Звіт про науково-дослідну роботу впровадження технології отримання сполук з радіопротекторними властивостями, ефективних при хронічному опроміненні (заключний) Керівник ндр зав відділом




Сторінка1/4
Дата конвертації14.04.2016
Розмір0.98 Mb.
  1   2   3   4




УДК 576.3+581.132+57.017.3+615.849

КП


№ держреєстрації 0107U005172

Інв. №
Національна академія наук України

Інститут клітинної біології і генетичної інженерії (ІКБГІ)

03680, м. Київ, вул. Заболотного, 148

тел. (044) 526-71-04
ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор ІКБГІ НАН України

академік НАНУ

________________Ю.Ю.Глеба

2007. . .

ЗВІТ


ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ

Впровадження технології отримання сполук з радіопротекторними властивостями, ефективних при хронічному опроміненні

(заключний)

Керівник НДР

зав.відділом

академік НАНУ _________________ Д.М. Гродзинський


2007
Рукопис закінчено 01.12. 2007 р.


Результати цієї роботи розглянуто Вченою Радою ІКБГІ НАНУ,

Протокол від ___.12. 07 № ______



Список авторів





Гродзінський Д.М., академік НАНУ

– вступ, розділ 1-3, висновки




Рашидов Н.М., пр.н.с., д.б.н.

– розділ 1




Міхєєв О.М., к.б.н., с.н.с.

– розділ 1




Коломиєць О.Д., пр.н.с., к.б.н.

– розділ 1




Ракша-Слюсарева О.А., пр.н.с., д.б.н.

- розділ 2




Кріпка Г.В., к.б.н., н.с.

– розділ 1, 3




Гуща М.І., к.б.н., с.н.с.

– розділ 1




Шиліна Ю.В., к.б.н., с.н.с.

– розділ 1




Бережна В.В., м.н.с.

– розділ 1




Фалінська Т.П., пров.інж.

– розділ 1




Сакада В.І., пров.інж.

– розділ 1



РЕФЕРАТ
Звіт про НДР: 66 с., 6 рис., 23 табл., 22 джерела.

Об’єкт дослідження – рослини, рослинна сировина (насіння та вижимки ягід винограду), тварини (щури).

Мета роботи – розробка технології отримання функціональних речовин, яким притаманні радіопротекторні властивості при хронічному опроміненні.

Методи дослідження – біохімічні, фізіологічні, імунологічні, статистичні.

Одержано дослідні зразки препаратів, розроблена рецептура створення комплексного препарату на основі сумарних ефірних масел із кісточок винограду та селенвмісних сполук рослинного походження, що мають антиоксидантні і радіопротекторні властивості.

Відпрацьована технологія отримання ефірних масел із кісточок винограду та рослинних екстрактів, які містять селенвмісні сполуки природного походження. Використаний рослинний матеріал зібрано у регіоні, де грунти збагачені селеном.

Проведено дослідження впливу рослинних екстрактів, фітокомпозитів та перспективної, ад'ювантної до них рослинної сировини, на систему крові, системи імунітету й неспецифічної резистентності організму та центральну нервову систему щурів. Встановлено, що використані фітокомпозити не мають негативного впливу на організм, зокрема, на систему крові й показники системи імунітету у піддослідних тварин, але діють як стимулятори системи імунітету. Проведені дослідження дії фітокомпозитів на фізіологічні та основні системи організму тварин при введені в організм перед гострим опроміненням в напівлетальній дозі, показали наявність радіозахисного ефекту, що притаманний всім екстрактам фітокомпозитів, але в найбільшій мірі проявлялись при введенні в організм екстрактів фітокомпозитів цикорію.

Одержані комплексні препарати можуть застосовуватися в якості харчової добавки підприємствами харчової промисловості та виробництва безалкогольних напоїв і рекомендуватися для споживання населенню екологічно загрозливих регіонів України.

Рослини, ІОНІЗУЮЧЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ, хронічне опромінення, радіопротектори, харчові добавки

Умови одержання звіту: за договором. 01171, Київ-171, вул. Горького, 180, УкрІНТЕІ.

Зміст





Вступ
1 Підготовка рослинної сировини, екстрагування і отримання функціональних форм з рослинних ресурсів, що містять радіопротекторні речовини; розробка рецептури отримання функціональних препаратів, що містять рослинні антоціани та суперантиоксиданти

1.1 Технологія отримання сумарних ефірних масел із субпродуктів первинної переробки винограду

1.2 Технологія отримання суми органічних сполук із рослин, що виросли на грунтах збагачених селеном

2 Випробування дослідних зразків на тваринах


2.1 Вивчення впливу екстрактів фітокомпозитів на фізичні показники, гемато-імунологічний стан та показники вищої нервової системи

6

7
7
8
16
16

2.2 Вивчення впливу екстрактів фітокомпозитів рослин на показники фізичного стану, гемато-імунологічний стан та показники вищої нервової системи при гострому опроміненні
3 Рекомендації щодо виробництва та споживання домішок з радіопротекторними властивостями - екстрактів з виноградних кісточок та рослин, які містять суперантиоксиданти



25

59

Висновки


Перелік посилань



63

64

Вступ

У зв’язку з ситуацією, що склалася внаслідок забруднення великих територій України радіонуклідами чорнобильського походження, виникла необхідність пошуку речовин з радіопротекторними властивостями, що захищають організм від пошкоджуючої дії хронічного опромінення. Раніше увага приділялася переважно речовинам, які зменшують променеве ураження при гострому опроміненні. Між тим, у випадку хронічної дії радіації механізми радіозахисної дії повинні бути суттєво іншими. Як відомо, багато які з радіопротекторів, зокрема цистеамін, є високотоксичними речовинами. Очевидно, що класичні радіопротектори, дія яких базується на тривалому підтриманні гіпоксії, блокуванні просування клітин мітотичним циклом і зміні на тривалий час властивого нормі гомеостазу, не сприятимуть нормалізації функціонування систем організму (Гродзинський, 2002). Саме тому дуже важливою задачею є виявлення нових ефективних і нетоксичних протекторів з пролонгованим механізмом дії, використання яких може зменшити мутагенний вплив хронічного опромінення. Пошук таких речовин є найбільш перспективним серед біологічно активних речовин рослинного походження, багато з яких мають антимутагенні, антиканцерогенні та геропротекторні властивості. Наступною задачею є розробка технології одержання з цих рослин препаратів, придатних для широкого застосування.

Метою проекту є розробка технології отримання функціональних речовин, яким притаманні радіопротекторні властивості при хронічному опроміненні.

В результаті виконання проекту, як і передбачалося, було одержано дослідні зразки препаратів; проведено їх випробування на тваринах; підготовлені проект буклету та матеріали для розробки ТУ, запропонована форма реалізації препаратів. Проведена робота уможливила створення комплексного препарату на основі сумарних ефірних масел із кісточок винограду та селенвмісних сполук рослинного походження, що мають антиоксидантні і радіопротекторні властивості.

Рослинні препарати з радіопротекторними властивостями можуть бути застосовані підприємствами харчової промисловості та виробництва безалкогольних напоїв для споживання населенням екологічно загрозливих регіонів України.

1 Підготовка рослинної сировини, екстрагування і отримання функціональних форм з рослинних ресурсів, що містять радіопротекторні речовини; розробка рецептури отримання функціональних препаратів, що містять рослинні антоціани та суперантиоксиданти



1.1 Технологія отримання сумарних ефірних масел із субпродуктів первинної переробки винограду

З метою випробування та впровадження у виробничих умовах (винзавод) технології отримання функціональних препаратів рослинного походження була одержана та підготовлена сировина, що містить антиоксиданти – субпродукти первинної переробки винограду (насіння та вижимки ягід винограду сорту Каберне).

Зразки рослинної сировини були фрагментовані і підготовлені для екстракції сумарних ефірних масел із кісточок винограду з наступним виготовленням фітокомпозицій та їх випробування на лабораторних тваринах.

Була зібрана та випробувана лабораторна установка для виділення ефірних масел з кісточок винограду.

Експериментальним шляхом було проведено порівняння ефективності різних способів екстракції сумарних ефірних масел із кісточок винограду та обрано найбільший оптимальний.

В результаті отримано ефірні масла, які можуть бути використані в поєднанні з поліфенольними екстрактами, селеном для виготовлення харчових добавок.



1.2 Технологія отримання суми органічних сполук із рослин, що виросли на грунтах збагачених селеном

Скринінгові дослідження дикорослих рослин із регіону з підвищеним вмістом селену дозволили вибрати для вивчення флавоноїдо- та поліфенолпродукуючі види. Відомо, що фенольні сполуки, яким належить провідна роль у формуванні фармакологічних властивостей,характерних для певних видів лікарських рослин, є найбільш поширених та багато численних класів природних сполук. Не дивлячись на те, що до недавного часу фенольні сполуки вважались кінцевими продуктами обміну, в сучасній науці їх відносять до необхідних та активних клітинним метаболітам. Фенольні сполуки здатні активувати або гальмувати ріст рослин, проявляти вплив на репродуктивні процеси, стимулювати ризогенез, регулювати окислювальне фосфорилювання та ін.

Великий інтерес становить факт участі фенольних сполук в стрес-реакціях та забезпеченні стійкості рослин до екстремальних умов середовища. Вони проявляють захисні функції в рослинах при дії несприятливих факторів, таких як УФ-опромінення, патогенна інфекція, температурні стреси тощо. Вони є ендогенними регуляторами фізіологічних процесів негормональної природи. Поряд з цим останнім часом у формуванні стійкості рослин до стресового навантаження важлива роль належить амінокислотам – аланіну, проліну, цистеїну та ін.

Багато рослин з підвищеним вмістом флавоноїдів відносяться до традиційних лікарських рослин, які широко використовуються в народній та традиційній медицині. В фармакопеї рослинні екстракти широко використовуються як антимікробні та антивірусні препарати [20, 21]. Виділені із рослин поліфенольнікомплекси та флавоноїди конкурують з багатьма фармакопейними синтетичними препаратами [22].

Флавоноїдам властива антиоксидантна активність.

Певним видам рослин властиві ті чи інші класи полі фенольних сполук.Нами були підібрані рослини характерні для регіонів з підвищеним вмістом селену в грунтах. До таких рослин відносяться полин, цикорій, чабрець, хвощ польовий, ромашка аптечна та інші.



Полин – основні флавоноїди: артемізетин, хризоспленетин, 5,7,4’-тригідроксі-3,3’-диметоксіфлавон, ізорамнетин, кемпферол, астрагалін, кактицин, нарциси.

Цикорій – цикорин (6,7-метилендиокси), поліфруктозани.

Ромашка аптечнафлавоноїди, оксікоричні кислоти, гідроксікоричні кислоти(цикорієві, кафтарова, хлорогенова,ферулова, кофейна). Флавони –лютелін, апігенін, акацетин,діосметин.

Чабрець – флавоноїди, оксікоричні кислоти, гідрохінон-поліфенольний комплекс, ефірні масла, тимол, дубильні речовини, проантиціаніди. Полі фенольний комплекс нейтралізує вільні радикали.

Хвощ польовий – флавоноїди, кремній та інші мікроелементи.

Більшість екстрактивних речовин з високим вмістом поліфенолів проявляють антимікробну, антиоксидантну дію. Фізіологічні функції поліфенолів різні. Дуже часто вважають, що ці сполуки сприяють зменшенню ризиків розвитку різних захворювань. Біофлавоноїди в комплексі з іншими біологічно активними сполуками проявляють синергічну дію. Так, наприклад, флавоноїди разом з вітамінами, зокрема з вітаміном С, можуть проявляти свій вплив з ефективністю в 20 разів. Синергізм флавоноїдів зростає при поєднанні їх з каротиноїдами, стресовими амінокислотами.

У фармакологічній промисловості при отриманні рослинних екстрактів, збагачених полі фенолами, додають біологічно активні мікроелементи, зокрема селеніт натрію. Оскільки досліджувані нами рослини зібрані в регіонах з підвищеним вмістом в грунтах і в рослинності селену, то екстрактивні речовини містять комплекси цих речовин з селеном.

Екстракцію полі фенольних сполук та флавоноїдів проводять за допомогою абсолютного, 96, 80 та 70 % етанолу. Часто застосовують хлороформ, етилацетат та н-бутанол. Такий спосіб екстракції застосовують як для розчинних рослинних екстрактів, так і для виготовлення сухих рослинних екстрактів.

Для одержання селенвмісних сполук природного походження було здійснено процедурні екстракції із 14 видів дикоростучих та культурних рослин. Рослинний матеріал зібрано з регіону, де грунти збагачені селеном Саранський район Одеської області).

Підготовка рослинного матеріалу. Рослини з кореневою системою відмивали водою з водогону. Залишки води видаляли за допомогою фільтровального паперу. Протягом 24 годин витримували при кімнатній температурі (24 0С). Дальше рослини загружали в сушильну шафу і сушили при 45 0С до постійної ваги.

Фрагментація рослинного матеріалу проводилась за допомогою зернового лабораторного млина (ЛЗМК). Наважки фрагментованого матеріалу екстрагували при температурі 24 0С водним розчином етанолу (70 % - v : v). Відношення тверда фаза – екстраген – 1:10. Перемішування суміші здійснювали на “шуттель” апараті протягом 3 годин. Осадок відцентрифуговували при 1500 об/хв. Супернатант відділяли від осадків. Осадки повторно заливали 70 % етанолом у відношенні тверда фаза: екстраген 1:10. Перемішування суміші проводили як в попередньому випадку. Обидва супернатанти об’єднували.

Визначення суми екстрактивних речовин. Рівні об’єми етанольних екстрактів поміщали у скляні чашки Петрі діаметром 5 см і випаровували при температурі 400С до постійної ваги. Кількість екстрактивних речовин виражали в міліграмах в одному мілілітрі. Проведено визначення кількості екстрактивних речовин після першої та другої екстракції. Після першої екстракції в 70 % етанол переходить від 67 до 70 % екстрактивних речовин. Останні 33–30 % екстрактивних речовин екстрагуються протягом другої екстракції (табл.. 1.1).

Таблиця 1.1 Визначення суми екстрактивних речовин в рослинах




Назва виду рослини

Кількість екстрактивних речовин, мг/мл

Хвощ

6.7  0.1

Чебрець

7.7  0.3

Ромашка

9.1  0.3

Полин

8.6  0.3

Цикорій

9.0  0.1

Люцерна

7.9  0.5

Хрестоцвітне

6.9  0.4

Суріпка

6.8  0.2

Псевдомолочай

7.1  0.5

Пшениця

7.3  0.4
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка