Змістовий модуль введення в фізіологію тема Предмет І задачі фізіології. Методи фізіологічних досліджень




Скачати 370.58 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації15.04.2016
Розмір370.58 Kb.
1   2   3
Тема 5. Подразнююча дія постійного струму на збудливі тканини.

1. Теоретичні питання до заняття.

    1. Зміни мембранного потенціалу при дії постійного електричного струму як подразника.

    2. Значення параметрів електричних стимулів для збудження клітини (направлення, сила, тривалість, швидкість зростання імпульсу).

    3. Фізичний та фізіологічний електротон.

    4. Полярний закон.

    5. Локальна відповідь. Критичний рівень деполяризації. Поріг деполяризації як міра збудливості.

    6. Катодична депресія. Акомодація тканин.

    7. Залежність між силою і часом дії подразника. Реобаза. Корисний час. Хронаксія.

    8. Дія постійного струму на збудливі тканини, використання його у клінічній практиці (гальванізація, фармакологічний електрофорез, знеболення).

    9. Значення законів подразнення для фізіотерапії та електродіагностики.

    10. Роль мікрострумів у розвитку патології в ротовій порожнині (гальванізм).

    11. Тестування за системою „Крок-1”.

    12. Ситуаційні задачі.

2. Практична робота1.

Тема: Залежність між силою та часом дії подразнення.

Обладнання: ножиці, пінцет, зонд, пробкова дощечка, електростимулятор, серветки, розчин Рінгера. Об’єкт дослідження – жаба.

Мета роботи: засвоїти механізми подразнючої дії електричного струму на живу тканину.

Самостійна робота студентів.

1. Приготування препарату.

Приготувати препарат - реоскопічну лапку жаби. Прикріпити рескопічну лапку за колінний суглоб до пробкової дощечки. Нерв покласти на електроди, підключені до електростимулятора. Запобігати висиханню нерва шляхом зрошування його розчином Рінгера.

2. Визначення сили стимула в залежності від часу дії подразнення.

Електростимулятор підключити до електромережі, виставити найменші значення тривалості й амплітуди стимула. Включити прилад, перемикач "вид роботи" перемикнути на "внутр.". Поступово збільшувати силу (амплітуду) стимулів до величини, при якій виникне мінімальне скорочення реоскопічної лапки. Повторити дослід при більших значеннях тривалості стимулів.

3. Рекомендації щодо оформлення результатів практичної роботи.

3.1. Отриманіі величини сили та тривалості стимулів записати у таблицю:



№ досліда

Величина тривалості стимула

Величина амплітуди стимула

1







2







3







4







5







3.2. Проаналізувати отримані дані й побудувати графік залежності між силою подразника та часом його дії, необхідним для виникнення збудження в реоскопічній лапці.

3.3. Зробити висновки про залежність між силою та часом дії подразнення.



________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________

4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю.

4.1. Тестування за системою „Крок-1”

1. Зниження фiзiологiчних властивостей м’яза пiд катодом при тривалiй дiї сильного постiйного струму це:

A. Кателектротон

B. Анелектротон

C. Катодична депресiя

D. Фiзичний електротон

E. Хронаксiя

2 Що є основою акомодацiї тканини?

A. Пiдвищення амплiтуди потенцiалiв дiї

B. Зникнення мембранного потенцiалу

C. Пiдвищення проникливостi мембрани для Na+

D. Припинення роботи Са++-каналiв

E. Інактивацiя Na+-каналiв i пiдвищення проникливостi мембрани для К+

3 Струми надвисокої частоти (НВЧ), що застосовуються у фізіотерапії не викликають збудження, а викликають

тільки тепловий ефект. Як можна пояснити це явище?

А. Стимул попадає у фазу субнормальної рефрактерності

В. Інтенсивність стимулу менше порогової величини

С. Стимул попадє в фазу абсолютної рефрактерності

D. Тривалість стимулу менше корисного часу

Е. Розвивається акомодація

4. Мiнiмальна сила, що викликає максимальне скорочення м’яза, це:

A. Хронаксiя

B. Реобаза

C. Корисний час

D. Мiнiмальний порiг подразнення

E. Максимальний порiг подразнення

5. У пацієнта після повторного протезування зубів виникла сухість і металічний присмак у роті, спотворення смаку, запалення слизової язика і ясен. Найбільш вірогідною причиною є:

A. Явища гальванізму

B. Пошкодження чутливих нервових волокон

C. Застосування неякісної пластмаси

D. Занесення інфекції

E. Пошкодження смакових рецепторів

6. Пацієнт звернувся до стоматолога зі скаргами на металевий присмак у роті й печію язика після протезування. Які дослідження необхідно провести з метою визначення причини?

A. Гальванометрію

B. Мастикаціографію

C. Оклюзіографію

D. Електроміографію

E. Рентгенографію

7. Після того, як вранці людина одягнеться, вона поступово перестає відчувати одяг, відбувається адаптація. Ці процеси на рівні рецепторів виявляються зміною проникності мембран до іонів:

А. Підвищується проникність до іонів калію.

В. Знижується проникність до іонів калію.

С. Знижується проникність до іонів натрію.

D. Підвищується проникність до іонів натрію.

E. Знижується проникність іонів кальцію.

8. На тканину діють електричним імпульсом катодного напрямку, амплітуда якого дорівнює 70% порогу. Які зміни мембранного потенціалу це викличе?

  1. Часткова деполяризація

  2. Гіперполяризація

  3. Потенціал дії

  4. Змін не буде

  5. -

4.2. Ситуаційні задачі

1. Як зміниться електричний заряд мембрани клітини, якщо на неї подіяти допороговим подразником: 1) менше половини порога; 2) більше половини порога. Відповідь зобразіть графічно, поясніть.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Як зміниться електричний заряд мембрани клітини, якщо на неї подіяти: 1) пороговим та 2) надпороговим подразниками? Відповідь зобразіть графічно, поясніть.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


3. Визначте величину мембранного потенціалу спокою нерва, якщо критичний рівень деполяризації складає «-50 мВ», а поріг подразнення – 15 мВ. Намалюйте біоструми нерва. Схематично позначте величини: критичний рівень деполяризації (КРД), мембранний потенціал спокою (МПС), поріг подразнення.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



______________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________
Тема 6. Проведення збудження нервовими волокнами та через нервово-м’язовий синапс.

1. Теоретичні питання до заняття.

    1. Фізіологічні властивості нервових волокон (збудливість, провідність, рефрактерність, лабільність).

    2. Механізми проведення нервового імпульсу мієліновими та безмієліновими волокнами.

    3. Закономірності проведення збудження мієліновими та безмієліновими волокнами.

    4. Фактори, які визначають швидкість проведення збудження нервовими волокнами.

    5. Характеристика нервових волокон типу А, В, С.

    6. Нервово-м’язовий синапс, його будова, функції.

    7. Механізм хімічної передачі збудження через нервово-м’язовий синапс. Потенціал кінцевої пластинки (ПКП).

    8. Фізіологічні механізми блокади нервово-м’язової передачі. Міорелаксанти.

    9. Закономірності проведення збудження через нервово-м’язовий синапс.

    10. Ситуаційні задачі.

    11. Тестування за системою „Крок-1”.

2. Практична робота.

Тема: Дослідження законів проведення збудження.

Обладнання: стимулятор ICE-IM, вилочкові подразнюючі електроди, скляні гачки, набір для препарування, дощечка, розчин Рінгера, піпетка, шприц, 2% розчин діплацину, жаба.

2. Виявити блокуючу дію міорелаксантів на нервово-м’язові синапси.



Самостійна робота студентів.

1. Дослідження ізольованого проведення збудження волокнами нервів.

Приготувати препарат – реоскопічну лапку жаби. Скляним гачком розділити сідничний нерв у місці його виходу із хребта на окремі гілочки. Помістити препарат на дощечку та прикріпити на ній електроди.

Помістити на електроди окремі гілочки сідничного нерва, які іннервують різні групи м’язових волокон та провести їх подразнення струмом невеликої надпорогової сили.

Спостерігати які групи м’язових волокон скорочуються.

2. Дослідження механізмів проведення збудження через нервово-м’язові синапси.

Дещо підняти шкіру на спині жаби, ввести підшкірно 0,3-0,5 мл 2% розчину діплацину. Через 7-10 хвилин декапітувати жабу та зруйнувати спинний мозок.

Покласти жабу на препарувальну дощечку, оголити на одній із задніх лапок сідничний нерв та камбалоподібний м’яз.

Розмістити подразнюючі електроди на камбалоподібний м’яз, а потім на сідничний нерв, провести пряме та непряме подразнення м’яза електричними імпульсами різної амплітуди. Прослідкувати за результатами прямого і непрямого подразнення м’язів.

3. Рекомендації щодо оформлення результатів практичної роботи.

1. Вказати чи скорочуються при подразненні різних гілочок нерва різні групи м’язових волокон, чи ті ж самі.

2. У висновках відповісти на запитання: чи викликають нервові імпульси, які розповсюждуються по одному із волокон нерва, збудження в інших його волокнах.

3. Вказати в протоколі ефект прямого і непрямого подразнення досліджуваного м’яза жаби після введення в організм 2% розчину діплацину.

4. У висновках відповісти на наступні запитання: як діє діплацин на нервово-м’язові синапси і чим обумовлена ця дія.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю.

4.1. Тестові завдання:

1. Яка частина нейрона має вищу концентрацію Na+-каналів на 1 мм2 клітинної мембрани?

  1. Дендрити

  2. Ділянки тіла клітини біля дендритів

  3. Початковий сегмент аксона

  4. Мембрана аксона під мієліном

  5. Жодна з наведених вище частин

2. Яким з перелічених волокон властива найменша швидкість проведення збудження?

  1. Аα-волокна

  2. Аβ-волокна

  3. Аγ-волокна

  4. В-волокна

  5. С-волокна

3. Яким з перелічених волокон властива набільша швидкість проведення збудження?

  1. Аα-волокна

  2. Аβ-волокна

  3. Аγ-волокна

  4. В-волокна

  5. С-волокна

4. До якого типу належать вегететивні прегангліонарні нервові волокна?

  1. Аα-волокна

  2. Аβ-волокна

  3. Аγ-волокна

  4. В-волокна

  5. С-волокна

5. До якого типу належать вегететивні постгангліонарні нервові волокна?

  1. Аα-волокна

  2. Аβ-волокна

  3. Аγ-волокна

  4. В-волокна

  5. С-волокна

4.2. Тестування за системою „Крок-1”:

1. Жінці 52 років перед видаленням зуба зробили ін’єкцію місцевого анестетику. Знеболюючий механізм дії цього препарату полягає у порушенні в нервових волокнах:

A. Фізіологічної цілісності

B. Ізольованого проведення збудження

C. Анатомічної цілісності

D. Функціонування мікротрубочок

E. Аксонного транспорту

2. В експерименті після обробки нервово-м’язового препарату жаби курареподібною речовиною скорочення м’яза у відповідь на електричну стимуляцію нерва зникли. Яка функція клітинної мембрани м’яза порушується цими препаратами?

A. Створення бар’єру між середовищем клітини та навколишньою міжклітинною рідиною

B. Підтримання внутрішньої структури клітини, її цитоскелета

C. Зміна проникності для різних речовин

D. Рецепція медіаторів у нервово-м’язовому синапсі

E. Створення електричних потенціалів по обидва боки мембрани

3. В експерименті на нервово-м’язовому препараті жаби вивчають одиночні скоророчення м’яза у відповідь на електричну стимуляцію нерва. Як зміняться скорочення м’яза після обробки препарату курареподібною речовиною?

A. Зникнуть

B. Збільшиться сила

C. Збільшиться тривалість

D. Зменшиться тривалість

E. Не зміняться

4. Після введення людині курареподібної речовини виникає розслаблення всіх скелетних м’язів. Що є причиною цього?

A. Блокада Н-холінорецепторів постсинаптичної мембрани

B. Порушення виділення ацетилхоліну

C. Блокада Са+2 – каналів пресинаптичної мембрани

D. Порушення синтезу холінестерази

E. Порушення синтезу ацетилхоліну

5. У стоматологічній практиці застосовують місцеві анестетики, які блокують такі іонні канали:

A. Натрієві

B. Калієві

C. Швидкі кальцієві

D. Повільні кальцієві

E. Хлорні

6. В експерименті на постсинаптичну мембрану нейрона подіяли речовиною, яка викликала її гіперполяризацію. Проникність для яких іонів через постсинаптичну мембрану збільшилась у даній ситуації?

A. Калію

B. Натрію

C. Кальцію

D. Магнію

E. Марганцю

7. Нервово-м'язовий препарат жаби обробили отрутою. Після цього зберігається здатність м'яза до скорочення у відповідь на пряму стимуліцію, але втрачається у відповідь на стимуляцію нерва. Що блокує отрута?

  1. Нервово-м'язовий синапс

  2. Спряження збудження і скорочення у м'язі

  3. Натрієві канали

  4. Калієві канали

  5. Процеси енергоутворення


4.3. Ситуаційні задачі:

1. Нервове волокно ділиться на дві гілочки, одна з яких має більший діаметр. Якою з цих гілочок поширюватиметься потенціал дії, що підійшов до розгалуження волокна?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. В ділянку нервово-м’язового синапса ввели блокатор кальцієвих каналів і проводять електростимуляцію нервового закінчення цього синапса. Встановлено, що в такій ситуації на постсинаптичній мембрані потенціал кінцевої пластинки не виникає, чому?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Тема 7. Властивості і механізми скорочення скелетних м’язів

1. Теоретичні питання до заняття.

  1. Фізіологія м’язів.

  2. Механізм скорочення і розслаблення скелетних м’язів. Механізми поєднання збудження та скорочення у м’язових волокнах.

  3. Функції і властивості скелетних м’язів. Типи м’язових волокон.

  4. Типи скорочення скелетних м’язів залежно від частоти подразнення: одиночне та тетанічне скорочення як результат суперпозиції одиночних м’язових скорочень (Гельмгольц).

  5. Праці М.Є. Введенського про оптимум і песимум сили та частоти подразнення.

  6. Типи скорочення скелетних м’язів залежно від зміни їх довжини й напруження: ізометричні, ізотонічні, ауксотонічні, концентричні, ексцентричні.

  7. Залежність між довжиною м’язового волокна та його напруженням.

  8. Залежність між швидкістю скорочення м’язів та їх навантаженням.

  9. Ритмічні скорочення м’язів у цілісному організмі людини. Нейромоторні одиниці.

  10. Потенціал дії цілісних нервів і м’язів на відміну від мембранного потенціалу дії. Механізм формування і властивості потенціалу дії цілісних нервів і м’язів. Електроміографія, механізм формування електроміограм.

  11. Поняття про абсолютну й питому силу м’яза. Робота м’язів. Статична й динамічна діяльність людини, працездатність. Динамометрія.

  12. Енергетика м’язового скорочення.

  13. Гладкі м’язи, їх типи. Поєднання збудження і скорочення в гладких м’язах. Особливості механізму скорочення гладких м’язів.

  14. Тестування за системою „Крок-1”.

  15. Ситуаційні задачі.

2. Практична робота.

Тема: Визначення абсолютної сили м’язів кисті.

Мета роботи: засвоїти принципи статичної та динамічної діяльності м’язів людини й навчитися оцінювати силу м’язів людини та її працездатність.

Обладнання: кистьовий динамометр, секундомір. Об’єкт дослідження – людина.

Самостійна робота студентів.

1. Визначення абсолютної сили м’язів. Обстежуваний, стоячи, відводить витягнуту руку з динамометром в бік під прямим кутом до тулуба. Друга рука повинна бути опущена та розслаблена. За сигналом обстежуваний виконує максимальне зусилля на динамометрі п’ять разів. Силу м’язів оцінюють за кращим результатом.

________________________________________________________________________________


2. Визначення рівня працездатності.

Обстежуваний десятикратно вимірює силу м’язів кисті з інтервалом в 5 сек. Результати записують.




п/п

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Показник динамометра






























Рівень працездатності м’язів визначають за формулою:



P – рівень працездатності; f – показник динамометра

Визначення показника зниження працездатності

Обчислення проводять за формулою:



S – показник зниження працездатності м’язів, f1 – величина початкової динамометрії, f min – мінімальна величина зусилля, f max – максимальна величина зусилля.
3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи.

В протокол внести показники абсолютної сили м’язів, рівня працездатності та його зниження. Дати оцінку одержаним результатам, зробити висновки.



________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю.

4.1. Тестування за системою „Крок-1”

1. Роль Са++ в м’язовому скороченнi:

А. Гальмує роботу Nа++-насоса

В. Викликає розпад АТФ

С. Сприяє взаємодiї мiозину з актином завдяки активацiї тропонiн-тропомiозинової системи

D. Викликає утворення тропомiозину

E. Ущiльнює Z-мембрани

2. В эксперименті до м’яза, взятого з сечовода тварини, підвішують вантаж. М’яз розтягується і залишається в такому стані при від’єднанні вантажа. Яку властивість демонструє даний експеримент?

А. Автоматію

В. Пластичність

С. Эластичність

D. Скоротливість

Е. Розтяжність

3. Яке електричне явище можна виявити у клітинах м’яза на першій стадії після денервації, поки бездіяльність не призведе до його атрофії?

А. Локальний потенціал

В. Альтераційний потенціал

С. Пасивну деполяризацію

D. Спонтанні потенціали дії (потенціали фібриляції)

E. Гіперполяризацію

4. Яким буде скорочення м’язів верхньої кінцівки при утриманні (але не переміщенні) вантажу в певному положенні?

A. Ізометричним

B. Ізотонічним

C. Ауксотонічним

D. Концентричним

E. Ексцентричним

5. В експерименті подразнюють скелетний м’яз серією електричних імпульсів. Який вид м’язового скорочення буде виникати, якщо кожний наступний імпульс припадає на період скорочення поодинокого м’язового скорочення?

  1. Суцільний тетанус

  2. Зубчастий тетанус

  3. Асинзхронний тетанус

  4. Серія поодиноких скорочень

  5. Контрактура м’яза

6. В експерименті ізольований м'яз жаби ритмічно подразнюють електричними імпульсами. Кожний наступний імпульс припадає на період розслаблення попереднього скорочення. Яке скорочення виникне?

  1. Зубчастий тетанус

  2. Одиночне

  3. Асинхронне

  4. Суцільний тетанус

  5. Тонічне

7. У спортсмена після перевантаження під час тренування виникла м’язова контрактура. При цьому м’яз втрачає гнучкість та поступово стає твердим, бо не має можливості розслабитися. Вкажіть імовірну причину контрактури?

  1. Збільшення К+ у крові

  2. Підвищення молочної кислоти у крові

  3. Недостатність АТФ

  4. Зниження Са++ у крові

  5. Зміни у структурі тропоміозину

8. Повільне наповнення шлунка, чи сечового міхура в межах фізіологічної норми не викликає підвищення тиску в цих органах. Яка фізіологічна властивість гладких м’язів лежить в основі цього явища?

  1. Скоротливість

  2. Автоматія

  3. Пластичність

  4. Збудливість

  5. Рефрактерність


4.2. Ситуаційні задачі:

1. Порушення яких процесів у м’язах призводить до розвитку контрактури в процесі їх роботи? Дайте визначення.



________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка