Зміст Вступ 2 розділ 1 Теоретичні основи використання фізкультхвилинок та фізкультпауз у режимі дня школяра 6




Скачати 444.21 Kb.
Сторінка5/6
Дата конвертації14.04.2016
Розмір444.21 Kb.
1   2   3   4   5   6

2.2. Фізкультпаузи на уроках у початковій школі


Фізкультурні паузи нами проводились у групах подовженого дня під час виконання домашніх завдань і в домашніх умовах. Крім загально-розвиваючих вправ, учні виконували біг на місці, стрибки, рухливі ігри. Під час фізкультпауз учні, зазвичай, опрацьовували домашні завдання з фізичної культури. Якщо є змога музично супроводжувати фізкультпаузи, то це є додатковим фактором відпочинку дітей. Вони сприяють фізичному вихованню, зокрема, формуванню правильної постави, знижують втомленість і підвищують працездатність. Фізкультпауза складається з 5 – 6 вправ і триває 3 – 5хв. Через кожних 40-50 хв. навчальної праці. Вона починалась як правило, вправами на потягування з глибоким диханням. Після того учні виконували вправи для м'язів тулуба і нижніх кінцівок та вправи на розслаблення м'язів.

З особливою увагою ми ставились до дітей надто соромливих, які бояться видатися незграбними й смішними. Таких учнів ми старались виявити виявляти на перших уроках і проводити з ними індивідуальну роботу(полегшувати умови виконання вправ, подавати необхідну допомогу, забезпечувати надійне страхування), щоб вони не відстали від класу. Якщо цих дітей не навчити правильно виконувати прості вправи, з яких починається навчання, то в подальшому з ускладненням навчального матеріалу вони дедалі більше відставатимуть від своїх товаришів, що породжуватиме у них ще більшу невпевненість у своїх силах. Слід заохочувати навіть незначні успіхи таких учнів у виконання фізичних вправ і виставляти їм позитивні оцінки.

Завдяки такому ставленню такі учні набували упевненості у своїх силах, працювали на уроках з винятковим натхненням, старанно виконують домашні завдання, що позитивно вплинуло на їхній фізичний розвиток. Саме так нам вдавалось вирішувати основне завдання фізкультпауз – забезпечити правильний всебічний розвиток усіх учнів незалежно від їхніх здібностей та індивідуальних особливостей.

Нами було виявлено, що такі нетривалі заняття, як фізкультпаузи сприяють підвищенню працездатності, знімають фізичне і емоційне напруження. До фізкультпауз ми включали вправи для збереження зору, корекції плоскостопості, постави. Діти виконували вправи індивідуально або групами під керівництвом старших учнів. Можна виконувати вправи за малюнками або просто потанцювати під музику, можна виконувати вправи лежачи на килимку — це дуже корисно для розвантаження хребта. Діти, що легко стомлюються, можуть 8—10 хвилин відпочити лежачи на килимку.

Під час перерв доцільно використати кулькові масажери, гумову стрічку, ручні тренажери, походити з мішечком, кільцем, дощечкою на голові, виконати дихальні вправи. По закінченні завдань рекомендується зробити вправи для збереження зору.

Протягом навчального дня учням, особливо молодших класів, важко утримувати активну увагу на декілька уроків, що пов'язано, як вказувалось, з віковими особливостями нервової системи. Зниження уваги на уроках, в певній мірі, обумовлене відсутністю рухової активності. Піднімати працездатність у дітей повинні вчителі і це досягається нескладними фізичними вправами. Фізкультпаузи доцільно проводити під час занять по загальноосвітнім предметам.

В нашій практиці тривалість кожної фізкультпаузи становила 2-3 хв. За період фізкультпаузи учні виконували 3-4 вправи, які включали потягування, розслаблення, рухи руками, ногами, кистями рук та нахили тулуба. Вправи під час фізкультпауз виконували у повільному темпі. Під час такої фізкультпаузи ми проводили 2-3 вправи для відпочинку і укріплення м'язів очей (офтальмотренінгу).

В своїй практиці ми використовували наступні вправи офтальмотренінгу:

Всі діти по команді закривають очі на 10 с та відкривають їх на 15 с; вправа повторюється 3-4 рази за хвилину.

Діти, дивлячись прямо перед собою, повільно піднімають зір уверх на 2-3 с, потім вниз на 2-3 с, вліво на 2-3 с і вправо на 2-3 с. Положення голови при цьому не змінюється. Вправа повторюється 3-4 рази.

Діти по команді піднімають вперед витягнуту праву руку з піднятим великим пальцем. Далі необхідно кожній дитині фокусувати зір (погляд) на пальці своєї руки впродовж 10 с, а потім, не змінюючи положення голови, перевести погляд на більш далекий предмет, наприклад, на стіну, і дивитись на неї також 10 с, потім знову на палець (10 с) — на стіну (10 секунд). І так до 5-6 разів.

Нами було використано два варіанти фізкультпауз. При першому варіанті усі вправи виконуються тільки з одного положення (наприклад, сидячи за партою), при другому — із різних положень (наприклад, одну вправу учні виконують сидячи, другу — стоячи між партами). Фізкультпаузи проводили кожен день, у 1-2 класах — на кожному уроці, у 3-4 класах — на трьох уроках (другому, третьому і четвертому). Найкращий час для проведення фізкультпауз — через 20-30 хв. від початку уроку. Для дітей 1-2 класів на 3-4 уроках доцільно проводити по дві фізкультпаузи — через кожні 15 хв. уроків.

Ігри на перервах проводились з метою поповнення дефіциту рухової активності дітей, раціональної організації відпочинку учнів під час перерв, зняття стомлення та підвищення розумової працездатності. У школах передбачений термін перерв між уроками 10 хв., велика перерва між другим і третім уроками (30 хв.), або дві великі перерви між другим-третім і третім-четвертим уроками по 20 хв. Орієнтовні вправи наведені в Додатку В.

Висновки


Таким чином, для збереження здоров’я дітей при проведенні уроку необхідно використання вчителем елементарної діагностики стомлюваності учнів на уроці та застосування способів зниження втоми, основним з яких є проведення фізкультхвилинок та фізкультпауз.

Фізкультхвилинки та фізкультпаузи ефективні для зняття розумової втоми і статичної напруги Фізкультхвилинки є ефективним засобом підвищення уваги та активності дітей та поліпшення засвоєння ними навчального матеріалу. Ефективність проведення фізкультхвилинок полягає в тому, що після фізкультхвилинки учні стають більш активними, їхня увага активізується, з’являється зацікавленість у подальшому засвоєнні знань.

Крім того, вони благотворно впливають на організм учнів . Фізкультхвилинки є ефективним засобом відновлення розумової працездатності молодших школярів, запобігають розвитку втоми, порушенню постави, знижують статичне навантаження.

Для того щоб фізкультхвилинка давала універсальний профілактичний ефект, вона повинна включати вправи на активізацію скелетних м'язів (нахили тулуба, обертання головою), м'язів нижніх кінцівок (присідання, тильні і підошовні згинання стоп); останні важливі для запобігання застійних реакцій кровообігу в нижніх кінцівках і органах малого тазу. Не слід забувати і про вправи для поліпшення мозкового кровообігу. Для профілактики перевтоми очей і розвитку короткозорості рекомендуються вправи, спрямовані на зміцнення очних м'язів. Для підвищення ефективності фізкультурних хвилинок доцільно використовувати музичний супровід.

Кращою формою організації фізкультурно-оздоровчої діяльності є не різносторонні спортивні заходи, а регулярні фізкультурно-оздоровчі заняття, які у комплексі з іграми, прогулянками, екскурсіями утворюють тижневий цикл загально розвиваючих занять з школярами. Фізкультурно-оздоровчі заходи допомагають формувати в учнів уміння і навички самостійних занять фізичною культурою в повсякденному житті. Через це фізкультурно-оздоровча робота обов'язково повинна проводитися і в школі, і поза школою.

Отже, у практиці фізичного виховання використовується велика кількість різноманітних фізичних вправ, які відрізняються між собою як за формою, так і за змістом. Їх раціональне застосування на уроці фізичного виховання дає від чутливий результат на стані фізичного виховання учнів різного віку.

Зміст фізичної вправи утворюють, з одного боку, всі ті рухи й операції, які входять до тої чи іншої вправи і, з другого,— ті складні і багатогранні процеси, які відбуваються в організмі під час виконання вправи. Вони можуть розглядатись у багатьох аспектах: психологічному, фізіологічному, біомеханічному, біохімічному та ін.

Паралельно в організмі протікають біохімічні процеси, які визначають якісні зміни в організмі (що виражається, наприклад, у збільшенні м’язової маси, підвищенні вмісту в м’язах креатинфосфату тощо).

Психологічні, фізіологічні і біохімічні зміни в організмі відбуваються на тлі біомеханічних процесів, які характеризуються переміщенням тіла й окремих його частин у просторі та відносно одна одної і визначають форму фізичних вправ.

Як показують дослідження вітчизняних і зарубіжних авторів, одним з могутніх засобів профілактики і зміцнення здоров'я організму дітей є заняття масовими видами спорту, фізичною культурою в різних її формах і поєднаннях, зокрема рекреаційною, які не вимагають великих матеріальних витрат, але при правильній методиці проведення занять дають людині здоров'я, а, отже, упевненість і оптимізм в досягненні поставлених в житті цілей.

Проаналізувавши дослідження по темі, я можу зробити висновок, що застосування вправ гімнастики, рухливих та рухливо-інтелектуальних ігор на уроках у молодшій школі є дуже важливим аспектом та потребує постійного вивчення, модернізації, а основне – застосування на уроках з учнями. Також деякі вправ та маленькі фізкультхвилинки раціонально проводити вдома під час виконання учнями інтелектуальної роботи. Щодо рухливих ігор, то вони, на мою думку, корисні як вдома в квартирі, на подвір’ї, так і в школі на стадіоні, в спортзалі, або просто в коридорі під час перерв.

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка