнатної температури, висипте необхідну кількість хлораміну, розмішайте дерев’яною лопаточкою до повного розведення.



З А П А М’ Я Т А Й Т Е!


  1. Теплі розчини хлораміну /40 – 50о С/ більш активні, активний хлор в них не втрачається.

  2. Робочі дезінфікуючі розчини використовуйте протягом доби.

  3. Ємність з робочим дезінфікуючим розчином промаркіруйте, де вкажіть концентрацію і назву дезінфікуючої речовини, дату, підпис.


ХЛОРНИЙ РЕЖИМ В ПРИМІЩЕННЯХ ВІДДІЛЕНЬ
ХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Двічі на добу вологе прибирання палат та робочих приміщень:

0,5 – 1% хлорним розчином;

коридорів – 1 – 3% розчином;

туалетів – 5% розчином;

прибиральний інвентар обробляють 5% розчином;



кало – та сечоприймачі – 5% розчином, замочування на 30 – 60 хв.
1.2. РОЗВЕДЕННЯ АНТИБІОТИКА ДЛЯ ПОСТАНОВКИ ДІАГНОСТИЧНОЇ ПРОБИ НА ІНДИВІДУАЛЬНУ ЧУТЛИВІСТЬ ОРГАНІЗМУ ДО ПРЕПАРАТУ


  1. Знезараженими руками візьміть флакон із антибіотиком, уважно прочитайте етикетку і візуально визначте придатність флакона.

  2. Пилочкою зніміть середню частину алюмінієвого ковпачка.

  3. Обробіть корок і ободок ковпачка стерильним ватним тампоном, зволоженим 70о етиловим спиртом.

  4. Наберіть у шприц відповідну кількість 0,9% стерильного розчину натрію хлориду із розрахунку 1 мл на 100000 ОД, або 0,1 г препарату. Наприклад, якщо флакон бензилпеніциліну натрієвої солі містить 250000 ОД, то у флакон введіть 2,5 мл розчинника.

  5. Потім розведіть розчин антибіотика першого розведення ще в 10 разів. Для цього візьміть шприц ємністю 2 мл, наберіть в нього 0,2 мл розчину антибіотика першого розведення, добавте в шприц 1,8 мл 0,9% розчину натрію хлориду і ви отримаєте друге розведення антибіотика /тобто 1 мл розчину містить 10000 ОД або 0,01 г препарату/. Друге розведення антибіотика можете отримати таким чином: за допомогою шприца із флакона першого розведення наберіть 0,5 або 1 мл розчину, введіть його в пустий флакон з- під даного антибіотика, потім шприцом добавте відповідно 4,5 мл або 9 мл 0,9% розчину натрію хлориду.

  6. Якщо у відділенні протягом доби декільком особам може здійснюватись проба на індивідуальну чутливість до антибіотику, тоді цей флакон позначте додатковою етикеткою, де вкажіть “Для проби”, дату і свій підпис, поставте флакон у холодильник і цей готовий розчин для постановки проб на індивідуальну чутливість до препарату можете використовувати протягом доби.


З А П А М” Я Т А Й Т Е!
При розведенні антибіотика голку у флакон вводьте так, щоб тільки проколоти корок, тому що при глибокому введенні голки у зв’язку з підвищенням тиску у флаконі за рахунок введеного розчинника через голку буде самовільно виходити розчин антибіотика, попадати на шкіру рук і з часом викликати дерматит. Крім цього, не витримується точність дозування. Ні в якому разі не використовуйте в якості розчинника антибіотиків для постановки діагностичних проб на індивідуальну чутливість 0,25 – 0:5% розчин новокаіну, тому що новокаін може викликати алергічну реакцію.

Воду для ін’єкцій в даному випадку також не використовуйте, тому що утворений гіпотонічний розчин може дати помилкову реакцію і тоді вірогідність проби буде сумнівною.
ВИКОНАННЯ ВНУТРІШНЬОШКІРНОЇ ДІАГНОСТИЧНОЇ ПРОБИ НА ІНДИВІДУАЛЬНУ ЧУТЛИВІСТЬ ОРГАНІЗМУ ДО АНТИБІОТИКА

  1. Проведіть психологічну підготовку хворого.

  2. Внутрішню поверхню передпліччя руки знезаразьте двома стерильними тампонами, зволоженими 70о етиловим спиртом і внутрішньошкірно введіть 0,1 мл або 0,2 мл розчину, щоб утворилася папула. Для контролю в ділянку внутрішньої поверхні передпліччя протилежної руки іншим стерильним шприцом введіть внутрішньошкірно 0,1 мл 0,9% розчину натрію хлориду.

  3. Результат проб перевірте через 20 хвилин.

  4. При наявності гіперемії, зуду, висипання реакція вважається позитивною. В такому випадку обов’язково покажіть хворого лікареві.

  5. Якщо змін на шкірі, крім подряпин і проколу, немає ніяких, то реакція негативна. В такому разі зробіть ін’єкцію, але перший раз введіть внутрішньом”язево в передньозовнішню поверхню стегна 1/3 призначеної лікарем дози, щоб в разі виникнення алергічної реакції можна було накласти джгут. При відсутності реакції на часткове введення антибіотика здійсніть внутрішньом”язеве введення препарату в повній, призначеній лікарем дозі, в верхньозовнішній квадрат сідниці.


З А П А М’ Я Т А Й Т Е!
Результат проби обов’язково занесіть у лист лікарських призначень і поставте свій підпис /проба – позитивна, підпис/, або /проба – негативна, підпис/. Прослідкуйте, щоб при позитивній пробі лікар відмінив препарат хворому.

Слід пам’ятати, що деякі алергени /пеніцилін/ при постановці алергічної діагностичної проби хворим викликати тяжкі ускладнення /шок/ тому перед проведенням діагностичної проби необхідно ретельно зібрати алергологічний анамнез.

РОЗВЕДЕННЯ АНТИБІОТИКІВ
ДЛЯ ВНУТРІШНЬОМ’ЯЗОВОГО ВВЕДЕННЯ

Розчинниками антибіотиків для внутрішньом’язового введення можуть бути: 0,9% розчин натрію хлориду, 0,25 – 0,5% розчин новокаїну, вода для ін’єкцій /дивіться інструкцію/.

Якщо хворому призначено до 500000 ОД або 0,5 г препарату, то кількість розчинника використовуйте із розрахунку 1 мл на 100000 ОД або 0,1 г препарату.

Якщо хворому призначено 600000 ОД або 0,6 г і більше, то використовуйте розчинник із розрахунку 1 мл на 200000 ОД або на 0,2 г препарату.

Якщо хворому призначено 1000000 ОД бензилпеніциліну натрієвої солі, то у флакон введіть 5 мл розчинника.

Для розведення бензилпеніциліну не використовуйте 2% розчин новокаїну, тому що препарат кристалізується і випадає в осад.


З А П А М’ Я Т А Й Т Е!

Для постановки проб і введення антибіотиків хворим застосуйте шприци і голки одноразового використання, тому що на упаковках шприців багаторазового використання можуть бути залишки антибіотиків, які переходять у стійку форму. Молекули антибіотиків потрапляють на внутрішні стінки шприців під час стерилізації і в високосенсибілізованих хворих викликають алергічні реакції.

Здійснюйте своєчасне ретельне промивання і дезинфекцію шприців і голок після введення антибіотиків хворим.
ПРАВИЛА АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ

  1. Використання антибіотиків по суворим показанням.

  2. Своєчасний початок лікування.

  3. Призначення оптимальних доз антибіотиків.

  4. Активність препарату в відношенні збудника, що мається в організмі.

  5. Використання лікувальної концентрації антибіотиків на протязі всього захворювання.


ОСНОВНІ ПОМИЛКИ ПРИ ВИКОРИСТАННІ АНТИБІОТИКІВ

  1. Використання антибіотиків без достатніх показань.

  2. Призначення невиправдано великих або малих доз, проведення надмірно коротких або навпаки, довгих курсів антибіотикотерапії.

  3. Сумісне призначення антибіотиків однієї групи, що мають різну назву.

  4. Призначення антибіотиків без визначення чутливості мікрофлори.

  5. Недостатній облік синергизму або антагонізму при одночасному призначенні кількох препаратів.

  6. Не береться до уваги побічна дія.

*Нормативні акти: Наказ МОЗ України №502 від 29.08.2008

2. АСЕПТИКА
2.1. І Н С Т Р У К Ц І Я

по передстерилізаційній обробці виробів
медичного призначення


/ ОСТ 42 – 21 – 2 – 85 /

Навчальна мета:

оволодіти методикою передстерилізаційної обробки виробів медичного призначення та контролю її якості.

Необхідне обладнання:

ємкості, 6% розчин перекису водню або 3% розчин хлораміну, електроплитка, пральні порошки, пергідроль 33%, вода, розчини бензидину, азопіраму, фенолфталеіну, шприци, голки, хірургічний інструментарій, гумові рукавички, фартух.

Передстерилізаційна очистка передбачає видалення з виробів білкових, жирових, механічних забруднень, залишків крові та лікарських препаратів.


ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ:

  1. Замочування в дезинфекуючий розчин 6% перекису водню або 3% хлораміну на одну годину.

  2. Ополіскування проточною водою 30 сек., кожний вироб.

  3. Замочування в миючому розчині при температурі 50о С на 15 хвил.

Температура розчину в процесі миття не підтримується.

Склад миючого розчину:

А – Біолот – 5,0 + 995,0 вода питна

Б – Розчин перекису водню 33% - 20,0

“Лотос”, “Прогрес”, “Астра” – 5,0

Вода питна – 975,0



  1. Миття кожного виробу в тому ж миючому розчині за допомогою йорша або ватно – марлевого тампону – 30 сек.

  2. Ополіскування під проточною водою:

при використанні миючого засобу “Біолот” – 3 хв.

при використанні миючого засобу ”Прогрес”, “Маричка” - 5 хв.

при використанні миючого засобу “Астра”, “Лотос” – 10 хв.


  1. Ополіскування дистильованою водою – 30 сек.

  2. Сушка гарячим повітрям в сушильній шафі при Т 85о С до повного зникнення вологи.


КОНТРОЛЬ ПЕРЕДСТЕРИЛІЗАЦІЙНОЇ ОБРОБКИ

  1. Проби на залишки крові:

БЕНЗИДИНОВА: реактив готують перед вживанням з рівних частин 1% розчину солянокислого бензидину та 3% розчину перекису водню. На вимитий та прополосканий виріб наносять 2 – 3 краплини реактиву, при наявності залишків в крові він окрашується в зелений колір.

АЗОПІРАМОВА: склад розчину /готується в аптеці/ - амідопірін 10,0 солянокислий анілін 0,15, спирт етиловий 96о – 100о.

Розчин зберігається в закритому флаконі при Т + 4о С протягом 2 міс., в темному місці при кімнатній температурі протягом 1 міс.

Безпосередньо перед вживанням зміщуються рівні частини розчину азопіраму та 3% розчину перекису водню. 2 – 3 краплі реактиву наносять на вимитий та прополосканий виріб – при наявності залишків крові його колір протягом 1 хв. змінюється спочатку на

фіолетовий, а потім на бузковий.

При позитивних пробах виріб підлягає повторній передстерилізаційній обробці з 2 етапу.



  1. Проба на залишки миючих засобів – ФЕНОЛФТАЛЕІНОВА:

На виріб наносять 2 – 3 краплини 1% спиртового розчину фенолфталеіну, при наявності залишків миючих засобів розчин стає рожевим.

При позитивній фенолфталеіновій пробі вироб підлягає повторному прополіскуванню в проточній та дистильованій воді.


СУЧАСНІ МЕТОДИ ПЕРЕД СТЕРИЛІЗАЦІЙНОЇ ОБРОБКИ ВИРОБІВ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Способи застосування "Дезактіну" з метою передстерилізацінного очищення виробів медичного призначення. Робочий розчин "Дезактіну" використовують з метою передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення із корозійностійкого металу, скла, гуми та полімерних матеріалів (за винятком гнучких та жорстких ендоскопів) ручним або механічним способами після їх дезінфекції. Роз'ємні вироби підлягають передстерилізаційному очищенню у розібраному стані.

З метою передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення використовують робочий розчин температурою (45 ± 5) °С.

3.3.1. Ручний спосіб передстерилізаційного очищення виробів медичного

призначення розчином включає наступні операції:



  • обполіскування виробів проточною водою протягом (6,5 ± 0,1) хв.;

  • замочування у 0,2-0,3 % розчині за температури (45 ± 5) ° С протягом (15,0 ± 1,0) хв. Внутрішні канали та порожнини виробів повністю заповнюють робочим розчином за допомогою шприців безперервного типу дії або електровідсмоктувача. Голки послідовно приєднують до шприца, який заповнений робочим розчином, видавлюють крізь них розчин та занурюють у робочий розчин. Замочування виробів у робочому розчині виконують у ємності, що щільно закрита кришкою. Температуру робочого розчину у процесі замочування та миття не підтримують.

  • миття кожного виробу, включаючи шприци, робочим розчином за допомогою йоржа чи ватно-марлевого тампону протягом (0,5 ± 0,1) хв. Внутрішні канали та порожнини інших виробів миють шляхом прокачування крізь них робочого розчину за допомогою шприців безперервного типу дії або електровідсмоктувача. Голки послідовно приєднують до шприца, який заповнений робочим розчином, та прокачують крізь них розчин.

  • обполіскування проточною водою протягом 3 хв. Внутрішні канали та порожнини виробів обполіскують шляхом прокачування крізь них проточної води за допомогою шприців безперервного типу дії або електровідсмоктувача. Голки послідовно приєднують до шприца, який заповнений проточною водою, та прокачують крізь них проточну воду.

  • обполіскування дистильованою водою протягом (0,5 ± 0,1) хв. Внутрішні канали та порожнини виробів обполіскують шляхом прокачування крізь них дистильованої води за допомогою шприців безперервного типу дії або електровідсмоктувача. Голки послідовно приєднують до шприца, який заповнений дистильованою водою, та прокачують крізь них проточну воду.

- сушіння гарячим повітрям за температури (85 ± 5) °С до повного видалення вологи.

Режими дезінфекції, поєднаної з передстерилізаційним очищенням, виробів медичного призначення (крім ендоскопів та інструментів до них), розчинами засобу "Дезефект"


Етапи обробки

Концентрація робочого розчину,

%


Температура робочого розчину °С

Час витримування (обробки), хв.

Замочування* при повному зануренні виробів у робочий розчин засобу і заповненні ним порожнин і каналів виробу

2,3

3,8


2,3

(з додаванням кальцинованої соди)***



50**

50**


Не менше 18



60

30


Миття кожного виробу в тому ж розчині, в якому здійснювали замочування, за допомогою йоржа, щітки (вироби із гуми і пластмас обробляють ватно-марлевим тампоном або серветкою з матерії), каналів виробів за допомогою шприца:










– виробів з простою конфігурацією, які не мають замкових частин, каналів або порожнин;


2,3

3,8


2,3

(з додаванням кальцинованої соди)***



Не регламентується* * Не регламентується* * Не менше 18


0,5

0,5


0,5


– виробів, які мають замкові частини, канали або порожнини.

3,8

2,3


(з додаванням кальцинованої соди)***

Не регламентується* * Не менше 18


1,0

1,0



Обполіскування проточною питною водою



Не регламентується

3,0

Обполіскування дистильованою водою



Не регламентується

0,5


Примітки: * На етапі замочування виробів у розчині забезпечується їх дезінфекція щодо збудників інфекцій бактеріальної (включаючи туберкульоз), вірусної (включаючи гепатити, ВІЛ-інфекцію) та грибкової (кандидози, дерматомікози) етіології.

** Початкова температура розчину 50 °С на етапах замочування і миття виробів не підтримується.

*** Кальцинована сода додається в кількості 30 г на 1 л робочого розчину.

Таблиця 7. Режими дезінфекції, поєднаної з передстерилізаційним очищенням, гнучких та жорстких ендоскопів розчинами засобу "Дезефект"


Етапи обробки

Концентрація

робочого


розчину, %

Температура

робочого


розчину, °С

Час

витримування

/обробки/, хв


Замочування* виробів (у ендоскопів, що неповністю занурюються - їх робочих частин, які дозволено занурювати) при повному зануренні в робочий розчин засобу і заповненні ним порожнин та каналів

3,8

Не менше 18

60

Миття кожного виробу в тому ж розчині, в якому проводили замочування










Гнучкі ендоскопи:

інструментальний канал очищають щіткою для очищення інструментального каналу - внутрішні канали промивають за допомогою шприца або електровідсмоктувача - зовнішню поверхню миють за допомогою марлевої серветки



3,8

3,8


3,8

Не менше 18

Не менше 18

Не менше 18


2,0

3,0


1,0

Жорсткі ендоскопи:

кожну деталь миють за допомогою йоржа або марлевої серветки канали промивають за допомогою шприца



3,8

3,8


Не менше 18

Не менше 18



2,0

2,0


Обполіскування проточною питною водою (канали – за допомогою шприца)



Не нормується

3,0

Обполіскування питною водою (канали - за допомогою шприца)



Не нормується

3,0


Примітка: * На етапі замочування виробів у розчині забезпечується їх дезінфекція щодо збудників інфекцій бактеріальної (включаючи туберкульоз), вірусної (включаючи гепатити, ВІЛ-інфекцію) та грибкової (кандидози) етіології.

Режими дезінфекції та суміщення процесів дезінфекції та передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення при кишкових та крапельних інфекціях бактеріальної (включаючи туберкульоз), вірусної етіології та кандидозах.


Об'єкт

дезінфекції,

передстерилізаційного очищення


Кишкові та крапельні інфекції бактеріальної (включаючи туберкульоз) етіології та кандидози

Інфекції вірусної (включаючи гепатити В, С та ВІЛ-інфекцію) етіології за винятком поліомієліту

Поліомієліт

Концентрація, % (за препаратом)

Експозиція, хв.

Концентрація, %

(за препаратом)



Експозиція,

хвилини


Концентрація, %

(за препаратом)



Експозиція,

хвилини


Хірургічні та стоматологічні інструменти з металу, скла, полімерних матеріалів і гуми. Гнучкі та жорсткі ендоскопи

1,0

60

1,0

60

1,5

120



















1,5



1,5

30

2,0

60



















2,0

15

2,0

15


























Таблиця 3. Режими стерилізації ВМП розчинами засобу "Лізоформін 3000"


Об'єкт стерилізації

Концентрація, % (за препаратом)

Експозиція,

хвилини


Спосіб застосування

Термолабільні хірургічні і стоматологічні інструменти з металу, скла, полімерних матеріалів і гуми. Гнучкі та жорсткі ендоскопи

8,0

60

Занурення

Примітка: стерилізацію проводять за початкової температури робочого розчину 50 °С. Зазначена температура протягом всього періоду стерилізаційної витримки не підтримується.


Способи застосування "Хлорантоіну" з метою передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення та поєднаних процесів дезінфекції з передстерилізаційним очищенням

3.3.1. Робочі розчини "Хлорантоіну" використовують з метою передстерилізаційного очищення виробів корозійностійкого металу, скла, гуми та полімерних матеріалів (за винятком гнучких та жорстких ендоскопів) ручним або механізованим способами після їх дезінфекції. Роз'ємні вироби підлягають передстерилізаційному очищенню в розібраному стані.

З метою передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення використовують робочий розчин "Хлорантоіну" кімнатної температури.

3.3.1.1. Ручний спосіб передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення робочим розчином "Хлорантоіну" включає послідовне виконання наступних операцій:

– обполіскування виробів проточною водою протягом (0,5±0,1) хв.;

– замочування у 0,1-0,2 % робочому розчині "Хлорантоіну" за кімнатної

температури протягом (15,0±1,0) хв.

Внутрішні канали та порожнини виробів повністю заповнюють робочим розчином "Хлорантоіну" за допомогою шприців безперервного типу дії або електровідсмоктувача. Голки послідовно приєднують до шприца, який заповнений робочим розчином, видавлюють крізь них розчин та занурюють у робочий розчин. Замочування виробів у робочому розчині виконують у місткості, що закрита кришкою.

Миття кожного виробу, включаючи шприци, робочим розчином за допомогою йоржа чи ватно-марлевого тампону протягом (0,5±0,1) хв. Внутрішні канали та порожнини інших виробів миють шляхом прокачування крізь них робочого розчину за допомогою шприців безперервного типу дії або електровідсмоктувача. Голки послідовно приєднують до шприца, який заповнений робочим розчином, та прокачують крізь них робочий розчин.

Обполіскування проточною питною водою протягом 3 хв (для виробів, що не мають внутрішніх каналів) або 4 хв (для виробів, що мають внутрішні канали). Внутрішні канали та порожнини виробів обполіскують шляхом прокачування крізь них питної води за допомогою шприців безперервного типу дії або електровідсмоктувача, Голки послідовно приєднують до шприца, який заповнений питною водою, та прокачують крізь них воду.

Обполіскування дистильованою водою протягом (0,5±0,1) хв. Внутрішні канали та порожнини виробів обполіскують шляхом прокачування крізь них дистильованої води за допомогою шприців безперервного типу дії або електровідсмоктувача. Голки послідовно приєднують до шприца, який заповнений дистильованою водою, та прокачують крізь них воду.

Сушіння гарячим повітрям за температури (85±5) °С до повного видалення вологи.

2.2. І Н С Т Р У К Ц І Я

по стерилізації виробів медичного призначення

/ ОСТ 42 – 21 – 2 – 85 /

Навчальна мета: Оволодіти методикою стерилізації виробів медичного призначення.

Необхідне обладнання: Вироби медичного призначення, стерилізаційна апаратура. СТЕРИЛІЗАЦІЯ забезпечує загибель вегетативних та спорових форм мікроорганізмів.
ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ:


  1. Стерилізація кип’ятінням. Об’єкти стерилізації: гумові рукавички, дренажні трубки.

Використовуване обладнання: кип’ятильник – стерилізатор.

Режим стерилізації: 20 хв. з моменту закипання. Вода питна або дистильована без додавання гідрокарбонату натрію.



*ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Якість стерилізації методом кип’ятіння сумнівна, бо при цьому методі не знищуються віруси та спорові форми мікроорганізмів.

  1. Паровий метод. Об’єкти стерилізації: вироби із корозійностійких металів, скла, вироби із текстильних матеріалів, гуми.

Використовуване обладнання: паровий стерилізатор – автоклав. Стерилізацію проводять: в стерилізаційних коробках з фільтрами або без них, в подвійній м’якій упаковці із бязі, в упаковці з пергаментного паперу.

Режим стерилізації: тиск пари 2 атм. 132о С – 20 хвил.

тиск пари 1,1 атм. 120о С – 45 хвил.

Термін зберігання стерильності:

- в стерилізаційних коробках без фільтру, в подвійній м’якій, або паперовій

упаковці – 3 доби;

- в стерилізаційних коробках з фільтром – 20 діб.

Контроль стерильності:



  • термочасові індикатори /змінюють колір згідно еталону при вірній темпарутурі і терміні стерилізації/.

  1. Повітряний метод. Об’єкти стерилізації: хірургічний інструментарій у відкритих ємностях, шприци з позначкою “200о С” в упаковці з пергаментного паперу.

Використовуване обладнання: повітряний стерилізатор /сухожарова шафа/.

Режим стерилізації: 160о С – 150 хв.

180о С – 60 хв. (основний)

200о С – 15 хв.

Термін зберігання стерильності:


  • на операційному столі, накритий стерильним простирадлом – 1 добу;

  • в паперових упаковках – 3 доби.

Контроль стерильності: термочасові індикатори /змінюють колір згідно еталону при вірній темпарутурі і терміні стерилізації/.

  1. Хімічний метод. Об’єкти стерилізації: вироби із полімерних матеріалів

гуми, скла, корозійностійких металів.

Використовуване обладнання: закриті ємності із скла і пластмаси, металеві, або покриті емаллю.

Режим стерилізації:


  • 6% розчин перекису водню: 18о С – 6 год.

50о С – 3 год.

Температура розчину в процесі стерилізації не підтримується:



  • 96о етиловий спирт – 2 год.

  • 4,8% розчин С – 4 – 15 хв.

  • 1% розчин дезоксону – 45 хв.

Термін зберігання стерильності: в стерилізаційній коробці, викладеної стерильним простирадлом – 3 доби.

  1. Газовий метод. Об’єкти стерилізації: одноразові шприци, венозні катетери, сечовідні катетери, цистоскопи, обладнання для АШК та гемодіалізу.

Використовуване обладнання: газовий стерилізатор, пароформалінова камера, герметично закрита ємність з пластмаси з подвійним дном.

Стерилізацію проводять: в упаковці з поліетиленової плівки, пергаментного паперу, в паперових пакетах.

Режим стерилізації:


  • суміш оксиду етилену з бромідом метилу 1 : 2,5 при температурі 50 – 60оС – 6 годин /температура залежить від стерилізуємого матеріалу/.

  • парами формальдегіду при 20о С – 1 год.

Термін зберігання стерильності:

  • в поліетиленовій упаковці – 2 роки;

  • в упаковці з пергаментного паперу – 3 доби.


З А П А М” Я Т А Й Т Е !

Після газової стерилізації вироби можуть бути використані тільки після ви-

ходу накопиченого в глибині них газу. Для цього всі стерилізовані предмети

залишають в вентильованому приміщенні на 1 добу для виробів з металу та

скла, на 5 діб – для виробів з гуми та полімерів.

  1. Променева стерилізація: Проводиться тільки в промислових умовах.

Об’єкти стерилізації: шовний матеріал, ендопротези, одноразові шприци, венозні катетери.

Використовуване обладнання: гамма – випромінювач.

Стерилізацію проводять: в герметичній упаковці.

Термін зберігання: 1 – 2 роки.


2.3. І Н С Т Р У К Ц І Я

по обробці рук медичного персоналу перед операцією
Навчальна мета: Оволодіти методикою обробки рук медперсоналу перед операцією.

Необхідне обладнання: Щітки, мило, миска, підставки, 0,5% розчин аміаку, 33% розчин перекису водню, мурашина кислота 100% або 85%, 1% дегміцид, 0,5% спиртовий розчин гібітану, церигель, великі серветки, рушники, банка, холодильник.


ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ:

І. Метод Спасокукоцького – Кочергіна – Альфельда.



  1. Миття рук проточною водою з милом двома стерильними щітками по

5 хв. кожною. Руки тримайте так, щоб вода стекла на передпліччя, а не навпаки.

  1. Миття рук за допомогою стерильної серветки в 2 простерилізованих

тазах з 0,5% розчином аміаку по 3 хв. в кожному. Спочатку мийте долоневу, потім тильну поверхню кисті, міжпальцеві проміжки і нігтьові ложа спочатку однієї, а потім другої руки. Після цього мийте зап’ястя, а під кінець передпліччя.

  1. Вимиті руки висушуються стерильним рушником або серветкою в тій

же послідовності.

  1. Стерильною серветкою, зволоженою 96о спиртом обробляються кисті рук.

  2. Нігтьові ложа обробляють 5% спиртовим розчином йоду.

ІІ. Обробка рук розчином С – 4 / первомур /.

  1. Приготуйте вихідний розчин: 171 мл 33% розчину перекису водню і

69 мл 100% мурашиної кислоти або 81 мл 85% мурашиної кислоти. Суміш поставте на 1 – 1,5 год. в холодильник у скляному посуді з притертим корком і періодично струшуйте. В результаті утвориться надмурашина кислота. Вихідний розчин може використовуватися протягом 1 доби.

  1. Приготуйте робочий розчин: 120 мл вихідного розчину, розведіть перекип’яченою або дистильованою водою до 5 л в знезараженій емалевій мисці. Робочий розчин використовується протягом 6 – 8 год.

  2. Миття рук теплою проточною водою з милом протягом 1 – 2 хв.

  3. Вимиті руки висушуються стерильним рушником або серветкою.

  4. Занурити руки в робочий розчин по лікті на 1 – 2 хв.

  5. Просушить руки стерильним рушником або серветкою. При цьому методі не треба оброблять шкіру іншими антисептичними засобами.

5 л робочого розчину первомуру достатньо для послідовного знезараження рук 5 особами.

ІІІ. Обробка рук 1% дегміцидом.



  1. Миття рук проточною водою з милом.

  2. Руки висушують стерильним рушником або серветкою.

  3. Руки обробляють 2 – 3 хв. стерильною серветкою, змоченою 1% розчином дегміциду. Обробка рук іншими антисептичними засобами не потрібна.

IV. Обробка рук хлоргексидину біглюконатом / гібітаном /.

  1. 20% розчин хлоргексодину біглюконатом заводського виготовлення

розвести етиловим 70о спиртом у співвідношенні 1 : 40.

  1. Вимийте руки теплою проточною водою протягом 1 - 2 хв.

  2. Висушіть руки стерильним рушником або серветкою.

  3. Обробіть руки стерильною серветкою, змоченою 0,5% спиртовим розчином хлоргексидину біглюконату, протягом 3 хв. Обробка шкіри іншими антисептичними засобами не потрібна.

V. Обробка рук церигелем при невідкладних хірургічних втручаннях.

  1. Руки миють проточною водою з милом.

  2. Висушіть руки стерильним рушником або серветкою.

  3. На долоню сухих рук наливають 3 – 4 мл церигелю, розтирають його 10 – 15 сек., пальці рук розводяться і висушуються 1 – 2 хв.

  4. Якщо під час операції плівка із шкіри частково знімається, то однак руки протягом 60 хв. залишаються стерильними.

  5. Після закінчення операції плівку з рук знімають тампоном зі спиртом.

VI. Обробка АХД, АХД-спеціаль, євросептом. Діючим початком цих комбінованих антисептиків є етанол, ефір жирної кислоти, хлоргексидин.

Методика: препарати знаходяться у флаконах, з яких при натисненні на спеціальний важіль певна їх доза виливається на руки хірурга, і той здійснює втирання розчину в шкіру рук протягом 2-3 хв. Процедура повторюється двічі. Додаткове дублення і висушування не потрібні. Метод практично позбавлений недоліків і в даний час вважається найпрогресивнішим і поширенішим.



Хірургічна антисептика рук методом втирання засобу




СТАДІЯ 1

За необхідності вимити руки миючим засобом, ретельно обполоснути





СТАДІЯ 2

Ретельно осушити руки одноразовим


рушником





СТАДІЯ 3

За допомогою дозатора (натискати ліктем на важіль) влити антисептичний засіб у заглиблення сухої долоні





СТАДІЯ 4

В першу чергу змочити антисептичним засобом кисті рук, потім передпліччя та ліктьові згини








СТАДІЯ 5

Антисептичний засіб окремими порціями втирати протягом часу, вказаного розробником. При цьому кисті рук треба тримати вище ліктьових згинів






СТАДІЯ 6

Після антисептичної обробки не використовувати рушник.

Дочекатись повного висихання рук.

Одягнути рукавички тільки на сухі руки




Стандартна методика обробки кистей рук
антисептиком згідно з EN 1500




СТАДІЯ 1

Долоня до долоні рук,


включаючи зап’ястя




СТАДІЯ 2

Права долоня на ліву тильну сторону кисті та ліва долоня на праву тильну сторону кисті







СТАДІЯ 3

Долоня до долоні рук


з перехрещеними пальцями


СТАДІЯ 4

Зовнішня сторона пальців на протилежній долоні з перехрещеними пальцями







СТАДІЯ 5

Колоподібне втирання лівого великого пальця в закритій долоні правої руки та навпаки






СТАДІЯ 6

Колоподібне втирання зімкнутих кінчиків


пальців правої руки на лівій долоні та навпаки


*Нормативний документ: Наказ МОЗ України №798 від 21.09.10
2.4. І Н С Т Р У К Ц І Я

по одяганню стерильного халату та гумових рукавичок
Навчальна мета: Оволодіти методикою одягання стерильного халату і рукавичок операційною медсестрою і на хірурга.
Необхідне обладнання: Хірургічні халати, рукавички, бікс.
ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ:

І. Одягання стерильного халату операційною сестрою.

Після одягання стерильної маски і знезараження рук, операційна сестра за допомогою санітарки приступає до одягання стерильного халату.


  1. Запропонуйте санітарці відкрити бікс із стерильною операційною білизною.

  2. Перевірте за допомогою індикатора, який лежить зверху, стерильність білизни.

  3. Вийміть обережно руками халат, складений у вигляді рулону.

  4. Розгорніть халат на витягнутих руках.

  5. Одягніть його, руки при цьому проведіть так у рукава, піднявши їх вгору, щоб халат ніби – то зісковзував на тулуб.

  6. Манжетки рукавів із поворозками заправте самостійно.

  7. Санітарка стає ззаду, захоплює і зав’язує поворозки халату.

  8. При наявності пояс тримайте так, щоб кінці його звисали. Стоячи ззаду і не торкаючись операційної сестри, санітарка захоплює обидва кінці поясу і зав’язує їх ззаду.

ІІ. Одягання стерильних гумових рукавичок.



  1. Перед тим, як одягнути рукавички, руки повторно обробіть 70о етиловим спиртом.

  2. Підберіть рукавички за розміром кистей, щоб вони не стискували їх і добре облягали пальці.

  3. Можете одягати на руки рукавички, пересипані тальком.

Але цей спосіб не рекомендується при операціях на органах черевної порожнини і грудної клітки, оскільки в разі проникнення тальку в рану він сприяє утворенню одягальних гранульом.

Тому краще одягайте стерильні гумові рукавички на вологі руки зі спиртом і стерильним гліцерином.

Найбільш ефективний спосіб використання одноразових стерильних гумових рукавичок.


  1. Краї обох рукавичок перед одягненням загорніть назовні широкою каймою.

  2. Великим та вказівним пальцями правої руки захопіть загорнутий край лівої рукавички і одягніть її на ліву руку.

  3. Таким же способом одягніть рукавичку на праву руку.

Поки на обидві руки не будуть одягнуті рукавички, не поправляйте напальники їх!!! Під час поправлення рукавичок не вводьте пальці однієї руки під край рукавички другої руки!!!

  1. Манжетка рукавички має покривати манжетку халату, а не заходити під останню.

  2. Під час одягання рукавичок стежте, щоб їх зовнішня поверхня не торкалася шкіри. Після одягання рукавичок обробіть їх спиртом 70о.

ІІІ. Надягання стерильного халату хірургові.



  1. На витягнутих стерильних руках розправте стерильний халат.

  2. Накиньте його на свої руки, щоб внутрішня верхня частина рукавів і плеч була ніби – то вивернута зовні від вас.

  3. Хірург проводить поступово свої руки в рукава, а ви ніби – то накидаєте на його плечі верхню частину халата.

  4. При необхідності можете допомогти хірургові зав’язати поворозки манжетів.

  5. Зав’язати поворозки на халаті ззаду може санітарка або інший персонал операційного блоку.

ІV. Надівання хірургові стерильних рукавичок.



  1. Відгорнуть зовні краї стерильних рукавичок у вигляді манжеток.

  2. Під загорнуті краї манжеток введіть 2 – 4 пальці обох рук, розтягніть ними рукавичку.

  3. Тримаючи рукавичку долонною поверхнею до хірурга, надягніть її на руку хірурга.

  4. За допомогою стерильної серветки хірург руками від кінчиків пальців моделює рукавички на кисті, а потім обробляє їх стерильною серветкою, зволоженою 70о етиловим спиртом.

2.5. І Н С Т Р У К Ц І Я



по накриванню стерильного стола
Навчальна мета: Оволодіти методикою накривання стерильного великого інструментального стола та інструментального столика операційної медсестри.

Необхідне обладнання: Великий стіл, столик операційної медсестри, бікс, простирадло, клейонка, 3% розчин хлораміну, марлева серветка.


І. Інструкція по накриванню стерильного великого інструментального стола в операційній.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ:



  1. Прослідкуйте, щоб перед накриванням стерильного стола санітарка здійснила ретельне прибирання операційної, передопераційної, інструментальної.

  2. Здійсніть знезараження повітря за допомогою бактерицидних ламп протягом 30 хвилин.

  3. Обробіть поверхню стола двічі 3% розчином хлораміну.

  4. Одягніть стерильну маску, здійсніть хірургічну обробку рук, одягніть стерильний халат, надіньте стерильні гумові рукавички, обробіть їх 70о етиловим спиртом.

  5. Запропонуйте санітарці відкрити бікс із стерильною операційною білизною.

  6. Перевірте контроль якості стерилізації за допомогою індикатора.

  7. Вийміть стерильну клейону і накрийте нею стіл, а потім вийміть стерильне простирадло, розгорніть його так, щоб залишилось 4 шари, і накрийте ним столик. Якщо стіл великих розмірів, тоді використайте 2 або 4 простирадла з тим розрахунком, щоб вони не лише повністю покривали стіл, але й звисали за його краї на 30 – 40 см.

  8. Візьміть стерильну серветку, запропонуйте санітарці відкрити дверці сухожарової шафи, вийміть із неї сітку з інструментами і перенесіть її на стерильний стіл.

  9. Розкладіть інструменти в певному порядку в 3 – 4 ряди. В перший ряд покладіть найбільш ходові інструменти: затискачі, пінцети, голкотримачі, у другий ряд – ті інструменти, які потрібні для даної операції, у третій ряд – інструменти, які використовують рідше, та дублікати на випадок непередбачених обставин. У лівому куті складіть скальпелі, ножиці, шовний матеріал. Після розкладання інструментів стіл накрийте стерильним простирадлом у два шари, причому краї верхніх шарів повинні звисати на 5 – 7 см вище нижніх.

ІІ. Інструкція по накриванню інструментального столика


операційної медсестри.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ:




  1. Прослідкуйте, щоб санітарка двічі продезинфікувала поверхню стола 3% розчином хлораміну. Вийміть стерильну клейонку і накрийте стіл.

  2. Накрийте інструментальний столик вчетверо складеним простирадлом, верхній шар простирадла відкотіть.

  3. На простирадло покладіть стерильну пелюшку або рушник.

  4. Розмістіть необхідні інструменти в певному порядку таким чином, щоб до хірурга вони були повернуті ручками.

  5. Шовний матеріал розмістіть між шарами пелюшки або рушника.

  6. Підготуйте необхідну кількість стерильного перев’язочного матеріалу.

  7. Інструментальний столик після обробки операційного поля і накривання хворого стерильними простирадлами установіть так, щоб зручно було обслуговувати хірургів під час проведення операції.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Бездоганне дотримування правил асептики в операційній має дуже велике значення. Старайтесь із стерильного стола брати додатково інструментарій, перев’язочний матеріал стерильними корцангами, а не руками.

Шовний матеріал розмістіть таким чином, щоб нитки зручно було витягати за допомогою стерильного пінцета.

Під час операції слідкуйте за тим, щоб при протиранні інструментів від крові ваші рукавички не торкались їх. Використовуйте для цього стерильні серветки.

2.6. І Н С Т РУ К Ц І Я



ПО СТЕРИЛІЗАЦІЇ ШОВНОГО МАТЕРІАЛУ

/ ОСТ 42 – 21 – 2 – 85 /
Навчальна мета: Оволодіти методикою стерилізації шовного матеріалу і його зберігання.

Необхідне обладнання: Шовк, кетгут, синтетичний шовний матеріал, 0,5% пральний миючий засіб, ефір, спирт, розчин сулеми 0,1%, 1% та 2,5% розчин хлоргексидину біглюконату, розчин Люголя 4,8%, розчин С – 4, банки з притертими корками, кастрюля, електрична плитка.


І. СТЕРИЛІЗАЦІЯ ШОВКУ.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ:


Метод Кохера: Прання в мильній воді 2 – 3 рази, ополіскують 7 раз, до повного відмивання мила, висушують стерильним рушником, стерильними руками намотують на скляні котушки, на 24 години занурюють в ефір для знежирення, потім перекладають на 24 години в 70о спирт, кип’ятять 10 хвилин в 0,1% розчині сулеми. Зберігають в 96о спирті. Заміна спирту і бактеріологічний контроль кожні 10 днів. Перший бак. контроль через 2 дні після закінчення стерилізації / до одержання результатів користуватися шовком не можна! /.

Стерилізація в автоклаві разом з перев’язочним матеріалом та операційною білизною / різко знижується міцність ниток! /.

Стерилізація розчином ХЛОРГЕКСИДИНУ БІГЛЮКОНАТУ / дивіться п. ІV /.
ІІ. СТЕРИЛІЗАЦІЯ БАВОВНЯНИХ НИТОК.

Розчином ХЛОРГЕКСИДИНА БІГЛЮКОНАТУ / дивіться п.ІV /.

Парою під тиском / міцність не порушується! /.
ІІІ. СТЕРИЛІЗАЦІЯ СИНТЕТИЧНОГО ШОВНОГО МАТЕРІАЛУ
/ капрон, нейлон, лавсан /.

Прання, висушування, знежирення в ефірі 24 год., кип’ятіння в 0,1% розчині

сулеми 5 хв., заливають 96о спиртом на 2 доби, потім спирт міняють на сві-

жий і в ньому зберігають. Розчином ХЛОРГЕКСИДИНА БІГЛЮКОНАТУ –

/ дивіться п. ІV /. Кип’ятіння в дистильованій воді 20 хвилин / стерилізація

сумнівна /.


ІV. СТЕРИЛІЗАЦІЯ ШОВНОГО МАТЕРІАЛУ, ЩО НЕ РОЗСМОКТУЄТЬСЯ РОЗЧИНОМ ХЛОРГЕКСИДИНА БІГЛЮКОНАТУ.

Нитки, намотані на бабіни, занурюють в ефір на 24 год., перекладають в стерильну банку і заливають 1% водним розчином хлоргексидину на 30 хвил.,

потім переносять в 2,5% розчин хлоргексидину і кип”ятять 5 хвил. Кладуть в стерильну банку і заливають 96о спиртом на 3 доби, потім спирт міняють на свіжий і в ньому зберігають.
V. СТЕРИЛІЗАЦІЯ КЕТГУТУ за метом ГУБАРЄВА.

Склад спиртового розчину Люголю: йод чистий – 2,0

калію йодид – 8,0

гліцерин – 4,0

спирт етиловий 96о – 100,0

Мотки кетгуту знежирюють в ефірі 24 год., а потім 2 рази заливають розчи-

ном Люголю на 8 діб. На 17 добу заливають свіжим розчином Люголю, в яко-

му зберігають. Заміна розчину кожні 10 днів, з бак. контролем.


VI. СТЕРИЛІЗАЦІЯ ШОВНОГО МАТЕРІАЛУ РОЗЧИНОМ С – 4 /експрес – метод/.

Після знежирення в ефірі на протязі 24 год., нитки занурюють в 4,8% розчин

С – 4 /той, що розсмоктується на 20 хв., той, що не розсмоктується на 15 хв./,

2 рази ополіскують стерильним фіз. розчином і зберігають кетгут в розчині

Люголя, шовний матеріал що не розсмоктується – 96о спирті.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНОЇ РОБОТИ
3.1. І Н С Т Р У К Ц І Я

ПО ВИПИСУВАННЮ ТА ЗБЕРІГАННЮ

ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН У ВІДДІЛЕННЯХ
Загальні правила виписування і одержання ліків з аптеки.
Лікарські речовини для відділення виписує старша сестра за дорученням, яке видає бухгалтерія лікувальному закладу. Засвідчується доручення головним лікарем, головним бухгалтером і круглою печаттю лікувального закладу.

На одержання наркотичних анальгетиків, отруйних речовин та спирту і спиртових розчинів доручення видається 1 раз на місяць.

На одержання готових, екстемпоральних лікарських препаратів, перев”язочного матеріалу і предметів догляду за хворими доручення оформляється один раз у квартал.

Вимоги – накладні на одержання ліків із аптеки заповнюються по групах:

а/ до першої групи лікарських речовин відносяться наркотичні анальгетики та отруйні речовини;

б/ до другої групи лікарських препаратів відносяться спирти і спиртові розчини;

в/ до третьої групи лікарських речовин відносяться екстемпоральні ліки, тобто ті, що виготовляються в аптеці;

г/ до четвертої групи відносяться готові лікарські препарати, предмети догляду за хворими, перев’язочний матеріал.

Старша медична сестра є довіреною особою, яка виписує, оформляє і здає в аптеку вимогу – накладну. Вона ж перевіряє правильність одержання ліків із аптеки.
Послідовність дій при оформленні вимоги та порядок

зберігання ліків
І. Оформлення вимоги – накладної на одержання ліків із аптеки:


  1. Лікар під час щоденного огляду хворих призначає в листі лікарських призначень лікарські препарати, їх дози, кількість прийомів та шляхи введення.

  2. Палатна медична сестра щоденно робить вибірку із листа лікарських призначень. Відомості про призначені хворому ін’єкції вона передає в процедурний кабінет.

  3. Перелік і кількість усіх призначених лікарських препаратів палатні та процедурні сестри передають старшій медичній сестрі відділення.

  4. Старша медична сестра видає на відділення із запасу наявні ліки, а яких бракує, то складає отримані дані і виписує вимогу – накладну на одержання відсутніх ліків із аптеки.

  5. Вимогу – накладну на наркотичні анальгетики та отруйні речовини виписує в чотирьох екземплярах латинською мовою не більше трьохденного запасу. На вимогах – накладних обов’язково повинен стояти штамп лікувального закладу, підпис головного лікаря, кругла печать.

  6. Спирти і спиртові розчини виписує і оформляє старша медична сестра так само, як і наркотичні анальгетики.

  7. Екстемпоральні, готові лікарські форми, предмети догляду за хворими, перев’язочний матеріал виписує і оформляє старша медична сестра в трьох екземплярах.

  8. При виписуванні ліків із аптеки на бланках слово “НАКЛАДНА” закреслюється, і вказується: в графі “НАЙМЕНУВАННЯ ТОВАРУ” – назва препарату, форма випуску, в графі “ОДИНИЦЯ ВИМІРУ” – одиниця виміру /кг, г, м, штук, коробок, ампул/, в графі “ПОТРІБНА КІЛЬКІСТЬ” – кількість ліків, яка необхідна для відділення. Графи “ВИДАНА КІЛЬКІСТЬ”, “ЦІНА”, “СУМА” заповнює провізор аптеки.

  9. При одержанні ліків із аптеки старша медична сестра ставить свій підпис у графі “ОДЕРЖАВ”, провізор – у графі “ВИДАВ”.

Лікарські препарати для відділення стаціонару відпускаються із аптеки в оригінальній заводській чи аптечній упаковці. Старша сестра, отримавши лікарські препарати, зобов’язана перевірити їх відповідність вимозі – накладній.

  1. Якщо із відділення в аптеку необхідно здати невикористаний препарат то в вимозі – накладній закреслюють слово “ВИМОГА”. Накладну оформля-ють так само, тільки в графі “ОДЕРЖАВ” ставить підпис провізор, а в гра-фі “ВІДПУСТИВ” – старша медична сестра.

Категорично забороняється одержувати препарати з аптеки допоміжному персоналу /санітаркам, водіям/. Наказом головного лікаря в лікувальному закладі призначається фармацевт – провізор, який централізовано організовує замовлення ліків в аптеці для всіх відділень, отримує видані ліки із аптеки і видає ліки в відділення відповідно вимозі.

Під наглядом і за відповідальністю фармацевта – провізора в стаціонарі виділяється приміщення, де за наказом головного лікаря утримується п’ятиденний недоторкуваний запас наркотичних анальгетиків, медикаментів, спирту, перев’язочного матеріалу, який із часом замінюється свіжими лікарськими препаратами.



Зберігання ліків у відділенні.


  1. В процедурному кабінеті зберігають медикаменти для парентерального введення в шафі з позначкою “ІН”ЄКЦІЙНІ”. В одне гніздо складають антибіотики, в друге – вітаміни, в третє – анальгетики і т.ін.

  2. Так само зберігаються медикаменти для ентерального застосування в окремій шафі або на окремих поличках шафи.

  3. У місцях зберігання лікарських препаратів повинні витримуватись температур-ний і світловий режими. Настої, відвари, емульсії, сироватки, вакцини, органо-препарати, розчини, що містять глюкозу, мають зберігатися лише в холодильни-ках /4 – 8о С/.

  4. Препарати з різким запахом /камфора, лізол, йодоформ/ зберігають окремо, щоб їхній запах не поширювався на інші препарати.

  5. Окремо зберігають вогненебезпечні речовини: спирт, ефір, бензин, а також перев’язочний матеріал, шприци, системи, голки.

  6. Спиртові та ефірні розчини, настойки, екстракти зберігають у флаконах із добре притертим корком, тому що спирт і ефір випаровується і ліки стають більш концентрованими.

  7. Мікстури зберігають до 3 – х діб, відвари, настої, слизи – 2 дні.

  8. Стерильні розчини, виготовлені в аптеці і закупорені пробками під обкатку зберігають 10 днів. Стерильні розчини, закупорені під обв’язку – три дні.

Якщо протягом дозволеного терміну приготовлені стерильні розчини не були використані, їх виливають навіть при відсутності ознак непридатності.
3.2. І Н С Т Р У К Ц І Я

ПО ОБЛІКУ ГОСТРОДЕФІЦИТНИХ ПРЕПАРАТІВ,

НАРКОТИЧНИХ АНАЛЬГЕТИКІВ ТА ОТРУЙНИХ ЛІКАРСЬКИХ

РЕЧОВИН У ВІДДІЛЕННІ
Відповідно з наказом головного лікаря у відділеннях стаціонару та поліклінічному відділенні предметно – кількісному обліку обов’язково підлягають лікарські препарати списку А /наркотичні анальгетики та отруйні речовини/.

Відповідальними особами у відділенні призначаються завідуючий відділенням та старша медична сестра.

Завідуючий відділенням несе відповідальність за дотримання правил призначення, наявність умов для зберігання наркотичних анальгетиків та отруйних речовин.

Безпосереднім виконавцем щодо організації виписування, отримання, зберігання і витрати медикаментів є старша медична сестра.

Наркотичні анальгетики старша медична сестра виписує із розрахунку трьохденного запасу і передає їх у відділення постовій медичній сестрі, реєструючи поступання у “Журнал обліку наркотичних анальгетиків”.

У листі призначень лікар обов’язково записує назву препарату, його концентрацію, разову дозу, спосіб введення і кожну добу вказує години введення препарату, наприклад, 6.00, 14.00, 20.00.

Крім цього, на кожного хворого, який отримує наркотичні анальгетики медична сестра заводить лист призначення наркотичних анальгетиків, де вказує прізвище, ім’я, по батькові хворого, № медичної карти, дату поступання, діагноз, дату операції, концентрацію і назву препарату, введену дозу, дату і час доби, підпис медичної сестри, підпис лікаря.

Засвідчує дозвіл на отримання хворим наркотичних анальгетиків завідуючий відділенням.

Предметно – кількісному обліку підлягають гостродефіцитні лікарські препарати. Перелік гостродефіцитних препаратів зазначається у наказі головного лікаря. Старша медична сестра видає постовим та маніпуляційним сестрам гостродефіцитні ліки суворо за призначенням лікаря відповідно запису в листі призначень.

Облік поступання – видачі цих ліків реєструє в “Журнал обліку гостродефіци-тних препаратів”.

За наказом головного лікаря предметно – кількісному обліку можуть підлягати ліки, які надходять по лінії гуманітарної допомоги.
ПРАВИЛА ЗАВЕДЕННЯ І ЗАПОВНЕННЯ

Журналу обліку наркотичних анальгетиків”




  1. На титульному листі напишіть:

“Журнал обліку наркотичних анальгетиків”

відділення

лікарні

Розпочато:



Закінчено:

  1. Пронумеруйте листки журналу.

  2. Прошийте пронумеровані листки журналу в двох місцях товстою міцною ниткою і кінці зав’яжіть на останньому листку двома вузлами так, щоб можна було відкрити журнал.

  3. На невеличкому аркуші пареру зробіть запис: “Пронумеровано, прошито лист-ків”. “Головний лікар”.

  4. Кінці нитки зафіксуйте до останнього листка журналу за допомогою клею і заповненого аркуша паперу так, щоб вони трохи виглядали.

  5. Головний лікар своїм підписом засвідчує кількість пронумерованих листків і ставить печать.

  6. Позначте назву наркотичних анальгетиків, що використовуються, на відповідних сторінках журналу.

  7. На першу сторінку винесіть перелік наркотичних анальгетиків, що застосовуються і укажіть сторінки.

  8. Розкресліть графи журналу.

Надходження:

а/ дата;


б/ звідки отримано, № документа;

в/ кількість;

г/ підпис медичної сестри.

Видача:


а/ дата видачі;

б/ прізвище, ім’я, по батькові хворого;

в/ № медичної карти;

г/ кількість використаних ампул;

д/ залишок;

є/ підпис медичної сестри;

ж/ кількість зданих пустих ампул;

з/ підпис старшої медсестри.



З А П А М” Я Т А Й Т Е !
Графи журналу необхідно заповнювати чітко. Забороняється виправляти, підтирати записи.

Якщо ви зробили запис помилково, то однією лінією закресліть попередній запис так, щоб можна було прочитати його, позначте “Записано помилково” і поставте свій підпис.

Згідно з вимогою головного лікаря, а також з формою заведіть “Журнал обліку гостродефіцитних препаратів”, а також препаратів, які надійшли по лінії гуманітарної допомоги.

У відділенні також заводиться пронумерований, прошнурований і скріплений підписом головного лікаря і круглою печаткою “Журнал передачі ключів від сейфа з наркотичними анальгетиками”.

Графи журналу:

1/ дата;


2/ ключі /здав, прийняв/;

3/ підписи медичних сестер;

4/ підпис лікаря;

5/ назви препаратів;

6/ кількість заповнених ампул;

7/ кількість порожніх ампул.

Порожні ампули з – під наркотичних препаратів не викидають, а здають головній медичній сестрі. Кожні 10 днів комісія, призначена наказом головного лікаря, перевіряє порядок обліку і використання наркотичних анальгетиків, складає відповідний акт, а пусті ампули знищують методом дроблення у мілкі часточки і лише тоді викидають у сміттєзбірник.
З А П А М” Я Т А Й Т Е !
За порушення правил обліку, зберігання та використання наркотичних анальгетиків, отруйних речовин, гостродефіцитних препаратів медичний персонал притягується до адміністративної і кримінальної відповідальності.
ДОДАТКИ

Листок призначень лікарями наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів (лікарських засобів) і виконання цих призначень

Історія хвороби _________________________

Хворий(а) _________________________

__________________________________________________

(прізвище, ім’я та по батькові)

Хворий(а) прийнятий(а) «___» ____________ ____ року

Діагноз __________________________________________________

Дата призначення

Назва призначеного наркотичного чи психотропного засобу

Підпис лікаря (розбірливо)

Час введення, доза введення

Підпис медичної сестри, яка виконала призначення

1

2

3

4

5

__________________________________________________________________________

(найменування лікувально-профілактичного закладу охорони здоров’я)

Журнал обліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у відділеннях і кабінетах лікувально-профілактичного закладу охорони здоров’я

Найменування відділення (кабінету) _________________________

Назва наркотичного, психотропного лікарського засобу та прекурсора (лікарського засобу)
___________________________________________________________________________

Одиниця обліку _____________________________________________________________



Видано

Отримано

Зали

шок


Підпис

чергової м/с



Здано

Дата

отримання



Кількість

Дата

видачі


ПІБ

хворого


Номер іс

торії


хвороби

Підпис




Здав

Прийняв

Кількі

сть


Підпис особи,

що


здала


Підпис

особи, що

прийняла


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка