Зміст Вступ 2 розділ 1 Теоретичні основи використання фізкультхвилинок та фізкультпауз у режимі дня школяра 6




Скачати 444.21 Kb.
Сторінка4/6
Дата конвертації14.04.2016
Розмір444.21 Kb.
1   2   3   4   5   6

РОЗДІЛ 2 Особливості використання фізкультхвилинок та фізкультпауз в режимі дня учнів початкової школи

2.1. Фізкультхвилинки на уроках у початковій школі


Потреба дітей в активному руховому режимі зумовлена біологічними законами їхнього розвитку. Без активних рухів, без фізичних вправ неможливі зростання й розвиток організму. Коли ж дитина переступає поріг школи, її рухова активність протягом дня різко зменшується. Дітям важко висидіти урок. Для підвищення загальної працездатності, поліпшення їхнього здоров’я дуже корисні фізкультхвилинки. Вони знімають втому, нормалізують увагу й активність, відновлюють сили, робочий настрій, почуття бадьорості й свіжості, підвищують дисциплінованість. Під час виконання вправ дуже важливо забезпечити провітрювання класу. Фізкультхвилинки слід проводити емоційно, жваво, ставлячись до дітей доброзичливо. Тексти для фізкультхвилинок мають бути доступні розумінню учнів, цікаві за змістом. Момент проведення фізкультурної хвилинки вчитель чи вихователь. Сигналом до виконання фізкультхвилинки є послаблення уваги учнів.

Для оцінки емоційного стану школярів як реакції на навчальне навантаження можна використовувати метод «кольоропису Лутошкіна». Він показав ефективність у діагностиці стомлюваності учнів. В основі цього методу - простежена вченими залежність між емоційним станом людини і його перевагами у виборі певної гами колірного спектру. Метод «кольоропису Лутошкина» ґрунтується на здатності дітей висловлювати свій настрій різної кольорової гами. Так, захоплене, святкове, радісне настрій діти висловлюють вибором червоного, помаранчевого, жовтого кольорів; спокійний, врівноважений - зеленим; сумний, невдоволений – синім; напружений, тривожний- фіолетовим або коричневим кольорами; байдужий- білим; пригнічений (найгірше) вибором чорного кольору. Для реалізації методу може бути заготовлена таблиця з вертикальним розташуванням семи квітів у такому порядку: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, синій, фіолетовий або коричневий, чорний. Діагностику слід проводити до і після певних видів діяльності учнів.

Елементарна діагностика емоційного стану в початковій школі може бути проведена в такий спосіб. Дітям пропонується дістати кольорові олівці та чистий аркуш паперу. Потім, на дошці вивішується заздалегідь заготовлена колірна таблиця, і діти, ознайомившись з набором кольорів, на прохання вчителя оцінюють кольором свій настрій. Для цього їм пропонується намалювати будь-яку геометричну фігуру (коло, квадрат, трикутник) і розфарбувати її відповідним настроєм кольором.

Про вплив оцінюваного фактора на емоційний стан школярів слід судити по зміні процентного розподілу радісного, сумного спектрів і чорного кольору. Після кожного дослідження можна розрахувати відсоток дітей, які висловили свій настрій квітами радісного спектру (червоний + помаранчевий + жовтий), сумного спектра (синій + фіолетовий або коричневий) і окремо зеленого та чорного кольорів, прийнявши за 100% загальне число спостережуваних школярів.

Можна виявляти емоційний стан школярів та з вибору ними малюнка з зображенням осіб «чоловічків», що відображають різні почуття: сум, радість, байдужість, агресію. Така діагностика дозволяє за кількісним вибору оцінити рівень емоційного стану дітей.

Тому, дуже важлива роль у збереженні високої працездатності протягом уроку належить фізкультхвилинкам та фізкультпаузам. Фізкультхвилинками прийнято називати проведення вправ у класі під час уроку, а також при виконанні домашніх завдань.

Першими ознаками зниження працездатності є неуважність, збільшення кількості помилок при виконанні завдань, ненавмисне порушення дисципліни (відволікання від навчальної роботи, розмови, учень починає дивитися в бік, дивитися на стелю, погойдуватися на стільці і т.д.). Найчастіше це має місце на початку останньої третини уроку.

І це цілком закономірно і зрозуміло. Адже тривале сидіння за партою вимагає постійного статичного напруження м`язів спини, шиї, ніг, що призводить до їх втоми. У цьому випадку дитина починає мимоволі розслабляти втомлені м`язи. З`являється перекіс тулуба вліво або вправо. Учень лягає грудьми на парту або підставляє руки під підборіддя. Починає човгати ногами. У даний момент ним переробляється отримана інформація і виявляється несприйнятливість до зовнішніх впливів. Прискорення темпу роботи, голосна мова вчителя можуть викликати агресію і роздратування у школярів. [34]

Більшу частину доби дитина перебуває у статичному положенні, тобто сидить: у школі під час уроків; удома, коли виконує домашні завдання, читає, переглядає телепередачі або грається у комп’ютерні ігри. При цьому дитина несе велике фізичне навантаження. Статичне навантаження вступає у протиріччя з фізичним розвитком дитини. Як наслідок – розвиток перевтоми. У дитини знижується працездатність, проявляються негативні емоції, погіршується самопочуття. Дитина скаржиться на головний біль. Дехто з дітей починає порушувати правила поведінки на уроці.

Тому при виявленні в дітей перших ознак перевтоми ми робили перерви, під час яких діти б могли виконувати нескладні фізичні вправи. Такі перерви під час уроку (фізкультхвилинки) сприяють поліпшенню функціонування мозку, відновлюють тонус м’язів, які підтримують правильну поставу, знімають напругу з органів зору і слуху, з утомлених від письма пальців.

Фізкультхвилинка включає 3-4 вправи, добре знайомі дітям і легкі для виконання. Кожна вправа виконується 3-4 рази в середньому темпі. Тривалість фізкультхвилинки 2-3 хвилини.

Вправи добиралися таким чином, щоб протягом дня цілеспрямовано навантажувалися і розслаблялися різні групи м’язів дітей, плечового пояса, спини, тазостегнових суглобів. Ми включали в комплекс вправи для відпочинку очей, дихальні вправи, на координацію рухів.

Щоб процес виконання фізичних вправ був цікавим для дітей, необхідно час від часу змінювати вправи (кожні 2-3 тижні), виконувати їх під музику, включати танцювальні рухи.

Дітям подобаються фізкультхвилинки, які супроводжуються віршованими текстами. Щоб у дітей не збивався ритм дихання, їхні рухи були точними і сильними, при проведенні таких фізкультхвилинок учитель промовляє текст, а діти виконують вправи.

Перед проведенням фізкультурної хвилинки дітям ми пропонували приготуватися до виконання вправ. Пояснення давали спокійним тоном, щоб не викликати зайвого збудження і не відвертати уваги дітей від навчального процесу.

Вправи виконували з різних вихідних положень: сидячи за столом, стоячи за столом, стоячи біля столу. Під час проведення фізкультхвилинок ми стежили за тим, як діти виконують вправи і робили відповідні зауваження.

Організація фізкультурних хвилинок передбачає підготовку приміщення й учнів, які для виконання вправ виходять із-за парт, послаблюють комірці, ремені. Фізкультхвилинки проводяться в 1-4 класах на кожному уроці за перших ознак втоми (порушення уваги, зниження активності), яка наступає переважно після 20-30 хв. роботи (залежно від віку та інтенсивності розумової діяльності дітей). Час початку фізкультхвилинки визначається вчителем.

Виняткове значення фізкультхвилинки мають у роботі з молодшими школярами, котрі швидко втомлюються внаслідок одноманітної роботи. Внутрішнє гальмування призводить до зниження уваги учнів, а короткочасне виконання фізичних вправ викликає збудження в інших ділянках головного мозку, що сприяє відпочинку.

Організовуючи фізкультурні хвилинки, ми дотримувалися певних методичних умов, а саме: належної їх тривалості (2,5-3 хв.), включення 3-4 вправ з 6-8-разовим повторенням кожної. Окремі вправи для рук, для відчуття постави можуть виконуватися за партою.

Комплекс передбачав вправи для м'язів рук, спини, ніг, які здатні зняти статичне напруження, активізувати дихання, посилити кровообіг (усунути застійні явища). Рухи під час фізкультурної хвилинки за своїм характером повинні відрізнятися від тих, які діти виконують на заняттях. Наприклад, якщо в процесі малорухомих занять у дітей втомлюються м’язи ніг, спини, шиї, то під час фізкультурної хвилинки ми давали вправи з випрямленням ніг і тулуба, розведення рук в сторони, нахилами голови, розслабленням м’язів кисті, а якщо втомлюються очі – виконували вправи для очей. Тексти фізкультхвилинок для зняття втоми та розслаблення очей наведені в Додатку А. А віршовані варіанти – в Додатку Б.

У практиці роботи вчителів давно йшов пошук шляхів оптимізації фізичного виховання учнів. Уже на початку 70-х років (про це в той час писала "Спортивна газета") ми вивчали досвід інших учителів, які почали проводити фізичні вправи і рухливі ігри на довгих шкільних перервах. Наприкінці 70-х років газети та журнали широко пропагували такий досвід на матеріалах роботи вчителів Білорусії та Прибалтики. Під різними назвами ("ігри та фізичні вправи на подовжених перервах", "година активного відпочинку", "динамічна пауза", "олімпійський урок" і т. ін.) описувались ідентичні, або близькі за організацією, змістом і методикою форми занять фізичними вправами.

Спираючись на схему оцінювання насиченості фізкультхвилинок в навчальному процесі, нами було використано максимальне насичення кожної фізкультхвилинки руховим та інформаційно-речитативним матеріалом. Організовуючи фізкультхвилинки на уроках, нами було поставлене завдання набрати максимальну кількість балів по кожному критерію оцінювання проведення фізкультхвилинок.



Таблиця 2.1. Критерії оцінювання якості проведення фізкультхвилинок в урочний час.



Критерії оцінювання

Кількість балів

1.

Організація, початок і закінчення заходу




2.

Дотримання належної тривалості фізкультурної хвилинки




3.

Наявність відновлювально-профілактичних вправ




4.

Якість виконання учнями комплексу




5.

Поєднання рухових дій із речитативним супроводом




6.

Якість показу вправ, темп




Підсумковий бал




[5]
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка